Ухвала

від 22.10.2020 по справі 905/86/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/86/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. від розгляду справи №905/86/15

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019

у складі колегії суддів: Россолов В. В. - головуючий, Гетьман Р. А., Дучал Н. М.

на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018

суддя: Матюхін В. І.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до

1. Приватного акціонерного товариства "Корум Україна";

2. Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш";

4. Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод";

5. Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод";

6. Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш";

7. Публічного акціонерного товариства "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод";

8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод";

9. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш";

10. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод"

про стягнення заборгованості за кредитним договором №15-93/19-8/13 від 30.05.2013 в сумі 179 226 838, 22 руб. та 1 402 419, 24 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про визнання поруки за договором №20-2117/3-3 від 28.08.2014 припиненою

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про визнання поруки за договором №15-94/19-85/13 від 30.05.2013 припиненою

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про визнання поруки за договором №15-94/19-86/13 від 30.05.2013 припиненою

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Корум Україна" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15 та призначено скаргу до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 провадження у справі №905/86/15 за касаційною скаргою ПрАТ "Корум Україна" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 зупинено до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №916/4693/15.

Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2020 поновлено провадження у справі №905/86/15. Прийнято справу №905/86/15 за касаційною скаргою ПрАТ "Корум Україна" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 до провадження. Продовжено розгляд справи №905/86/15 та призначено касаційну скаргу ПрАТ "Корум Україна" до розгляду на 05.11.2020.

До Верховного Суду від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. від розгляду справи №905/86/15.

Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2020 заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. визнано необґрунтованою, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку встановленому частиною третьою статті 39 ГПК України.

22.10.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

Вказану заяву мотивовано тим, що станом на 20.10.2020 власником 99,7726% акцій ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" є юридична особа - резидент Російської Федерації Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ". В свою чергу Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ" на 100% належить державі Російська Федерація. Заявник зазначає, що загальновідомим є факт того, що суддя Мамалуй О. О. протягом 2014-2015 років брав безпосередню участь у збройному конфлікті на сході України та є учасником АТО.

У зв`язку з цим заявник вважає, що суддя Мамалуй О. О. не в змозі об`єктивно та неупереджено здійснювати судовий розгляд касаційної скарги ПрАТ "Корум Україна" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Розглянувши заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. Суд дійшов таких висновків.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до офіційної інформації, висвітленої на сайті ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", станом на 01.01.2020 власником 99,772644 % акцій банку була Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ".

Водночас, як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, на виконання судового рішення в межах зведеного виконавчого провадження №59036926 між Міністерством юстиції України та АТ "Фондова Біржа ПФТС" 01.03.2018 було укладено договір про проведення аукціону з реалізації 5 080 310 373 штук простих іменних акцій (99, 7726 % від загальної кількості) ПАТ "Промінвестбанк".

Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 21.07.2020 у справі №757/21587/20-к відповідно до договору (біржовий контракт) купівлі-продажу цінних паперів № 813054, бв 2369-ак, бв-04/03/03 від 06.03.2020 власником 5 080 310 373 акцій ПАТ "Промінвестбанк" стало ТОВ "Фінансова компанія "Фортіфай" (код ЄДРПОУ 43057041), яке зареєстроване в Україні.

Відомостей про недійсність, нікчемність чи розірвання вказаного договору купівлі-продажу (біржового контракту) у Верховного Суду на даний час немає.

Отже, на даний час, в межах розгляду заяви про відвід судді, у Верховного Суду немає підстав вважати, що власником 99,7726% (5 080 310 373 штук) акцій ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" є ДКР "ВЕБ.РФ".

Відтак, з урахуванням вказаних вище обставин, сам по собі факт щодо участі судді Мамалуя О. О. протягом 2014-2015 років у збройному конфлікті на сході України та щодо того, що він є учасником АТО не свідчить про упередженість судді Мамалуя О. О., оскільки доводи заявника містять лише припущення про упередженість судді і такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б дійсно свідчили про упередженість судді під час розгляду цієї справи, а тому такі припущення не можуть бути підставою для відводу судді Мамалуя О. О. відповідно до наведених норм ГПК України.

З огляду на викладене, заява ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. від розгляду справи № 905/86/15 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а тому Суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про відвід судді Верховного Суду Мамалуя О. О. від розгляду справи № 905/86/15.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус