Постанова

від 19.10.2020 по справі 923/1153/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1153/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"

на рішення Господарського суду Херсонської області від „14» липня 2020р., повний текст якого складено та підписано „28» липня 2020р.

у справі №923/1153/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"

про стягнення 23 187,42 грн.,

головуючий суддя - Ярошенко В.П.

місце прийняття рішення: Господарський суд Херсонської області

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ", в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в розмірі 23 187,42 грн., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

В обґрунтування підстав позову, позивач послався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16.05.2019 на 43 км + 200 м автодороги Херсон - Генічевськ, за участю автомобіля МАN-ТОА-18/440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом ВЕRGER SATA-242, д/н НОМЕР_2 , йому було спричинено матеріальну шкоду у зв`язку з пошкодженням автомобіля ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 , який належить позивачу. Відповідно до Висновку №20/07-19 експертного авто товарознавчого дослідження від 02.07.2019 року вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу становить 88 177,56 грн. 20.09.2019 відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 35 840,40 грн. Разом з тим, відповідно до Висновку №33-09-19 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 30.09.2019 року утилізаційна вартість (вартість залишків транспортного засобу) автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП 16.05.2019 року становить 29 149,74 грн.

Посилаючись на ст.30 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , позивач вважає, що шкода завдана майну ТОВ "Фінансово-промислова спілка" становить 23 187,42 грн. та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції призначалась судова автотоварознавча експертиза, проведення якої було доручено Херсонському відділенню Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 року у справі №923/1153/19 (суддя Ярошенко В.П.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія АЛЬФА- ГАРАНТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова спілка шкоду в розмірі 21 187,42 грн. та суму судових витрат в розмірі 1921,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано правомірністю і обґрунтованістю позовних вимог. Разом з тим, судом зазначено, що при поданні позову позивачем не були враховані положення ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідно до якого, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню за винятком суми франшизи відповідно до полісу № АМ/8581988 у розмірі 2000,00 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія АЛЬФА- ГАРАНТ з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 року у справі №923/1153/19, ухвалити нове рішення по справі №923/1153/19, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне:

- матеріали справи не містять доказів позивача на спростування аварійних сертифікатів №06-D/56/9 та №06-D/56/9/1;

- клопотання про проведення судової експертизи позивачем не заявлялось;

- відновлення фізично знищеного автомобіля є правом позивача, а відтак зважаючи на те, що страхове відшкодування в розмірі 35 840,40 грн. все ж таки було отримане позивачем, то саме він має довести що даної суми було недостатньо для відшкодування шкоди, отриманої в ДТП від 16.05.2019р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" на рішення Господарського суду Херсонської області від „14» липня 2020р. по справі №923/1153/19. Розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 16 травня 2019 року на 43 км. + 200м. автодороги Херсон - Генічеськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАN-ТОА-18/440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом ВЕRGER SATA-242, д/н НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , водія СВК Макарчик та автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова спілка (далі по тексту - позивач).

20.05.2019 року до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (далі по тексту - відповідач) звернулася уповноважена особа ТОВ Фінансово промислова компанія з заявою про страхове відшкодування, у зв`язку з настанням ДТП, в результаті якої було пошкоджено належний заявнику автомобіль ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого забезпечена ТДВ СК Альфа-Гарант відповідно до полісу № АМ/5851988 від 14.03.2019 року.

ТДВ СК Альфа-Гарант на виконання ст. 33, 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було направлено уповноважену особа для здійснення огляду пошкодженого транспортного засобу належного Позивачу та оцінки заподіяних збитків.

Як свідчать матеріали справи, на підставі здійсненого огляду пошкодженого ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 аварійний комісар ОСОБА_2 встановив, що зазначений автомобіль є фізично знищеним та його відновлення є економічно недоцільне про що склав наступні документи:

- аварійний сертифікат № 06-D/56/9 від 25.06.2019 року відповідно до якого розмір матеріального збитку дорівнює ринковій вартість автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 до моменту пошкодження та складає 70 753,26 грн.;

- аварійний сертифікат № 06-D/56/9/1 від 25.06.2019 року відповідно до якого ринкова вартість пошкодженого автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 складає 32 912,86 грн., що становить вартість залишків транспортного засобу.

20 серпня 2019 року ТДВ СК АЛЬФА-ГАРАНТ на користь ТОВ Фінансово-промислова спілка було сплачено страхове відшкодування в розмірі 35 840,40 грн., розрахунок якого було здійснено наступним чином: 70 753,26 - 32 912,86 - 2000,00 (франшиза відповідно до полісу № АМ/8581988) = 35 840,40 грн.

Відповідач стверджує, що належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за полісом АМ/8581988.

На замовлення позивача було виконано інше експертне дослідження судовим експертом Булахом Ігорем Олександровичем.

Відповідно до Висновку №20/07-19 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 02.07.2019 року, вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля дорівнює його ринковій вартість до моменту пошкодження та становить 88 177,56 грн.

Відповідно до Висновку №33-09-19 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 30.09.2019 року утилізаційна вартість (вартість залишків транспортного засобу) автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП 16.05.2019 року становить 29 149,74 грн.

Таким чином, позивач не погоджується із сплаченим відповідачем розміром страхового відшкодування за полісом АМ/8581988 у сумі 35 840,40 грн., та вважає що відповідач повинен відшкодувати шкоду завдану майну ТОВ Фінансово-промислова спілка у розмірі 23 187,42 грн. (з розрахунку 88 177,56 - 35 840,40 - 29 149,74 = 23 187,42 грн.).

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що доводи і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У п.1 ст. 984 Цивільного кодексу України вказано, що страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

За приписами ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з п. 9 ч. 1 статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у цій сфері регулює Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України "Про страхування").

Спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Крім того, відповідно до ст. 30 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт с технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Як встановлено судом першої інстанції, 20.08.019 року ТДВ СК АЛЬФА-ГАРАНТ на користь ТОВ Фінансово-промислова спілка було сплачено страхове відшкодування в розмірі 35 840,40 грн., розрахунок якого було здійснено наступним чином: 70 753,26 - 32 912,86 - 2000,00 (франшиза відповідно до полісу № АМ/8581988) = 35 840,40 грн.

Разом з тим, відповідно до Висновку №33-09-19 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 30.09.2019 року утилізаційна вартість (вартість залишків транспортного засобу) автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП 16.05.2019 року становить 29 149,74 грн.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина 1 статті 12 ЦК України), особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина 2 статті 14 ЦК України).

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язання - деліктному та договірному. Він вільно на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності підстав передбачених статтею 1192 ЦК України.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених вище елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Позивач, обґрунтовуючи розмір належному йому страхового відшкодування, посилаючись на висновки експертного автотоварознавчого дослідження. Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 7 ст. 98). Відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Так, висновки надані позивачем були складені на замовлення ТОВ Фінансово-промислова спілка до порушення провадження у справі, і в них не зазначено, що він підготовлений для подання до суду, а також не містять відомостей щодо попередження (обізнаність) експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок №20/07-19 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 02.07.2019 року та висновок №33-09-19 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_3 від 30.09.2019 року не мають сили висновків судової експертизи, а є висновками спеціаліста, судового експерта, у зв`язку з чим повинні оцінюватись не за правилами статті 98-109 ГПК України, а як письмові докази за правилами ст.ст. 86, 91 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням відповідача, у справі була призначена судова автотоварознавча експертиза для встановлення вартості матеріального збитку заподіяного ТОВ "Фінансово-промислова спілка".

Частиною 4 статті 102 ГПК України передбачено у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідач ухилився від проведення судової експертизи у даній справі, яка була призначена, в тому числі за клопотанням останнього. Так, відповідачем подано клопотання про недоцільність призначеної експертизи з підстав, які не стосуються предмету розгляду даної справи, а відтак відповідач фактично останній самоусунувся від її проведення, а тому несе всі наслідки вчинення ним таких дій.

Крім того, виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За приписами частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, з огляду на презумпцію вини, встановлену наведеними вище нормами, відповідач звільняється від обов`язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні обґрунтовані заперечення проти достовірності тих експертних висновків (письмових доказів), на які покладається позивач. Достовірність наданих позивачем доказів в ході судового розгляду відповідачем спростовано не було.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не були враховані положення ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідно до якого, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню за винятком суми франшизи відповідно до полісу № АМ/8581988 у розмірі 2000,00 грн., а всього у загальному розмірі 21 187,42 грн.

Доводи апелянта з приводу неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275,276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 року у справі №923/1153/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 19.10.2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк