Ухвала

від 20.10.2020 по справі 420/9857/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9857/20

У Х В А Л А

20 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника заявника Лещенко А.В.

представника позивача Григорук Г.П.

представника відповідача Чапуріної С.І.

розглянувши в порядку ст. 273 КАС України (окремі категорії термінових адміністративних справ) у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про відвід судді Потоцькій Н.В. за вхід. № ЕП/17623/20 від 20.10.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за заявою представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_1 до Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області, третя особа кандидат на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 29.09.2020 р. №93 Про реєстрацію кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого Одеською міською організацією Політичної партії Блок Дмитра Голубова .

Ухвалою суду від 19.10.2020 року прийнято до провадження заяву представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №420/9857/20.

20.10.2020 року канцелярією суду за вхід. № ЕП/17623/20 зареєстрована заява представника третьої особи адвоката Лещенко А.В. про відвід судді Потоцької Н.В. від розгляду заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року по справі №420/9857/20.

В обґрунтування зазначеної заяви про відвід судді Потоцькій Н.В. позивач зазначив, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами подана в інтересах кандидата на посаду Одеського міського голови ОСОБА_2 у справі про скасування постанови Одеської міської територіальної виборної комісії, а суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В. вже розглядала аналогічну справу за участю тих же сторін та приймала Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року по справі №420/10437/20, а отже у судді Потоцької Н.В. вже сформована думка та власне ставлення до справи за участю вказаних сторін, що викликає сумніви у неупередженості судді при прийнятті рішення за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року по справі №420/9857/20.

В судовому засіданні представник третьої особи адвокат Лещенко А.В. заяву про відвід підтримав, окремо зазначивши про наступне.

По перше: предмет та підстава позовів у справах у №420/9857/20 та №420/10437/20 є тотожними.

По друге: під час розгляду справи №420/10437/20 суддя Потоцька Н.В. не повідомила представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду, чим порушила принцип рівності сторін.

Представники позивача (кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_1 ) та відповідача (Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області) проти задоволення заяви про відвід заперечували.

Надаючи правову оцінку доводам заявника, в розрізі приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

08.02.2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , зокрема, в частині порядку розгляду відводів (самовідводів).

Так, за приписами ч. 3 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

При цьому, ч. 4 цієї статті визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підстави для відводу судді визначені частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Заявник стверджує про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд вважає необгрунтованими вказані доводи заявника з огляду на наступне.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому, ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.

З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

У заяві про відвід вищезазначені суб`єктивні та об`єктивні критерії не доведено. Отже, його особиста безсторонність презюмується, а тому заява є необгрунтованою.

Крім того, частиною 1 п. 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу. Це:

незгода сторони з процесуальними рішеннями судді;

рішення або окрема думка судді в інших справах;

висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вказана норма статті є імперативною.

Імперативні норми - це норми, які містять категоричні веління держави здійснювати чітко означені дії, не допускати ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Інакше кажучи, імперативні норми (зобов`язувальні і заборонні) прямо вказують правила поведінки, містять абсолютно визначене правило.

Отже, подання заяви про відвід судді Потоцькій Н.В. у справі №420/9857/20 через прийняття (вчинення) процесуальних рішень (участь у розгляді пов`язаної з цією справою позовної заяви) прямо заборонено процесуальним законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 17.02.2019 року по справі № 855/35/19 сформував таку правову позицію:

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України закріплює в якості однієї з основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін і свобода у наданні ними суду своїх доказів не передбачає наявності у суду обов`язку беззаперечно приймати усі без виключення докази, заявлені учасниками справи, адже суд наділений свободою власного розсуду при вирішенні даного питання.

Тому, незгода учасника справи з процесуальним рішенням суду з приводу заявленого ним клопотання, не може слугувати беззаперечним доказом порушенням судом зазначених принципів здійснення правосуддя, а також свідченням упередженості чи необ`єктивності суду. .

Щодо доводів представника заявника про тотожність позовів справа № 420/9857/20 та справа № 420/10437/20.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Правова (юридична) підстава сукупність передбачених правом обставин, умов, фактів і передумов, що забезпечують настання юридичних наслідків; має нормативне закріплення, визначений зміст, вичерпний характер, враховує особливості певного випадку та породжує юридичні наслідки.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Касаційний цивільний суд роз`яснив, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду (постанова від 22.05.2019 у справі № 640/7778/18).

Як вбачається із матеріалів справи № 420/9857/20 предметом позову є вимога:

визнати протиправною та скасувати постанову Одеської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області від 29.09.2020 р. №93 Про реєстрацію кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого Одеською міською організацією політичної партії Блок Дмитра Голубова .

Підставою позову є:

Порушення ст. 224, 225 ВК України та Порядку внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах , затвердженого Постановою ЦВК від 21.09.2020 року №193.

Як вбачається із матеріалів справи № 420/10437/20 предметом позову є вимоги:

встановити факт одноразового грубого порушення Одеською міською територіальною виборчою комісією Одеського району Одеської області Конституції України та Виборчого кодексу України при прийнятті постанови №160 від 11.10.2020 р. Про реєстрацію кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого ОДЕСЬКОЮ МІСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ БЛОК ДМИТРА ГОЛУБОВА ;

визнати протиправною та скасувати постанову Одеської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області від №160 від 11.10.2020р. Про реєстрацію кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого ОДЕСЬКОЮ МІСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ БЛОК ДМИТРА ГОЛУБОВА .

Підставою позову є:

Порушення вимог ст. 12, 64, 229 ВК України.

Щодо доводів представника заявника про рівність сторін.

По перше, представник третьої особи Григоренко О.В. був присутній у судовому засіданні 12.10.2020 р. о 16:00 год. та був повідомлений про оголошену перерву на 13.10.2020 року на 10:00 год., що підтверджується розпискою наявною у матеріалах справи.

По друге, у рішенні суду від 13.10.2020 року у розділі Процесуальні дії міститься інформація щодо руху справи та повідомлення про це учасників процесу:

…Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей, визначених приписами ст. 273 КАС України для вказаної категорії термінових адміністративних справ.

Ухвалено розглядати справу з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 268-273 КАС України. Призначено судове засідання на 12 жовтня 2020 року об 15 год. 00 хв.

Про відкриття провадження та дату судового засідання повідомлено представника кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_1 (адвоката Скибу Є.А.) засобами телефонного зв`язку за телефоном (097) 421 25 56, про що секретарем с/з Захарчук О.В. складено телефонограму об 12:02 год.(а/с. 57).

Про відкриття провадження та дату судового засідання повідомлено Одеську міську територіальну виборчу комісії Одеського району Одеської області засобами телефонного зв`язку за телефоном (048) 7888 660, про що секретарем с/з Захарчук О.В. складено телефонограму об 13:05 год.(а/с. 58).

Про відкриття провадження та дату судового засідання повідомлено представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку за телефоном (094) 951 99 29, про що секретарем с/з Захарчук О.В. складено телефонограму об 13:30 год.(а/с. 59).

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - до 12 жовтня 2020 року 15 год. 00 хв. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Копія відзиву із доданими до них доказами одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (в тому числі, засобами електронної пошти).

Зобов`язано Одеську міську територіальну виборчу комісію Одеського району Одеської області надати засвідчені надати належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови у строк до 12 жовтня 2020 року 15 год. 00 хв.

13.10.2020 року (о 08 год. 40 хв.) за вх. №ЕП/16910/20 від Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області (за підписом адвоката Чапуріної С.І.) надійшла заява про долучення до справи витребуваних документів.

13.10.2020 року (о 08 год. 51 хв.) за вх. №ЕП/16911/20 від Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області (за підписом адвоката Чапуріної С.І.) надійшов відзив на адміністративний позов…. .

Крім того, 12.10.2020 року о 12 год. 56 хв. секретарем судового засідання Захарчук О.В. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 представника кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 направлено скан-копії позову з додатками та ухвал від 12.10.2020 року, а також судова повістка на 12.10.2020 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Суд зауважує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Українським законодавством визначено принципи адміністративного судочинства, серед яких - рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (статті 8, 9 КАС України).

Цей принцип реалізується, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2а-2573/11 та у справі № 2а-4552/11, від 05.06.2018 у справі № 2а-14/11 та постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 761/14902/14-а.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, сформульованої в рішенні від 08.11.2018 у справі Созонов та інші проти України (Заява № 29446/12, пункти 7, 8), в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі Надточій проти України (заява N 7460/03, пункт 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Дотримання вказаних принципів цілком дотримано про розгляді справи №420/10437/20.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необгрунтованість заяви про відвід судді Потоцькій Н.В.

Відповідно до ч.4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 36, 39-40, 44, 166-167, 248, 256, 268-273, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника третьої особи кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 про відвід судді Потоцькій Н.В. за вхід. № ЕП/17623/20 від 20.10.2020 року - визнати необгрунтованою.

Передати заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцькій Н.В. від 20.10.2020 р. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №420/9857/20 до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді, з метою вирішення питання про відвід, у порядку визначеному ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.