Рішення

від 20.10.2020 по справі 600/1083/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1083/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 року №0002910502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 101699,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 року №0002900502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 417895,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 334316,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 83579,00 грн.;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 70121,58 грн., та судового збору в сумі 6268,43 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1803/24-13-05-02/41842539 від 10.06.2020 року, у якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 98, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, зокрема занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 334316 грн, втому числі за серпень 2019 року - в сумі 334 316 грн, завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року всього в сумі 101 699 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові - повідомлення рішення, які позивач вважає протиправними, з огляду на наступне.

Зазначив, що відповідно до акту перевірки відповідач фактично стверджує про нереальність господарських операцій, зокрема вважає, що включання сум ПДВ за податковим накладними контрагентів позивача є неправомірним з тих підстав, що зазначенні контрагенти не могли виконати господарські операції за укладеними договорами.

На думку позивача, такі висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, є необґрунтованими, не підтвердженими жодними належними доказами та передбаченими законом підставами.

Звертав увагу суду на те, що відповідачем зроблено висновок, про відсутність (недоведеність) фактичного виконання операцій з контрагентом, що свідчить про юридичну дефектність за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значущості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок про відсутність підстав для формування сум витрат і податкового кредиту. Однак, позивач вважає такий висновок необґрунтованим та надуманим, оскільки відсутні належні і допустимі докази того, що господарські операції не виконувалися.

Щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними по контрагентах зазначив, наступне.

Посилаючись на вимоги приписів абзацу 3 п.198.6 ПКУ зазначив, що податкові накладні отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відтак, позивачем включались до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними контрагентів, які були у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наголошував на тому, що висновки відповідача про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій зроблені без проведення перевірок цих контрагентів.

На думку позивача, висновки акту перевірки суперечать правовим позиціям Верховного Суду, посилаючись при цьому на відповідну практику.

Окрім того позивач вважає, що всі господарські операції за укладеними договорами є реальними і фактично виконувалися, мали ділову мету та були економічно обґрунтованими, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та цілим рядом додаткових доказів, які позивач надавав посадовим особам відповідача в ході проведення перевірки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зауважив, що в ході перевірки встановлено, що позивач декларував взаємовідносини щодо придбання будівельно - монтажних робіт та матеріалів у контрагентів-постачальників, зареєстрованих платниками ПДВ та включав до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості отриманих робіт та матеріалів. При цьому, вказані господарські операції не носили реального характеру.

Наголошував на тому, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки їх відповідність спростовано фактичними обставинами.

У даному випадку, по господарським операціям лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентами по ланцюгу постачання обумовлених операцій, чим створювалися видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої вигоди за даними господарськими операціями. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок безтоварності та нереальності здійснення господарських операцій не створюють правових наслідків для цілей формування сум податкових вигод.

Окрім того вважає, що відсутність (недоведеність) фактичного виконання операцій з контрагентом, свідчить про юридичну дефектність у зв`язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значущості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок про відсутність підстав для формування сум витрат та податкового кредиту.

Заперечуючи проти позову також зазначив, що наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, на думку відповідача, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну 436 014 грн, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними та первинними документами, не оформленими належним чином, і в яких наявні неправдиві відомості щодо змісту проведених операцій.

3. Позивачем до суду надано відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого наведені переважно аналогічні аргументи, які викладені в адміністративному позові.

4. Відповідачем також надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких останній заперечував щодо задоволення позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІІ В СПРАВІ.

1. 29.07.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

2. 11.09.2020 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду, що відображено в протоколі судового засідання. (а.с.155, зворотна сторона аркуша)

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 06.10.2020 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ГУ ДПС у Чернівецькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Вірідіс Буд" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року.

2. 10.06.2020 року за результатами перевірки складено акт №1803/24-13-05-02/41842539 про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірдіс Буд" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року , в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.44.1 ст. 44, п.187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 334316,00 грн, в тому числі за серпень 2019 року в сумі 334316,00 ;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за жовтень 2019 року всього в сумі 101699,00 грн.

Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації та проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п.19/1.1.46 п. 19/1 ст. 19/1, п. 74.3 ст. 74, п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для наведених висновків. (а.с.22-110, т.1)

3. Судом досліджена довідка про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ "Вірдіс Буд" та його діяльність за період з 01.01.2019 року по 31.10.2019 року, зведені дані щодо задекларованих платником податків ТОВ "Вірдіс Буд" та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.01.2019 року по 31.10.2019 року. (а.с.111-115, 116, т.1)

4. 30.06.2020 року позивачем подано заперечення на акт від 10.06.2020 року № 1803/24-13-05-02/41842539 про результати документальної позапланової виїзної перевірки. (а.с.118-126, т.1)

5. 09.07.2020 року відповідачем надано позивачеві лист № 4662/10/24-13-05-02, про результати розгляду заперечення згідно якого повідомлено, що надані позивачем заперечення не спростовують порушення викладені в акті перевірки. (а.с.127-211, т.1)

6. На підставі результатів документальної позапланової перевірки у відношенні позивача контролюючим органом прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення - рішення форми "В4" № 0002910502 від 14.07.2020 року яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 101699,00 грн. (а.с.212, т.1)

- податкове повідомлення - рішення від 14.07.2020 року № 0002900502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 417895,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 334316,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 83579,00 грн. (а.с.213,т.1)

7. Згідно розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій за результатами перевірки по ТОВ "Вірдіс Буд", донараховано всього податку на додану вартість в сумі 417895,00 грн. (а.с.214, т.1)

8. Судом досліджені ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.04.2018 року, дозвіл № 0154.18.77 Управління Держпраці у Чернівецькій області на виконання робіт підвищеної небезпеки, які видавались позивачу. (а.с. 232, 234-235, т.1).

9. Судом також дослідженні копії рахунків - фактури, видаткових накладних, податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, що виписувались ТОВ "Вірідіс Буд" за надані послуги/товари такими суб`єктами господарювання, як: ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг" за виконані будівельно - монтажні роботи..

10. Крім того в матеріалах справи наявні договори поставки товару/послуг, які укладені між ТОВ "Вірідіс Буд" та ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг", акти приймання - виконання будівельних робіт, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами, договори підряду на виконання будівельних робіт, заключні виписки з рахунків у банку.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно із статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

2. Відповідно до положень п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, з 01.01.2011р. він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як визначено положеннями п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

3. Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

4. З урахуванням викладених норм, слід дійти до висновку, що для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому слід зазначити, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами ПК України.

5. Так, підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на приписи статей 14, 44, 134 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Отже, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Зокрема, такий правовий висновок наведений у постанові від 31.03.2020 року у справі №824/434/15-а, а саме Верховний Суд охарактеризував основні ознаки нереальності господарської операції: "...про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави", що в силу частини 5 статті 242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин.

6. Підпунктом 14.1.181 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що "податковий кредит" - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПКУ).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, з урахуванням фактичних обставин, які вказують на можливість здійснення тієї чи іншої господарської операції.

7. Як передбачено пунктом 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до статті 9 вказаного Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Проаналізоване вище дає підстави вважати, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, підтверджує факт її здійснення та має обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати осіб, які безпосередньо брали участь у здійсненні цієї господарської операції.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, будь-які документи (у т.ч. договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

8. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголошував на тому, що в ході перевірки встановлено, що декларування позивачем взаємовідносин щодо придбання будівельно - монтажних робіт та матеріалів у контрагентів-постачальників не мало реального характеру, оскільки такі контрагенти в силу наявних матеріальних і трудових ресурсів не могли виконати будівельні роботи (надати послуги), які документально оформлялись позивачем.

Відтак, для правильного вирішення даного спору підлягає встановленню факт "реальності" господарських операцій позивача, а саме безпосередньо контрагентами із з`ясуванням обставин щодо реальної наявності у цих постачальників товарів/послуг, фінансових, фізичних та технічних можливостей здійснювати такі операції.

9. Надаючи правову оцінку взаємовідносин позивача з ТОВ "Гарна Хата Груп", суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем проводились фінансово - господарські операції з ТОВ "Гарна Хата Груп". Так, зокрема у травні 2019 року ТОВ "Гарна Хата Груп" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 314043,42 грн., в тому числі ПДВ 52340,57 грн.

Згідно договору поставки товару від 22.05.2019 року №22-05/02 ТОВ "Гарна Хата Груп" у подальшому "Постачальник", в особі директора Бровко Світлани Сергіївни, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ "Вірідіс Буд", - у подальшому "Покупець", в особі директора Шевчук В.П., що діє на підставі статуту, з другої сторони, у подальшому разом "Сторони" уклали даний Договір про наступне: Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості Продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору виписані рахунки-фактури та видаткові накладні.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, які б підтверджували рух товарів, який придбавався у ТОВ "Гарна Хата Груп", а саме товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заявки на перевезення вантажу, тощо.

Відповідно до банківської виписки ТОВ "Вірідіс Буд" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Гарна Хата Груп" грошові кошти в розмірі 180 000,0 грн. Станом на 31.10.2019 року за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Гарна Хата Груп" у розмірі 143 033,00 грн.

В ході розгляду справи судом також встановлено, що ТОВ "Гарна Хата Груп", 04.04.2018 року зареєстровано, як юридична особа Печерською радою в місті Києві. На дату складання акта документальної позапланової виїзної перевірки перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області. Керівником та засновником виступає ОСОБА_1 , одночасно є засновником ТОВ "Баракуда Компані", головний бухгалтер - ОСОБА_2 , який згідно інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби одночасно займає посади директора, засновника, бухгалтера в інших підприємствах, зареєстрованих по всій території України. Статутний капітал складає 100 000,0 грн, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Крім того, судом з`ясовано, що податковий розрахунок за формою 1-ДФ не подавався. Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2019 року, кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 3 особи із середньомісячною заробітною платою 4175,0 грн.

Відомості про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП відсутні.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Гарна Хата Груп" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Так, відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 449982 грн.

Зокрема, відповідно до даних ЄРПН за травень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Гарна Хата Груп" ТМЦ встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг, зокрема підприємством реалізовано за один місяць послуги та товари 62 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 36 418 497,4 грн, в тому числі ПДВ - 6 069 749,53 грн.

Аналізуючи вищенаведену інформацію щодо реалізації ТОВ "Гарна Хата Груп" товарів, робіт, послуг за травень 2019 року, неможливо підтвердити реальність стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відтак, ТОВ "Гарна Хата Груп" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Згідно даних ЄРПН за травень 2019 року на користь ТОВ "Гарна Хата Груп" зареєстровані податкові накладні виключно, від TOB "Сарон Борн" та від ТОВ "Рода Трінзіт" по операціях з реалізації будівельно-монтажних робіт на загальну суму 6511305,2 грн. в т.ч. ПДВ 1085217,52 грн. Відповідно до ЄРПН за травень 2019 року, встановлено відсутність придбання ТОВ "Гарна Хата Груп" ТМЦ (стяжки момент, рулонного матеріалу, емалі, мастики тощо) реалізованих позивачеві, отже, неможливо встановити реальне джерело походження товару, а відтак і неможливий їх рух від ТОВ "Гарна Хата Груп" до позивача.

10. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Технікпром"", суд зазначає таке.

Як встановлено судом, протягом перевіряємого періоду, позивачем проводились фінансово - господарські операції із ТОВ "Технікпром".

Зокрема, у липні 2019 року ТОВ "Технікпром" реалізовано будівельних матеріалів та послуг капітального ремонту футбольного майданчика за адресою: проспект Лісовий, 39-А, Деснянського району, м. Києва, на загальну суму 515585,05 грн. в тому числі ПДВ 85930,83 грн.

Згідно договору підряду на виконання будівельних робіт від 01.07.2019 року №01-07/01 ТОВ "Вірідіс Буд", (надалі іменується "Замовник") і ТОВ "Технікпром", (надалі іменується "Підрядник") уклали договір, згідно якого підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва: капітальний ремонт футбольного майданчику за адресою: проспект Лісовий, 39 А Деснянського району м. Києва, здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На виконання умов договору підряду ТОВ "Технікпром" надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірної форми КБ-3 за липень 2019 року.

Відповідно до даних документів встановлено, що загальна сума заробітної плати в прямих і загально виробничих витратах наведена в розрахунках загально виробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Розрахункова сума заробітної плати, наведена в акті за ф. КБ-2в, є базою для формування фонду заробітної плати.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за липень 2019 року №9176133758 від 10.08.2019 року поданого ТОВ "Технікпром", кількість зареєстрованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати складають 4 особи. Сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами на яку нараховується єдиний внесок становить 8534,44 грн, єдиний внесок 1877,59 грн.

Однак, загальне значення кошторисної заробітної плати зазначеної в акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року підписаного сторонами (ТОВ "Технікпром" з ТОВ "Вірідіс Буд") складає в сумі 25752,01 грн.

Отже, слід дійти висновку, що заробітна плата зазначена в акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року не відповідає дійсності та не підтверджує факт виконання працівниками ТОВ "Технікпром" будівельних робіт за липень 2019 року, а саме проведення капітального ремонту футбольного майданчику (громадський проект №268) за адресою: проспект Лісовий, 39А Деснянського району м. Києва.

Крім того, в підписаних сторонами довідці про вартість виконаних будівельних робі та витрати примірної форми КБ-3 за липень 2019 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року форми КБ-2в, відсутні обов`язкові реквізити - дата їх складення, що свідчить про порушення вимог законодавства щодо складення первинних документів.

Щодо реалізації ТМЦ були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідно до банківської виписки позивача перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Технікпром" грошові кошти в розмірі 515585,02 грн.

З матеріалів справи судом з`ясовано, що ТОВ "Технікпром" зареєстровано 11.10.2018 року Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, керівником та засновником виступає ОСОБА_3 , який відповідно до інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби одночасно має відношення до 40 інших підприємств зареєстрованих по всій території України, в яких останній займає посади директора, засновника, бухгалтера. Головний бухгалтер - ОСОБА_4 , який згідно інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби має відношення до інших зареєстрованих по всій території України підприємств (директор, засновник, бухгалтер).

Статутний капітал товариства складає 70 000,0 грн, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, податковий розрахунок за Формою 1-ДФ не подавався.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 4 осіб.

Відповідно до інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність згідно форми 20-ОПП, в наявності товариства 2 вантажні автомобілі Газель, офісне приміщення, складське приміщення, авто-мийка (обладнання для прибирання), друкарня (широкоформатний принтер Кенон), майстерня (станок багатоуніверсальний), кіоск та МАФ. Всі наявні об`єкти оподаткування знаходяться за адресою: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Дніпровський р-н., вул. Портова, буд. 16 А та взяті на облік 16.08.2019 року. Остання податкова звітність з ПДВ подавалась за вересень 2019 року.

Крім того судом встановлено, що ТОВ "Технікпром" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, згідно висновків перевірки, до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 18.08.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 318050 грн.

Відповідно до даних з ЄРПН за липень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Технікпром" товарів, робіт, послуг встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зокрема, з матеріалів справи встановлено реалізацію ТОВ "Технікпром" послуг 25 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 21 018 582,8 грн., в тому числі ПДВ -3 503 097,14 грн.

При цьому суд зазначає, що згідно податкової інформації від ГУ ДФС у Запорізькій області та ГУ ДПС у Донецькій області, встановлено відсутність ТОВ "Технікпром" та її посадових осіб за юридичною адресою.

Отже, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Слід зазначити й те, що сам факт наявності у позивача податкових/видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Проаналізувавши наведені обставини, та наявні в матеріалах справи договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку, суд вважає, що вони є недостатніми для підтвердження по ланцюгу реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки, зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

11. Надаючи оцінку взаємовідносин позивача з ТОВ "Вітамін Постач", суд виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що у липні 2019 року ТОВ "Вітамін Постач" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 174422,2 грн. в тому числі ПДВ 29070,37 грн.

Згідно договору поставки товару від 01.07.2019 року №01-07/01 ТОВ "Вітамін Постач" та ТОВ "ВІРІДІС БУД", постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Станом на 31.10.2019 року за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Вітамін Постач" у розмірі 84422,24 грн.

Судом встановлено, що державна реєстрація ТОВ "Вітамін Постач" проведена 30.05.2018 року Святошинською районною адміністрацією в місті Києві. На дату складання акта документальної позапланової виїзної перевірки перебуває на обліку в ТУ ДПС у Запорізькій обл. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя). Керівником та засновником виступає ОСОБА_5 , який згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС має відношення до 4 СГД зареєстрованих в Київській та Запорізькій областях (директор, засновник, бухгалтер). Головний бухгалтер - ОСОБА_6 , одночасно виступає директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ "Інерція Голд" (код платника 42423064, вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів). Статутний капітал складає 200 000,0 грн, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 7 осіб із заробітною платою 11255,95 грн. Податковий розрахунок за формою 1-ДФ не подавався.

Відповідно до інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, встановлено наявність вантажних автомобілів та склад.

Крім того, ТОВ "Вітамін Постач" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 14.08.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 177172 грн.

Відповідно до даних ЄРПН за липень 2019 року, щодо реалізації ТОВ "Вітамін Постач" ТМЦ встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг, а саме встановлено реалізацію товарів, робіт, послуг 4350 номенклатурних позицій, серед яких, окрім ремонтно-будівельних товарів, реалізовувалося наступні товари і послуги: розміщення реклами у липні 2019 року; м`ясо на кістках (ялов) 1 сорту (замор); пісок річковий; виготовлення табло та лед/екрану; друк візиток і флаєрів; брендування бочки; брендування заправочних колонок; друк банера; виготовлення хештегу; послуги з пошуку клієнтів; автомобільні шини 205/75/16С; бойлер електричний 50 л та інше.

Зазначені товари підприємство реалізувало 927 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 195 880 228 грн. в тому числі ПДВ - 32 646 704,48 грн.

В ЄРПН за липень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "Вітамін Постач" товарів, робіт, послуг, а отже неможливо встановити реальні джерела погодження товару, а відтак неможливий їх рух від ТОВ "Вітамін Постач" до ТОВ "Вірідіс Буд".

Додатково слід зазначити і те, що згідно отриманої податкової інформації від ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено відсутність ТОВ "Вітамін Постач" та її посадових осіб за юридичною адресою.

Проаналізувавши наведене вище, можна дійти висновку щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Таким чином, надані позивачем договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку є недостатніми для підтвердження реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

12. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "СГП "Прагматик", слід зазначити наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом періоду, що перевірявся позивач проводив фінансово - господарські операції із ТОВ "СГП "Прагматик". У серпні 2019 року ТОВ "СГП "ПРАГМАТИК" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 617926,5 грн., в тому числі ПДВ 102987,75 грн. ТОВ "СГП "Прагматик"" зобов`язується поставляти та передавати у власність позивачеві товар, а останній зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості продукції, вказаної у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні.

Відповідно до банківської виписки позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "СГП "Прагматик" грошові кошти в розмірі 270 000,0 грн.

Станом на 31.10.2019 року у позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "СГП "Прагматик" у розмірі 347 926,48 грн.

Відповідно до наявної інформації в матеріалах справи судом встановлено, що державна реєстрація ТОВ "СГП "Прагматик" проведена 02.07.2007 року управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Керівником, головним бухгалтером та засновником виступає ОСОБА_7 , згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС ОСОБА_7 має відношення до 3 СГД зареєстрованих в Київській, Львівській та Одеській областях. Статутний капітал складає 42 000,0 грн, основний вид діяльності - змішане сільське господарство. Згідно податкового розрахунку за Формою 1-ДФ за 4 квартал 2019 року кількість працівників складала - 4 особи.

Згідно інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, встановлено наявність земельних ділянок, склад, 2 транспортних засоби, пункти приймання та тимчасового зберігання зерна, склади тимчасового зберігання кукурудзи, вагова, лабораторія, тощо.

ТОВ "СГП "Прагматик" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 17.09.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 2 367 532 грн.

Відповідно до даних ЄРПН за серпень 2019 року щодо реалізації ТОВ "СГП "Прагматик" ТМЦ встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Підприємство реалізувало 101 суб`єкту господарювання з різних регіонів України на загальну суму 120 423 867 грн., в тому числі ПДВ - 20 070 644,55 грн.

В ЄРПН за серпень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "СГП "Прагматик" ідентифікованого товару, а отже неможливо встановити реальні джерела погодження товару, а відтак неможливий їх рух від ТОВ "СГП "Прагматик" до ТОВ "Вірідіс Буд".

Враховуючи вищенаведене, встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Крім того суд зазначає, що ТОВ "СГП "Прагматик" не міг здійснювати операції з реалізації будівельних матеріалів в серпні 2019 року. Фактично ТОВ "СГП "Прагматик" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з позивачем і складено первинні документи видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Таким чином, вищезазначені обставини, надані позивачем договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку є недостатніми для підтвердження реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

13. Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Даріел Компанії", суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в серпні 2019 року ТОВ "Даріел Компані" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 245356,7 грн., в тому числі ПДВ 40892,79 грн.

Згідно договору поставки товару від 01.04.2019 року №01-04/01 ТОВ "Даріел Компані" зобов`язується поставляти та передавати у власність позивача товар, а позивач зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості Продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури виписаний ТОВ "Даріел Компані", видаткові накладні.

Відповідно до банківської виписки ТОВ "Вірідіс Буд" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Даріел Компані" грошові кошти в розмірі 245 356,73 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що державна реєстрація ТОВ "Даріел Компані" проведена 05.10.2018 року юридичним департаментом Одеської міської ради, керівником, головним бухгалтером та засновником виступає ОСОБА_8. Згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС ОСОБА_8 одночасно виступає керівником, головним бухгалтером та засновником ще 3 СГД зареєстрованих в Одеській області.

Відповідно до даних ЄРПН за серпень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Даріел Компані" товарів, робіт, послуг, встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зазначені послуги підприємство реалізувало 95 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 28 822 590,6 0грн. в тому числі ПДВ - 4 803 765,12 грн.

Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України значиться розбіжність по вказаних СГД, а саме сума ПДВ включеного до податкових зобов`язань ТОВ "Даріел Компані" на користь ТОВ "Вірідіс Буд" становить 0 грн.

Отже, слід дійти висновку, що проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність Інформації в цих документах.

Враховуючи вищезазначені обставини, надані позивачем договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку є недостатніми для підтвердження реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки, зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

14. Надаючи оцінку взаємовідносин позивача з ТОВ "Протекторторг", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем за жовтень 2019 року по податковому та бухгалтерському обліку відображено будівельно-монтажні роботи від ТОВ "Протекторторг", які було віднесено на суму 32010,2 грн. до податкового кредиту за жовтень 2019 року.

У жовтні 2019 року ТОВ "Протекторторг" реалізовано послуги капітального ремонту на загальну суму 192061,2 грн. в тому числі ПДВ 32010,2 грн.:

Згідно договору підряду на виконання будівельних робіт від 25.10.2019 року №25-10/01 ТОВ "Протекторторг" зобов`язується виконати роботи з будівництва: капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: вул. Стратегічне шосе, 17 у Голосіївському районі м. Києва (далі Об`єкт), (далі - роботи підрядника), здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

ТОВ "Вірідіс Буд" зобов`язується надати "Протекторторг" будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Загальна сума цього договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна сума цього Договору - 79 403,05 грн.

На виконання умов договору підряду ТОВ "Протекторторг" надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірної форми КБ-3 за жовтень 2019 року, згідно яких загальна сума заробітної плати в прямих і загальновиробничих витратах наведена в розрахунках загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Розрахункова сума заробітної плати, наведена в акті за ф. КБ-2в, є базою для формування фонду заробітної плати.

Згідно звіту поданого ТОВ "Протекторторг" від 16.11.2019 р. №927368617 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 4 осіб, загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами становить 5268,61 грн. ТОВ "Протекторторг" нараховано та виплачено заробітну плату по кожному окремому працівнику за фактично відпрацьований час суму в розмірі 1317,16 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2), ТОВ "Протекторторг" включено загальну суму заробітної плати - 114777 грн.

Водночас суд зазначає, що річна норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40 - годинному робочому тижні, згідно розрахунків Міністерства соціальної політики України на 2019 рік, становить - 1993 людино-годин. Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

Виходячи з показників люд/год, наведених в акті та враховуючи те, що ТОВ "Протекторторг" використовував найманих працівників у жовтні 2019 р. в кількості 4 осіб, включно з директором, на виконання робіт вказаних в актах необхідно 20,25 години на добу для однієї особи (445,5 години в місяць для однієї особи).

Отже, показники витраченого робочого часу однією особою значно перевищують законодавчо встановлені норми, що дає підстави дійти висновку, що кількість витраченого часу значно перевищує законодавчо встановлені норми, тобто є фізично не можливим і підтверджує відсутність реального здійснення вказаних операцій.

Судом встановлено, що відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року (Додаток 2 від 17.11.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 318967 грн.

Відповідно до даних з ЄРПН за жовтень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Протекторторг" товарів, робіт, послуг встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зокрема, надано послуг 170 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 138 677 244,8 грн., в тому числі ПДВ - 23 112 874,18 грн.

Згідно відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжність по вказаних СГД, а саме сума ПДВ включеного до податкових зобов`язань ТОВ "Протекторторг на користь ТОВ "Вірідіс Буд" становить 0 грн.

В ЄРПН за жовтень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "Протекторторг" ідентифікованого товару (будівельних робіт), а отже неможливо встановити реальні джерела походження товару (робіт/послуг), а відтак неможливий їх рух від ТОВ "Протекторторг" до ТОВ "Вірідіс Буд".

15. Аналогічна ситуація відбулась під час фінансово - господарських операцій позивача з ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Зернооптторг".

Окремо слід зазначити, під час перевірки ТОВ "Вірідіс Буд" не надало жодних первинних документів, щодо підтвердження придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ "Зернооптторг" за грудень 2018 року (не надано: укладені договори, додаткові угоди, додатка специфікації, договори відповідального зберігання: видаткові накладні з довіреністю на отримання TMЦ, акти виконання робіт (надання послуг): товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заявки на перевезення вантажу: акти звірок з ТОВ "Зернооптторг" тощо), відповідно до пояснень посадових осіб позивача, такі документи були втрачені.

16. Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин справи дає підстави дійти висновку, що контролюючим органом цілком обґрунтовано, з посиланням на податкову інформацію, фактично ставиться під сумнів не тільки факт руху товарів/послуг по ланцюгу, а й взагалі джерела походження придбаної позивачем значної кількості товарів/послуг саме у даних контрагентів, в яких в свою чергу не має в достатній кількості власних або орендованих ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, а також трудових ресурсів, тощо.

Таким чином, вищевикладені обставини в сукупності дають суду достатні підстави вважати непідтвердженими факти про рух товарів/послуг від контрагентів до позивача, оскільки товар/послуги фактично здебільшого лише документально змінював своїх номінальних власників, а документи оформлювалися лише тільки для надання цим господарським операціям документарного виразу.

Отже, з врахуванням вищенаведених обставин, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що усі дії позивача, в даному випадку фактично були спрямовані лише на документування спірних господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення суми податкового кредиту за спірні періоди.

Окрім цього, слід зазначити й про те, що в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що фактично по всіх підприємствах-контрагентах не встановлено по ланцюгу легальне джерело походження придбаних товарів/послуг, що в свою чергу, свідчить про порушення податкового законодавства.

Надані в ході судового розгляду пояснення від представників контрагентів, а саме: ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Деріал Компані" відхиляються судом, оскільки пояснення вказаних осіб не спростовують наведених вище висновків суду.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Аналогічної правової позиції в контексті спірних правовідносин дотримується і Верховний суд, зокрема, в своїх постановах від 16.01.2018р. (по справі №К/9901/1478/18), від 17.01.2018р. (по справі №804/8943/13а), від 18.01.2018р. (по справі №К/9901/1478/18), від 26.06.2018р. (по справі №816/1422/17), від 11.09.2019р. (по справі №814/1932/17), від 21.10.2019р. (по справі №814/1564/18) та від 28.10.2019р. (по справі №400/2760/18), що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин.

17. Отже, судом безперечно встановлено, неможливість фактичного здійснення господарських операцій наступними суб`єктами господарювання: ТОВ "Зернооптторг" на суму 253767,6 грн. в т.ч. ПДВ 42294,6 грн., ТОВ "Гарна Хата Груп" на суму 314043,4 грн. в т.ч. ПДВ 52340,57 грн., ТОВ "Вітамін Постач" на суму 174422,2 грн. в т.ч. ПДВ 29070,37 грн., ТОВ "Технікпром" на суму 85930,83 грн. в т.ч. ПДВ 515585,05 грн., ТОВ "Даріел Компані" на суму 245356,7 грн. в т.ч. ПДВ 40892,79 грн., ТОВ "СГП "ПРАГМАТИК" на суму 617926,5 грн. в т.ч. ПДВ 102987,75 грн, ТОВ "Протекторторг" на суму 192061,2 грн. в т.ч. ПДВ 32010,2 грн. та ТОВ "Керінг Систем" на суму 302918,08 грн. в т.ч. ПДВ 50486,35 грн. через відсутність в останніх майна, трудових ресурсів, основних фондів, тощо.

Відтак, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Зернооптторг", ТОВ "СГП "Прагматик " всього на суму 436 015 грн, в тому числі: за січень 2019 року в сумі 42 295 грн., за травень 2019 р, в сумі 52 341 грн., за липень 2019 р. в сумі 115 001 грн., за серпень 2019 р. в сумі 143 881 грн. та за жовтень 2019 р. в сумі 82497 грн.

18. Суд також критично оцінює доводи позивача з приводу того, що останнім включались до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними контрагентів, які були у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до п.198.1а) ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порушення суб`єктом господарювання зазначених вимог податкового законодавства (зокрема, ненадання на вимогу контролюючого органу документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, відсутність технічної можливості виконання господарських операцій у задекларованих обсягах, не підтвердження факту отримання активу від контрагентів) є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для податкового обліку платника податків, у разі відсутності реального руху активів право на формування податкового кредиту відсутнє.

Суд погоджується з аргументами відповідача про те, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відтак наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 1б.06.2020р. у справі №400/987/19.

18. Суд відхиляє також доводи позивача з приводу того, що висновки відповідача про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій зроблені без проведення перевірок цих контрагентів, оскільки в матеріалах справи наявні докази неможливості проведення таких перевірок, оскільки зазначені вище контрагенти відсутні за юридичною адресою.

19. Враховуючи вищенаведені обставини та той факт, що господарські операції між позивачем та його безпосередніми контрагентами реально не відбувалися (тобто було лише документальне їх оформлення), суд вважає, що відповідачем цілком правомірно винесені оскаржувані податкові повідомленням-рішенням.

20. Решта доводів позивача, не спростовують висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

21. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 70121,58 грн., та судового збору в сумі 6268,43 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" (вул. Головна, 265-В, м. Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ: 41842539)

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 43143196).

Суддя О.В. Боднарюк