Ухвала

від 21.10.2020 по справі 520/13700/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/13700/19

адміністративне провадження № К/9901/26921/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №520/13700/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Спеценергомонтаж до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області 16.10.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись не неправильне застосування судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №520/13700/19, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відповідність поданої відповідачем касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту поданої контролюючим органом касаційної скарги, останній, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у даній справі, посилається на положення пункту 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також зазначаючи, що рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 оскаржуються з підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

В свою чергу, надаючи оцінку обґрунтуванню касаційної скарги, з точки зору наведення у ній Головним управлінням ДПС у Харківській області у відповідності до вимог статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав касаційного оскарження судових рішень, та вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам цього Кодексу, Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушенні, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких саме норм права та подібність правовідносин.

Судом встановлено, що доводи касаційної скарги містять виключно цитування встановлених контролюючим органом під час перевірки правопорушень та вказівку на постанови Верхового Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену в постановах, суд касаційної інстанції вважає безпідставним, з огляду на те, що такий довід є виключно незгодою скаржника з висновком суду апеляційної інстанції у справі №520/13700/19 здійснений по факту оцінки доказів та встановленим обставинам справи. На переконання суду, обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану виключно з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Посилання на постанови Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Також, як зазначено вище, зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у Харківській області касаційної скарги вбачається, що останній посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу, на якій подається касаційна скарга, а саме пункт 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, яка передбачає, що скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої 328 цього Кодексу.

В той же час, конструкція наведених норм КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, є такою, що посилання на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, можливе лише сукупно із посиланням на пункти перший, другий або третій частини 4 статті 328 КАС України.

Однак, Головним управлінням ДПС у Харківській області вимоги положень пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в сукупності з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу та пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі не реалізовані, що свідчить про належне правове обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Подана відповідачем касаційна скарга, в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції, містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що також не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено відсутність умотивованого викладення передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в редакції яка діє з 08.02.2020, підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази у справі, а лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Цитування у касаційній скарзі обставин справи без жодного посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, унеможливлює прийняття касаційної скарги та відкриття касаційного провадження, оскільки враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, суд вподальшому буде позбавлений можливості надати оцінку рішенням судів попередніх інстанцій та вирішити справу по суті.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить умотивованих підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №520/13700/19.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд звертає окрему увагу, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №520/13700/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Спеценергомонтаж до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер