Рішення

від 19.10.2020 по справі 500/787/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/787/20

19 жовтня 2020 рокум.Тернопіль ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону Україну "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повністю зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи ОСОБА_1 на шахті "Майська", на шахті "Маяк", у селянському фермерському господарстві "Григоровських" та період здійснення ним підприємницької діяльності;

- призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення із відповідною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак йому було відмовлено у зв`язку із відсутністю достатнього страхового стажу. Проте позивач не погоджується із таким рішенням, та вважає, що не дивлячись на те, що його трудова книжка втрачена, ним було надано достатньо належних доказів про наявний страховий стаж.

Ухвалою судді від 31.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.04.2020 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що розглянувши заяву від 05.11.2018 про призначення пенсії за віком позивача листом за №18627/05 від 28.12.2018 повідомлено, що згідно поданих довідок та копій наказів до його страхового стажу зараховано наступні періоди: з 01.09.1973 по 21.07.1976 навчання в професійно-технічному училищі; з 01.03.1977 по 24.01.1978 Бучацький консервний завод; з 18.05.1978 по 26.11.1979 Бучацький консервний завод; з 17.12.1979 по 31.03.1980 навчання; з 09.09.1985 по 09.10.1985 навчання, що становить 5 років 8 місяців 10 днів та є меншим ніж визначено ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (25 років). Тому даним листом позивачу повідомили про відмову у призначення пенсії.

Вказав, що на повторне звернення 05.12.2019, відповідач листом за №217/03-21 від 23.01.2020 відмовив позивачу у призначенні пенсії та повідомив, що до його страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 04.08.1981 по 19.10.1987 згідно довідки №1439 від 10.06.2019, виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" Луганської Народної Республіки; з 09.11.1987 по 25.02.1988 згідно довідки №3297 від 05.06.2019 виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР, оскільки документи, видані органами Луганської народної республіки, згідно законодавства України, є недійсним та не можуть створювати правових наслідків, та період навчання з 17.03.1986 по 29.04.1986 в Свердловській автошколі ДОСААФ, оскільки в свідоцтві рішення кваліфікаційної комісії інформація про присвоєння кваліфікації відсутня.

Ухвалами суду від 30.04.2020 та 21.05.2020 розгляд справи було відкладено.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав свої заперечення щодо доводів відповідача у відзиві та зокрема зазначив, що був змушений звернутися через своїх колишніх співробітників до органів, які розташовані на тимчасово окупованій території України та володіють інформацією щодо спірних періодів роботи, та отримавши додаткові документи позивач повторно звернувся із заявою до відповідача.

Ухвалами суду від 02.06.2020 та 22.06.2020 розгляд справи було відкладено.

Також ухвалою суду від 22.06.2020 витребувано у Головного управління ДПС у Тернопільській області інформацію про суму сплачених податків СФГ "Григоровських" в розрізі років (в тому числі фіксованого сільськогосподарського податку) з 01.01.1998 по теперішній час.

Ухвалою суду від 06.07.2020 до участі у справі залучено, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області, розгляд справи відкладено.

Ухвалами суду від 15.07.2020 та 22.07.2020 розгляд справи було відкладено.

Судове засідання 27.08.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 10.09.2020 розгляд справи було відкладено.

11.09.2020 представник третьої особи подав пояснення.

Судове засідання 23.09.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 15.10.2020 розгляд справи було відкладено.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, подали до суду клопотання про розгляд даної справи без їх участі у письмовому провадженні.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання також не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 05.11.2018 звернувся до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, із заявою про призначення йому пенсії за віком.

Як слідує із протоколу №81 від 28.11.2019 засідання комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів, згідно поданих довідок та копій наказів до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди: з 01.09.1973 по 21.07.1976 навчання в професійно-технічному училищі; з 01.03.1977 по 24.01.1978 Бучацький консервний завод; з 18.05.1978 по 26.11.1979 Бучацький консервний завод; з 17.12.1979 по 31.03.1980 навчання; з 09.09.1985 по 09.10.1985 навчання, що становить 5 років 08 місяців 10 днів.

Виходячи з вищевказаного комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

05.12.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було подані наступні документи:

паспорт громадянина України;

довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;

архівний витяг №1238 від 01.09.2017 Наказу по Бучацькому цукровому заводу №23-Л від 25.02.1977 "Про прийом на роботу, переміщення по роботі, присвоєння розрядів, звільнення з роботи";

архівний витяг №1239 від 01.09.2017 Наказу по Бучацькому цукровому заводу №7-Л від 23.01.1978 "Про прийом на роботу, перевод по роботі, звільнення з роботи";

архівні довідки №1241 та №1241 від 01.09.2012, видані архівним сектором Бучацької РДА;

архівний витяг №1243 від 01.09.2017 Наказу по Бучацькому цукровому заводу №83-Л від 16.05.1978 з особового складу;

архівний витяг №1242 від 01.09.2017 Наказу по Бучацькому цукровому заводу № 181 від 26.11.1979 "З особового складу";

комсомольський квиток №16348642 від 29.05.1984 про сплату членських внесків;

довідка №1439 від 10.06.2019 про стаж роботи, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копія наказу №121-к від 20.08.1981, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копія наказу №618-к від 21.10.1987, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копія особової карточки Т-2;

довідка №1441 від 10.06.2019 про заробітну плату, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

додаток до довідки про заробітну плату №1442 від 10.06.2019, виданий Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідка №1443 від 10.06.2019 про перейменування підприємства, виданий Філіалом №2 ЗАТ 2 "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідка №3297 від 05.06.2019 про стаж роботи, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідка №3298 від 05.06.2019 про заробітну плату, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідка №3299 від 05.06.2019 про перейменування підприємства, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

архівна довідка №2689 від 14.06.2019 про відміну державної реєстрації підприємця, видана Адміністрацією міста Свердловська і Свердловського району ЛНР;

копія особової карточки форми Т-2;

довідка №2477/10-5/19-00-54-02/11443 від 10.05.2019, видана ДФС України про сплату "Єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищив 78%;

диплом № НОМЕР_1 від 21.07.1976, виданий СПТУ №7 м. Калуш; свідоцтво НОМЕР_3 про навчання, видане Свердловською автошколою ДОСААФ;

посвідчення НОМЕР_4 від 31.03.1980 про навчання, видане Донбасантрацит;

посвідчення НОМЕР_5 від 09.10.1985 про навчання, видане Сведловським учбово-курсовим комбінатом;

свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.

Розглянувши вказану заяву та подані документи відповідач листом від 23.01.2020 №217/03-21 повідомив позивача про те, що оскільки документи, видані органами Луганської Народної Республіки, згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків, до його страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 04.08.1981 по 19.10.1987 згідно довідки №1439 від 10.06.2019, виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" Луганської Народної Республіки; з 09.11.1987 по 25.02.1988, згідно довідки №3297 від 05.06.2019 виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР, та навчання з 17.03.1986 по 29.04.1986 в Свердловській автошколі ДОСААФ, оскільки в свідоцтві рішення кваліфікаційної комісії інформація про присвоєння кваліфікації відсутня.

Вказано, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий таж позивача складає 05 років 08 місяців 10 днів, тому для призначення пенсії підстав немає.

Не погодившись із такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі- Закон № 1058).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до статті 26 Закону №1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058 встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Проте, як встановлено судом, позивачем втрачено його трудову книжку.

Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії пенсійний орган посилається на те, що до його страхового стажу роботи не може бути зараховано періоди роботи з 04.08.1981 по 19.10.1987 згідно довідки №1439 від 10.06.2019, виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" Луганської Народної Республіки; з 09.11.1987 по 25.02.1988, згідно довідки №3297 від 05.06.2019 виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР, оскільки документи, видані органами Луганської народної республіки, згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі справа №235/2357/17 адміністративне провадження №К/9901/2383/17.

Як видно із матеріалів справи позивач працював повний робочий день під землею на шахті "Маяк" виробничого об`єднання "Свердловантрацит" (на даний час ЗАТ "Внешторгсервіс" Філіал №2 ЗАТ "Внешторгсервіс" СП "Свердлоавнтрацит" ПП "ШУ Свердловське") з 04.08.1981 по 19.10.1987, що становить 06 років 02 місяці 16 днів.

Також, у період з 09.11.1987 по 25.02.1988 працював повний робочий день на шахті "Майська", що становить 0 років 03 місяці 17 днів.

Вищенаведене підтверджується довідками про заробітну плату, про реорганізацію підприємства, про підтвердження наявного трудового дня, додатковими даними, наказами та доповненням до довідки про заробітну плату (аркуші справи 29-37).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що факт роботи позивача у періоди з 04.08.1981 по 19.10.1987 та 09.11.1987 по 25.02.1988 підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вказані спірні періоди слід врахувати до його страхового стажу.

Також, як вбачається із матеріалів справи, а саме архівної довідки архівного відділу адміністрації міста Свердловськ та Свердловського району від 14.06.2019 №2689 (аркуш справи 40), ОСОБА_1 у період з 26.08.1994 по 26.12.1996 (02 роки 04 місяці 01 день) був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, відтак вказаний період також зараховується до трудового та страхового стажу позивача.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, 03.07.1996 Державною податковою інспекцією було зареєстровано СФГ "Григоровських" (код ЄДРПОУ 22601119) та як встановлено судом позивач є засновником та головою даного СФГ.

Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року №320-XIV (далі - Закон №320) визначено механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.

Так, статтею 6 Закону №320, в первинній редакції від 17.12.1998 року, визначено порядок зарахування фіксованого сільськогосподарського податку до бюджетів і державних цільових фондів, згідно якого платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах. Також визначено, що відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 30 відсотків, на обов`язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків, на обов`язкове соціальне страхування - 2 відсотки. Зазначені відділення повідомляють відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.

Отже, сплата збору на соціальне страхування входила до фіксованого сільськогосподарського податку.

В редакції від 24.06.2004 року Закону №320 вищезгадана стаття теж визначала порядок зарахування фіксованого сільськогосподарського податку до бюджетів і державних цільових фондів. Також в ній було зазначено, що платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах за місцем розташування земельної ділянки. Однак, в даній редакції немає застережень щодо відрахувань на пенсійне та обов`язкове соціального страхування.

В подальшому (в редакції від 23.12.2004 до 02.12.2010) стаття 6 Закону №320 була викладена у такій редакції: "платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки".

Частина 3 статті 1 Закону №320 (в усіх редакціях у період з 17.12.1998 по 02.12.2010) вказувала, що інші податки та збори (обов`язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 1 Закону №320 (в редакції, що діяла з 23.12.2004 по 02.12.2010) визначався перелік податків, в рахунок яких сплачується фіксований сільськогосподарський податок, в такому переліку у вказаний період були відсутні страхові внески (збір на обов`язкове соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування).

Отже, за період з 23.12.2004 по 02.12.2010 відрахування на страхові внески в порядку частини 3 статті 1 Закону №320 повинні були здійснюватись окремо від сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

З прийняттям Податкового кодексу України 02.12.2010 року правове регулювання взаємовідносин зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку здійснювалось главою 2 ПК України.

Так, пунктом 2 статті 307 ПК України визначено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Вказана норма статті 307 ПК України діяла з 02.12.2010 року до 31.12.2014.

Тобто, як за період із 23.12.2004 по 02.12.2010 року в порядку Закону №320, так і за період з 02.12.2010 до 31.12.2014 в порядку глави 2 ПК України відсутнє автоматичне відрахування відповідних сум для зарахування страхових внесків для платників фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 сільськогосподарські виробники, які у вищезазначених випадках були платниками фіксованого сільськогосподарського податку в порядку розділу XIV ПК України перейшли у четверту групу платників єдиного податку.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів того, що СФГ "Григоровських" не сплачувався фіксований сільськогосподарський податок з 03.07.1996 по 23.06.2004, Крім того, яв вбачається із пояснень наданих представником відповідача зауважень щодо сум сплати СФГ "Григоровських" фіксованого сільськогосподарського податку у контролюючого органу у вказаний період не було, як і його стягнень у судовому порядку.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду з 03.07.1996 по 23.06.2004 до страхового стажу позивача, що становить 10 років 11 місяців 24 дні.

Зарахуванню до страхового стажу позивача також належать періоди з 2015 по 2018 включно, щодо яких у матеріалах справи є докази сплати СФГ "Григоровських" податку з с/г товаровиробників (аркуш справи 39).

При цьому судом не здобуто, а позивачем не надано доказів сплати фіксованого сільськогосподарського податку у період після 24.06.2004 по 2015, відтак в частині його зарахування до страхового стажу позивача слід відмовити.

До того ж, суд зазначає, що позивач як вперше так і повторно звертався до відповідача із заявами про призначення йому пенсії за віком на що отримав відмову. Однак у своїх позовних вимогах просить призначити йому пенсію на пільгових умовах, що свідчить про їх передчасність. Відтак, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо призначення позивачу саме пенсії на пільгових умовах теж слід відмовити.

Поряд із цим суд зазначає, що позивач не позбавлений права у визначеному законом порядку звернутися до відповідача із заявою встановленого зразка для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Отже, аналіз вищенаведених законодавчих приписів та фактичних обставин справи свідчать про те, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком у нього був наявний страховий стаж для її призначення, відтак дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є протиправними.

Згідно із ч.1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є повний та ефективний захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Відтак, зважаючи на приписи статті 5 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: роботи позивача на шахті "Маяк" виробничого об`єднання "Свердловантрацит" (на даний час ЗАТ "Внешторгсервіс" Філіал №2 ЗАТ "Внешторгсервіс" СП "Свердлоавнтрацит" ПП "ШУ Свердловське") з 04.08.1981 по 19.10.1987; роботи позивача на шахті "Майська" 09.11.1987 по 25.02.1988; зайняття підприємницькою діяльністю з 26.08.1994 по 26.12.1996; роботи позивача у СФГ "Григоровських" з 03.07.1996 по 23.06.2004 та з 01.01.2015 по 04.11.2018.

Також, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з дня звернення із відповідною заявою - 05.11.2018 року.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

В даному випадку позивач належними доказами частково підтвердив правомірність своїх вимог. За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: роботи на шахті "Маяк" виробничого об`єднання "Свердловантрацит" (на даний час ЗАТ "Внешторгсервіс" Філіал №2 ЗАТ "Внешторгсервіс" СП "Свердлоавнтрацит" ПП "ШУ Свердловське") з 04.08.1981 по 19.10.1987; роботи на шахті "Майська" 09.11.1987 по 25.02.1988; зайняття підприємницькою діяльністю з 26.08.1994 по 26.12.1996; роботи у СФГ "Григоровських" з 03.07.1996 по 23.06.2004 та з 01.01.2015 по 04.11.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 05.11.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач -Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769.

третя особа - Головне управління ДПС у Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ:43189026.

Головуючий суддя Баранюк А.З.