Рішення

від 18.03.2021 по справі 440/1650/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1650/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2020 позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (надалі також - Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, відповідач) про: визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 23.09.2019 №31/19 в частині визначення максимального допустимого відсотка забудови земельної ділянки в 60% граничнодопустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах 4 м.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 23.09.2019 №31/19 видані Управлінням архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, в частині визначення допустимого відсотка забудови земельної ділянки в 60% , граничнодопустимої висотності будинків, будівель та споруд у 4 м., що не встановлено законодавством та містобудівною документацією порушують права та законні інтереси позивачів як землекористувачів та власників об`єкта нерухомості, щодо якого виник намір реконструкції що полягає, насамперед у перешкоджанні використанні земельної ділянки згідно цільовим призначенням у розмірах визначених договором оренди землі та неможливості збільшення технічних показників об`єкта нерухомості у розмірах більших ніж зазначено у містобудівних умовах та обмеженнях. Крім того, позивачі стверджують що визначення індивідуальних більш жорстких умов забудови земельної ділянки, які не встановлені національним законодавством/містобудівною документацією є безпідставним втручанням в майнові права, інтереси заявників та становлять порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 позовну заяву повернуто позивачам.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №440/1650/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 скасовано; справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

11.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.190-193 т.1), в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані містобудівні умови і обмеження прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

25.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.1-6 т.2), у якій позивач - ОСОБА_2 відхиляє доводи відповідача. Наголошує, що відповідачем не надано пояснень з приводу необхідності та мети визначення обмежень гранично допустимої висоти 4 метра та гранично допустимого відсотка забудови земельної ділянки у 60 % під час проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 ".

29.01.2021 до суду надійшли заперечення відповідача (а.с.10-12 т.2), у яких відповідач зазначає, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено можливості скасування містобудівних умов і обмежень в частині, скасуванню підлягають містобудівні умови і обмеження в цілому.

18.02.2021 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.21-35 т.2), які дублюють позицію, що викладена у позовній заяві та відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 18.02.2021 змінено найменування відповідача - Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області на Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області.

Сторони у судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. ОСОБА_1 надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.51 т.2).

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно договору Купівлі продажу нерухомого майна від 18.03.2014, позивачами по справі, було придбано у власність у гр. ОСОБА_3 об`єкт нерухомості - два павільйони та зупинку громадського транспорту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які розташовані на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 5310200000:50:027:0225) площею 0.0136 га (а.с.144-1467 т.1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серії ЕАК № 614619, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 зареєстровано Ѕ частки об`єкта нерухомого мана (а.с.152 т.1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серії ЕАК № 614621, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за гр. ОСОБА_2 зареєстровано Ѕ частки об`єкта нерухомого мана (а.с.153 т.1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5314201162019 (а.с.160-165 т.1) земельна ділянка на якій розташований об`єкт нерухомості належить до категорії земель: Землі житлової та громадської забудови., цільове призначення: 1.11.3 землі комерційного використання., вид використання: землі комерційного використання, форма власності - комунальна, площа земельної ділянки 0.0136 га. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Земельна ділянка за кадастровим номером 5310200000:50:027:0225, на якій розташований об`єкт нерухомості, використовується гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на підставі договору оренду №18/14 від 26.08.2014 (а.с.154-157 т.1).

Згідно додаткової угоди №3/18 від 16.10.2018 до договору оренди землі №18/14 від 26.08.2018, термін договору оренди землі продовжено на 3 роки, з 29.09.2018 року до 29.09.2021 року; після закінчення строку дії договору оренди гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 мають переважне право поновлення його на новий строк (а.с.158-159 т.1).

11.02.2019 позивачі звернулися до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 " (а.с.223 т.1). До заяви було додано: копія договору оренди землі №18/14 від 26.08.2014 та додаткова угода №3/18 від 16.10.2018 до договору оренди землі №18/14 від 26.08.2018 до договору, копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.03.2014, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, викопіювання.

Наказом управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 21.02.2019 №06/19 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с.221-222 т.1).

В розділі "Містобудівні умови та обмеження" визначено, зокрема, наступні вимоги до об`єкта будівництва:

- гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 4 м.;

- максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - реконструкція в межах приміщень існуючих павільйонів.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2019 (а.с.214-216 т.1) головним інспектором будівельного накладу відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у Полтавській області Пузирем А.І. встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, які затверджено наказом №06/19 від 21.02.2019, назва об`єкту: "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 " містять наступні порушення:

- в пункті 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" МУО №06/19 не визначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, чим порушено абз.5 ч.5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- в пункті 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" МУО №06/19 не визначено мінімально допустимі відстані від об`єкта до існуючих будинків та споруд, чим порушено абз.7 ч.5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- в пункті 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" МУО №06/19 не зазначено охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстань від об`єктів, що проектуються, до існуючих інженерних мереж, чим порушено абз.9 ч.5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

13.09.2019 Головним інспектором будівельного накладу відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у Полтавській області Пузирем А.І. складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №12 (а.с.210 т.1), яким зобов`язано Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області усунути виявлені перевіркою порушення.

Рішенням №71 від 16.09.2019 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, які затверджено наказом №06/19 від 21.02.2019, назва об`єкту: "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 ", виданих замовнику: гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 (а.с.209 т.1).

Наказом управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 23.09.2019 №31/19 (а.с.201-202 т.1) затверджено зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою: АДРЕСА_1 ", затверджених наказом управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 21.02.2019 за №06/19. Розділ "Містобудівні умови та обмеження" викладено в новій редакції, зокрема:

- гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 4 м.;

- максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 60%.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2019 (а.с.205-206 т.1) головним інспектором будівельного накладу відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у Полтавській області Пузирем А.І. встановлено, що відповідачем виконано вимоги припису №12 від 13.09.2019.

Рішенням №88 від 08.11.2019 відновлено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, які затверджено наказом №06/19 від 21.02.2019, назва об`єкту: "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 ", виданих замовнику: гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 (а.с.204 т.1).

Не погоджуючись з вказаними положеннями щодо гранично допустимої висотності в розмірі 4 метра та максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки в розмірі 60%, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим судом фактичним обставинам справи, доводам сторін, враховуючи норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами 2, 3 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з частинами 2 та 4 статті 26 та частиною восьмою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

В силу наведених нормативних приписів, реалізовуючи своє право на забудову земельної ділянки, з кадастровим номером 5310200000:50:027:0225, площею 0.0136 га, та право реконструкції об`єкта нерухомості який належить позивачам на праві спільної часткової власності, позивачі зобов`язані додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями від 23.09.2019 №31/19, що підтверджує вплив змісту вказаних Містобудівних умов та обмежень від 23.09.2019 №31/19 на права та обсяг обов`язків позивачів, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останніх до відповідальності.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (частина друга статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 11.02.2019 позивачі звернулися до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 " та надали необхідний пакет документів (а.с.223 т.1).

Відповідно до частини п`ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій; є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (частина перша статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з частинами 1 та 2 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

З огляду наведеного, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Так, оскаржуваними положеннями містобудівних умов та обмежень від 23.09.2019 №31/19 встановлено, що гранично допустима висотність складає 4 метра та максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки складає 60%.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі, окрім іншого, витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії документів, що стали підставою для прийняття змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою проспект Героїв Дніпра по проспекту Героїв Дніпра, 89 в м.Горішні Плавні Полтавської області", затверджених наказом Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 23.09.2019 №31/19.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано документи, зокрема, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2019 (а.с.205-206 т.1), складений головним інспектором будівельного накладу відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у Полтавській області Пузирем А.І., який на думку відповідача підтверджує правомірність дій Управління.

Разом з тим, ані відзив на позовну заяву, ані заперечення відповідача не містять пояснень з приводу необхідності та мети визначення обмежень гранично допустимої висоти 4 метра та гранично допустимого відсотка забудови земельної ділянки у 60 % під час проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 ".

Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність визначення обмежень гранично допустимої висоти 4 метра та гранично допустимого відсотка забудови земельної ділянки у 60 % під час проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 ".

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Таким чином, дії відповідача щодо визначення первинних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 " (наказом від 21.02.2019 №06/19), а надалі встановлення нових та більш жорстких умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою АДРЕСА_1 " (наказом від 23.09.2019 №31/19), містить ознаки порушенням права позивача на мирне володіння земельною ділянкою, що полягає, насамперед у перешкоджанні використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачів за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (вул. Миру, б.24, м.Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05482950) про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу Містобудівні умови та обмеження - Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою: АДРЕСА_1 ", затверджених наказом управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області №31/19 від 23.09.2019, де зазначено: гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 4 м.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 розділу Містобудівні умови та обмеження - Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція двох павільйонів та зупинки громадського транспорту для розміщення зупинки громадського транспорту, магазину і кафе за адресою: АДРЕСА_1 ", затверджених наказом управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області №31/19 від 23.09.2019, де зазначено: максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 60%.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (вул. Миру, б.24, м.Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05482950) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн 80 коп (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко