Рішення

від 08.10.2020 по справі 673/2158/19

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/2158/19

Провадження № 2/673/199/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ясінської М.О.,

представника позивача - Стадніка В.В.,

відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Богдановецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області та Служба у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Служба у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, за дорученням Служби у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області, звернулася в суд як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів на користь органу опіки та піклування.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здійснює належного догляду за нею, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на її утримання. Так, на підставі наказу Служби у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області №39 від 29 серпня 2019 року неповнолітню ОСОБА_3 тимчасово влаштовано в родину її баби ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_2, до вирішення питання про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштування її до сімейних форм виховання, оскільки мати дитини ОСОБА_5 позбавлена відносно неї батьківських прав згідно з рішенням суду. Працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду із відповідачем ОСОБА_1 щодо повернення дитини на його виховання та спільне із ним проживання, однак він відмовився забрати дитину до себе, посилаючись на відсутність у нього постійної роботи та доходу, а також не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав та щодо проживання дитини разом із її бабою ОСОБА_4 , про що 16 жовтня 2019 року написав відповідну письмову заяву. Крім того, відповідач висловив свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно дочки і на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 17 жовтня 2019 року. З огляду на наведене, позивач просив ухвалити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати дитину органу опіки та піклування за місцем її проживання та походження, а саме, органу опіки та піклування Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області, а також стягнути з відповідача аліменти на користь вказаного органу опіки та піклування в твердій грошовій сумі, у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 2218 грн. щомісячно.

Ухвалою судді від 10 січня 2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

15 липня 2020 року від відповідача надійшов відзив, в якому він позову не визнав, посилаючись на те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків. Він же бажає приймати участь у вихованні його дочки ОСОБА_3 , спілкуватися із нею, піклуватися про її фізичний і духовний розвиток і підстави для позбавлення його батьківських прав відсутні, а тому, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, він просив відмовити у їх задоволенні.

Під час підготовчого провадження у справі відповідач та його представник підтримали доводи, наведені у відзиві на позов, просили відмовити в задоволенні позовних вимог із тих же підстав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на позбавленні відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , вказуючи, що це відповідатиме інтересам дитини та посилаючись на висновок органу опіки та піклування, згідно з яким визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали частково. Так, відповідач не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки, вказуючи на те, що на даний час він не має можливості проживати спільно із дитиною та доглядати за нею, дитина вийшла з під батьківського контролю, а тому наміру в подальшому підтримувати з нею батьківські відносини він не має. Разом із цим, позовні вимоги щодо стягнення аліментів відповідач не визнав, посилаючись на те, що на даний час він не спроможний утримувати дитину та сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, оскільки не працює та не має будь якого іншого стабільного доходу.

Представники третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - Богдановецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та Служби у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких підтримали позовні вимоги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 164 СК України позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Конвенцією про права дитини у ст. 18 визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Як встановлено судом із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Голосківською сільською радою Летичівського району Хмельницької області на підставі актового запису про народження №15 від 18 грудня 2003 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 та її батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

При цьому, як вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, виданого Летичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 30 листопада 2018 року, в актовому записі про народження №15 від 18 грудня 2003 року містяться відомості про народження ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У розділі щодо батьків дитини містяться відомості про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із витягу також вбачається, що державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 126 СК України, на підставі запису акта про встановлення батьківства №3 від 18 грудня 2003 року, складеного Голосківською сільською радою Летичівського району Хмельницької області, та у відповідності з яким також було змінено прізвище дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 . Крім того, прізвище матері ОСОБА_8 змінено на ОСОБА_9 на підставі актового запису про одруження №13 від 18 грудня 2003 року, складеного тією ж сільською радою.

Батьки дитини допустили ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, а тому на підставі наказу Служби у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області №39 від 29 серпня 2019 року неповнолітню ОСОБА_3 було тимчасово влаштовано в родину її баби ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_2, до вирішення питання про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштування її до сімейних форм виховання.

Згідно з рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2019 року, ухваленим у цивільній справі №678/1465/18, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлено батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дітей передано під нагляд Летичівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, для вирішення питання влаштування їх у сімейні форми виховання, стягнуто з ОСОБА_10 аліменти на дітей.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, у жовтні 2019 року працівниками Служби у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, за дорученням Служби у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області, як органу опіки та піклування за місцем народження та проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , було проведено бесіду із відповідачем ОСОБА_1 , який є жителем АДРЕСА_1, щодо повернення дитини на його виховання та спільне із ним проживання.

Так, листом №626 від 07 жовтня 2019 року Служба у справах дітей Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області звернулася до Служби у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області із проханням про вжиття заходів щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 , з метою захисту прав та законних інтересів дитини та надання їй відповідного статусу.

Однак відповідач відмовився забрати дитину до себе, посилаючись на відсутність у нього постійної роботи та доходу, а також не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав та щодо проживання дитини разом із її бабою ОСОБА_4 , про що 16 жовтня 2019 року він написав відповідну письмову заяву, копія якої наявна в матеріалах справи.

Крім того, відповідач висловив свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 17 жовтня 2019 року, що вбачається із висновку органу опіки та піклування Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №58/26-11-946/19 від 04 грудня 2019 року.

Із вказаного висновку також вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки таке відповідатиме інтересам дитини.

Судом приймаються до уваги наведені вище обставини, оскільки їх не заперечив відповідач, який у судовому засіданні 08 жовтня 2020 року особисто висловив згоду на позбавлення його батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 , вказуючи на те, що на даний час він не має можливості проживати спільно із дитиною та доглядати за нею, а тому не заперечує щодо передачі дитини органу опіки та піклування.

Із досліджених судом доказів також встановлено, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 разом із його матір`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має незадовільний стан здоров`я.

Довідкою Богдановецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №362 від 16 жовтня 2019 року підтверджується, що відповідач не працює, схильний до вживання спиртних напоїв.

Ці ж обставини не заперечив відповідач.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що з часу надходження справи до суду позиція відповідача ОСОБА_1 щодо його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 змінилася.

Так, незважаючи на доводи відповідача та його представника, які висловлювалися ними під час підготовчого провадження у справі, на даний час відповідач ОСОБА_1 не має намірів вживати заходів щодо повернення йому дитини, не бажає проживати разом із нею та приймати участі у її вихованні та утриманні, що, зокрема, з`ясовано судом безпосередньо із пояснень відповідача у судовому засіданні.

З метою об`єктивного розгляду справи судом також була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні 12 серпня 2020 року висловила свою згоду на проживання разом із батьком.

Незважаючи на це, виходячи із встановлених вище обставин справи, зокрема, із позиції відповідача щодо вирішення даного спору, суд, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, які мають пріоритетне значення при вирішенні даної справи судом, вважає, що спільне проживання дитини разом із батьком на даний час не відповідає інтересам дитини та не сприятиме її належному розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не проявляє батьківської турботи, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків суд вважає свідомим та умисним, а тому вважає, що позбавлення його батьківських прав є доцільним і відповідатиме інтересам дитини, у зв`язку з чим наявні підстави для позбавлення його батьківських прав.

При цьому, із урахуванням встановлених судом обставин у справі, з метою захисту прав та законних інтересів дитини та надання їй відповідного статусу, суд вважає вірним передати дитину органу опіки та піклування за місцем її народження та проживання, а саме, органу опіки та піклування Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на користь органу опіки та піклування у розмірі 2118 грн. щомісячно, то суд вважає, що такі вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 ч.3 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд, у відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платників аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, судом приймається до уваги, що відповідач ОСОБА_1 на даний не працює, будь якого стабільного доходу не має.

Наведена обставина, зокрема, встановлена із пояснень відповідача в судовому засіданні та приймається до уваги судом як така, що не спростована стороною позивача, оскільки будь яких належних та допустимих доказів, які б вказували на протилежне, позивачем на надано.

Крім того, як з`ясовано судом, інших утриманців відповідач не має, стан його здоров`я є задовільним.

Будь яких інших обставини, які б вказували на неможливість відповідача сплачувати аліменти на дитину, судом не встановлено.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази, на думку суду, свідчать про можливість відповідача ОСОБА_1 надавати матеріальну допомогу його неповнолітній дочці ОСОБА_3 .

При розгляді даної справи судом також приймаються до уваги положення ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік (чинного на дату подачі позову до суду) для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум у розмірі 2027 грн., з 01 липня 2019 року - 2118 грн., з 01 грудня 2019 року - 2218 грн.

Крім того, при розгляді даної справи суд також виходить із положень статті 27 Конвенції Про права дитини , яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, де передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, а також межі вимог позову, суд вважає вірним стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на користь Летичівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1109 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 1152,60 грн. (768,40 грн. - за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 384,20 грн. - за позовну вимогу про стягнення аліментів, із урахуванням того, що таку вимогу позивача задоволено на 50 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та передати дитину органу опіки та піклування Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь Летичівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти у розмірі 1109 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 1152,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 13, код ЄДРПОУ 35314887;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 23.08.2019 року органом 6818;

- треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору:

Богдановецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, Деражнянський район, с.Богданівці, вул. Миру, 13, код ЄДРПОУ 04406153;

- Служба у справах дітей Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Героїв Крут, 2/1, код ЄДРПОУ 26514506.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна