Ухвала

від 22.10.2020 по справі 260/1329/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

22 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1329/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання - Завидняк А.В.,

представник позивача - не з`явилася,

представника відповідача - Ліуша Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-угорського підприємства "Аркела" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-угорське підприємство "Аркела" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Закарпатській області №0002143307 від 23.03.2020 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 101 303,49 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Вказаною ухвалою призначено розгляд справи на 11.09.2020 року о 09:00 год., про що повідомлено уповноважених представників сторін 20.07.2020 року (а.с.101).

11.09.2020 розгляд даної адміністративної справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого судді Дору Ю.Ю. у нарадчій кімнаті по розгляду іншої адміністративної справи №260/2957/20, про що у матеріалах справи міститься довідка (а.с.103). У зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 24.09.2020 о 10:00 год., про що повідомлено уповноважених представників сторін, що підтверджується їхніми особистими підписами про отримання повістки (а.с.а.с.104-105).

У судове засідання 24.09.2020 року представник позивача не з`явилася, хоча по дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Водночас, 24.09.2020 року подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на 25.09.2020 на 16:10 год. у зв`язку із неможливістю взяти участь у справі з технічних причин. До вказаного клопотання представником позивача не було долучено жодних доказів в обґрунтування неможливості прибуття у судове засідання.

Відтак, у зв`язку з необґрунтованістю поданого клопотання, у судовому засіданні ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 24.09.2020, відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та дану неявку представника позивача у судове засідання визнано такою, що є без поважних причин. У зв`язку з першою неявкою представника позивача без поважних причин у судове засідання та неможливістю розгляду справи за відсутності представника позивача розгляд справи було відкладено 06.10.2020 об 11:00 год.

Повістку про виклик у судове засідання на 06.10.2020 року об 11:00 год. представник позивача отримала особисто під розписку (а.с.111).

06 жовтня 2020 року представник позивача у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неприбуття суд не повідомила та клопотань про відкладення до суду не подавала.

У зв`язку з неможливістю розгляду даної адміністративної справи за відсутності уповноваженого представника позивача, з огляду на необхідність повного та об`єктивного з`ясування обставин справи шляхом надання усних пояснень представником позивача, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 06.10.2020 дану неявку представника позивача визнано такою, що є без поважних причин, розгляд справи було відкладено на 22.10.2020 року на 11:40 год. Про що повідомлено учасників справи згідно вимог КАС України, так, зокрема, представником позивача повістку про виклик отримано 06.10.2020, про що свідчить особистий підпис представника позивача (а.с.114).

У судове засідання призначене на 22.10.2020 року об 11:40 год. представник позивача повторно не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та завчасно (а.с.114). Про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомляла та клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

У судовому засіданні 22.10.2020 судом було констатовано про повторне неприбуття представника позивача у судове засідання.

Відповідно до статті 205 частини 5 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Вказана норма є імперативною.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд констатує, що заяви від представника позивача про розгляд справи за її відсутності на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду не надходило.

Клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 22.10.2020 року представником позивача не подано, як і не повідомлено суд про причини неприбуття у судове засідання чи про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд вважає, що позивач не прибув в судове засідання 22 жовтня 2020 року без поважних причин, оскільки позивачем не було подано відповідних клопотань та не надано жодних належних доказів в підтвердження обставин, які б вказувала на неможливість її участі у судовому засіданні та дана неявка є повторною, оскільки у судові засідання 24.09.2020 року та 06.10.2020 року представник позивача також не з`явилася, хоча про дату, час та місце була повідомлена належним чином, про що у матеріалах справи наявні підтвердження (а.с.а.с.104,111,114)

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має місце неодноразові неявки у судові засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяви про розгляд справи за її відсутності.

При цьому, суд приймає до уваги, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки її присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Суд зазначає, що розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів є неможливим.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка представника позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Спільного українсько-угорського підприємства "Аркела" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано протягом 22.10.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору