Постанова

від 15.10.2020 по справі 922/2325/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Справа № 922/2325/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача - Терпелюк Є.В., ордер на надання правової допомоги серія АХ № 1000547 від 27.05.2020; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1821 від 16.10.2012,

відповідача - Тищенко А.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ№1419 від 25.06.2014; ордер серія ПТ № 211748 від 24.09.2020,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків, (вх. №2303 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 (суддя Калініченко Н.В., повний текст складено 21.08.2020) у справі № 922/2325/20

за позовом Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозсфера» , м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Чумакова Аліна Володимирівна, м. Харків,

про стягнення 6 714 480,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Еверест-ХХI" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" грошових коштів у розмірі 6 714 480,00 грн. Також, просило стягнути з відповідача судові витрати у сумі 135 368, 20 грн, з яких судовий збір 101 768,20 грн та витрати на правничу допомогу 33 600,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче призначено на 16.09.2020 о 12:00. Також, цією ухвалою було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Чумакову Аліну Володимирівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

06.08.2020 до господарського суду Харківської області від Приватного підприємства "Еверест-XXI" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 6 714 480,00 грн, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках у усіх банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" до набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2020 заяву Приватного підприємства "Еверест-ХХI" про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№18115 від 06.08.2020) задоволено повністю. До набрання рішення суду по справі №922/2325/20 законної сили накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 6 714 480,00 (шість мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., що належать Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (ідентифікаційний код юридичної особи 39712901, юридична адреса: 61045, місто Харків, вул. Отакара Яроша, буд.18, офіс 303) і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера".

17.08.2020 до господарського суду Харківської області від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера", в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України, подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2020 року (вх. № 18898).

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" вказувало, що:

- грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, використовуються і заплановані, в тому числі, і для виплати заробітної плати працівникам товариства, сплати податків, обов`язкових платежів, а також інших фінансових інструментів господарської діяльності;

- у заяві про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2020 у справі № 922/2325/20.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, позивачем в заяві, поданої в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу, не доведено необхідність застосування заходів забезпечення позиву у вигляді накладення арешту на грошові кошти. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування правового механізму, охопленого статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2020.

Позивач, Приватне підприємство «Еверест-ХХІ» , м. Харків, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" про скасування заходів забезпечення позову відмовити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" на користь Приватного підприємства "Еверест-ХХI" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилається на те, що:

- підтвердженням факту визнання відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт, поставлених останнім товарів, робіт та послуг, окрім інших доказів слугує проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.06.2019 по 31.10.2019;

- ТОВ "Хозсфера" не в повному обсязі оплачені виконані ПП "Еверест-ХХІ" будівельні та інші роботи, не здійснена оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності у сумі 6 714 480,00 грн;

- відповідачем після отримання 26.06.2020 вимоги позивача №06-03 щодо виконання зобов`язання вчинялись дії по ухиленню від виконання зобов`язання перед ПП "Еверест-ХХІ", а саме, відповідачем у період з 26.06.2020 по 09.07.2020 за даними державного електронного ресурсу https://clarity-project.info укладено низка договорів на поставку паливо-мастильних матеріалів на загальну суму 2 401 712,40 грн;

- відповідач у період з 26.06.2020 по 31.07.2020 здійснив закупівлю будівельних, паливно-мастильних матеріалів, інших товарно-матеріальних цінностей, оплатив послуги на суму більш ніж 20 000 000 грн;

- відповідач веде господарську діяльність, здійснює розрахунки з іншими контрагентами, що, на думку позивача, свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язання перед позивачем за вищезазначеними господарськими договорами;

- відомості щодо наявності іншого рухомого та нерухомого майна у відповідача відсутні, що підтверджується Інформаційною довідкою №215537975 від 08.07.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 у справі № 922/2325/20. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У випадку надіслання відзиву засобами поштового зв`язку, в цей же день направити його на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу до розгляду на "24" вересня 2020 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 у зв`язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свою позицію по справі, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін та відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача, Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 у справі № 922/2325/20 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи наведені принципи здійснення судочинства в Україні та встановлені обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що на сьогоднішній день забезпечення належного захисту права та інтересів всіх учасників спірних правовідносин не дає однозначних підстав для висновку про існування обставин, з якими положення чинного процесуального законодавства України передбачають можливість застосування заходів забезпечення позову.

Відповідач в клопотанні про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову зазначив, що звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач повинен був обґрунтувати ймовірність утруднення виконання рішення або його (рішення) невиконання у разі невжиття судом заходів до забезпечення позову; обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивачем зазначено ведення відповідачем господарської діяльності, здійснення розрахунків з іншими контрагентами, тобто вільне розпорядження відповідачем своїм грошовими коштами, що свідчить про ухилення останнього від виконання зобов`язань перед позивачем та ігнорування обов`язку погашення заборгованості (недобросовісні дії); посилання на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про відсутність у відповідача об`єктів нерухомого майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти; умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (грошові кошти), наявне у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Відповідач зазначив, що на противагу зазначеному позивачем, всупереч статтями 74, 76, 77, 136, 137 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів, з якими закон пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову. Водночас, навпаки, арешт коштів призводить до перешкод у здійсненні господарської діяльності підприємства-відповідача та погіршує майновий стан останнього, оскільки арешт коштів не дає змоги відповідачу, в тому числі виплачувати заробітну плату працівникам та сплачувати податки, обов`язкові платежі, сплата яких має пріоритет перед іншими зобов`язаннями, інші фінансові інструменти господарської діяльності.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висноку про те, що зазначені доводи відповідача є безпідставними в частині унеможливлення здійснення обов`язкових платежів та заробітної плати через накладений судом арешт на кошти підприємства-відповідача з огляду на наступне.

Згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 Кодексу законів про працю, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, державою гарантовано та законодавчо закріплено право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Згідно з пунктом 2 статті 48 Законом України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та для сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з аргументами відповідача в обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову в частині того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, з якими закон пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, оскільки всупереч вищевказаних норм та вимог статті 13 Кодексу позивачем недоведено належними та допустимими доказами обставини необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.

Наявність низки господарських договорів, які додані позивачем до заяви про забезпечення позову, свідчать лише про масштаби господарської діяльності підприємства-відповідача, однак дана обставина не може достовірно свідчити, що останній (відповідач) в подальшому буде ухилятись від виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. Відповідач не має обмежень щодо його господарської діяльності та кількості укладення правочинів з контрагентами.

Той факт, що відповідач здійснює активну господарську діяльність, що може свідчити про ненадійність його фінансового становища, жодним чином не підтверджує необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на його грошові кошти, а посилання позивача в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому, суд зауважує, що ділова репутація відповідача є одним із елементів складової частини немайнових прав, який має відношення до його юридичної особи; особливістю ділової репутації є те, що остання формується виключно на теренах підприємницької діяльності. Саме в рамках підприємницької діяльності можна розкрити весь спектр елементів ділової репутації в повному об`ємі.

Недоцільний, на думку позивача, розподіл відповідачем грошових коштів не може бути покладено в основу обґрунтування механізму вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме відповідач, як окремо взятий елемент, самостійно здійснює від свого імені і на свій ризик господарську діяльність на постійній основі. Ця діяльність направлена на досягнення наміченого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб`єктом ринкового господарства, він несе повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим нормам (законодавству) України.

Тобто, відповідач самостійно здійснює підприємницьку діяльність і на власний розсуд розпоряджується грошовими коштами, які акумулюються на його рахунках. Ніхто, в тому числі позивача, не може втручатись у діяльність підприємства та надавати рекомендації щодо розподілу грошового прибутку підприємства-відповідача.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів.

При цьому, укладення господарських правочинів із іншими контрагентами після отримання відповідачем вимоги позивача від 26.06.2020 № 06-03 не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від визнання чи невизнання відповідачем заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,).

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд першої інстанції правомірно погодився із позицією відповідача, що позивачем в заяві, поданої в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу, не доведено необхідність застосування заходів забезпечення позиву у вигляді накладення арешту на грошові кошти.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює як підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, так й скасування вжитих заходів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування правового механізму, охопленого статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2020.

В апеляційній скарзі позивачем надано до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн., в якому останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно задоволених вимог.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано такі документи :

1) договір про надання професійної правничої допомоги № 06/05/2020-1 від 06 травня 2020 року, укладений між Приватним підприємством "Еверест-ХХI" та Адвокатським Бюро «Євгенія Терпелюка» , за умовами якого Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів;

2) додаток № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 06/05/2020-1 від 06 травня 2020 року;

3) акт № 31/08-4 від 31.08.2020 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 06/05/2020-1 від 06 травня 2020 року, яка полягала у наступному: 1) підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи №922/2325/20 у приміщенні господарського суду Харківської області (кількість затрачених годин - 1, вартість однієї години роботи - 1 000,00 грн., вартість послуги - 1 000,00 грн.); 2) підготовка заперечень на клопотання Відповідача про скасування заходів забезпечення позову (кількість затрачених годин - 3, вартість однієї години роботи - 1 000,00 грн., вартість послуги - 3 000,00 грн.); 3) забезпечення представництва інтересів у судовому засіданні 20.08.2020 під час розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову (кількість затрачених годин - 1, вартість однієї години роботи - 1 000,00 грн., вартість послуги - 1 000,00 грн.); 4) підготовка апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 про скасування заходів забезпечення позову (кількість затрачених годин - 4, вартість однієї години роботи - 1 000,00 грн., вартість послуги - 4 000,00 грн.);

4) детальний опис вартості наданих послуг від 31.08.2020;

5) платіжне доручення №240689 від 06.08.2020 на суму 50 000,00 грн;

6) ордер серії АХ №1000547 від 27.05.2020 на надання адвокатом Терпелюком Євгенієм Володимировичем адвокатської допомоги позивачу, права адвоката не обмежуються.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом господарської справи №922/2325/20 у Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою позивача, Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 у справі № 922/2325/20, складають 9 000,00 грн.

Колегія суддів, розглянувши дану заяву позивача та дослідивши додані до неї документи, дійшла висновку, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, дані витрати відповідають вимогам співмірності в розумінні статті 126 ГПК України, тому витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 254, 255, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Приватного підприємства «Еверест-ХХІ» , м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 у справі № 922/2325/20 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2020 у справі № 922/2325/20 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд.18, офіс 303, код ЄДРПОУ 39712901) на користь Приватного підприємства "Еверест - ХХI" (61101, м. Харків, вул. Двадцять третього Серпня, буд.27, код ЄДРПОУ 34952536) 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.10.2020.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова