Постанова

від 15.10.2020 по справі 826/3895/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3895/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Аліменка В.О., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг (надалі за текстом - ТОВ Атлант-Інжиніринг ) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004881413 від 27.02.2018 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 2 878 197 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис , ТОВ Компанія Медіапрофгруп , ТОВ ТД Лідер , ТОВ Укрпромторг Альянс суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій у зв`язку з відсутністю усіх необхідних документів.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

У серпні 2018 р. товариство з обмеженою відповідальністю Кампані-Буд змінило назву на ТОВ Атлант-Інжиніринг .

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.01.2018 р. по 25.01.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кампані-Буд з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) законодавства, правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів всіх рівнів за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016р.

Результати перевірки оформлено актом № 44/10-36-14-13/30473061 від 01.02.2018 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 44, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 918 799 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 15/08 від 15.08.2016 р. ТОВ Ланмарк зобов`язалось виконати роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж, а ТОВ Кампані-Буд (попередня назва ТОВ Промет ) - прийняти та оплатити їх.

Відповідно до договору № 10-05/16 від 10.05.2016 р. ТОВ Ланмарк здійснило на адресу позивача поставку товару.

На підставі цих договорів були виписані податкові накладні на загальну суму 1 386 561 грн. 82 коп., у тому числі 231 093 грн. 63 коп. ПДВ.

Згідно договору субпідряду № 12/08 від 12.08.2016 р. та складених на його підставі податкових накладних ТОВ Лостис виконало роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на суму 586 438 грн. 36 коп., у тому числі 97 739 грн. 73 коп. ПДВ.

За даними договору субпідряду № 01/08/16 від 01.08.2016 р., податкових накладних ТОВ Компанія Медіапрофгруп виконало роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на суму 4 209 735 грн. 36 коп., у тому числі 701 622 грн. 55 коп. ПДВ.

Відповідно до видаткової та податкової накладних позивач придбав у ТОВ Укрпромторг Альянс товар (вентилятор, гнучкі вставки, кріплення, дюбеля, болти та інш.) на суму 481 410 грн. 71 коп., у тому числі 80 235 грн. 12 коп. ПДВ.

Згідно договорам субпідряду № 04/07 від 04.07.2016 р., № 03/10 від 03.10.2016 р., № 05/08 від 05.08.2016 р., 05/09 від 05.09.2016 р., податковим накладним та актам приймання виконаних будівельних робіт ТОВ ТД Лідер виконало роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на суму 4 848 645 грн., у тому числі 808 107 грн. 48 коп.

Розрахунки ТОВ Кампані-Буд здійснило шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів та послуг ПДВ включило до складу податкового кредиту.

Разом з тим, ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис , ТОВ Компанія Медіапрофгруп , ТОВ ТД Лідер не подано податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ та звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

Також, будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що статутний фонд ТОВ Ланмарк він не формував, доручень на ведення фінансово-господарської діяльності товариства не надавав та звітність до органів ДПІ не подавав.

Аналогічні покази щодо ТОВ Лостис дав ОСОБА_2 , а щодо ТОВ Компанія Медіапрофгруп - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що реалізований позивачеві товар ТОВ Укрпромторг Альянс придбало у ТОВ Ланмарк . У свою чергу постачальником ТОВ Ланмарк було ТОВ Лостис , а останнє, як зазначалось вище, податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ та звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування не подавало.

Із наведеного відповідач дійшов висновку, що фактичне здійснення господарських операцій не відбулося.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004881413 від 27.02.2018 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 2 878 197 грн., у тому числі 1 918 798 грн. за основним платежем та 959 399 грн. за штрафними санкціями.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів № 15/08 від 15.08.2016 р., № 10-05/16 від 10.05.2016 р., № 12/08 від 12.08.2016 р., № 01/08/16 від 01.08.2016 р., № 04/07 від 04.07.2016 р., № 03/10 від 03.10.2016 р., № 05/08 від 05.08.2016 р., 05/09 від 05.09.2016 р., видаткових накладних, податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), платіжних доручень,, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентами виконувалось у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Атлант-Інжиніринг наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис , ТОВ Компанія Медіапрофгруп , ТОВ ТД Лідер , ТОВ Укрпромторг Альянс .

Посилання відповідача на те, що контрагентами позивача не подавався податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ та звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування обгрунтовано не взято судом до уваги.

Платник податків не може нести відповідальність за не дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Помилковим є і посилання Головного управління ДПС у м. Києві на пояснення директорів та засновників ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис та ТОВ Компанія Медіапрофгруп .

Самі по собі такі пояснення не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає в якості доказу твердження скаржника про те, що ТОВ Компанія Медіапрофгруп не надано ліцензії на право виконання будівельних робіт, а позивачем - сертифікати якості.

Наведене не було встановлене під час перевірки і не слугувало підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно ж до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 20 жовтня 2020 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя О.М.Оксененко

Суддя В.О.Аліменко