Ухвала

від 21.10.2020 по справі 440/1650/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 Справа № 440/1650/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/1650/20

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1

до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області

про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020р. позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень повернуто позивачам.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвели до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами відповідно до вимог ст.311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, в якій просять: визнати незаконними та скасувати містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 23.09.2019 №31/19 в частині визначення максимального допустимого відсотка забудови земельної ділянки в 60% граничнодопустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах 4 м.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений судом строк вимоги ухвали про залишення позову без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частина 5 ст. 160 КАС України містить вимоги до позовної заяви, а ст. 161 передбачає документи, що додаються до позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом шести днів з дня вручення, шляхом надання до суду: позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивачів, ідентифікаційного коду відповідача; із зазначенням власного письмового підтвердження позивачів про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог (в тому числі, засвідчених учасником справи у разі знаходження у нього оригіналу доказу); документа про сплату судового збору кожним з позивачів у розмірі 840,80 грн або документів на підтвердження підстави звільнення заявників від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року по 31.07.2020 року (в редакції останніх змін, у тому числі внесених постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500) на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позивач у встановлений судом строк не виконав вимог ухвали суду від 30.03.2020 року про залишення без руху його адміністративного позову є помилковим, а рішення про повернення позовної заяви - передчасним, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було допущено порушення норм процесуального права.

Згідно статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року по справі № 440/1650/20 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді П`янова Я.В. Жигилій С.П.