Постанова

від 20.10.2020 по справі 640/10843/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10843/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ключковича В.Ю.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю представника позивача: Івченко Н.В.,

представника третьої особи: Цигарьова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа: Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу про нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа: Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в якому просило: визнати протиправним та скасувати Наказ №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про нарахування пені Приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок .

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ №36 від 21.01.2020, є незаконним, в зв`язку із тим, що позивачем у строк, встановлений законодавством України були в повному обсязі сплачені дивіденди до державного бюджету, тому підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді нарахування пені відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано Наказ №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про нарахування пені Приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок .

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуваний наказ безпосередньо не впливає на права та обов`язки Приватного акціонерного товариства Діпрозв`язок , не зобов`язує його до вчинення дій та не створює наслідків у вигляді застосування до позивача заходів з примусового стягнення нарахування пені у інший спосіб, ніж звернення до суду.

Крім того, нарахування Мінекономіки пені позивачу здійснюється відповідно до вимог абзацу сьомого частини п`ятої статті 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності , яким встановлено, що на суму несвоєчасно сплачених дивідендів до державного бюджету Мінекономіки нараховується пеня.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що Приватне акціонерне товариство Діпрозв`язок не повинно нести відповідальність за вчинення діяння, які на час виконання відповідного зобов`язання по перерахуванню дивідендів, не визнавались порушеннями відповідно до законів та нормативних актів Кабінету Міністрів України.

Відтак, оскаржуваний Наказ №36 від 21.01.2020 порушує майнові права та інтереси Приватного акціонерного товариства Діпрозв`язок .

У відзиві на апеляційну скаргу третьою особою звернуто увагу на те, що позивачем належним чином визначено та перераховано розмір дивідендів до Державного бюджету України.

У той же час, наявність у позивача грошового зобов`язання негативним чином позначиться на фінансових показниках його господарської діяльності, та призведе до зменшення розміру отриманого ним прибутку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 позивач отримав лист від Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України Стосовно нарахування пені від 23.01.2020 №3222-05/3593-07, до якого був доданий наказ № 36 від 21.01.2020 Про нарахування пені Приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету.

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не повинен нести відповідальність за вчинення діяння, які на час виконання відповідного зобов`язання по перерахуванню дивідендів, не визнавалися порушеннями відповідно до законів та нормативних актів Кабінету Міністрів України, тому оскаржуваний Наказ №36 від 21.01.2020 є незаконним.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 22 Господарського кодексу України (об`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Так, у силу вимог абзацу шостого частини п`ятої ст. 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

Згідно з абзацом сьомим частини п`ятої статті 11 вказаного Закону на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, Мінекономіки нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Таким чином, Закон України Про управління об`єктами державної власності встановлює обов`язок сплатити дивіденди на державну частку не пізніше 1 липня року, наступного за звітним та відповідальність за несвоєчасну сплату цих дивідендів у вигляді сплати пені, яка нараховується Мінекономіки.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Діпрозв`язок є господарським товариством державного сектору економіки, 100 відсотків акцій якого належить державі.

Згідно п. 1.3 Статуту ПрАТ Діпрозв`язок , управління корпоративними правами держави щодо Товариства здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, якій ці повноваження передані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 901-р, та яка згідно п. 5.1 Статуту є Вищим органом Товариства, єдиними акціонером.

Пунктом 8.5 Статуту ПрАТ Діпрозв`язок встановлено, що виплата дивідендів здійснюється Товариством за рішенням вищого органу Товариства з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк, що не перевищує шести місяців із дня прийняття вищим органом Товариства рішення про виплату дивідендів.

Дивіденди виплачуються на підставі рішення, прийнятого вищим органом Товариства (п. 8.6 Статуту).

До виключної компетенції вищого органу Товариства належить розподіл прибутку і збитків Товариства, у тому числі визначення розміру прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів (п. 9.2.4 Статуту).

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави від 24.04.2019 №364 (у редакції, чинній до 16.12.2019) (надалі - Постанова №364) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.

Для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, затвердити базовий норматив у розмірі 90 відсотків.

Для Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , Приватного акціонерного товариства Укргідроенерго , акціонерних товариств Українська залізниця та Об`єднана гірничо-хімічна компанія затвердити базовий норматив у розмірі 30 відсотків.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі: довести базовий норматив до суб`єктів управління корпоративними правами держави; надавати роз`яснення з питань застосування базового нормативу.

3. Суб`єктам управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2019 року суб`єктом господарювання дивідендів до державного бюджету за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2018 році вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб`єкта господарювання.

Так, згідно Наказу №257 від 08.05.2019 Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України Про відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році визначено розмір дивідендів за 2018 рік у розмірі 50% та наказано ПрАТ Діпрозв`язок здійснити відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у такому розмірі до 01 липня 2019 року.

На виконання вказаного Наказу №257 від 08.09.2019, 13 червня 2019 року позивачем було здійснено відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків, на суму 164410,00 грн., що підтверджується в матеріалах справи платіжним дорученням № 656.

Таким чином, позивачем розмір відрахування визначено та перераховано до Державного бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364, в редакції, яка діяла до 16.12.2019.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України було внесено зміни до Постанови №364 та викладено з 17.12.2019 у наступній редакції пункт 1:

Затвердити базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), у розмірі 90 відсотків.

Для Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України затвердити базовий норматив у розмірі 30 відсотків.

Суб`єктам управління корпоративними правами держави разом із суб`єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту .

Відтак, внесеними змінами до Постанови №364 було збільшено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році з 50 до 90 відсотків.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач не міг виконати вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015, якою було внесено зміни до Постанови №364, оскільки станом на день виконання зобов`язання (13 червня 2019 року), норми такої постанови ще не діяли, а документ, яким встановлено розмір у 90 відсотків було прийнято лише 04 грудня 2019 року.

Відповідно, на момент виконання зобов`язання по виплаті дивідендів до 01 липня 2019 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 в редакції, що встановлювала базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської І діяльності у 2018 році - 50 відсотків.

У подальшому, згідно абзацу третього підпункту 1 пункту 6 Витягу з Протоколу № 26 засідання Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року, прийнято рішення про необхідність невідкладно забезпечити керівникам суб`єктів управління об`єктами державної власності сплату до 20 грудня 2019 року у повному обсязі до державного бюджету суб`єктами господарювання Державного сектору економіки частини чистого прибутку та дивідендів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №363, №364 та від 04 грудня 2019 року № 1015.

У свою чергу, Наказом №710 від 19.12.2019 Адміністрацією державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України Про відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році було визначено розмір дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПрАТ Діпрозв`язок за 2018 рік у розмірі 90 відсотків та наказано ПрАТ Діпрозв`язок здійснити відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у такому розмірі до 20 грудня 2019 року.

На виконання Наказу №710 від 19.12.2019, 20 грудня 2019 року ПрАТ Діпрозв`язок було здійснило відрахування частки прибутку до Державного бюджету України в сумі 131 528 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1407 від 20.12.2019.

З огляду на вказані обставини, позивачем було здійснено перерахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів до державного бюджету у розмірі 90 відсотків у встановлений Кабінетом Міністрів України строк, про що було повідомлено позивачем Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом №51/00 від 30.01.2020.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не повинен нести відповідальність за вчинення діяння, які на час виконання відповідного зобов`язання по перерахуванню дивідендів, не визнавалися порушеннями відповідно до законів та нормативних актів Кабінету Міністрів України, тому оскаржуваний Наказ №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про нарахування пені приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.Ю. Ключкович

І.О. Лічевецький