Постанова

від 19.10.2020 по справі 916/1292/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1292/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харків техноткань

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 67 710,24 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Харків техноткань (далі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Укрзалізниця, відповідач) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 67 710,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2018 році було проведено тендер на майданчику ZAKUPKІ.PROM.UA., переможцем якого було визнано позивача, у зв`язку з чим, 11.04.2018 між сторонами було укладено договір поставки, на загальну суму 407 160,00 грн.

На виконання умов договору представники Товариства прибули на склад Укрзалізниці, доставивши повсть технічну напівгрубошерстну у кількості 2 893,6 кг, на суму 406 261,44,00 грн, однак відповідач товар не прийняв та не оплатив, порушивши свої зобов`язання за договором.

Крім цього, позивач зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/2958/18 від 25.02.2019, яке залишено в без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 з Укрзалізниці на користь Товариства стягнуто штраф та збитки, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки від 11.08.2017 відповідачем.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 позов задоволено.

Рішення мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, отже відповідачем були порушені прийняті на себе зобов`язання у спірних правовідносинах як замовником товару. Суд погодився з доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми збитків (упущеної вигоди) на підставі статті 224 ГК України та ч. 2 ст. 849 ЦК України в розмірі 67 710,24 грн. Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невиконання умов договору поставки) згідно ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Укрзалізниця звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим та таким, яке винесено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права - неповно з`ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

На думку апелянта, придбання товару позивачем у iншого контрагента з метою виконання умов Договору та намiр отримати з цього прибуток не може свiдчити про наявнiсть вини вiдповiдача у неодержанi прибутку позивачем, у розумiннi положень ст. 22 ЦК України та ст. 74 ГПК України.

Також, скаржник зазначає, що факт придбання товару позивачем у ТОВ Валтекс маркетинг-Плюс не може пiдтверджувати реальну можливiсть отримання доходу у подальшому позивачем, оскiльки намiри позивача продати такий товар за бiльшу цiну пiдтверджують лише теоретичну можливiсть отримати дохiд у майбутньому, а не реальну.

Суд першої iнстанцiї не прийняв до уваги, що рішенням у праві № 922/2958/18 з Укрзалізниці на користь Товариства вже був стягнутий штраф та збитки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 відкрито апеляційне провадження та визначено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду справи, учасникам справи, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, позивач скористався своїм правом та подав до суду відзив на апеляційну скаргу з якої вбачається, що Товариство не згодне з доводами апеляційної скарги у повному обсязі, вважає їх безпідставними, а рішення господарського суду законним та справедливим, у з в`язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2018 року Регіональною філією Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця було проведено тендер UA-2018-01-24-000085-b на майданчику ZAKUPKІ.PROM.UA, переможцем якого було визнано Товариство.

11.04.2018 між Укрзалізницею (Замовник) та Товариством (постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-18-254НЮ, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Замовника товар, визначений в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначені в специфікації (Додаток №1 до Договору), а Замовник зобов`язався його оплатити. Найменування товару - повсть технічна, виробник товару ТОВ Валтекс-маркетинг Плюс , м. Лубни, Україна (п. п. 1.1. - 1.3 договору).

Згідно п.п. 2.1, 2.2. Договору, якість товару, що постачається, повинна відповідати ГОСТ 6308-71. Підтвердженням якості збоку постачальника є копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та паспорт якості.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість та асортимент визначається у специфікації (Додаток №1), яка є його невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п. 5.2 Договору, в межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного графіком поставки, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок Замовника у строки і обсягах, визначених у цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом, електронною поштою, листом).

Загальна сума по договору 407 160,00 грн. у тому числі ПДВ 20% 67 860,00 грн. (п. 6.4. Договору).

Згідно до п. 7.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 20 банківських днів з дати поставки товару.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або уповноваженими представниками видаткової накладної (п.7.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 (п. 16.2. Договору).

Як вбачається з підписаної сторонами Специфікації та графіку поставки товару, сторони узгодили найменування, кількість, ціну поставки товару.

Також, матеріали даної справи містять рішення та постанову по справі №922/2958/18 та постанову по справі №916/3783/19, в яких приймали участь ті самі сторони, а отже обставини встановлені при розгляді зазначених справ відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Так, при розгляді вищевказаних справ, судами було встановлено, що на виконання умов Договору поставки та письмової заявки за вих. №НХ12/3360 від 13.04.2018, 25.04.2018 представники Товариства прибули на склад відповідача, доставивши вказаний в специфікації товар, що підтверджується видатковою накладною №ХТ 250401 від 25.04.2018, однак Замовник від прийняття товару відмовився, тобто свої зобов`язання прийняти та оплатити товар не виконав.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порушенням зобов`язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідач відмовився приймати доставлений позивачем товар, Товариство нарахувало Укрзалізниці збитки у вигляді упущеної вигоди.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Позивач розрахував збитки у вигляді упущеної вигоди наступним чином.

Товариство придбало повсть у ТОВ Валтекс-маркетинг Плюс у кількості 2 893,60 кг, за 338 551,20 грн. Згідно умов договору поставки від 11.04.2018 року даний товар був доставлений відповідачеві та його вартість складає 406 261,44 грн. Отже різниця між вартістю придбаного товару та ціною, за яку товар мало бути придбано відповідачем складає 406 261,44 грн. - 338 551,20 грн. = 67 710,24 грн.

В межах справи № 922/2958/18 судами було встановлено допущення порушення відповідачем зобов`язання стосовно прийняття поставленого позивачем товару та наявності у діях/бездіяльності відповідача складу господарського правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду, що збитками Товариства у вигляді упущеної вигоди є саме сума у розмірі 67

710,24 грн., яка підлягає стягненню на підставі ст. 224 ГК України, у зв`язку з чим, господарський суду правомірно задовольнив позов Товариства.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелента, що рішенням у справі № 922/2958/18 з Укрзалізниці на користь Товариства вже стягнуті збитки, оскільки відповідно до ст. 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяються на дві частини (види), реальні збитки й упущена вигода. Так у справі № 922/2958/18 з Укрзалізниці на користь Товариства були стягнуті реальні збитки, які складаються з (фактичних витрат) витрат здійснених постачальником на перевезення товару та витрат на відрядження останнього, у даній справі судом були розглянуті та задоволення вимоги Товариства, щодо упущеної вигоди, тобто це рахункова величина втрат очiкуваного приросту в майнi, що базується на документах, якi беззастережно пiдтверджують реальну можливiсть отримання потерпiлим суб`єктом господарювання грошових сум (чи iнших цiнностей), якби учасник вiдносин у сферi господарювання не допустив правопорушення.

Щодо доводів відповідача, що Товариство може продати не прийнятий Укрзалізницею товар іншим контрагентам, то судова колегія не вбачає необхідності їх досліджувати, оскільки вони є лише міркуванням відповідача, яке не підтверджено жодним доказом.

Інші, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 - без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.