Рішення

від 22.10.2020 по справі 320/10011/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м.Київ №320/10011/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з вимогою визнати протиправним та скасувати абзац перший постанови Зазимської сільської ТВК Броварського району Київської області від 16.10.2020 №45 щодо дострокового припинення його повноважень як голови дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264 та зобов`язання відповідача поновити його на вказаній посаді.

Обґрунтовуючи своє звернення зазначив, що у вересні 2020 постановою Зазимською ТВК Броварського району Київської області ОСОБА_2 було зареєстровано кандидатом у депутати Зазимської сільради, висунутого шляхом самовисунення в багатомандатному виборчому окрузі №7.

Вказаним кандидатом оформлено та направлено подання до Зазимської сільської ТВК про включення позивача до складу дільничної виборчої комісії №7.

Постановою Зазимської сільської ТВК Броварського району від 07.10.2020 № 42 було утворено ДВК виборчої дільниці №320264 з місцевих виборів 25.10.2020 та призначено ОСОБА_1 головою цієї комісії.

Натомість, постановою № 45 від 16.10.2020 відповідачем було достроково припинені його повноваження як голови виборчої комісії, без проведення відповідного засідання.

Також, в порушення вимог ч.7 ст.208 ВК України та Порядку організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затвердженого постановою ЦВК № 173 від 10.08.2020, у оскаржуваній постанові відсутні мотивувальна частина, нормативно-правове обґрунтування, резолютивна частина та не зазначено конкретної підстави для дострокового припинення повноважень голови комісії.

Ухвалою суду від 20.10.2020 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання у справі.

Відповідач, Зазимська сільська ТВК Броварського району Київської області, у судове засідання не забезпечила явку свого представника з документами, які підтверджують його повноваження, проте з позовними вимогами не погодилась, надавши відзив на позовну заяву, у якому пояснила таке:

спірна постанова є законною, оскільки під час проведення засідання комісії, голова комісії ОСОБА_3 повідомив присутніх про неодноразові перевірки роботи ДВК №320264, в результаті яких було виявлено, що ОСОБА_1 як голова ДВК фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків; не проводив засідань комісії (окрім першого засідання), не розуміє своїх завдань по підготовці та організації місцевих виборів і, як наслідок, завдав шкоду роботі всієї виборчої комісії.

Отримавши від Державного реєстру виборців попередні списки виборців, позивач не надав списки для ознайомлення виборцям, не забезпечив чергування на дільниці членів комісії, не визначив порядок розподілу обов`язків між головою, заступником, секретарем та членами дільничної виборчої комісії, не налагодив співпрацю з органами місцевої влади, тобто фактично не займався підготовкою приміщення та і проведення виборів загалом, у зв`язку з чим члени комісії та більшість кандидатів у депутати звернулись зі скаргами на ОСОБА_1 , з приводу неволодіння ним державною мовою та допущення випадків грубого спілкування з оточуючими. З метою виправлення складної ситуації та попередження зриву виборчого процесу, голова комісії ОСОБА_3 , вніс усне подання про дострокове припинення повноважень голови ДВК №320264 ОСОБА_1 без припинення його повноважень як члена ДВК, на підставі чого і було прийнято спірне рішення про заміну голови ДВК.

З урахуванням неявки сторін у судове засідання належним чином повідомлених про дату та місце розгляду справи, ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними доказами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши зміст та природу спірних правовідносин у співставленні з зібраними у справі доказами, надавши правової оцінки встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд встановив таке:

Постановою Броварської районної територіальної виборчої комісії Київської області від 25.08.2020 №3 Про утворення та формування складу Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області" утворено та сформовано склад Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області.

19.09.2020, ОСОБА_2 було зареєстровано кандидатом у депутати Зазимської сільської ради, само висуванця в багатомандатному виборчому окрузі № 7, що оформлено постановою Зазимської сільської ТВК від 19.09.2020 №26.

28.09.2020, кандидат у депутати сільської ради ОСОБА_2 звернувся до відповідача з поданням про включення до складу дільничної виборчої комісії ОСОБА_1 .

Постановою Зазимської сільської ТВК від 07.10.2020 року № 42 було утворено, зокрема, дільничну виборчу комісію виборчої дільниці № 320264 з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 призначено головою цієї комісії.

Постановою Зазимської сільської виборчої комісії Про зміну у складі дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої комісії № 320264 від 16.10.2020 року №45 було достроково припинено повноваження голови дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264 ОСОБА_1 від кандидата у депутати ОСОБА_2 та замінено його ОСОБА_4 від КОО ПП "За Майбутнє" ,відповідно до п.1 ч.1 ст.204 ВК України.

16.10.2020. ОСОБА_1 , на вимогу голови Зазимської сільської виборчої комісії ОСОБА_3 , передав останньому печатку дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264, що підтверджується актом передачі від 16.10.2020.

Вважаючи постанову Зазимської сільської ТВК в частині дострокового припинення його повноважень як голови дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом права.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого:

15 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову №795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році", якою призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.

Пунктом 20 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, є ВК України від 19 грудня 2019 року № 396-IX.

Підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом, Законами України Про Центральну виборчу комісію , Про Державний реєстр виборців , іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії (ст.2 Виборчого кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 1 ВК України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ВК України відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів: місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).

Одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні є принцип виборності (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ), що є ключовою передумовою виникнення представницького мандата у місцевих депутатів та виборних посадових осіб.

Виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

Виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах:

1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес;

4) політичного плюралізму та багатопартійності;

5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу;

6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій);

7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи (ст. 196 Кодексу): „ утворення виборчих округів; „ утворення дільничних виборчих комісій; складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; „ висування та реєстрація кандидатів; „ проведення передвиборної агітації; „ голосування у день виборів; „ підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів. На виборах депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч), сільського, селищного, міського голови виборчий процес може включати також такі етапи: „ повторне голосування; „ підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів. Виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Кодексом.

Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюються на виборчих дільницях.

Для кожного типу виборів вибудовується власна система виборчих комісій. Стосовно системи виборчих комісій з місцевих виборів, то в основу її побудови також закладено три рівні: Центральна виборча комісія; територіальні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії.

Загальний статус всіх виборчих комісій охоплює сукупність повноважень цих колегіальних органів організовувати підготовку та проведення виборів, забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян у атмосфері додержання та однакового застосування виборчого законодавства.

Територіальні виборчі комісії наділені як загальним статусом всіх виборчих комісій щодо організації підготовки та проведення місцевих виборів (ч. ст. 33 ВК), так і спеціальними повноваженнями, що визначаються їх місцем у системі виборчих комісій. Зокрема, ТВК є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій, здійснюють фінансове та матеріально технічне забезпечення їх діяльності, у процесі виборів реалізують інші повноваження визначені ВК України (ч.ч.4, 7 ст. 33 ВК).

Статус дільничних виборчих комісій у ВК визначено лише шляхом поширення на них загальних положень ч.1 ст.33 стосовно визначення ДВК спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства, а також вказівкою на тимчасовість цього органу, що охоплюється періодом підготовки та проведення відповідних виборів (ч.8 ст.33 ВК) .

Дільнична виборча комісія на місцевих виборах, відповідно до положень ст.207 ВК реалізує такі повноваження: здійснює в межах території відповідної виборчої дільниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори; отримує список виборців від органу ведення Державного реєстру виборців, складає список виборців у випадках, ВК, надає його для загального ознайомлення та у випадках, передбачених цим Кодексом, вносить до нього зміни; забезпечує можливість ознайомлення виборців з відомостями про кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, а також з рішеннями, опублікованими або оприлюдненими в інший спосіб Центральною виборчою комісією, відповідними територіальними виборчими комісіями, власними рішеннями та повідомленнями; завчасно вручає або надсилає кожному виборцю отримані від органу ведення Державного реєстру виборців іменні запрошення із зазначенням дати проведення місцевих виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування; „ забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок; „ організовує голосування на виборчій дільниці; „ здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці; „ складає протоколи про підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці; „ визнає недійсним голосування на виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Кодексом; „ розглядає звернення з питань підготовки місцевих виборів, організації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення; „ здійснює інші повноваження, передбачені ВК та законами України.

Повноваження дільничної виборчої комісії починаються з моменту складення присяги на засіданні цієї комісії більшістю від складу дільничної виборчої комісії, визначеного при її утворенні, а припиняються через п`ять днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів.

Дільнична виборча комісія припиняє свою діяльність одночасно з припиненням її повноважень. На відміну від ЦВК та ТВК, дільничні виборчі комісії не наділені статусом юридичної особи. Разом з тим, варто пам`ятати, що Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує визначення суб`єкта владних повноважень з наявністю чи відсутністю у нього статусу юридичної особи. За змістом п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Наведене означає, що всі виборчі комісії, зокрема й дільничні, є суб`єктами владних повноважень.

Стосовно суб`єктів формування дільничних виборчих комісій, то ними, згідно положень ч.1 ст.204 ВК, є відповідні територіальні виборчі комісії: міські чи районні у місті, сільські, селищні. ДВК формуються не пізніш як за п`ятнадцять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

Наразі законодавець встановив п`ять груп суб`єктів, які мають право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій: „ місцеві організації політичних партій, про утворення депутатських фракцій яких оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання; місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичну співпрацю на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, про утворення якої оголошено на сесії Верховної Ради України не пізніше 1 січня року, в якому відбуваються вибори; місцеві організації політичних партій, від яких зареєстровано кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) рад; „ кандидати у депутати сільських, селищних, міських (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) рад; „ кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови.

Питанням організації роботи виборчих комісій та порядок документування її діяльності присвячені ст.ст. 36, 37 ВК України. Визначено, що ЦВК організовує свою роботу відповідно до Закону України Про Центральну виборчу комісію та Регламенту Центральної виборчої комісії. Решта виборчих комісій, відповідно, мають притримуватися згаданих нормами ВК та Порядку організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів затвердженого постановою ЦВК від 10 серпня 2020 року №1731 . Основною формою роботи виборчої комісії є засідання. Проведення голосування виборців не є засіданням дільничної виборчої комісії.

Формами рішень виборчих комісій є письмова постанова з розглянутого питання, що оформляється окремим документом, та протокольне рішення з питань поточної діяльності, зміст якого заноситься до протоколу виборчої комісії та не потребує оформлення окремим документом. Крім того, у передбачених ВК випадках і за формами встановленими ЦВК, виборчі комісії можуть складати акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлену і визнану комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією. Щодо змісту рішення виборчої комісії, то законодавець передбачив, що воно обов`язково має містити: найменування комісії, найменування постанови, дату, час та місце її прийняття і порядковий номер, мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії; посилання на конкретні положення нормативно-правових актів або постанову виборчої комісії вищого рівня чи судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті постанови; резолютивну частину. Постанова підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (секретарем засідання).

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 64 Виборчого кодексу України встановлено, що суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені ст.273 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Частиною четвертою статті 273 КАС України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

У розумінні ч.1 ст.20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Таким чином, правом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій наділені суб`єкти виборчого процесу, якими відповідно до ст.22 Виборчого кодексу України є: виборець, який має право голосу на відповідних виборах; виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому таке право на оскарження стосується рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Частина 1 статті 22 ВК України містить перелік суб`єктів виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Перелік суб`єктів виборчого процесу, визначений ч.1 ст. 22 ВК України є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З огляду на викладені положення, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 не є суб`єктом виборчого процесу, в силу чого не наділений правом оскарження рішень про формування складу територіальних виборчих комісій та про зміни у складі територіальної виборчої комісії.

Формування складу виборчих комісій є заходом із підготовки місцевих виборів, а тому спори щодо оскарження рішень про формування складу територіальних виборчих комісій та про зміни у складі територіальних виборчих комісій можуть оскаржуватися суб`єктом подання кандидатур до складу виборчих комісій.

При розгляді даної справи судом також ураховано, що права позивача як колишнього голови дільничної виборчої комісії №320264, повноваження якого були достроково припинені постановою відповідача №45 від 16.10.2020 не порушені, оскільки на їх захист до Київського окружного адміністративного суду було подано позов суб`єктом виборчого процесу - кандидатом у депутати Зазимської сільради Деркачем В.М., справа №320/9862/20 (суддя Терлецька О.О.).

Рішенням КОАС у справі за позовом кандидата у депутати Зазимської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_2 до Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 частково задоволені позовні вимоги, а саме визнано протиправною та скасовано постанову Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області Про зміну у складі дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої комісії № 320264 від 16 жовтня 2020 року № 45, в частині абзацу 2 щодо поставлення на заміну кандидатуру ОСОБА_4 від Київської обласної організації політичної партії За майбутнє .

У задоволенні решти позовних вимог, зокрема, про визнання протиправною та скасування постанови Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області Про зміну у складі дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої комісії № 320264 від 16.10.2020 року № 45, в частині абзацу першого щодо припинення достроково повноваження голови дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264 ОСОБА_1 , 1954 року народження - від кандидата в депутати ОСОБА_2 та зобов`язання Зазимської сільської ТВК Броварського району Київської області передати ОСОБА_1 печатку дільничної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року виборчої дільниці № 320264, - відмовлено.

ОСОБА_1 приймав участь у справі якості третьої особи та з рішенням суду погодився, як і кандидат у депутати ОСОБА_2 , оскільки апеляційна скарга на вказане рішення подана не була.

Тому суд вважає, що звернення ОСОБА_5 до суду з вимогами, повністю аналогічними тим, які були предметом розгляду адміністративної справи №320/9862/20 є нічим іншим як штучним утворенням ситуації, яка імітує порушення прав позивача з метою змінити рішення у справі №320/9862/20 у спосіб, який не передбачений КАСУ, що суперечить одному із основним принципів судочинства - правової визначеності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права.

Для безперешкодної реалізації прав людини та громадянина кожен повинен бути впевнений в тому, що гарантовані йому права є непорушними та підлягають належному захисту. Даний принцип закріплений на рівні Основного закону - Конституції України - та є основоположним для правової держави. Відповідно до положень Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21); конституційні права і свободи людини не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22); конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64).

Значний обсяг відповідальності за дотримання принципу правової визначеності покладено на суди.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення су-ду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129).

Інститут перегляду судових рішень в адміністративному процесі є багатогранним поняттям, яке втілює у собі міжнародні стандарти у сфері захисту прав людини, є невід`ємною складовою права особи на судовий захист.

Як процесуальна гарантія права особи на судовий захист перегляд судових рішень в адміністративному процесі виявляється через: 1) можливість звернення до адміністративного суду відповідної інстанції в оптимальні строки; 2) можливість звернення до суду апеляційної інстанції для перегляду судового рішення у справі про адміністративне правопорушення; 3) можливість звернення до Верховного Суду; 4) наявність спеціального процесуального порядку перегляду судових рішень відповідними інстанціями; 5) мотивоване судове рішення при завершенні відповідною інстанцією адміністративного провадження.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Оскільки судом встановлено, що порушення прав позивача було предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду і рішення у цій справі жодним учасником, в тому числі ОСОБА_1 не оскаржено, його права вказаним рішенням не порушені, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 143 КАСУ, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір за одну вимогу немайнового характеру з двох заявлених, а у задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Київського окружного адміністративного суду судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Зазимської сільської територіальної виборчої комісії Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ - 43800862, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул.Єдності, 57) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Суддя Брагіна О.Є.