Постанова

від 22.10.2020 по справі 279/418/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/418/20 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 43 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Микитюк О.Ю., Миніч Т.І.,

секретаря судового засідання Бірюченка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу №279/418/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 36 про визнання відмови в наданні інформації протиправною, зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2020 року, яка постановлена суддею Волковою Н.Я. у м. Коростені,

встановив:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 36 щодо надання інформації, в тому числі у вигляді належним чином засвідчених копій документів на його запит від 9 грудня 2019 року, а також зобов`язати відповідача надати йому завірені у встановленому законом порядку копії: статуту ОСББ Грушевського 36 ; протоколу засідання ініціативної групи щодо проведення установчих зборів ОСББ Грушевського 36 ; реєстру співвласників багатоквартирного будинку, який був підготовлений ініціативною групою з метою проведення установчих зборів; протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку; листків письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 щодо питань, які були винесені на розгляд установчих зборів.

Також, позивач просив зобов`язати ОСББ Грушевського 36 надати йому інформацію про правові підстави внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про ОСОБА_2 як особу, уповноважену представляти ОСББ у відносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені даного об`єднання співвласників, а також інформацію про причини відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації щодо обмеження повноважень голови ОСББ, які передбачені Статутом.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано незаконною відмову ОСББ Грушевського 36 у наданні ОСОБА_1 інформації відповідно до його заяви від 09 грудня 2019 року та зобов`язано ОСББ Грушевського 36 надати таку інформацію відповідно до заяви від 9 грудня 2019 року. Вирішено питання відшкодування судових витрат.

Рішення суду ніким не оскаржено та набуло законної сили.

У серпні 2020 року позивач подав до районного суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказав на вирішення судом першої інстанції та зазначення у резолютивній частині рішення тільки першої позовної вимоги, висновки суду щодо інших позовних вимог, на думку позивача, в резолютивній частині рішення відсутні. Крім того, зазначив, що при розподілі судових витрат районним судом в тексті судового рішення не зазначено отримувача платежу та його банківські реквізити.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2020 року в ухваленні додаткового рішення по справі відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа розглянута судом в межах заявлених позовних вимог, судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення. Не зазначення в резолютивній частині рішення одержувача судового збору та його реквізитів, не є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаною вище ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду. Вказує, що відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 265 ЦПК України, не вказавши висновок щодо кожної з восьми заявлених ним позовних вимог, чіткий перелік яких у резолютивній частині рішення необхідний позивачу для захисту та відновлення його порушеного права.

Відповідач не скористався наданим йому правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з`явились, про день розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого ОСОБА_1 судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що судом було повно вирішено позов, тобто по суті та в межах заявлених вимог, а вимоги заяви не є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала відповідає.

Так, відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, ст. 270 ЦПК України, встановлює вичерпний перелік випадків у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Відповідно до п. 20 роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК 2004 року (ст. 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не ухвалення рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі, суд першої інстанції виходив із того, що всі заявлені вимоги позивача про визнання відмови у наданні інформації незаконною та зобов`язання вчинити дії і надати інформацію, а також копії документів розглянуті та задоволені, у рішенні зазначено дії, які необхідно вчинити відповідачу відповідно до заяви позивача від 09 грудня 2019 року. Зі змісту поданої заявником заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що позивач просить чітко зазначити документи та конкретизувати дії відповідача необхідні для виконання рішення суд. Підстав для деталізації вказаних дій суд першої інстанції не знайшов. Щодо відсутності у рішенні суду реквізитів для стягнення судового збору, то в ухвалі суду вказано, що вказане інтересів позивача не зачіпає та будуть відображені у виконавчому листі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки в резолютивній частині рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року зазначено, що позовні вимоги позивача задоволено. Відмову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 36 надати ОСОБА_1 інформацію відповідно до його заяви від 09 грудня 2019 року визнано незаконною та зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 інформацію відповідно до його заяви від 09 грудня 2019 року. Тобто, судом першої інстанції було зроблено висновок стосовно всіх заявлених позовних вимог. А як вбачається, з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, судом встановлено факт отримання відповідачем заяви ОСОБА_1 від 09 грудня 2019 року та обізнаність відповідача зі змістом останньої.

Доводи заявника, що ухвалення додаткового рішення спростить процедуру його добровільного або примусового виконання відповідачем, не ґрунтуються на доказах. Проте вказані у заяві позивача обставини можуть бути підставою для її розгляду в порядку ст. 268, 271 ЦПК України.

За таких умов підстави для ухвалення відповідно ст. 270 ЦПК України додаткового рішення відсутні, а позиція суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального законодавства, тобто постановлена з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді

Повний текст складено 22.10.2020