Постанова

від 07.10.2020 по справі 161/20677/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 161/20677/13-ц

провадження № 61-2423св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Паладій , Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Ріелті ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К. ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити боржника у виконавчому провадженні № 59437067 з Товариства з обмеженою відповідальністю Паладій (далі - ТОВ Паладій ) на Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Ріелті (далі - ТОВ Грін Ріелті ).

Свої вимоги обґрунтувало тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на належний на праві власності ТОВ Паладій предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 1 175, 3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом його продажу з прилюдних торгів.

На виконання зазначеного судового рішення 08 серпня 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист № 2/161/345/14, за яким неодноразово відкривалися виконавчі провадження, останнє з яких відкрито постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Першого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області) від 02 липня 2019 року за № 59437067.

На даний час на підставі договору купівлі-продажу власником іпотечного майна являється ТОВ Грін Ріелті , яке відповідно до приписів статті 23 Закону України Про іпотеку набуло статусу іпотекодавця та несе всі його права і обов`язки.

Посилаючись на викладені обставини, просило задовольнити заяву.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30 липня 2019 року заяву задоволено.

Замінено боржника у виконавчому провадженні № 59437067 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року, а саме: ТОВ Паладій , код ЄДРПОУ 31011625, на ТОВ Грін Ріелті , код ЄДРПОУ 38474469.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статті 23 Закону України Про іпотеку ТОВ Грін Ріелті набуло статусу іпотекодавця, а також усіх прав та обов`язків за іпотечним договором № РМ-SME A00/009/2007 від 01 березня 2007 року в тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а тому, враховуючи наявність відкритого виконавчого провадження № 59437067 з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, дійшов висновку про заміну боржника в цьому виконавчому провадженні.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правові підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні відсутні, оскільки боржник ТОВ Паладій не вибув з цього виконавчого провадження, а ТОВ Грін Ріелті не являється його правонаступником.

При цьому апеляційний суд вважав, що посилання заявника на статтю 23 Закону України Про іпотеку є в даному випадку помилковим, оскільки норма цієї статті дає право стягувачу звернутися із позовом до нового власника майна про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а не є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ТОВ ОТП Факторинг Україна через свого представника Кравчука М. В.звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року і залишити в силі ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2019 року.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2012 року за позовом боржника було визнано припиненим укладений між сторонами договір іпотеки. На підставі цього рішення були вилучені записи про обтяження предмета іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотеки. 18 червня 2012 року боржник відчужив предмет іпотеки на користь третіх осіб. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року вказане судове рішення скасовано та в подальшому ухвалою місцевого суду допущено поворот його виконання, відновлено відомості про обтяження предмета іпотеки. Тобто, договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, шляхом їх продажу з прилюдних торгів, на виконання якого видано виконавчий лист, за яким у серпні 2014 року відкрито виконавче провадження. Виконавчий лист неодноразово повертався державним виконавцем стягувачу в зв`язку з відсутністю в боржника майна, на яке звернуто стягнення, і під час чергового повернення виконавчого документа боржник, скориставшись припиненням арешту на це майно, відчужив його на користь ТОВ Грін Ріелті . Зазначає, що жодного стягнення в межах виконавчого провадження не здійснювалося, заочне рішення суду від 29 січня 2014 року досі залишається невиконаним.

Вважає, що внаслідок переходу від ТОВ Паладій до ТОВ Грін Ріелті права власності на предмет іпотеки, на який рішенням суду звернуто стягнення, відбулася заміна особи у відносинах, внаслідок чого до ТОВ Грін Ріелті перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Однак, суд апеляційної інстанції на викладене уваги не звернув, неправильно застосував положення статті 23 Закону України Про іпотеку , не врахував, що ефективним відновленням прав стягувача в випадку зміни власника майна, яке перебуває в іпотеці, є заміна відповідача (боржника) на будь-якій стадії судового процесу, та дійшов помилкового висновку про відсутність правонаступництва в даному випадку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

23 квітня 2020 року справу № 161/20677/13-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року задоволено позов ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ТОВ Паладій про звернення стягнення на предмет іпотеки.

08 серпня 2014 року Луцьким районним судом Волинської області видано виконавчий лист № 2/161/345/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення будівлі спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 175, 3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності боржнику ТОВ Паладій , шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням ціни для продажу предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 4 809 947, 75 грн, який неодноразово пред`являвся на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.

Так, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Волинській області від 04 вересня 2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого листа, який постановою державного виконавця від 27 липня 2015 року повернуто стягувачу в зв`язку з відсутністю в боржника майна, на яке необхідно звернути стягнення. 04 вересня 2015 року державним виконавцем знову відкрито виконавче провадження, однак 30 червня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу в зв`язку з відсутністю в боржника майна, на яке необхідно звернути стягнення.

На даний час у Першому відділі ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області перебуває виконавче провадження № 59437067, відкрите постановою державного виконавця від 02 липня 2019 року.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28 липня 2015 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу боржник ТОВ Паладій відчужив вищевказані нежитлові приміщення на користь ТОВ Грін Ріелті .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із статтею 129 -1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов`язки іпотекодавця.

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Установлено, що після ухвалення 29 січня 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, спірні нежитлові приміщення, на які звернуто стягнення і які належали боржнику, були відчужені на користь ТОВ Грін Ріелті на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року.У Першому відділі ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області перебуває виконавче провадження № 59437067 з примусового виконання вказаного рішення суду від 29 січня 2014 року.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року відповідно до статті 23 Закону України Про іпотеку до ТОВ Грін Ріелті перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором, в тому обсязі і на тих умовах, на яких вони належали ТОВ Паладій на момент укладення цього договору, в тому числі права та обов`язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 29 січня 2014 року.

При цьому, зміна власника обтяженого іпотекою майна після ухвалення судом рішення про звернення стягнення на це майно, не свідчить про необхідність повторного доведення кредитором у судовому порядку наявності в нього відповідного права і не може бути підставою для звернення з новим позовом до нового власника, а тому висновок апеляційного суду про те, що стаття 23 Закону України Про іпотеку не підлягає застосуванню в даному випадку є помилковим.

Подібний висновок висловлений Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 09 липня 2019 року в справі № 916/1645/18 і підстав для відступу від цієї правової позиції не вбачається.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що правонаступництво юридичної особи (боржника) може мати місце виключно внаслідок її припинення, оскільки підставою для правонаступництва юридичної особи може бути також заміна боржника в зобов`язанні.

За викладених обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду та залишає в силі ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна задовольнити.

Постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року скасувати, ухвалу Луцького міськрайонного суду від 30 липня 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов