Постанова

від 08.10.2020 по справі 566/1302/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року

м. Рівне

Справа № 566/1302/19

Провадження № 22-ц/4815/668/20

Головуючий суддя в суді 1 інстанції : Лободзінський А.С.,

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

за участю сторін та їх представників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Сектору культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Сектору культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації, в якому просила поновити її на роботі на займаній посаді, а саме бухгалтера по зарплаті централізованої бухгалтерії сектору (відділу) культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації або на рівнозначній посаді, що відповідає її фаху та спеціальності в Секторі культури і туризму Млинівської державної адміністрації ( ідентифікаційний код в ЄДР 022300098), а також стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 12 518,88 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_4 посилається на те, що відповідно до наказу № 47 від 19.08.2011 року, починаючи з 19.08.2011 року працювала на посаді бухгалтера по зарплаті централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області. 20.05.2019 року була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КзПП України, у зв`язку з ліквідацією установи, в якій працювала, проте на момент звільнення перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, в яку вибула 20.09.2016 року. З цих підстав вважає своє звільнення незаконним та просила відновити її порушене право на працю, а також стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що її звільнення було здійснено після завершення дії попередження про майбутнє звільнення, повідомлення про звільнення та необхідності отримання трудової книжки було здійснено фактично до видання відповідного наказу, а пропозиції щодо наявних вакантних посад надіслано після видання наказу про звільнення.

Зазначає, про недотримання відповідачем вимог ст. 184 КЗпП України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивач відмовлялась особисто прийти та отримати накази про звільнення, ігнорувала запропоновані посади та зверталась з скаргою до управління держпраці у Рівненській області про неправомірне звільнення, проте в ході таких перевірок порушень не вставлено.

Крім того, позивачем не правильно трактовано норму ст.ст. 40,49 КЗпП України в частині того, що не було ліквідації підприємства, установи чи організації в якій вона працювала, оскільки централізована бухгалтерія відділу культури та туризму до ліквідації була самостійної юридичною установою, а рішення про її ліквідацію було прийнято вищестоящою інстанцією, якою є Млинівська районна державна адміністрація.

У зв`язку з вищенаведеним, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_4 подала клопотання в якому відмовилась від майнової вимоги про стягнення з Сектору культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 12518,88 грн., тому апеляційна скарга розглядається тільки в частині поновлення на роботі.

Представник позивача адвокат Музика-Дубравський В.А. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 та адвокат Панчина П.Є. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у справі виконав свій обов`язок щодо працевлаштування ОСОБА_5 у зв`язку з ліквідацією централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Млинівської РДА та скороченням штату працівників. Однак, таке працевлаштування виявилось неможливим через відмову самої ОСОБА_5 від запропонованого працевлаштування, тобто відповідачем дотримано положення ст.184 КЗпП України щодо забезпечення гарантій по працевлаштуванню ОСОБА_5 , на яке вона згоди не дала, відтак, відсутні правові підстави, для визнання звільнення ОСОБА_5 за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Статтею 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

У разі якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 відповідно до наказу № 47 від 19.08.2011 року, починаючи з 19.08.2011 року працювала на посаді бухгалтера по зарплаті централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області. ( а.с.13-16).

В період з 20 вересня 2016 року ОСОБА_5 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( а.с.17-18).

26 березня 2018 року розпорядженням голови Млинівської райдержадміністрації № 20-к "Про впорядкування структури Млинівської районної державної адміністрації", припинено юридичну особу - відділ культури і туризму Млинівської РДА, шляхом перетворення у сектор культури і туризму Млинівської райдержадміністрації із визначенням штатної чисельності у кількості - 2 одиниці. ( а.с.48)

На підставі вказаного розпорядження голови Млинівської РДА 30 березня 2018 року та 11 лютого 2019 року начальником відділу культури видано накази № 6 та № 2 " Про ліквідацію централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму райдержадміністрації та при цьому ОСОБА_5 попереджувалась про скорочення та наступне вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, як шляхом надсилання поштою відповідного попередження, так і під особистий підпис ( а.с.78- 80, 82,88-89).

30 березня 2018 року попереджено працівників бухгалтерії, в тому числі і ОСОБА_5 , про скорочення посад відповідних працівників (а.с.22-23) та запропоновано посаду бібліотекаря в КЗ " Млинівська централізована система публічних шкільних бібліотек. ( а.с.90)

Листом начальника відділу культури і туризму Млинівської РДА від 12 травня 2019 року №32 ОСОБА_4 повідомлено про наявні посади у відділі: головного спеціаліста відділу культури і туризму Млинівської райдержадміністрації та провідного спеціаліста відділу культури і туризму Млинівської райдержадміністрації (а.с. 29).

Крім того, відповідачем вживались заходи, шляхом пошуку через Млинівську районну філію Рівненського обласного центру зайнятості вакантних посад на інших підприємствах за спеціальністю ОСОБА_5 , про що позивачка була повідомлена письмово поштовими відправленнями 13.02.2019 року (а.с.81,84-86). Листом від 15.05.2019 року ОСОБА_5 в черговий раз повідомлено про припинення юридичної особи - відділу культури і туризму Млинівської РДА та скороченням штату працівників через ліквідацію централізованої бухгалтері. Одночасно запропоновано посади головного та провідного спеціалістів у відділі на умовах конкурсу, про що позивача повідомлено письмово поштовим відправленням ( а.с.97-98).

Однак, на пропозиції щодо можливого працевлаштування ОСОБА_5 не відгукнулась, а відтак і не погодилась. Ці обставини знайшли відображення в складених актах від 11.02.2019 року ( а.с.101-102); від 11.04.2019 року ( а.с.103-104) ; від 20.05.2019 року. ( а.с.105.)

У зв`язку з цим, наказом від 20 травня 2019 року ОСОБА_5 була звільнена із займаної посади бухгалтера по зарплаті централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Млинівської райдержадміністрації на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та листом від 22.05.2019 року була повідомлена про необхідність отримання трудової книжки і ознайомлення з наказом про звільнення, а актом від 27.05.2019 року зафіксовано її неприбуття. ( а.с.106-109).

Місцевим судом вірно встановлено, що ліквідація централізованої бухгалтерії відділу, де працювала ОСОБА_5 , відбувалась у зв`язку зі змінами в організації праці, спричиненими передачею комунальних закладів районної ради, що обслуговувались і фінансувались через відділ культури, із спільної власності територіальних громад у комунальну власність Млинівської селищної ради , що також потягло за собою припинення юридичної особи - відділу культури і туризму, шляхом перетворення у сектор культури і туризму Млинівської РДА.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із ухваленим у справі судовим рішенням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом, а тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків