Рішення

від 19.10.2020 по справі 640/9907/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 жовтня 2020 року справа №640/9907/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СВІТ СОЛОМИ (далі по тексту - позивач, ТОВ СВІТ СОЛОМИ ) доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про 1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у прийнятті звітності, оформленого листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18; 2) зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію загальної податкової декларації від 05 лютого 2019 року, датою її подання; 3) зобов`язання відповідача відновити статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році у відповідності до вимог чинного законодавства В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що ним дотримано вимоги підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України та вчасно і у повному обсязі подано до контролюючого органу документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, а податкова декларація подана у відповідності до вимог статті 48 Податкового кодексу України, а тому рішення відповідача про відмову у прийнятті звітності, оформленого листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/9907/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік ТОВ СВІТ СОЛОМИ , остання вважається неподаною, у зв`язку із порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація , про що платнику податку повідомлено листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ТОВ СВІТ СОЛОМИ подано до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 05 лютого 2019 року (реєстраційний номер 9012275256) та загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 05 лютого 2019 року (реєстраційний номер 9012275276).

Листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про те, що податкова декларація ТОВ СВІТ СОЛОМИ , яка прийнята 05 лютого 2019 року за №9012275276, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація (пункт 48.3 статті 43 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України), оскільки в декларації вказано Кременецька об`єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить із наступного.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 48.1-48.2 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу наведених норм вбачається, що контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).

Таким чином, прийняття податкової декларації контролюючим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. У свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Контролюючий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу, що відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №810/1570/16.

Як свідчать наявні у справі докази, ТОВ Свят Соломи подало до ДПІ у Солом`янському районі загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Згідно з пунктом 8 Розділу ІІ Порядку у разі, якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення та електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженого формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору (пункт 10 Порядку).

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Як встановлено вище, спірна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік зареєстрована контролюючим органом за №9012275276, а підставою для визнання її неподаною є недостовірне значення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація .

Позивач отримав квитанцію від 05 лютого 2019 року №2 з наступним змістом: Документ: J0103803. Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи. Реєстраційний номер документу: №9012275276…Прийнято пакет. Державна фіскальна служба України .

Наведене свідчить, що податкова декларація від 05 лютого 2019 року №9012275276 вважається прийнятою контролюючим органом, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для невизнання її неподаною.

Крім того, суд звертає увагу, що звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи не містить графи Назва контролюючого органу, до якого подається декларація , натомість в графі 8 зазначено Найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація .

Проте, суд звертає увагу, що відповідач, не надав суду доказів, які б свідчили про невідповідність зазначення контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки ТОВ СВІТ СОЛОМИ фактичному місцезнаходженню земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову у прийнятті звітності, оформлене листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та підлягає скасуванню.

У свою чергу встановлена протиправність відмови у прийнятті звітності є підставою для зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію загальної податкової декларації ТОВ СВІТ СОЛОМИ від 05 лютого 2019 року датою її подання.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році суд звертає увагу на таке.

Суд встановив, що у період 2015-2019 роках ТОВ СВІТ СОЛОМИ зареєстроване як платник єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, та подавало відповідні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи.

У справі міститься копія листа ГУ ДФС від 20 березня 2019 року №51222/10/26-15-12-09-18, у якому повідомлено, що ТОВ СВІТ СОЛОМИ не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2019 році.

Наведене свідчить, що на момент звернення до суду позивач не був зареєстрованим платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована на підставі відповідного рішення контролюючого органу за вичерпними підставами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів прийняття ГУ ДФС рішення про анулювання реєстрації ТОВ СВІТ СОЛОМИ платником єдиного податку та виключення його з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, за відсутності у справі належних доказів, суд позбавлений можливості дослідити обставини анулювання реєстрації платником єдиного податку щодо позивача, що виключає можливість відновлення статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення щодо відмови у прийнятті звітності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ СВІТ СОЛОМИ підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ СОЛОМИ задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті звітності, оформленого листом від 08 лютого 2019 року №22590/10/26-15-12-09-18.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві здійснити реєстрацію загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік датою її фактичного отримання - 05 лютого 2019 року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ СОЛОМИ понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ СВІТ СОЛОМИ (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, корпус 45; ідентифікаційний код 37521769);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко