Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/6946/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2020Справа № 910/6946/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів щодо розподілу судових витрат, приєднання доказів та вирішення питання про судові витрати у справі

за позовом приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд"

до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

про стягнення 116 228,26 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/6946/20 позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд" (04119, місто Київ, вул. Деревлянська, 10А, код ЄДРПОУ 31967351) страхове відшкодування в розмірі 100 358 (сто тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 19 коп., пеню в розмірі 12 758 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 80 коп., індекс інфляції в розмірі 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 80 коп. та 3 % річних в розмірі 2 156 (дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 83 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

22.09.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів розміру судових витрат та вирішення питання про судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року клопотання приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд" про приєднання до матеріалів справи доказів розміру судових витрат та вирішення питання про судові витрати повернуто позивачу без розгляду.

08.10.2020 року на виконання рішення суду видано наказ.

08.10.2020 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та 09.10.2020 року клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів щодо розподілу судових витрат, приєднання доказів та вирішення питання про судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року виправлено допущену у рішенні господарського суду міста Києва від 14.09.2020 року у справі № 910/6946/20 описку. В резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2020 року у справі № 910/6946/20 замість "стягнути … судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп." читати "стягнути … судовий збір в розмірі 2 101 (дві тисячі сто одну) грн. 79 коп."

Подане клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що справа розглядалася без повідомлення учасників справи. Тексту рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020р. позивач не отримував. 16.09.2020 року вказане рішення було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 18.09.2020 року представник позивача направив поштою на адресу суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів розміру судових витрат та вирішення питання про судові витрати. Однак ухвалою суду від 24.09.23020 року клопотання повернуто позивачу без розгляду, оскільки клопотання не було підписане представником позивача. Позивачем зазначено, що він діяв добросовісно, однак допустив помилку. Враховуючи вищезазначене просить суд визнати зазначені причини пропуску строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат поважними.

Положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З огляду на вищенаведене, суд поновлює позивачу строку для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 2 та 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/6944/20 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, понесених приватним науково-виробничим підприємством "Тех-Трейд", у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, приватне науково-виробниче підприємство "Тех-Трейд" просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 137,50 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

01.12.2019 року між приватним науково-виробничим підприємством "Тех-Трейд" (клієнт) та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №01/12-1 від 01.12.2019 року, предметом якого є підготовка до звернення до суду, складання та подання до господарського суду міста Києва позовної заяви від імені клієнта до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, 3% річних, інфляційних втрат та представництво інтересів клієнта в господарському суді міста Києва у справі за вказаним позовом.

Відповідно до п.1, 2 розділу ІІІ договору, гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Гонорар складається з суми вартості послуг, яка визначається, виходячи з ставки 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати за годину роботи адвоката.

Позивачем видано довіреність № б/н від 01.12.2019, якою уповноважено адвоката Пащенка Віталія Віталійовича здійснювати представництво інтересів позивача.

Підтвердженням того, що Пащенко Віталій Віталійович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2255 від 03.07.2018.

17.09.2020 року між позивачем та адвокатом складено акт надання правничої допомоги, відповідно до якого розмір винагороди адвоката становить 13 137,50 грн.

Також, надано додаток до акту надання правничої допомоги від 17.09.2020 року - Розрахунок розміру гонорару адвоката за правничу допомогу.

Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 13 137,50 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 17/09-1 від 17.09.2020 року на суму 9 000,00 грн. та №18/09-1 від 18.09.2020 року з призначенням платежу: за надання правничої допомоги згідно договору №01/12-1 від 01.12.2019 року .

Також, суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в якому просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до об`єктивних та обґрунтованих, виходячи з розміру позовних вимог та складності справи.

Проте, відповідачем не зазначено до яких об`єктивних та обґрунтованих сум необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу та конкретного їх обґрунтування, а також, не надано розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи не надано.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Пунктом 3 ч. 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 124,36 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

В обґрунтування своїх вимог, позивачем у якості доказу разом з позовом подано висновок Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №1 від 17.02.2020, який прийнятий судом як належний та допустимий доказ.

На підтвердження понесених витрат на проведення експертизи позивач додав до позовних заяви копію рахунку Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №27 від 09.01.2020 року на суму 7 536,00 грн. та платіжне доручення №99 від 17.01.2020 року в сумі 7 536,00 грн.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволенні частково, витрати позивача пов`язані з проведенням експертизи підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 535,25 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Клопотання приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд" про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Заяву приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд" (04119, місто Київ, вул. Деревлянська, 10А, код ЄДРПОУ 31967351) витрати на послуги адвоката в розмірі 13 124 (тринадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 36 коп. та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7 535(сім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. 25 коп.

4. В іншій частині відмовити.

5. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий