Рішення

від 20.10.2020 по справі 924/748/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2020 р. Справа № 924/748/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 205 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області

про розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. б/н, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ 38727372) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (код ЄДРПОУ 39105249) з 01.04.2020р.,

представники сторін:

позивач: Столярчук С.С. - директор

відповідач: Побережний А.І. - директор.

У судовому засіданні 20.10.2020 р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.07.2020р. відкрито провадження у справі № 924/748/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.08.2020р. судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/748/20 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" звернулося з позовом до господарського суду з вимогою розірвати договір суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. б/н, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ 38727372) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (код ЄДРПОУ 39105249) з 01.04.2020р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порядку виконання заходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020р. № 215 щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території Хмельницької області, було призупинено діяльність роботи ринків у м. Шепетівка в тому числі продовольчих на період установленого карантину. Оскільки приміщення, що перебувало у користуванні позивача, знаходиться на території ринку у м. Шепетівка, то користування цим приміщенням стало неможливим з 21.03.2020р. Як зазначає позивач, станом на 01.04.2020р. він звільнив орендоване приміщення та звернувся до відповідача з вимогою прийняти вказане приміщення за актом приймання-передачі. Однак, відповідач не прийняв приміщення та акт приймання-передачі не підписав. Таким чином, позивач вважає, що неприйняття приміщення відповідачем за актом є порушенням прав орендаря та підставою для розірвання договору в судовому порядку.

У відзиві на позов відповідачем зазначено про те, що він повідомляв товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" про необхідність дотримуватись умов договору і чинного законодавства шляхом письмового повідомлення про наміри розірвати договір суборенди, а також сплати заборгованості за оренду приміщення. Крім того, відповідач вказує на те, що ним надсилалися позивачу претензії з вимогою погасити заборгованість, однак відповіді не отримав. Також, як відмічено у відзиві, при особистій зустрічі з директором товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" відповідач вимагав повернути обладнання і сплатити заборгованість по орендній платі на день підписання акта передачі приміщення відповідно до п. 8.1. договору.

Представники сторін з`явилися в судове засідання та наполягали на своїх вимогах.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

06.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (суборендодавець) укладено договір суборенди нежилого приміщення, відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове користування нежиле приміщення площею 50,1 кв.м, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, для розміщення в ньому аптеки, та зобов`язується і гарантує оплачувати орендну плату, відшкодувати витрати по оплаті електроенергії, телефонному зв`язку та інші комунальні витрати, передбачені даним договором, утримувати орендовану площу в належному стані.

Відповідно до п. 2.1. договору об`єктом суборенди за даним договором є: приміщення загальною площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., вул. Героїв Небесної Сотні, 23. Дане приміщення надається в суборенду на підставі договору суборенди № б/н.

Згідно п. 2.2. договору об`єкт суборенди використовується суборендарем для розміщення в ньому аптеки.

Як передбачено п. 3.1. договору, зазначене в розділі 2 даного договору приміщення повинно бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем після підписання даного договору по акту приймання-передачі нежилого приміщення в суборенду, який є невід`ємною частиною договору.

Умовами п. 3.2. договору визначено, що прийняте таким чином в суборендне користування приміщення технічно справне, відповідає санітарним, протипожежним вимогам та вимогам законодавства про охорону праці.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строк дії договору з 06 листопада 2017р. по 01 вересня 2020р.

За згодою сторін, період дії договору може бути подовжений відносно вказаного строку, на умовах встановлених на основі взаємної домовленості (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору суборендодавець нараховує суборендарю орендну плату у розмірі 7000,00 грн. за один календарний місяць.

Згідно п. 5.3. договору орендна плата сплачується суборендарем раз на місяць, згідно договору суборенди після підписання акту про надання нежилого приміщення в суборенду, який є невід`ємною частиною даного договору.

Як передбачено п. 7.6. договору, суборендар зобов`язаний погодити відкриття і розташування аптеки з органами пожежного нагляду, санепідемстанції, іншими органами, що дають дозвіл на його відкриття і роботу.

Умовами п. 7.18 договору визначено, що по закінченню терміну договору або його достроковому припиненні суборендар зобов`язаний звільнити приміщення, яке займає, передати його по акту у стані виконаного ремонту суборендарем та провести кінцевий розрахунок згідно умов даного договору.

У п. 8.1. договору сторонами погоджено, що після закінчення терміну дії договору суборенди чи при достроковому його розірванні, припиненні, суборендар зобов`язаний повернути приміщення суборендодавцю за актом приймання-передачі нежилого приміщення з суборенди в останній день терміну суборенди, дострокового його припинення, розірвання.

Відповідно до п. 9.2. договору суборендодавець має право дострокового розірвання даного договору, якщо суборендар: користується приміщенням не у відповідності з даним договором, або призначенням приміщення; навмисне або по необережності погіршує стан приміщення; не вніс орендної плати або інших платежів на протязі одного місяця з дня закінчення терміну платежу.

Згідно п. 9.3. договору невиконання будь-якої із умов даного договору суборендарем дає право суборендодавцю вимагати дострокового припинення договору суборенди або його дострокового розірвання і є підставою для дострокового припинення, розірвання договору. В разі порушення вимог чинного законодавства суборендарем суборендодавець має право вимагати усунення порушення і вимагати дострокового розірвання даного договору, ці обставини теж є підставою для дострокового розірвання договору.

Як передбачено п. 9.4. договору, в разі несвоєчасного звільнення приміщення суборендар зобов`язаний оплатити оренду і послуги на умовах даного договору до фактичної дати звільнення і підписання акту.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

07.11.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (суборендодавець) погоджено додаток до договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р., відповідно до якого орендна плата буде нараховуватись та сплачуватись після закінчення ремонту з 21 листопада 2017 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (суборендодавець) 06.11.2017р. підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення в суборенду по договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р., відповідно до п. 1 якого згідно умов пункту 2.1. договору суборенди № б/н від 06.11.2017р. суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23 для розміщення в ньому аптеки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" звернулось із листом від 18.05.2020р. до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", у якому повідомляло про направлення суборендодавцю два примірника акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення з суборенди по договору від 06.11.2017р., від 01.04.2020р., підписані зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", у зв`язку з неможливістю використання приміщення.

Відповідно до п. 1 акта приймання-передачі (повернення) від 01.04.2020р. нежитлового приміщення з суборенди по договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р., підписаного представником товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", згідно з умовами пункту 8 договору суборенди від 06.11.2017р. суборендар передає (повертає), а суборендодавець приймає нежитлове приміщення площею 50,1 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, в якому до 01.04.2020р. розміщувалася аптека.

Факт надіслання листа від 18.05.2020р. та примірників акта приймання-передачі від 01.04.2020р. підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.05.2020р. та поштовою накладною № 3040501857770 від 19.05.2020р.

Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Шепетівської міської ради затверджено протокол № 4 від 20.03.2020р., яким вирішено, зокрема, зобов`язати керівників міських ринків на період установленого карантину призупинити діяльність роботи ринків, в тому числі продовольчих.

Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Шепетівської міської ради затверджено протокол № 10 від 16.04.2020р., яким вирішено, зокрема, заборонити роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів усіх форм власності, крім торгівлі пальним, лікарськими засобами та медичним приладдям, з 00:00 години 19.04.2020р. до 24:00 години 19.04.2020р.; для проведення санітарно-протиепідемічних заходів приміщень із застосуванням дезінфікуючих засобів призупинити роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, усіх форм власності, крім торгівлі пальним, лікарськими засобами та медичним приладдям, встановивши санітарний день, з 00:00 годин 20.04.2020р. до 24:00 години 20.04.2020р.

Рішенням Шепетівської міської ради Хмельницької області від 31.07.2014р. № 8 вирішено перейменувати вулицю Карла Маркса на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Згідно технічного паспорта від 15.11.2017р. на громадський (виробничий) будинок (приміщення) - нежитлове приміщення, що розташоване в м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, нежитлове приміщення замає площу 50,1 кв.м, з яких: 20,3 кв.м - торговий зал, 15,1 - приміщення персоналу, 12,7 кв.м - матеріальна, 2,0 кв.м - санвузол.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006250445 від 28.01.2020р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13619121 від 19.02.2007р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частини 1, 4 ст. 202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина 1 ст. 181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст.ст. 765, 767, 776 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що зазначене в розділі 2 даного договору приміщення повинно бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем після підписання даного договору по акту приймання-передачі нежилого приміщення в суборенду, який є невід`ємною частиною договору.

За наявними матеріалами справи об`єкт суборенди передано суборендарю відповідно до акта приймання-передачі нежилого приміщення для розміщення в ньому аптеки.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту речі.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов`язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Так, строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строк дії договору з 06 листопада 2017р. по 01 вересня 2020р.

При цьому, виходячи зі змісту п. 4.2. договору, матеріали справи не місять доказів щодо домовленостей сторін на продовження дії договору суборенди. Крім того, додаткова угода позивачем та відповідачем про продовження договору не укладалася, а умови договору не місять застережень стосовно автоматичної пролонгації оскаржуваного договору.

Отже, судом встановлено, що строк дії договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. закінчився 01.09.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019р. у справі № 910/16750/18, від 12.05.2020р. у справі № 911/991/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду під час дії договору суборенди (16.06.2020р.), однак на час розгляду судом даної справи та ухвалення рішення строк дії спірного договору закінчився, тобто він є не чинним.

Посилання позивача на надсилання ним відповідачу примірників актів приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення, а також повідомлення про неможливість використання даного приміщення у зв`язку з призупиненою діяльністю роботи міського ринку у м. Шепетівка, де знаходиться об`єкт суборенди, у зв`язку з введеними карантинними заходами не є підставою для задоволення позову у даній справі.

Разом з тим, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе , що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Однак, зважаючи на вищезазначені положення законодавства, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку. Така сторона повинна довести в кожному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між карантином та невиконання нею зобов`язань. Обставини невиконання свого зобов`язання повинні бути саме такими, що об`єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій. Зокрема, пряма заборона уряду або місцевих органів на здійснення певних видів діяльності. Крім того, відсутність коштів у орендаря на оплату оренди у зв`язку зі зниженням рівня доходів через карантин, не є підставою для звільнення його від відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, протокол № 10 від 16.04.2020р. комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, комісією вирішено заборонити роботу суб`єктів господарювання, крім торгівлі лікарськими засобами. Крім того, позивачем не доведено, що за проміжок часу, а саме з введенням карантину та призупиненням діяльності роботи ринків, в тому числі продовольчих, згідно протоколу № 4 від 20.03.2020р. до прийняття комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій протоколу № 10 від 16.04.2020р., яким надано дозвіл на торгівлю лікарськими засобами та медичним обладнанням, спричинило для товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" такі наслідки (зокрема, зниження доходів), що завадили йому виконувати зобов`язання зі сплати орендних платежів на виконання договору від 06.11.2017р. Також в матеріалах справи відсутні докази щодо зверненням позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" із проханням про внесення змін до договору суборенди, що стосуються, наприклад, зменшення розміру орендної плати на період карантину, та доказів звернення позивача до Торгово-промислової палати України чи регіональних ТПП щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що би слугували підтвердженням неможливості виконання зобов`язань за договором. Водночас, сторонами у договорі суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. не передбачено звільнення суборендаря від своїх обов`язків у зв`язку з веденням карантину чи настанням інших форс-мажорних обставин (у договорі взагалі відсутній розділ з порядком врегулювання відповідальності сторін у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин).

Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), а відтак вимога позивача про розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. б/н, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ 38727372) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (код ЄДРПОУ 39105249) з 01.04.2020р., є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

В зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог в повному обсязі, судовий збір та витрати на оплату правової допомоги не підлягають стягненню з відповідача, а покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області про розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р. б/н, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ 38727372) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" (код ЄДРПОУ 39105249) з 01.04.2020р., відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.10.2020р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 15 А);

3 - відповідачу (30405, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. К.Маркса, буд. 95).

Всім рекоменд. з повідомленням.