ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" жовтня 2020 р. Cправа № 902/355/20
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Немирівська міська лікарня" Немирівської міської ради Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800)
про стягнення орендної плати та відшкодування вартості отриманих комунальних послуг у розмірі 206151, 27 грн.
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.
За участю представників сторін:
позивача: Петросян Л.А.
відповідача: не з`явився
В С Т А Н О В И В :
13.04.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство "Немирівська центральна районна лікарня Немирівської районної ради" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святителя Луки" про стягнення орендної плати та відшкодування вартості отриманих комунальних послуг у розмірі 206 151,27 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/355/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 15.04.2020 р. позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Немирівська центральна районна лікарня Немирівської районної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святителя Луки" про стягнення орендної плати та відшкодування вартості отриманих комунальних послуг у розмірі 206 151,27 грн. - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
04.05.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви, яка подана в строк та прийнята судом.
Ухвалою суду від 06.05.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/355/20. Визначено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2020 р.
Ухвалою суду від 03.06.2020 р. відкладено підготовче засідання у справі на 25.06.2020 р.
Ухвалою суду від 25.06.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/355/20 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 26.08.2020 р.
26.08.2020 р. надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із необхідністю заміни позивача на належного - комунальне некомерційне підприємство "Немирівська міська лікарня" Немирівської міської ради Вінницької області.
В судовому засіданні - 26.08.2020 р. суд задовольнив вказане клопотання та долучив його до матеріалів справи.
Ухвалою від 26.08.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 21.09.2020 р.
21.09.2020 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі станом здоров`я.
На визначену судом дату 21.09.2020 р. у підготовче засідання представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 26.08.2020 р.
Судом відхилено в судовому засіданні клопотання представника позивача від 21.09.2020 р. про відкладення розгляду справи, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Ухвалою суду від 21.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/355/20 для судового розгляду по суті на 12.10.2020 р.
На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник позивача, яким в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № канц. 01-34/91566/20 від 12.10.2020 р.).
Суд постановив про відхилення заяви представника позивача про уточнення позовних вимог на підставі ст. 182 ГПК України через відсутність підпису уповноваженого представника, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Представник відповідача не з`явився, при цьому, суд зауважує що направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою «За закінченням строку зберігання » .
З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати представник позивача в судове засідання не з`явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне: між Немирівською центральною районною лікарнею та Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр Святителя Луки (надалі - Орендар) укладено договори оренди нерухомого майна: № 38 від 04.09.2017 р., № 39 від 04.09.2017 р., № 40 від 02.10.2017 р., № 43 від 23.10.2017 р., № 45 від 07.11.2017 р., № 46 від 09.01.2018 р.
Відповідно до умов договорів між сторонами погоджено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме - в приміщенні Немирівської центральної районної лікарні, за адресою Вінницька область, м. Немирів, вул. Євдокименка, буд 21. кімнати: №№ 395, 396, 397, 399, 400, 401, 402, 414, 417 загальною площею 86, 7 м. кв.; № 290 площею 23,8 м. кв.; №№ 282, 283 загальною площею 25,0 м. кв.; №№ 359, 360, 394 загальною площею 34,0 м. кв.; №№379,381 загальною площею 50,5 м. кв.; №№ 281, 344, 393, 403, 411 загальною площею 55,8 м. Господарський суд Вінницької області
Умовами договорів передбачено, що строк дії договорів спливає 04.08.2020 р., 04.08.2020 р., 02.09.2020 р., 23.09.2020 р., 07.10.2020 р., 09.12.2020 р. відповідно.
Згідно п. 2.1 договорів Орендар вступає у володіння та користування об`єктом оренди одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного об`єкта, який складається одночасно з моментом підписання договорів.
Позивач стверджує, що згідно з актами приймання-передачі нежитлового приміщення від 04.09.2017 р., від 04.09.2017 р., від 02.10.2017 р., від 23.10.2017 р., від 07.11.2017 р., від 09.01.2018 р. до зазначених договорів, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування об`єкти оренди.
Майно передавалося в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров`я (п. 1.1. договорів).
Пунктом 5.4 договорів визначено, що Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати).
За умовами п. 3.4 Договорів орендна плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа місяця 100% Орендарю (Балансоутримувачу).
Відповідно до п. 3.1 договорів орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна та відповідно до Річних орендних ставок за використання нерухомого комунального майна, затверджених рішенням 7 сесії районної ради 6 скликання від 24.10.2011 р. Про стан та ефективність управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Немирівського район (або за результатами конкурсу) і становить за перший місяць оренди по договору: № 38 від 04.09.2017 р. - 3 778 грн. 00 коп.; № 39 від 04.09.2017 р. - 500 грн. 00 коп.; 40 від 02.10.2017 р. - 300 грн. 00 коп.; № 43 від 23.10.2017 р. - 500 грн. 00 коп.; № 45 від 07.11.2017 р. - 2 180,00 грн.; № 46 від 09.01.2018 р. - 2 605,00 грн.
Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю також касові видатки за комунальні послуги та експлуатаційні витрати.
У відповідності до п. 3.2 договорів орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.5 договорів узгоджено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі , підлягає індексації і стягується Орендодавцем у визначеному п. 3.4. співвідношенні з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Також п. 9.1. договорів передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів (плати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) Орендар сплачує на користь Орендодавця (Балансоутримувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення, а у випадку її примусового стягнення також стягуються витрати з Орендаря, пов`язані з таким стягненням.
Позивачем в поясненнях та в позові зазначається, що починаючи з січня 2019 року, відповідач припинив належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за договорами в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та відшкодування вартості отриманих комунальних послуг, проте продовжував користуватися приміщеннями, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 04.06.2019 рік становить 171 587,35 грн..
04.06.2019 р. позивачем надіслано відповідачеві повідомлення - вимогу щодо сплати кредиторської заборгованості, яка залишена останнім без задоволення.
При цьому позивачем зазначається, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Немирівська центральна районна лікарня Немирівської районної ради працівниками відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Управління Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області встановлено недоотримання лікарнею коштів за оренду майна на загальну суму 141 939,80 грн в тому числі пені в розмірі 9 300,18 грн, окрім того не відшкодовано вищевказаним орендарем оплату за енергоносії та комунальні послуги в сумі 64 211,47 грн, що відображено в Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Немирівська центральна районна лікарня Немирівської районної ради за період з 01.01.2016 по 29.11.2019 № 04-30/02 від 06.03.2020р.
Станом на 01.02.2020 р. заборгованість відповідача з орендної плати та відшкодування комунальних послуг перед позивачем з січня по грудень 2019 р. становить 206151,27 грн залишається несплаченою, в тому числі: відшкодування вартості спожитої електроенергії 11 910,35 грн; відшкодування вартості витрат на опалення 45 800,76 грн.; відшкодування вартості водопостачання та водовідведення - 6 500,35 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договорів оренди нерухомого майна.
В силу приписів ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов`язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , статтею 286 Господарського кодексу України.
Так матеріалами стверджується, що укладаючи спірні договори між сторонами було погоджено, що плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна та відповідно до Річних орендних ставок за використання нерухомого комунального майна, затверджених рішенням 7 сесії районної ради 6 скликання від 24.10.2011 року Про стан та ефективність управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Немирівського район (або за результатами конкурсу) (п. 3.1. договору). У відповідності до п. 3.2 договорів орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Умовами договорів між сторонами було погоджено, що орендна плата перераховується Орендарем щомісяця не пізніше 10-го числа місяця 100% Орендарю (Балансоутримувачу) ( 3.4. договорів).
Пунктом 3.5 договорів узгоджено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем у визначеному п. 3.4. співвідношенні з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю також касові видатки за комунальні послуги та експлуатаційні витрати.
Пунктом 5.2 договорів визначено, що Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (плату за комунальні послуги та експлутаційні витрати).
Згідно пункту 9.1. договорів передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів (плати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) Орендар сплачує на користь Орендодавця (Балансоутримувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення, а у випадку її примусового стягнення також стягуються витрати з Орендаря, пов`язані з таким стягненням.
Судом встановлено, що позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2019 р. по 01.02.2020 р., оскільки саме починаючи із січня 2019 року відповідач перестав сплачувати орендні платежі передбачені договором.
При цьому зазначено, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Немирівська центральна районна лікарня Немирівської районної ради працівниками відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Управління Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області встановлено недоотримання лікарнею коштів за оренду майна на загальну суму 141 939,80 грн в тому числі пені в розмірі 9 300,18 грн окрім того не відшкодовано вищевказаним орендарем оплату за енергоносії та комунальні послуги в сумі 64 211,47 грн. Станом на 01.02.2020 р. заборгованість відповідача з орендної плати та відшкодування комунальних послуг перед Позивачем з січня по грудень 2019 року становить 206151,27 грн., залишається несплаченою, в тому числі: відшкодування вартості спожитої електроенергії - 11 910,35 грн; відшкодування вартості витрат на опалення - 45 800,76 грн; відшкодування вартості водопостачання та водовідведення - 6 500,35 грн.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За орендоване приміщення Орендар повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за місяць (п. 4.3 Договорів).
З врахуванням встановлено суд зауважує, що підставою позову стала неслата відповідачем орендної плати за визначений період позивачем.
Суд зазначає, що Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).
Відтак, належним доказом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ. При цьому, господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Враховуючи викладене, лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт надання послуг, тощо. Для надання документу юридичної сили й доказовості він повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені законодавством.
Як з`ясовано судом позивачем не надано до суду жодних доказів, які б вказували на наявність заборгованості відповідача перед позивачем за період з січня 2019 р. по 01.02.2020 р., як заявлено позивачем, зокрема з тих документів, які долучені позивачем до позовної заяви не можливо встановити в який період відбувалась сплата орендної плати та комунальних платежів та в якому розмірі, та як наслідок неможливо встановити період виникнення самої заборгованості.
Докази надані позивачем до позовної заяви, а саме, договори оренди приміщень, повідомлення вимога від 04.06.2019 та заява відповідача без номеру та дати в якій останній зазначає, що за відсутністю коштів не в змозі розрахуватись за вищезазначеними договорами, не можуть розцінюватись судом як належні та достатні докази в підтвердження обґрунтованості та правомірності для стягнення заявлених сум позивачем.
Як наслідок суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.
Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов`язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.
З встановлених вище обставин вбачається, що позивач не довів факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань та існування заборгованості.
Долучені позивачем до позовних матеріалів докази юридично не підтверджують обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог. Тому, з урахуванням викладеного, у позові слід відмовити.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 20 жовтня 2020 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - (вул. Шевченка, буд. 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800)
3 - відповідачу (вул. Євдокименка, 21, м. Немирів, Вінницька обл., 22800)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92284850 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Яремчук Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні