Постанова

від 05.10.2020 по справі 462/5677/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/5677/17 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1660/18 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,

за участю секретаря Сеньків Х.І.,

адвоката Ящинського А.Л. - представника ТзОВ Торгово-роздрібна компанія Євротек ;

адвоката Посікіри Р.Р. - представника ТзОВ Любінське сяйво ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Любінське сяйво» , на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-роздрібна компанія Євротек звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво та Державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Жанни Михайлівни про: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового павільйону) від 10 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 2) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення (торговий павільйон) загальною площею 21,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 792391146101, номер запису про право власності: 12467689; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового павільйону) від 04 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М. 04 лютого 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 277; 4) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво на згаданий торговий павільйон.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 28.11.2014 року по справі № 462/7637/14-ц державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області Пилип І.Б. 30.11.2015 року здійснено державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 на спірний торговий павільйон.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2017 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області було скасовано вище згадану ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28.11.2014 року, а справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В подальшому ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 квітня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів та усунення перешкод у користуванні майном залишено без розгляду.

Однак, ще 10 грудня 2015 року між ОСОБА_2 (як продавцем) та ОСОБА_3 (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу спірного торгового павільйону, посвідчений приватним нотаріусом Урумовою Ж.М., на підставі якого право власності на цей торговий павільйон приватним нотаріусом Урумовою Ж.М., як державним реєстратором, було зареєстрованим за ОСОБА_3 .

А 04 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Любінське сяйво також був укладений договір купівлі-продажу спірного торгового павільйону, на підставі якого право власності на цей торговий павільйон приватним нотаріусом Урумовою Ж.М., як державним реєстратором, було зареєстрованим вже за ТзОВ Любінське сяйво .

Стверджував, що договори купівлі-продажу торгового павільйому, які оспорюються позивачем, порушують права останнього, як власника цілісного майнового комплексу ринку „ ІНФОРМАЦІЯ_1 » , який знаходиться на земельних ділянках площею 0,6404 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0035, та площею 0,4818 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0036, з цільовим призначенням: для реконструкції існуючої споруди під торгово-ринковий комплекс „ ІНФОРМАЦІЯ_1 » і його обслуговуванння, а тому просив задовольнити його позовні вимоги (а.с. 1-7).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового павільйону) від 10 грудня 2015 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу УрумовоюЖ.М. 10 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 3937.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення (торговий павільйон) загальною площею 21,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:792391146101, номер запису про право власності: 12467689.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового павільйону) від 04 лютого 2016 року, який укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М. 04 лютого 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 277.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво на нежитлове приміщення (торговий павільйон) загальною площею 21,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:792391146101, номер запису про право власності:13153591.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-роздрібна компанія Євротек судовий збір у розмірі по 2133 грн. з кожного (а.с. 81-86).

Дане рішення оскаржив представник ТзОВ „Любінське сяйво» .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Звертає увагу на те, що суд вважав встановленою ту обставину, що відповідачами порушено право позивача на користування земельними ділянками площею 0,6404 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0035, та площею 0,4818 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0036,шляхом розміщення на них спірного торгового павільйону, однак Львівську міську раду, як власника цих земельних ділянок, не було залучено до розгляду даної цивільної справи, яка не містить доказів того, що належний на праві власності апелянту спірний торговий павільйон розташований саме на згаданих земельних ділянках.

Вважає неправомірним посилання суду на рішення Господарського суду Львівської області від 26.08.2011 року по справі № 5015/4379/11 та від 25.08.2015 року № 914/2861/14, як на обставини, які мають преюдиційну силу, оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та приватний нотаріус Урумова Ж.М. не брали участі у згаданих господарських справах.

Стверджує, що судом не досліджувались оригінали чи копії договорів купівлі-продажу торгового павільйому, які є предметом позовних вимог (а.с. 91-92).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4);

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог ТзОВ Торгово-роздрібна компанія Євротек суд мотивував тим, що погоджується з доводами позивача про порушення його прав та інтересів, оскільки останній 25 червня 2011 року по договору купівлі-продажу придбав у ТзОВ Торгова компанія Інтермаркет нежитлові приміщення площею 97,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 як вбачається з п.1.3 вказаного договору , відчужуване нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,6404 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0035, цільове призначення: для реконструкції існуючої споруди під торгово-ринковий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 і його обслуговування, та земельній ділянці загальною площею 0,4818 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610136300:04:002:0036, цільове призначення: для реконструкції існуючої споруди під торгово-ринковий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 і його обслуговування , а відтак позивач набув право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

В той же час, наведені висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки вищезгаданий договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25 червня 2011 року (ніби-то укладений між ТзОВ Інтермаркет та позивачем) у матеріалах справи взагалі відсутній .

Так само, які відсутні будь-які інші належні та допустимі докази про права позивача за земельну ділянку (земельні ділянки) на АДРЕСА_1 на час звернення позивача до суду та ухвалення останнім оскаржуваного рішення (листопад 2017 - березень 2018 року), а також належні та допустимі докази знаходження спірного торгового павільйону відповідачів саме на цих земельних ділянках.

На вищенаведене (а саме - на відсутність у позивача належних та допустимих доказів про його права на земельну ділянку на якій знаходиться спірний торговий павільйон) звертається увага і у Відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції 09.02.2018 року представником відповідача ТзОВ Любінське сяйво , у якому також міститься твердження про те, що цей торговий павільйон знаходиться на земельній ділянці, яка є у комунальній власності (а.с. 45-47).

Як також вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд також визнає той факт, що земельна ділянка, на якій знаходиться спірний торговий павільйон відповідачів, належить до комунальної власності, оскільки стверджує, що ТОВ Торгово-роздрібна компанія Євротек є заінтересованою особою, права та інтереси якого порушено вчиненням договору купівлі - продажу нежитлового приміщення (торговий павільйон) від 10.12.2015 року та договору купівлі - продажу нежитлового приміщення (торговий павільйон) від 04.02.2016 року, оскільки позбавило позивача на реалізацію майнового права щодо набуття у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 та є перешкодою для подальшого оформлення його права користування (оренди) цією земельною ділянкою , необхідною для реконструкції існуючої будівлі під торгово-ринковий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 і його обслуговування .

В той же час, ні Львівська міська рада (як уповноважений власник та розпорядник земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Львова), ні її структурні підрозділи до участі у справі не залучалися і позовних вимог до відповідачів з приводу розташування спірного торгового павільйону не пред`являли .

За вищенаведених обставин обраний позивачем спосіб захисту свого права на реалізацію майнового права щодо набуття у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 та подальшого оформлення права користування (оренди) цією земельною ділянкою шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єкту нерухомості, який розташований на земельній ділянці на яку позивач лише претендує , не відповідає чинному законодавству.

Відтак, оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; висновки якого не відповідають обставинам справи та зроблені за неправильне застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Посікіри Романа Романовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Любінське сяйво» , задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 березня 2018 рокускасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-роздрібна компанія Євротек до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Любінське сяйво та Державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Жанни Михайлівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 15 жовтня 2020 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Крайник Н.П.

Шеремета Н.О.