Постанова

від 21.10.2020 по справі 640/3490/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3490/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясторг (далі - позивач, ТОВ М`ясторг ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправними рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві про внесення товариства до переліка ризикових та зобов`язання комісії прийняти рішення про виключення товариства з такого переліка, визнання протиправними дій ДФС України по зупиненню реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати такі накладні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про віднесення ТОВ М`ясторг до переліка ризикових платників податків не приймалось у відповідності до встановленого законодавством порядку, відповідно включення позивача до такого переліка та прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних є протиправними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві виключити ТОВ М`ясторг з переліка ризикових платників податків та визнано протиправними дії ДФС України, які полягають у зупиненні реєстрації податкових накладних позивача.

Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що дії по зупиненню реєстрації податкових накладних, так само як і рішення про включення позивача до переліка ризикових платників податків є діяльністю контролюючого органа з виконання покладених на нього повноважень та не порушує прав платника податків.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині, з таких підстав.

Судом установлено, що під час здійснення поточної господарської діяльності позивачем складено та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні від 17 березня 2018 року № 124, від 18 березня 2018 року № 125, від 19 березня 2018 року №№ 131, 135, 133, 132, 134, від 20 березня 2018 року №№ 140, 141, від 22.03.2018 №№ 152, 155, 149, 151, від 23 березня 2018 року №№ 164, 160, від 24 березня 2018 року № 172, 168, 167, 169, 170, 171, від 25 березня 2018 року №№ 174, 173, від 26 березня 2018 року №№ 181, 180, 175, від 27 березня 2018 року № 183, 184, від 28 березня 2018 року №№ 189, 190, 191, від 29 березня 2018 року №№ 162, 163, 161, від 30 березня 2018 року № 200, від 31 березня 2018 року № 211, від 01 квітня 2018 року №№ 11, 1, 2, 6, 10, 8, 5, 9, 7, 3, 4, від 02 квітня 2018 року №№ 12, 16, 15, 17, 19, 18, 20, 14, 13, від 03 квітня 2018 року №№ 21, 25, 24, 26, 23, 22, від 04 квітня 2018 року №№ 30, 32, 31, 35, 33, 36, 34, 28, 27, від 05 квітня 2018 року №№ 37, 46, 47, 44, 45, 43, 39, 41, 38, 42, від 06 квітня 2018 року №№ 48, 51, 50, 49, від 07 квітня 2018 року №№ 52, від 10 квітня 2018 року №№ 55, 53, 54, від 11 квітня 2018 року №№ 58, 61, 56, 62, 59, 57, від 12 квітня 2018 року №№ 69, 66, 67, 68, 64, 63, 65, від 13 квітня 2018 року №№ 74, 75, 76, 70, 72, 71, 73, від 14 квітня 2018 року №№ 77, 79, 78, від 27 квітня 2018 року № 294, 296, 295, від 26 квітня 2018 року № 285, від 22 квітня 2018 року № 267, від 19 квітня 2018 року № 238, від 21 грудня 2018 року № 263, від 29 грудня 2018 року № 309, від 28 грудня 2018 року № 308, від 24.12.2018 № 274, від 22 грудня 2018 року № 265, від 21 грудня 2018 року № 260, від 27 грудня 2018 року № 297, від 28 грудня 2018 року № 304, від 19 грудня 2018 року № 237, від 20 грудня 2018 року № 254, від 25 грудня 2018 року № 279, від 26 грудня 2018 року № 284, від 24 грудня 2018 року № 273, від 20 грудня 2018 року № 256, від 26 грудня 2018 року № 287, від 24 грудня 2018 року № 278, від 25 грудня 2018 року № 280, від 20 грудня 2018 року №№ 255, 257, від 26 грудня 2018 року № 288, від 27 грудня 2018 року № 298, від 19 грудня 2018 року № 235, від 28 грудня 2018 року № 303, від 26 грудня 2018 року № 286, від 28 грудня 2018 року № 302, від 24 грудня 2018 року № 275, від 22 грудня 2018 року № 266, від 21 грудня 2018 року № 261, від 20 грудня 2018 року № 253, від 27 грудня 2018 року № 299, від 25 грудня 2018 року № 281, від 19 грудня 2018 року № 236, від 27 грудня 2018 року №№ 300, 301, від 26 грудня 2018 року № 289, 291, 290, 292, 293, від 29 грудня 2018 року №№ 310, 311, 312, 313, від 28 грудня 2018 року № 305, 306, 307, від 31 грудня 2018 року № 314, від 03 січня 2019 року № 5, 1, 2, 3, від 04 січня 2019 року № 4, від 05 січня 2019 року №№ 7, 6, від 08 січня 2019 року № 8, 9, від 09 січня 2019 року № 11, 10, 18, від 10 січня 2019 року № 15, № 14, 16, 12, 17, 13, від 11 січня 2019 року № 21, 20, 19, 22, від 12 січня 2019 року №№ 23, 25, 26, 24, від 13 січня 2019 року № 27, від 14 січня 2019 року № 28, 35, 29, 30, 32, 34, 31, 33, від 15 січня 2019 року № 36, 40, 39, 38, 37.

Відповідно до квитанцій реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі пункта 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункта 1.6 пункта 1 Критеріїв ризиковості платника податка. У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

16 січня 2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із заявою, в якій зазначив, що не відповідає жодному критерію ризиковості, а тому просив виключити його з переліку ризикових суб`єктів.

Листом від 28 січня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що позивача віднесено до категорії ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій, що можливо дослідити тільки при проведенні документальної перевірки.

31 січня 2019 року ТОВ М`ясторг звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із заявою про надання завіреної копії протокола комісії щодо розгляду питання про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків, яким до даного переліку віднесено ТОВ М`ясторг , та копії матеріалів, на підставі яких таке рішення було прийнято.

Листом від 07 лютого 2019 року ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що за результатами проведеного моніторингу позивач відповідає Критеріям ризиковості згідно вимог пункта 1.6, а саме: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Уважаючи такі рішення та дії протиправними, ТОВ М`ясторг звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних та зобов`язання виключити позивача з перелика ризикових платників податків, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не доведено відповідність позивача критеріям ризиковості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 4 вказаного Кодексу, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункта 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункта 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункта 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункта 201.16 цієї ж правової норми реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункта а / б пункта 185.1 статті 185, підпункта а / б пункта 187.1 статті 187, абзаца 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядка №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункта 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначено Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (попередня редакція лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

У пункті 1 якого зазначено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункта 17 Порядку №117 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Відповідно до пункта 23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) так само як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 03 березня 2020 року по справі №240/3665/19.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу ТОВ М`ясторг до переліка платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункта 4 пункта 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості, а також протиправності рішення про зупинення реєстрації податкової накладної.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 та від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення ТОВ М`ясторг до платників, які відповідають критеріям ризиковості, а також рішення по зупинення реєстрації податкової накладної останнього, є заходами щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на податковий орган функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, а також рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано неправильній спосіб захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг . У задоволенні позову в цій частині відмовити .

У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька