Ухвала

від 21.10.2020 по справі 260/583/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

21 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/583/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Поп Н.

за участю:позивача: ОСОБА_1 ,представник позивача- адвокат Шкорка І.І.

відповідача: Міжгірська районна рада Закарпатської області - представник Борсенко О.В.

відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація - представник не зявився

третіх осіб: Комунальне некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області - представник не зявився

ОСОБА_2 - представник адвоката ОСОБА_3

ОСОБА_4 - представник адвокат Шкорка .І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника Міжгірскьої райради про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради Закарпатської області, треті особи: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області, Комунальне некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжгірської районної ради Закарпатської області ,яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

1.Прийняти даний позов до свого провадження.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №350 Про ліквідацію комунальної установи Міжгірська районна лікарня .

3. Визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №349 Про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської районної ради Закарпатської області .

4.Зобовязати Міжгірську районну раду Закарпатської області здійснити перетворення комунальної установи "Міжгірська районна лікарня"( код ЄДРПОУ 019926010 в комунальне некомерційне підприємство із визнанням її правонаступником усіх прав та обовязків Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня"( код ЄДРПОУ 01992601) із прийняттям нового статуту.

5Стягнути з відповідача судові витрати.

19 жовтня 2020 року від представника Міжгірської районної ради Закарпатської області надійшло клопотання про закриття провадження .

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що спірні рішення Міжгірської районної ради № 350 від 05.09.2019 р. та № 349 від 05.09.2019 р. пов`язані з діяльністю по розпорядженню власністю територіальної громади, і у цих відносинах Міжгірська районна рада діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як власник корпоративних прав (засновник) у сфері організаційно - господарської діяльності спрямованої на реалізацію компетенції з управління комунальними підприємствами.

Зазначає, що спір, який розглядається Закарпатським окружним адміністративним судом у межах даної справи № 260/583/20 за змістом та своєю суттю є подібним до спору, щодо якого Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 по справі № 260/91/19 сформулювала правову позицію про юрисдикційну непідсудність такого спору адміністративному суду.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду даний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Міжгірської районної ради про ліквідацію та утворення комунальних установ, зобов`язання Міжгірської районної ради здійснити перетворення комунальної установи, не є публічно-правовим, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та юрисдикційно не підсудний Закарпатському окружному адміністративному суду.

В підготовчому судовому засіданні представник Міжгірської районної ради Закарпатської області вказане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Просив провадження у справі закрити.

Позивач та його представник заперечили щодо задоволення клопотання про закриття провадження в адміністративній справі. Позивач зауважив, що оскаржувані рішення є протиправними , оскільки не дотриманий порядок їх прийняття, що порушило його права та інтреси.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі, заслухавши думку учасників судового процесу суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій ; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з:

- характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач;

-суб`єктного складу сторін,

-предмету спірних правовідносин.

Обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта /суб`єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення Міжгірської районної ради:

- № 350 від 05.09.2019 р. Про ліквідацію комунальної установи Міжгірська районна лікарня та

- № 349 від 05.09.2019 р. Про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської районної ради Закарпатської області .

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності відповідним радам.

Позивач у позовній заяві зазначає ряд підстав, які свідчать про протиправність оскаржуваних рішень. Це, зокрема, порушення відповідачем законодавства про публічну інформацію, допущені відповідачем при прийнятті оскаржених рішень; неналежна роботі офіційного сайту відповідача, що унеможливило отримати інформацію щодо проектів оскаржуваних рішень, дати розгляду вказаних питань на засіданні ради; порушення Регламенту Міжгірської районної ради, невідповідність оскаржуваних рішень Розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 1013-р тощо, що призвело до порушення прав позивача, який працював та поновлений на посаді головного лікаря в ліквідованій установі, посада якого не передбачена у новоствореній установі.

Крім того, в заяві поданій позивачем в порядку статті 47 КАСУ, також заявлена вимога про зобовязати Міжгірську районну раду Закарпатської області здійснити перетворення комунальної установи "Міжгірська районна лікарня"( код ЄДРПОУ 019926010 в комунальне некомерційне підприємство із визнанням її правонаступником усіх прав та обовязків Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня"( код ЄДРПОУ 01992601) із прийняттям нового статуту.

Щодо посилання позивача на підсудність даного спору господарському суду, то слід звернути на наступне.

У Господарському кодексі України предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена у Главі 2.парараф1.Зокрема, у статті 20. (Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів) вказано:

- Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

п.10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Оскільки позивач не є фізичною особою-підприємцем і оскаржує рішення субєкта владних повноважень- районної ради , то також і з цієї підстави даний спір підлягає розгляду в порядку КАСУ.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України).

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (частина друга статті 167 ГК України).

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, дана справа не є справою у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, які підсудні господарським судам в силу п.10 вищевказаної статті 20 ГКУ , оскільки позивач не є учасником корпоративних відносин і даний спір не відноситься до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Також статті 21 ГКУ констатує, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Щодо посилання представника позивача на Постанову ВПВС , то у зазначеній постанові від 09 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх правових висновків викладених у постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18 про те, що рішення обласної ради щодо припинення комунального закладу Львівський обласний центр здоров`я та комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачки як члена територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, тому позивачка скористалася своїм правом, визначеним статтею 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

У своєму рішенні від 12 лютого 2020 року (Справа № 1340/5441/18 Провадження № 11-944апп19 ) Велика Палата Верховного Суду України зробила наступний висновок:

Положеннями статті 60 цього Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на заклади охорони здоров`я. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до статті 32 Закону № 280/97-ВРдо відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами охорони здоров`я, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм.

Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII Основи законодавства України про охорону здоров`я (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що заклад охорони здоров`я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; охорона здоров`я - це система заходів, що здійснюються, зокрема, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров`я.

Положеннями статті 14 Закону № 2801-XII передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-В Ррада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведених норм можна зробити висновок, що прийняття рішень щодо управління закладами охорони здоров`я є як реалізацією державної політики у сфері охорони здоров`я, так і виконанням від імені територіальної громади управлінської функції у сфері управління закладами охорони здоров`я шляхом прийняття відповідних нормативних актів, а відтак - є актом органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.

ЗОАС при вирішенні клопотання позивача погоджується саме з вищевказаною позицією Великої Палати Верховного Суду.

Крім того , клопотання представника відповідача заявлене на стадії підготовчого провадження без врахування обставин , які встановлює суд тільки на підставі дослідження письмових доказів під час судового розгляду по суті , а тому дане клопотання є передчасним.

Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по даній адміністративній справі слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАСУ обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом ще не досліджувалися письмові докази, які подані учасниками справи в обгрунтування своїх вимог і заперечень, та не встановлювалися обставини справи, що судом буде здійснюватися під час судового розгляду по суті, у звязку з чим клопотання є передчасним ,а вирішення даного питання на стадії підготовчого провадження не буде відповідати вимогам ст. 242 КАСУ.

Керуючись ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Міжгірскьої райради про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міжгірська районна рада Закарпатської області визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЗ.Б.Плеханова Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 жовтня 2020 року.