Постанова

від 02.06.2021 по справі 161/20677/13-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/20677/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/594/21 Категорія: 39 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Осіпука В. В., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Ріелті" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Ескроу Капітал , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Паладій" про звернення стягнення на іпотечне майно, за апеляційною скаргою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Ріелті" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ТзОВ Грін Ріелті звернулося до суду із вказаною заявою, мотивуючи її вимоги тим, що 30 липня 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області розглянуто справу за позовом ТзОВ ОТП Факторинг Україна про заміну боржника у виконавчому провадженні з ТзОВ Паладій на ТзОВ "Грін Ріелті". Дане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року.

Господарським судом Рівненської області судовим рішенням від 20 травня 2019 року відмовлено в позові ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ТзОВ "Грін Ріелті" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - будівлю спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 175,3 кв.м (два "А"), розташовану на земельній ділянці (кадастровий номер № 2122784801:00: 008:0056), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ "Грін Ріелті", шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № CM-SME А00/009/2007 від 01.03.2007 у розмірі 4 809 947,75 грн, з яких 2 329 481,75 грн - заборгованість за кредитом; 185 524 грн - прострочена заборгованості з відсотків; 2 294 942,39 грн - пеня. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2019 дане рішення залишено без змін.

Боржник зазначає, що даними судовими рішеннями відмовлено у позові ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ТзОВ "Грін Ріелті" про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав пропуску строку позовної давності. Господарський суд у своєму рішенні фактично встановив факт відсутності порушення ТзОВ "Грін Ріелті" інтересів позивача та обумовлення настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, боржник вважає, що спір про право на звернення стягнення на предмет іпотеки між ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" і ТзОВ "Грін Ріелті", які одночасно є стягувачем та боржником у виконавчому провадженні, вже вирішений і позивачеві відмовлено у судовому захисті такого права. У зв`язку з наведеним боржник зазначає, що обов`язок ТзОВ "Грін Ріелті , як боржника в акцесорному забезпечувальному зобов`язанні відсутній, а виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки в такому випадку не підлягає виконанню.

На підставі зазначеного ТзОВ "Грін Ріелті" просило суд визнати виконавчий лист від 08.08.2014 №161/20677/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, виданий на виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2014 у справі №161/20677/13-ц, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, боржник ТзОВ "Грін Ріелті" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково вказує на відсутність преюдиційного характеру фактів та обставин, встановлених у постановах господарського суду, для даної справи. Доводи апеляційної скарги є ідентичними з вимогами заяви, поданої до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представники ТзОВ Ескроу Капітал - Петрук І. В. та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" подали до суду апеляційної інстанції заяви про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості їхніх представників в судових процесах в інших містах України, проте не надали суду доказів на підтвердження зазначеного.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, повідомлених про час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причини неявки учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що статус боржника ТзОВ Грін Ріелті у виконавчому провадженні № 59437067 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року, як і наявність у нього обов`язку за відповідним виконавчим документом, достовірно встановлені постановою Верховного Суду в даній справі від 07 жовтня 2020 року та сумніву не підлягають. Оскільки обставини, на які заявник посилався як на підставу заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом заяви по суті, відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року позовну заяву ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ТзОВ Паладій про звернення стягнення на іпотечне майно задоволено повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CM-SME А00/009/2007 від 01 березня 2007 року в сумі 4 809 947,75 гривень, з яких сума простроченої заборгованості за кредитом - 2 329 481,36 гривень, сума прострочених відсотків за користування кредитом - 185 524 гривень, сума пені за прострочення зобов`язань - 2 294 942,39 гривень, звернуто стягнення на предмет застави нежитлове приміщення будівлі-спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 175,3 кв.м, що знаходиться АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ТзОВ Паладій , шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням ціни для продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 4 809 947,75 гривень.

На виконання зазначеного судового рішення 08 серпня 2014 року видано виконавчий лист № 2/161/345/14, за яким неодноразово відкривалися виконавчі провадження,зокрема - від 02 липня 2019 року за № 59437067.

ТзОВ "Паладій" 28 липня 2015 року відчужило іпотечне майно ТзОВ "Грін Ріелті".

В той же час, ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося з позовом до господарського суду з вимогами до ТзОВ "Грін Ріелті" про звернення стягнення на вказане іпотечне майно.

Справа розглядалась неодноразово з 2017 року. Остаточним судовим рішенням господарського суду Рівненської області від 20 травня 2019 року, яке залишене в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2019 року, відмовлено в позові у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

Проте, ТзОВ ОТП Факторинг Україна звернулося до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2019 року заяву ТзОВ ОТП Факторинг Україна про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено повністю. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 59437067 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2014 року, а саме: ТзОВ Паладій на ТзОВ Грін-Ріелті .

Постановою Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року вказану ухвалу було скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТзОВ "ОТП Факторинг Україна".

Постановою Верховного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 161/20677/13-ц постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2020 року скасовано, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2019 року залишено в силі (т. 3; а.с. 60).

Зі змісту цієї постанови вбачається, що Верховний Суд констатував, що внаслідок переходу від ТзОВ "Паладій" до ТзОВ "Грін Ріелті" права власності на предмет іпотеки, на який рішенням суду звернуто стягнення, відбулася заміна особи у відносинах, внаслідок чого до ТзОВ "Грін Ріелті" в силу положень ст.23 Закону України "Про іпотеку" перейшли всі права та обов"язки іпотекодавця, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Разом з тим, стягувач ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" 23 грудня 2020 року уклало договір факторингу з ТзОВ "Ескроу Капітал", відповідно до умов якого відступило товариству право вимоги за сукупністю прав, передбачених п.1.4 договору, в тому числі і за вимогами до боржника ТзОВ "Грін Ріелті"у виконавчому провадженні № 59437067 за виконавчим листом № 161/20677/13-ц від 08 серпня 2014 року.

На підставі вказаного договору за ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2021 року стягувача ТзОВ "ОТП Факторинг Україна замінено на ТзОВ "Ескроу Капітал" (а.с.158 т.3).

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявні обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом. Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав, зокрема, слід віднести припинення зобов`язання внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, тощо.

Процесуально-правові підстави свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, а саме: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення боржником, тобто відсутні матеріально-правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Наведені боржником обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку, виконавчий лист було видано на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і виконавчий лист відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження . Доказів того, що у боржника відсутній обов`язок з виконання зобов`язання у зв`язку з його припиненням чи добровільним виконанням, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів, що виконавчий лист було видано судом помилково.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом не досліджено обставини, на які посилався ТзОВ Грін Ріелті у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Аналізуючи обставини, на які посилається заявник як на підставу визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів доходить висновку, що вказані обставини не є такими, з якими закон пов`язує визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу боржника без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Ріелті" залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді