Ухвала

від 21.10.2020 по справі 640/14311/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14311/19

УХВАЛА

21 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "25" червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від "25" червня 2020 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та не наведення обґрунтованих підстав для його поновлення.

Згідно поштового повідомлення вказану ухвалу скаржником отримано 25.09.2020р.

19 жовтня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у Національному агентстві з питань запобігання корупції було зафіксовано та підтверджено захворювання на COVID-19, у зв`язку з чим у Національному агентстві з питань запобігання корупції був змінений режим роботи та проведено деяких працівників на дистанційну роботу з можливістю віддаленого доступу до документів, в тому числі і працівників Юридичного управління. Вказані обставини, на думку скаржника, є поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посилання скаржника на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання скаржника на ту обставину, що Національному агентстві з питань запобігання корупції був змінений режим роботи та проведено деяких працівників на дистанційну роботу з можливістю віддаленого доступу до документів, в тому числі і працівників Юридичного управління, не може вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені в клопотанні обставини стосуються внутрішньої роботи скаржника та жодним чином не можуть впливати на строки визначені КАС України для оскарження судових рішень.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку скаржником не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "25" червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді:О.Є. Пилипенко Я. М. Собків