Ухвала

від 22.10.2020 по справі 2-2984/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-2984/11

(2-п/199/50/20)

УХВАЛА

22.10.2020

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.

секретаря судового засідання Горбенко О.О.

за участі представника відповідача - адвоката Добринь Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву відповідача-1 ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2011 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачзвернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Заява відповідача мотивована тим, що про наявність заочного рішення йому відомо не було, про його існування дізнався 23.07.2020 при зверненні до Амур-Нижньодніпровського районного суду із заявою про видачу судового рішення. Заочне рішення відповідачем було отримано 18.08.2020 року; будь-яких судових документів, у тому числі: позову, ухвал, повісток тощо відповідач не отримував, жодних правочинів, відповідач з позивачем не укладав, про існування боргу та підстав його виникнення, перед ПАТ Укрсиббанк відповідачу не відомо. Відповідач стверджує, що йому не було відомо про існування позову ПАТ УкрСиббанк , так само, як не відомо про природу виникнення боргу перед позивачем, будь-яких кредитних договорів відповідач з позивачем не укладав, повноважень на укладання будь-кому будь-яких договорів з позивачем ОСОБА_1 не надавав.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. На переконання представника відповідача відповідач не повинен відповідати за знищення цивільної справи, та інтереси відповідача мають бути захищені судом саме у той спосіб, у який просить відповідач ОСОБА_1 : шляхом скасування заочного рішення. Разом з тим, відповідно до пояснень представника відповідач ОСОБА_1 не звертався до банку з питання неукладення ним кредитного договору, оскільки вважає вчинення даної дії недоцільним.

Разом з тим, щодо строків подачі заяви про перегляд заочного рішенняза розгляду заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача надав плутані пояснення з питання часу та джерела обізнаності про існування вказаного судового рішення: чи то мало місце у липні 2020 року, коли відповідач дізнався про це з Єдиного реєстру судових рішень, чи то є наслідком закінчених виконавчих дій з виконання рішення суду.

Інші учасники справи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.

Розглянув заяву відповідача про перегляд заочного рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2011 р., ухваленим у порядку заочного розгляду справи, позов ПАТ УкрСиббанк задоволено повністю: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок № НОМЕР_1 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11361958000 від 20.09.2008 р. в розмірі 240 301,47 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення набрало законної сили 21.12.2011 р.

За ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи з імперативних приписів ч. 1 ст. 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не ненадання відзиву на позовну заяву, але й необхідно посилатися на такі докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; та лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Перевірити чи був обізнаний відповідач про розгляд вказаної справи в суді не представляється можливим: відповідно до листа голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В. від 13.10.2020 за №30837 у зв`язку із закінченням строку зберігання матеріалів відповідно до Переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання матеріали цивільної справи №2-2984/11 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк`до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищені - строк зберігання для даної категорії справ встановлено 5 років (акт знищення № 3 від 02.05.2018).

Щодо знищення цивільної справи, то зазначене підтверджується відповідним актом.

Перелік судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затверджений наказом ДСА України 07.12.2017 р. №1087.

Відповідно до п.п. 1 та 2 вказаного вище наказу цей Перелік складений відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1004, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України , Кодексу України про адміністративні правопорушення , Господарського процесуального кодексу України та інших кодексів України.

Перелік є основним нормативним актом, який встановлює строки зберігання судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду.

Перелік є обов`язковим і включає судові справи і документи обліку судових справ, що утворюються в діяльності місцевих та апеляційних судів.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, знищення судової справи у відповідності до Переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання документів, який затверджений наказом ДСА України 07.12.2017 р. №1087, становить обов`язок суду, а не право.

Підстави для ініціювання судом питання про відновлення втраченого судового провадження (розділ Х ЦПК України) відсутні, оскільки матеріали судового провадження не були втрачені.

Знищення судової справи у відповідності до закону та втрата судового провадження, виходячи з вищенаведеного, не ототожнюються.

Відповідачем не доведено чому саме він звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення через 9 років після ухвалення судового рішення.

Щодо твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що йому взагалі невідомо про природу виникнення боргу перед позивачем, та про те, що він будь-яких кредитних договорів з позивачем не укладав, повноважень на укладання будь-кому будь-яких договорів з позивачем не надавав, то ОСОБА_1 не позбавлений можливості доведення зазначеного з урахуванням наведеного вище в даній ухвалі звернутися до суду в порядку позовного провадження за захистом своїх прав (ст. 16 ЦК України), зокрема, про визнання договору/договорів недійсними, та за умови доведення домогтися захисту своїх прав.

У справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) від 03.04.2008 ЄСПЛ зазначив, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено,

"легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Скасування такого судового рішення прирівнюється до втручання у його чи її право на мирне володіння майном (див., серед інших, "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], заява N 28342/95, п. 74).

При постановленні вказаної ухвали суд враховує, що, виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд в ряді рішень зазначає: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах Устименко проти України , Пономарьов проти України , Рябих проти Росії та ін.).

На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року №552/137/15-ц , в ухвалах від 01 жовтня 2018 року у справі № 757/21408/17-ц , від 19 листопада 2018 року у справі № 753/23587/16-ц, від 14 січня 2019 року у справі № 1805/4363/2012 та ін. За умови скасування заочного рішення від 10.10.2011 р. та призначення справи до розгляду в загальному порядку, надаючи, таким чином, відповідачу зі спливом значного проміжку часу та після початку виконання рішення суду на підставах, які мають на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є необхідним компонентом принципу верховенства права, та "право на суд" позивача, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 260, 261, 284, 287, 288, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2011 року у цивільній справі за позовом у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк`до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження відраховується з дати постановлення вказаної ухвали.

Суддя В.В. Спаї