ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3388/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ"
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2020 (головуючий суддя Сіпака А.В.)
у справі за позовом Громадської організації "Ошукані Українці" до відповідача Запорізької обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", до відповідача Політичної партії "Слуга Народу" про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Громадська організація "Ошукані Українці", звернувся 18.06.2020 року до адміністративного суду з позовом до відповідачів: Запорізької обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" (відповідач-1), Політичної партії "Слуга Народу " (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Запорізької області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії Слуга Народу , що відбулися протягом 2018-2020 років;
- визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії Слуга Народу щодо створення Запорізької обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу ;
- зобов`язати Вищу Раду Партії Слуга Народу привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, пп. 4.9.1 Статуту політичної партії Слуга Народу склад Запорізької обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2020 р. (суддя Сіпака А.В. ) відмовлено у відкритті провадження у даній справі. Роз`яснено позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (а.с. 22-24).
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що даний спір не є публічно-правовим, зазначив при цьому, що в питаннях діяльності політичної партії, публічно-правовий спір можливий виключно між органом, який може здійснювати державний контроль за діяльністю політичних партій та відповідною політичною партією..
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо даних правовідносин.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу від 26.05.2020 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Зазначає, що позивачем не оскаржуються дії чи рішення партії, що відносяться до внутрішньої діяльності. Предметом оскарження є дії, бездіяльність та рішення відповідачів, що порушують права та законні інтереси громадян України, в тому числі членів Громадської організації Ошукані Українці , та членів політичної партії, які є також членами громадської організації Ошукані Українці в частині права обирати та бути обраним , правомірних очікувань від діяльності та завдань політичної партії, права отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати України, які приймають участь у виборах, а також конституційні принципи верховенства права та законності та обов`язок партій діяти відповідно до вимог Статуту та законів України.
До суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2020 у справі № 761/3540/20.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм процесуального законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції , в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій ;
або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Однак в даному спорі жодна з сторін не здійснює публічно-владні управлінські функції; при цьому даний спір не виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; жодна з сторін спору не надає адміністративні послуги ; а також спір не виник у зв`язку із порушенням прав сторони у виборчому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вказана процесуальна норма позначає термін суб`єкт владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини 1 цієї статті.
Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звертається особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 18.12.2019 у справі № 826/13961/1.
Колегія суддів апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, також зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень , можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень :
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Також згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України у справах, пов`язаних з виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи (статті 276, 277 КАС України).
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація.
Так, в пункті 22 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 суд дійшов правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову в даному спорі є оскарження бездіяльності політичної партії, рішення її органу управління, а також зобов`язати здійснити дії щодо приведення у відповідність складу місцевої організації партії до її Статуту. Однак даний спір не знаходиться в сплощені виборчого процесу.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції, доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що в питаннях діяльності політичної партії, публічно-правовий спір можливий виключно між органом, який може здійснювати державний контроль за діяльністю політичних партій та відповідною політичною партією.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про політичні партії в Україні", політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про політичні партії в Україні", політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про політичні партії в Україні", політичні партії повинні мати статут.
Статут політичної партії має містити, зокрема, відомості щодо:
- найменування політичної партії; переліку статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень;
- порядку вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній;
- прав та обов`язків членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії;
- порядку створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядку внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;
- порядку скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;
- джерел матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії, тощо.
Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ч.3 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання").
Відтак, ні громадські організації, ні політичні партії не наділені владними управлінськими функціями, а тому не є суб`єктами владних повноважень в розумінні КАС України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвалу суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни ухвали від 26.05.2020 -відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 15.10.2020.
Головуючий суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2020 |
Оприлюднено | 23.10.2020 |
Номер документу | 92332169 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні