Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/23148/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ №640/23148/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна доОфісу великих платників податків ДПС провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В1 від 16 вересня 2019 року №0011914403 за участю представників:

- від позивача - Кальницька І.С., Мусієнко О.В.;

- від відповідача - Пожар В.В.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В1 від 16 вересня 2019 року №0011914403 про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн. та штрафними санкціями 2277610,25 грн., всього на загальну суму 11388051,25 грн.

В якості підстав позову позивач вказував на те, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає чинному законодавству та порушує законні права та інтереси позивача, більше того ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача контролюючий орган діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, в повній мірі відображає факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року задоволено заяву представника позивача про зміну підстав позову.

Враховуючи заяву про зміну підстав позову, позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, які стали підставою для формування податкового кредиту, належним чином підтверджені первинними документами, мають реальний характер, крім цього такі господарські операції мали ділову мету та розумні економічні причини для здійснення останніх.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, в якому відтворив висновки, викладені у первинному відзиві, поданому на позовну заяву.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зауважив, що представником відповідача фактично відтворено зміст акту у відзивах, жодним чином не спростовано доводів, викладених як в позовній заяві так і в заяві про зміну підстав позову.

Представником позивача також подані письмові пояснення, до яких останнім додано докази в підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме щодо здійснення фактичних продажів продукції позивачем.

В судовому засіданні 30 вересня 2020 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити останні у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Офісом великих платників податків ДФС, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна по декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2019 року (реєстраційний номер 9127647147 від 14 червень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ) з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень.

За результатами вищезазначеної перевірки складено акт від 19 серпня 2019 року №2439/28-10-44-03/38419586, яким встановлено порушення:

- пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Кодексу Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн.

Такі висновки податковий орган пов`язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм .

В подальшому 16 вересня 2019 року Офісом великих платників податків ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми В1 №0011914403 про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного і податкового періоду по декларації з ПДВ за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 2277610,25 грн., всього на загальну суму 11388051,25 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов`язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року №К/9901/5042/17.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість - збільшено суму грошового зобов`язання за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм .

Перевіркою встановлено взаємовідносини щодо придбання схожих маркетингових послуг наданих протягом 4-го кварталу 2018 та 1-го кварталу 2019 років на суму ПДВ 9110440,82 грн. з:

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм у квітні- травні 2019 на суму ПДВ 1330815,10 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн у квітні- травні 2019 на суму 1779322,64 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн у травні 2019 на суму ПДВ 1933004,91 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс у квітні- травні 2019 на суму ПДВ 2 341 154,09 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост у квітні- травні 2019 на суму ПДВ 1726144,08 грн.

Враховуючи всі встановлені під час перевірки факти, а саме велику кількість об`єктів де надавались маркетингові послуги, їх територіальне розміщення, відсутність достатньої чисельності трудових ресурсів та складання Звітів однією датою та візування однією посадовою особою, не конкретизовано зазначену в Звітах інформацію про Об`єкти-Аптеки, місце, дату здійснення навчання провізорів тощо, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність здійснення операцій по взаємовідносинах постачальника з Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм , Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост .

Суть порушень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм ідентичні з порушеннями з Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост .

В ході перевірки встановлено наявність Звітів, складених між аптечними мережами (представника Аптечних мереж/виконавцями) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм (також з іншими контрагентами, зазначеними вище), на підставі яких формується вартість маркетингових послуг за звітний період з 01 січня до 31 березня 2019, що заповнено з недоліками: відсутність підпису та/або печатки Виконавця/Замовника.

Враховуючи наведене контролюючий орган встановив, що не є можливим надання/виконання вищезазначених маркетингових послуг в такому обсязі в зв`язку із недостатністю трудових ресурсів у Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм (та інших контрагентів, зазначених вище), що підтверджується оформленням Звітів Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм (та іншими контрагентами, зазначеними вище) з представниками (посадовими особами) Аптечних мереж по всій території України з врахуванням реального часу, а саме в основному однією датою - 15 травня 2019 року, а також підписанням зі сторони контрагентів всіх Звітів директорами таких товариств.

В ході перевірки Звітів про надання послуг із забезпечення координації навчання провізорів по РХ Продукції відповідно до укладених договорів про надання маркетингових послуг не є можливим встановити осіб, відповідальних за проведення, необхідність проведення, тематики проведення (програма навчання), місце та дату проведення п`яти навчань провізорів тривалістю понад 2 год у кількості до 50 осіб та п`яти навчань провізорів тривалістю до 1 год у кількості до 50 осіб.

Згідно з пунктом 3.7 Договорів поставки з СП Оптіма-Фарм ЛТД від 26 липня 2018 року №01- 2018 та Товариством з обмеженою відповідальністю БАДМ від 30 липня 2018 року №02-2018 перехід права власності на Товар до Покупця відбувається в момент його передачі: (і) в розпорядження Покупця, тобто з моменту підписання видаткової накладної у випадку отримання Покупцем Товару на Складі Постачальника; або (іі) в розпорядження призначеного Покупцем перевізника, тобто з моменту підписання товарно-транспортної накладної водієм-експедитором Покупця, або водієм-експедитором призначеного Покупцем перевізника у випадку поставки Товару на склад Покупця за рахунок Постачальника.

На момент отримання маркетингових послуг Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна , позивач не був власником Товару, який знаходиться на реалізації в Аптечних мережах, що ставить під сумнів економічну необхідність придбання маркетингових послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм (та інших контрагентів зазначених вище).

Директором, головним бухгалтером та одним із засновників постачальників маркетингових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариства з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн є одна посадова особа - ОСОБА_1 .

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн та Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс знаходяться за однією податковою адресою - 1024 м. Київ. вул. Богомольця, буд. 7/14 кв. 182.

Одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост є ОСОБА_2 .

Перевіркою встановлено факт оформлення Звітів, складених між аптечними мережами (представниками Аптечних мереж/виконавцями) та постачальниками маркетингових послуг однією датою з посиланням на однакові Додаткові угоди до однакових Договорів.

За наведених обставин відповідач дійшов висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Однак суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Щодо господарських операцій з TOB Спектр Фарм : 28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм укладено Договір про надання маркетингових послуг № 5 (надалі - Договір № 5 ), відповідно до пункту 2.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм зобов`язується надати Товариству маркетингові послуги з метою просування продуктів Товариства, визначених у Додатку № 2 до цього Договору (далі - Продукти ), згідно з переліком, наведеним у пункті 2.2. цього Договору, а Товариство зобов`язується сплатити винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм за надання останнім таких маркетингових послуг у строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Умови надання та порядку визначення вартості наданих послуг були узгоджені сторонами Договору № 5 шляхом укладення додаткових угод №№ 43, 44, 48, 49, 50, 51, 52. 53. 54, 55, 56, 57.

При цьому, фактично зазначені послуги надаються Товариству в Аптечних мережах самими Аптечними мережами за рахунок власних ресурсів, зокрема, працівників або підрядників, а Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм координує та контролює їх надання, передаючи їх сукупні результати Товариству з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна .

Надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм у четвертому кварталі 2018 року підтверджується:

Звітом (доповнення) про надані послуги до Договору № 5 в четвертому кварталі 2018 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 01 квітня 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Рахунком-фактурою № СФ-0000013 від 01 квітня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200002119 від 12 квітня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 01 квітня 2019 року, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СРПН ).

Надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм у першому кварталі 2019 року підтверджується:

Звітом про надані послуги до Договору № 5 в першому кварталі 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000017 від 17 травня 2019;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003211 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000018 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003212 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000019 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000019 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003210 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000020 від 29 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою №СФ-0000020 від 29 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003546 від 07 червня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №2 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №3 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №4 від 29 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Щодо господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн : 28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн укладено Договір про надання маркетингових послуг № 1 (надалі - Договір № 1 ), відповідно до пункту 2.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн зобов`язується надати Товариству маркетингові послуги з метою просування Продуктів Товариства, визначених у Додатку № 2 до цього Договору (далі - Продукти ), згідно з переліком, наведеним у пункті 2.2. цього Договору, а Товариство зобов`язується сплатити винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн за надання останнім таких маркетингових послуг у строки та на умовax, встановлених цим Договором.

Умови надання та порядок визначення вартості наданих послуг узгоджені сторонами Договору №1 шляхом укладення додаткових угод №№ 42, 48, 49, 52, 53, 54, 57. 58. 59. 64.

У четвертому кварталі 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , зокрема, надало послуги з досягнення квартальних Таргетованих обсягів ОТС Продуктів та з осягнення квартальних Таргетованих обсягів RX Продуктів.

Надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн у четвертому кварталі 2018 року підтверджується:

Звітом (доповнення) про надані послуги до Договору № 1 в четвертому кварталі 2018 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000006 від 01 квітня 2019;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 01 квітня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200002116 від 12 квітня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 01 квітня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Надання цих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн у першому кварталі 2019 підтверджується:

Звітом про надані послуги до Договору № 1 в першому кварталі 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000009 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003198 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ОООООЮ від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000010 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003199 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 17 травня 2019 оку;

Рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003197 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-14 від 29 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000014 від 29 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003541 від 07 червня 2019;

Податковою накладною №3 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №4 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №5 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №6 від 29 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Щодо господарських операцій з Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн : 28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн укладено Договір про надання маркетингових послуг № 3 (надалі - Договір № З ), відповідно до пункту 2.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн зобов`язується надати Товариству маркетингові послуги з метою просування Продуктів Товариства, визначених Додатку № 2 до цього Договору (далі - Продукти ), згідно з переліком, наведеним у пункті 2.2. цього Договору, а Товариство зобов`язується сплатити винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн за надання останнім таких маркетингових послуг у строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Умови надання та порядку визначення вартості наданих послуг узгоджені сторонами Договору № 3 шляхом укладення додаткових угод №№ 43, 47, 48, 49, 50, 51, 52. 53. 54.

У першому кварталі 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн надало послуги: з досягнення квартальних Таргетованих обсягів ОТС Продуктів; з досягнення місячних Таргетованих обсягів ОТС Продуктів; з забезпечення розміщення ОТС продуктів в Гарячих зонах та/або додаткового розміщення ОТС Продуктів на полицях Аптечних закладів; з забезпечення внесення інформації про ОТС Продукти; з забезпечення розміщення інформації про ОТС Продукти в друкованих матеріалах та в приміщеннях Аптечних мереж; з забезпечення розміщення ОТС Продуктів у Фарм- категоріях; з досягнення квартальних Таргетованих обсягів RX Продуктів; із забезпечення доступу до RX Продуктів групи Кардіо кінцевим споживачам та збільшення закупівлі ЯХ Продуктів групи Кардіо .

Надання цих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн у першому кварталі 2019 року підтверджується:

Звітом про надані послуги до Договору № 3 в першому кварталі 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003201 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000008 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003202 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000009 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003200 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ОООООЮ від 29 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000010 від 29 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003542 від 07 червня 2019 року;

Податковою накладною №3 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №4 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №5 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №7 від 29 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Щодо господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс : 28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО фарм сервіс укладено Договір про надання маркетингових послуг №4 (надалі - Договір № 4 ), відповідно до пункту 2.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс зобов`язується надати Товариству маркетингові послуги з метою просування Продуктів Товариства, визначених Додатку №2 до цього Договору (далі - Продукти ), згідно з переліком, наведеним у - 2.2. цього Договору, а Товариство зобов`язується сплатити винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фapм Сервіс за надання останнім таких маркетингових послуг у строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Умови надання та порядку визначення вартості наданих послуг були узгоджені сторонами Договору № 4 шляхом укладення додаткових угод № 42, 43, 47. 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56.

У четвертому кварталі 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , зокрема, надано послуги з досягнення квартальних Таргетованих обсягів RX Продуктів.

Надання послуг TOB Н.І.КО ФАРМ СЕРВІС у четвертому кварталі 2018 року підтверджується:

Звітом (доповнення) про надані послуги до Договору № 4 в четвертому кварталі 2018 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 01 квітня 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 01 квітня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200002118 від 12 квітня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 01 квітня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс у першому кварталі 2019 року підтверджується:

Звітом про надані послуги до Договору № 4 в першому кварталі 2019 року;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000005 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003208 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003206 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003209 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000008 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003207 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 29 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000009 від 29 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003545 від 07 червня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №2 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №3 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №4 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №5 від 29 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Щодо господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост : 28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост укладено Договір про надання маркетингових послуг № 2 (надалі - Договір № 2 ), відповідно до пункту 2.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ФАРМ-РОСТ зобов`язується надати Товариству маркетингові послуги з метою просування Продуктів Товариства, визначених Додатку № 2 до цього Договору (далі - Продукти ), згідно з переліком, наведеним у пункті 2.2. цього Договору, а Товариство зобов`язується сплатити винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост за надання останнім таких маркетингових послуг у строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Умови надання та порядку визначення вартості наданих послуг узгоджені сторонами Договору № 2 шляхом укладення додаткових угод №№ 43, 44, 48, 49, 50, 51, 52 53. 54, 55, 56, 57, 58.

У четвертому кварталі 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ФАРМ-РОСТ , зокрема, надало послуги з досягнення квартальних Таргетованих обсягів RX Продуктів.

Надання послуг TOB Компанія ФАРМ-РОСТ у четвертому кварталі 2018 року підтверджується:

Звітом про надані послуги (доповнення) до Договору № 2 в четвертому кварталі 2018 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 01 квітня 2019;

Довіреністю на комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 01 квітня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200002117 від 12 квітня 2019 року;

Податковою накладною №1 від 01 квітня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Надання цих послуг TOB Компанія ФАРМ-РОСТ у першому кварталі 2019 року підтверджується:

Звітом про надані послуги до Договору № 2 в першому кварталі 2019 року;

Довіреністю на Комерційного директора Товариства Новосьолова К.В. на підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003204 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ООООООб від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000008 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003205 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 17 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000009 від 17 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг №5200003203 від 24 травня 2019 року;

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 29 травня 2019 року;

Рахунком-фактурою № СФ-0000010 від 29 травня 2019 року;

Платіжним дорученням про оплату наданих послуг № 5200003543 від 07 червня 2019 року;

Податковою накладною №2 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №3 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №4 від 17 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН;

Податковою накладною №6 від 29 травня 2019 року, що зареєстрована в ЄРПН.

Стосовно доводів контролюючого органу, викладеного в акті перевірки щодо неможливості виконання/надання вищевказаних маркетингових послуг в зазначеному обсязі, у зв`язку з недостатністю трудових ресурсів, суд зазначає наступне.

Як наголошено позивачем, маркетингові послуги, що надаються Товариству в Аптечних мережах, фактично надаються самими Аптечними мережами за рахунок власних ресурсів, зокрема, працівників або підрядників, а закуповуються через професійних посередників - Маркетингові компанії. Таким чином, кількість співробітників Маркетингових компаній не ставиться в залежність з обсягами замовлених маркетингових послуг. Основним завданням Маркетингових компаній, в межах укладених договорів, наведених вище, є координація, а не фактичне надання маркетингових послуг. Отже, неможливо використовувати, ані кількість працівників Маркетингових компаній, ані факт оформлення документів їх директорами, як аргумент щодо неможливості надання маркетингових послуг. Крім того, підписання звітів Маркетингових компаній їх директорами є цілком обґрунтованим, оскільки директор є тією уповноваженою особою, що має право діяти від імені підприємства.

В той же час, пунктом 5.1. Договорів прямо передбачено саме обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Знахар надати Товариству з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм звіт, який повинен містити інформацію, необхідну для підтвердження факту надання Послуг згідно з вимогами, зазначеними у цій Додатковій угоді до Договору. Аналогічні положення, викладені в договорах, звітах та актах між:

- Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн та ПП Адоніс ;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн та Товариством з обмеженою відповідальністю Шератон Трейд ;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю БМ&Н ;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека гормональних препаратів .

Дані твердження не спростовані відповідачем.

В той же час, наявними матеріалами справи підтверджується той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна та його контрагенти Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост , Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариство з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм є реальними суб`єктами господарювання та не мають жодних ознак фіктивності, що в свою чергу спростовує доводи контролюючого органу про те, що деякі з засновників підприємств є одні й ті самі особи, а підприємства знаходяться за однаковими адресами.

Щодо обставин підписання звітів чи інших первинних документів в один і той же день різними контрагентами, представники позивача в судовому засіданні зауважили, що не має необхідності фізично відвідувати адреси контрагентів, оскільки обмін документами, в тому числі і підписання цих документів сторонами, може здійснюватись шляхом факсимільного/електронного зв`язку.

Щодо доводів контролюючого органу про відсутність ділової мети та економічної вигоди під час здійснення вищезазначених господарських операцій, суд звертає увагу на наступне.

В преамбулі Договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Фарм-Рост , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Н.І.КО Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю В2В Фарм Промоушн , Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Фарм зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна є власником продукції, продаж якої здійснює дистриб`ютор для їх реалізації через Аптечні мережі кінцевим споживачам.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна входить до міжнародної групи копаній Новартіс - провідного світового виробника лікарських засобів та біосимілярів, та є єдиним офіційним імпортером лікарських засобів Sandoz в Україні.

Імпорт лікарських засобів Товариство здійснює на підставі Договору поставки від 03 серпня 2015 року №AGUA/030815 (далі - Договір поставки ), укладеного між Товариством та компанією Сандоз АГ (юридична особа за законодавством Швейцарії). Пунктом В Попередніх положень Договору поставки встановлено, що цей Договір передбачає придбання Товариством Продукції у компанії Сандоз АГ , та уповноважує Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна проводити маркетинг, стимулювання збуту, імпорт, дистрибуцію та продаж Продукції. При цьому, згідно з пунктом 3.2. Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна має право стимулювати збут та представляти Продукцію з метою надання Продукції споживачам.

Реалізацію Продукції на території України позивач здійснює за допомогою залучення дистриб`юторів Товариством з обмеженою відповідальністю БаДМ (договір поставки №02-2018 від 30 липня 2018 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм (договір поставки №01-2018 від 26 липня 2018 року). Однак дані компанії не надають послуги зі стимулювання збуту чи інші маркетингові послуги, договорами таких обов`язків дистриб`юторів також не передбачено.

Вищезазначені компанії здійснюють лише продаж лікарських засобів аптечним мережам. Разом із цим Товариство з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна , відповідно до покладених на нього обов`язків, має здійснювати маркетинг та стимулювання збуту своєї Продукції, оскільки, як стверджує позивач, від того скільки Продукції мережі закуповують, залежить дохід Товариства, що підтверджує наявність ділової мети та розумних економічних причин для укладення договорів з такими контрагентами.

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. п. 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06 лютого 2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 16 вересня 2019 року №0011914403.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведеності перед судом правомірності та обгрунтованості прийнятого ним рішення, не спростував доводів позивача, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: - копію договору про надання правової допомоги №03/01-20 від 02 березня 2020 року, - копію додатку №2 від 02 березня 2020 року до договору про надання правової допомоги від №03/01-20 02 березня 2020 року, - копію акту надання послуг №1 від 14 вересня 2020 року по додатку №2 від 02 березня 2020 року, - копія довіреності від 02 березня 2020 року, копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, витяги з сайту Національної асоціації адвокатів України.

Утім суд вважає, що такі докази не є належним підтвердженням понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 267842,88 грн., яке заявлено до стягнення представником позивача у заяві від 15 вересня 2020 року, виходячи з наступного.

Умовами договору про надання правової допомоги №03/01-20 від 02 березня 2020 року, а саме пунктом 2.2, яким визначено, що послуги надаються Адвокатським об`єднанням на підставі запитів (завдань) клієнта. Такі запити оформлюються відповідно до умов, визначених пунктом 11 цього Договору, та повинні містити: чітке формулювання питання та/або завдання і бажаний термін виконання.

В свою чергу, пунктом 11 зазначеного Договору визначено, що всі повідомлення згідно цього Договору здійснюються Сторонами письмово (шляхом направлення листів, електронних листів або факсимільних повідомлень). Документи, передані за допомогою факсимільного зв`язку мають повну юридичну силу при подальшому наданні оригіналів документів протягом 20 (двадцяти) календарних днів. У разі ненадання у зазначений строк оригіналів документів, переданих за допомогою факсимільного зв`язку, останні не вважаються отриманими і юридичної сили не мають.

Дані умови договору свідчать про те, що акт надання послуг №1 від 14 вересня 2020 року по додатку №2 від 02 березня 2020 року повинен бути складений на підставі запитів (повідомлень) , направлених позивачем Адвокатському об`єднанню у визначених пунктом 11 формі і спосіб, проте таких запитів (повідомлень) ані позивачем, ані його представниками не надано до суду в підтвердження обґрунтованості складання акту та, в свою чергу, понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.

Крім того, абзацом 2 пункту 1 додатку №2 від 02 березня 2020 року до договору №03/01-20 про надання правової допомоги визначено, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги згідно з цим додатком №2, є фіксованим та складає 8000,00 (вісім тисяч) доларів США без ПДВ, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 196245,60 грн. станом на 26 лютого 2020 року долар США дорівнює 24,5307 гривень за офіційним обмінним курсом валют Національного Банку України.

З наведеного суд дійшов висновку, що позивачем та його представником визначено розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) доларів США без ПДВ, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України становить 196245,60 грн., жодної умови щодо зміни офіційного курсу в більшу або меншу сторону, ані додатковою угодою, ані договором про надання правової допомоги не передбачено.

Окрім того, суд критично оцінює такі послуги, наведені в Акті та Детальному описі наданих послуг, як юридичний аналіз процесуальних документів (позовної заяви, ухвал Окружного адміністративного суду у даній справі від 10.12.2019 (про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі), від 21.04.2020 (про прийняття заяви про змін підстав позову), від 09.06.2020 (про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду)).

Також, ані позивачем, ані представником позивача не надано до суду доказу в підтвердження сплати вищенаведених сум, що саме і може слугувати підтвердженням понесення витрат на правничу допомогу у відповідних розмірах.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат , пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року справа №160/2211/19).

Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому суд не погоджується з доводами позивача, що не є необхідним надання доказів щодо фактичної оплати понесених позивачем витрат (як то платіжного доручення, квитанції до прибуткового касового ордеру, чи іншого платіжного документу), оскільки суд вправі стягнути з бюджету суб`єкта владних повноважень витрати, які власне понесла особа, на користь якої задоволено позовні вимоги, а не витрати, про які лише була домовленість між позивачем та адвокатом, і які можливо не будуть сплачені позивачем у розмірі домовленості.

Тому, заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 267842,88 грн. суд вважає не обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з тим, що такі витрати є не обґрунтованими належними доказами та не підтвердженні у повній мірі.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В1 від 16 вересня 2019 року №0011914403 про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2019 року на суму ПДВ 9110441,00 грн. та штрафними санкціями 2277610, 25 грн., всього на загальну суму 11388051,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сандоз Україна (код ЄДРПОУ 38419586, 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28-а, корп. літ. Г) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 19210,00 грн.

У стягненні витрат на правничу (правову) допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 16.10.2020.