Постанова

від 18.10.2020 по справі 335/13982/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.10.2020 Справа № 335/13982/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/13982/19 Головуючий у 1 інстанції: Петренко Л.В.

Провадження № 22-ц/807/2785/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради на додаткове рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2020 року у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року КУ «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради звернулось суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що на підставі наказу від 22.02.2017 року № 43-К ОСОБА_2 прийнято 24.02.2017 року на посаду сестри медичної стаціонару відділення репродуктивного здоров`я КУ «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради.

Відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2017 року № 70-РС відповідача прийнято на військову службу за контрактом та з 23.11.2017 року відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Після направлення відповідача до військової частини НОМЕР_2 для виконання нею військових обов`язків за контрактом, установою сплачувався середній заробіток у відповідності до статті 119 КЗпП України.

14.10.2019 року було отримано лист з військової частини НОМЕР_3 від 04.10.2019 року № 225/11/724 з інформацією та документами, що ОСОБА_1 з 23.08.2018 року по 26.12.2018 року перебувала у відпустці по вагітності та пологам, а з 27.12.2018 року по теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вказане підтверджується наданими витягами з наказів від 27.08.2018 року № 178 та від 27.12.2018 року № 269. Зазначені відомості не були повідомлені відповідачем.

Вважало, що з 23.08.2018 року по 26.12.2018 року та з 27.12.2018 року по час звернення до суду відповідачем не виконуються обов`язки військової служби, в зв`язку з перебуванням нею у відпустці по вагітності та пологам та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим відповідач втратила право на отримання середнього заробітку, що передбачений статтею 118 КЗпП України, оскільки таке право надано лише тим військовослужбовцям, що виконують обов`язки військової служби.

Оскільки відповідач не повідомила установу про те, що з 23.08.2018 року відповідачем не виконуються обов`язки з військової служби, про перебування відповідачем у відпустці по вагітності та пологам, про перебування відповідачем у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то установою без достатньої правової підстави виплачено відповідачу середній заробіток у сумі 35031,10 грн. за період з 23.08.2018 року по 31.07.2019 року.

На підставі зазначеного після уточнення найменування позивача у зв`язку з припиненням комунальної установи шляхом перетворення в некомерційне комунальне підприємство «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради на підставі рішення Запорізької обласної ради від 12.12.2019 року № 34 просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно отримані кошти у вигляді середнього заробітку за період з 23.08.2018 року по 31.07.2019 року у розмірі 35031,10 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 09 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2020 року заяву представника відповідача адвоката Кірічка В.В. задоволено та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 4725 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду, Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що договір правничої допомоги укладений між адвокатом та відповідачем, в той же час додатки, надані на підтвердження надання послуг, складені відповідачем та ФОП, відповідачем не доведено, що саме зазначені послуги були надані у даній справі, просило скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11вересня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з доведеності розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) піною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Пмайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що так:' витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалась адвокатом Кірічком В.В., який здійснював представництво інтересів на підставі договору про надання правової допомоги №12 від 30 квітня 2020 року, згідно з умовами якого вартість послуг, наданих адвокатом, складає 50% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з розрахунку за одну годину роботи (а.с.188-189)

При зверненні до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 надав розрахунок суми судових витрат на суму 4725 грн., з яких: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (0,5 години) 525 грн.; підготовка, направлення відзиву на позовну заяву (2,5 години) 2625 грн.; опрацювання відповіді на відзив на позовну заяву (0,5 години) 525 грн.; участь у судовому засіданні 09 липня 2020 року (1 година) 1050 грн.; також надано акт виконаних робіт від 10 липня 2020 року, рахунок-фактуру №12 до акту виконаних робіт від 10 липня 2020 року та товарний чек від 10 липня 2020 року на суму 4725 грн.(а.с.187, 192, 193, 194).

Оскільки, відповідно до наданих доказів ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 4725 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 зазначеної суми.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що акт виконаних робіт від 10 липня 2020 року, рахунок-фактура №12 до акту виконаних робіт від 10 липня 2020 року та товарний чек від 10 липня 2020 року на суму 4725 грн. складені не адвокатом, ФОП ОСОБА_3 , не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи містять докази того, до адвокат Кірічок В.В. має статус фізичної особи-підприємця, а отже є договір про надання правової допомоги №12 від 30 квітня 2020 року, акт виконаних робіт від 10 липня 2020 року, рахунок-фактура №12 до акту виконаних робіт від 10 липня 2020 року та товарний чек від 10 липня 2020 року на суму 4725 грн. складені однією й тією ж особою.

Комунальним некомерційним підприємством «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради не надано належних та допустимих доказів на підтвердженні доводів апеляційної скарги щодо недоведеності надання ОСОБА_1 саме зазначених послуг, а отже вказані доводи є припущеннями.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

Посилання на відмову в задоволенні позову з інших, аніж зазначено у відзиві на позовну заяву підстав не мають правового значення при вирішенні питання про компенсацію судових витрат.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційногопідприємства «Обласниймедичний центррепродукції людини»Запорізької обласноїради залишити без задоволення.

Додаткове рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2020 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова