Рішення

від 23.10.2020 по справі 420/796/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/796/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2019 року № 0010701405,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року №0010701405.

Позов вмотивовано наступним.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року №0010701405 прийнято на підставі Акту перевірки Головного управління ДФС в Одеській області від 07.08.2019 №1596/15-32-14.05/38573378.

ТОВ АМБРА ІМПЕКС вважає податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2019 року протиправним та такими, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

- п.3.1.1.2.2. п.п. (Б) Акту перевірки, контролюючим органом встановлені порушення в частині не обґрунтованого включення до складу втрат певного періоду витрати у сумі 184058,00 грн. на закордонне відрядження, та як наслідок, не сплата податку на доходи фізичних осіб у сумі 40402, 57 грн. (п. 3.1.6.2.) та 2 760, 87 грн. військового збору (п. 3.1.7).

07.02.2019 року директором підприємства видано наказ № 35 про підготування до участі у виставці та відрядження працівників ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

Організаційні питання стосовно придбання квитків для перельоту та бронювання готелю доручено менеджеру з продажів ОСОБА_1 .

За результатами відрядження надано звіти по відрядженню, з яких вбачається, що мета відрядження працівників повністю відповідає господарській діяльності підприємства, а отже, як по суті так і за формою, є службовим відрядженням працівників.

Відповідно до п.3.5 Положення про службові відрядження працівників ТОВ АМВРА ІМПЕКС від 10.01.2016 року витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: фіскальних чеків, квитанцій до прибуткових касових ордерів, транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Уповноваженим працівником підприємства ОСОБА_1 , внесено до каси ТОВ АРТ ФЛАЙ 07.02.2019 р. готівкові кошти в якості оплати за договорами Про надання туристичних послуг № 9, № 10 та № 11 від 07.02.2018 р. та на підтвердження отримання готівки TOB АРТ ФЛАЙ видано ОСОБА_1 , квитанції до прибуткових касових ордерів за типовою формою КО-1 на суму отриманої готівки, після чого ОСОБА_1 подано керівнику підприємства авансовий звіт від 07.02.2018.

У відповідності до положень стандарту бухгалтерського обліку, вищенаведені витрати платником податків відображено за ДТ рах. 92 Адміністративні витрати Кт рах. 372 Розрахунок з підзвітними особами з подальшим віднесенням до фінансових результатів.

Оригінали відривних квитанцій до прибуткових касових ордерів з підписами головного бухгалтера-касира та відбитком печатки ТОВ АРТ ФЛАЙ за типовою формою КО-1 від 07.02.2018 року є належним та допустимим доказом здійснення оплати у готівковій формі та віднесення таких витрат до складу адміністративних витрат відповідно до п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Контролюючий орган в п.3.1.6.2. Акту зазначає, що відшкодування витрат відрядженим працівникам є доходом з джерелом походження з України, який підлягає оподаткуванню в розумінні пп. є , пп. 164.2 17. п. 164.17 ст. 164 ПК України в сумі 40 402,57 грн. та справлянню відповідно до п. 3.1.7 Акту 1.5% військового збору в сумі 2760,87 грн.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 26.06.2020 року поновлено провадження у справі та справу №420/796/20 прийнято до провадження (головуючий суддя Потоцька Н.В.).

Підготовче засідання призначено на 22.07.2020 року.

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу від 26.06.2020 року направлено на електронну пошту відповідача Головного управління ДПС в Одеській області 30.06.2020 року: od.official@tax.gov.ua

30.06.2020 року документи доставлені на електронну адресу відповідача, що підтверджується повідомленням отриманим на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

13.03.2020 року за вх. №11800/20 від відповідача Головного управління ДПС в Одеській області (за підписом Х. Моргун) надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2019 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ АМБРА ІМПЕКС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, якою встановлено подання авансових звітів за втрачені кошти без оригіналів розрахункового документа, відповідно до вимог Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями та Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148 із змінами та сповненнями. Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операції сфері торгівлі, громадського харчування га послуг від 06.07.95 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, на загальну суму 184 058 грн. (авансовий звіт від 07.02.2018 року №1).

Разом з авансовим звітом подаються документи (в оригіналах), що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати.

Вказані кошти сплачені згідно договору на туристичне обслуговування № 11 від 07.02.2018 з ТОВ АРТ ФЛАЙ . Витрати відображено за ДТ рах. 92 Кт рах. 372 з подальшим віднесенням до фінансових результатів.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

ТОВ Амбра Імпекс не доведено використання туристичних послуг у господарській діяльності підприємства.

ГУ ДПС в Одеській області повністю правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 23.12.2019 р. №0010701405 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 184058,00 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 17.09.2020 року.

28.08.2020 року за вх. №33972/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив .

Ухвалою суду від 25.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на 13.10.2020 року.

13.10.2020 року за вх. № 42671/20 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС (ТОВ АМБРА ІМПЕКС - далі), код ЄДРПОУ 38573378, є юридичною особою, що здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 82.92 Пакування; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пункту 77.1 ст. 77 ПК України, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області № 5701 від 17.07.2019 року, направлень від 18.07.2019 року ГУ ДФС в Одеській області №№4509/14-05, 4505/14-05, 4503/14-05, 4508/14-05, 4506/14-05, 4504/14-05, 4507/14-05 проведена планова виїзна перевірка ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

07.08.2019 року за наслідками проведеної перевірки складено Акт №1596/15-32-14-05/38573378 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС (код ЄДРПОУ 38573378) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.19.2018 , яким встановлені порушення, зокрема (які є предметом розгляду):

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від`ємне значення об`єкту оподаткування: 2017 - 173906,4 грн.; 3 квартали 2018 року - 614880, 00грн.

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації) завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування у вересні 2018 року на 471636 грн.

- п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу встановлено факти відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму 99565,04 грн;

- п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу встановлено факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних до 15-ти днів на суму 3068,48 грн.

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. г , пп. е пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.2 ст. 171, пп. а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями у результаті чого відбулось неутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у лютому 2018 року у розмірі 40402,57 грн.,

- пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. г , пп. е пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. 170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст.1 76 176 Податкового Кодексу України, податкових розрахунків включені недостовірні дані, щодо не повного відображення у перевіряємому періоді відомостей про доходи, виплачених громадянам від надання в оренду об`єктів нерухомого майна з ознакою доходу 106 , не відображення соціальних виплат з відповідних бюджетів з ознакою доходу 128 ,

- п.п.141.4.4, п.п.141.4.6 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України в частині неотримання та не перерахування до бюджету податку від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 5 381.73 грн., в т.ч.: 1 півріччя 2017-7 829,30 грн.

- п.п.16.1.3. п.16.1 ст. 16. п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 року Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходів нерезидентам за 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року, 3 квартали 2017 року, 2017 рік,

- п.2.11 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12 2004 №637 із змінами га доповненнями га п 19 розділу II Положення Проведення касових операцій в національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. №148 із змінами га доповненнями, а саме подання авансових звітів за витрачені кошті без оригіналів відповідного розрахункового документа на загальну суму 239558,00 грн.

Предметом розгляду у спірних правовідносинах стало встановлення, подання авансових звітів за витрачені кошті без оригіналів відповідного розрахункового документа, відповідно до вимог Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями та Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, на загальну суму 184058 грн., вказані кошти сплачені згідно договору на туристичне обслуговування №11 від 07.02.2018 з ТОВ АРТ ФЛАЙ (код ЄДРПОУ 38226700).

Податковий орган вказує, на не доведення ТОВ АМБРА ІМПЕКС використання туристичних послуг у господарській діяльності.

Так, пунктом 3.1.6.2. Акту перевірки встановлено, що перевіркою первинних документів по рахунку 3721 - Розрахунки з підзвітними особами з метою обґрунтованості видачі працівникам грошових сум під звіт на господарські потреби та на відрядження встановлено, що працівнику підприємства ОСОБА_1 відшкодовувались грошові кошти за придбаний тур у ТОВ Арт Флай у сумі 184058,00 грн., (авансовий звіт від 07.02.2018 року), а саме: квитанція № 7.фев від 07.02.2018 - оплата туру ОСОБА_2 у сумі 61000,00 грн., квитанція № 7.фев від 07.02.2018 - оплата туру ОСОБА_3 у сумі 61000,00 грн., квитанція №7.фев від 07.02.2018 - оплата туру ОСОБА_1 у сумі 62058,00 грн.

Перевіркою правильності оподаткування військовим збором доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) встановлено порушення вимог пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. г , пп. е пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.2 ст.171, пп. а п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України в наслідок порушень, описаних в пп.3.2.2 акту перевірки.

За наслідками перевірки відповідно пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України донарахований військовий збір у розмірі - 2760,87 грн.

В порушення пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. г , пп. е пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.2 ст. 171, пп. а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, відбулось неутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у лютому 2018 року у розмірі 40402,57 грн.,

09.09.2019 року за №09/09/19 від ТОВ АМБРА ІМПЕКС подано заперечення на Акт перевірки №1596/15-32-14-05/38573378.

18.09.2019 року за №1008/10-15-32-05-06-04 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено рішення про результати розгляду скарги, яким зокрема, висновки Акту перевірки щодо службового відрядження працівників (п.3.1.1.2.2 п.п. Б , п. 3.1.6.2) є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

23.12.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0010701405, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 184 058,00 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку з винесенням Головним управлінням ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019 року №0010701405.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст. Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається зокрема сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно з п. 164.5. ст. 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К= 100 : (100 -Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

При цьому, пунктом 167.1 ст.167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 14.1.47 ст. 47 ПК України додаткове благо - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України до оподаткованого доходу не включаються витрати на відрядження, не підтвердженні документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Сума добових визначається в разі відрядження у межах України та країн, в`їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в`їзд), згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

Для підприємств недержавної форми власності чинним законодавством не встановлено верхньої межі добових, а тому такі підприємства мають право встановлювати добові витрати, в тому числі і в розмірі, що перевищує граничні норми витрат з розрахунку на добу.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.12.2019 року №0010701405 ґрунтується на наступних висновках податкового органу зазначених у акті перевірки від 07.08.2019 №1596/15-32-14-09/38573378.

Перевіркою встановлено подання авансових звітів за витрачені кошті без оригіналів відповідного розрахункового документа, на загальну суму 184058 грн.

Вказані кошти сплачені згідно договору на туристичне обслуговування №11 від 07.02.2018 з ТОВ Арт Флай (код ЄДРПОУ 38226700).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу директора ТОВ АМБРА ІМПЕКС від 07.02.2018 року № 35:

менеджеру з продажів ОСОБА_1 наказано організувати бронювання квитків для перельоту, номерів готелю та трансферту;

головному бухгалтуру ОСОБА_5 відшкодувати витрати, що будуть понесені на організацію відрядження або сплатити надані рахунки за попереднім погодженням з керівником;

відрядити на 6 календарних днів у службове відрядження до Дубай, ОАЕ, для участі у Міжнародній виставці Goolfood 2018 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ;

установити добові - 90 доларів США за кожен день службової поїздки;

бухгалтерії видати аванс у розмірі, передбаченому кошторисом;

відзвітувати про витрачені кошти не пізніше 5 (п`яти) днів після повернення з відрядження, склавши Звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт.

На підтвердження використанння в господарській діяльності підприємства туристичних послуг ТОВ АМБРА ІМПЕКС надані:

Договір про надання туристичних послуг №11 від 07.02.2018 року (між Турагентом ТОВ Арт Флай та громадянкою ОСОБА_1 , що діє за усним дорученням громадянина ОСОБА_3 ).

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження №1 від 07.02.2018 року.

Типова форма № KO-1 ТОВ Арт Флай (Квитанція прибуткового касового ордера №07.фев. від 07.02.2018 року) на суму 61000, 00 грн. (оплата туру ОСОБА_3 )

Договір про надання туристичних послуг №10 від 07.02.2018 року.(між Турагентом ТОВ Арт Флай та громадянкою ОСОБА_1 , що діє за усним дорученням ОСОБА_2 )

Типова форма № KO-1 ТОВ Арт Флай (Квитанція прибуткового касового ордера №07.фев. від 07.02.2018 року) на суму 61000, 00 грн. (оплата туру ОСОБА_2 ).

Договір про надання туристичних послуг № 9 від 07.02.2018 року.(між Турагентом ТОВ Арт Флай та громадянкою ОСОБА_1 ).

Типова форма № KO-1 ТОВ Арт Флай (Квитанція прибуткового касового ордера №07.фев. від 07.02.2018 року) на суму 62000, 00 грн. (оплата туру ОСОБА_1 ).

Витяг з касової книги (каса за 15.02.2018 року), що підтверджує внесення 1620,00 USD;

Прибутковий касовий ордер №1 від 15.02.2018 року на суму 1620,00 USD;

Видаткові касові ордери (три) від 15.02.2018 року на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (кожен на суму 540,00 USD);

Заява на видачу готівки № 1139548 від 13.02.2018 року у сумі 1620,00 USD (еквівалент 43180,71 грн.);

Довіреність №5 від 15.02.2018 року на ім`я ОСОБА_5 на отримання від ПАТ Промінвестбанк цінностей (1620,00 USD);

Лист розрахунок про видачу авансу у відрядження № 1/702 (службове відрядження в Дубай, ОАЕ на 6 діб з 17.06.2018 р. по 22.02.2018 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Відповідно до абз. 1 п. 2.4 Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР ), оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з п.п. 7.39, 7.41 гл. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (Положення №637 - далі), під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення №148 - далі).

Зазначене положення (на час виникнення спірних правовідносин) визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Відповідно до п. 17 Положення №148, суб`єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами).

Готівка під звіт або на відрядження видається суб`єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України (п.19)

Готівка видається під звіт:

1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів - на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

3) на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Указу Президента України Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання норм обігу готівки від 12.06.1995 року № 436/95 (далі - Указ №436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

В судовому засіданні судом злічені оригінали первинних документів з наявними у матеріалах справи копіями, що підтверджуються використання туристичних послуг у господарській діяльності ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

Окрім того, документами, що підтверджують здійснення закордонного відрядження є:

Копія перевізного документа (Дубаї - Одеса) на ім`я ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 );

Копія закордонного паспорту ( ОСОБА_2 );

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №3 від 23.02.2018 року (сума 540,00 USD);

Звіт ОСОБА_2 про результати відрядження від 27.02.2018 року;

Сертифікат застрахованої особи №989094 від 12.02.2018 року (на ім`я ОСОБА_1 ).

Копія закордонного паспорту ( ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 );

Копія перевізного документа (Дубаї - Одеса) на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 );

Копія ваучеру №989094 щодо бронювання;

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 23.02.2018 року (сума 540,00 USD);

Звіт ОСОБА_1 про результати відрядження від 27.02.2018 року;

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №4 від 25.02.2018 року (сума 540,00 USD);

Копія перевізного документа (Дубаї - Одеса) на ім`я ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 );

Копія ваучеру № 140814-62041 щодо бронювання;

Страховий сертифікат № НОМЕР_3 (на ім`я ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ).

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.10.2020 року №826/11085/18.

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що спірні господарські операції (оплата туристичних послуг на відрядження) здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ АМБРА ІМПЕКС суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019 року №0010701405 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року №0010701405.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС суму судового збору за подання адміністративного позову за:

Платіжним дорученням №721 від 03.02.2020 року у сумі 2760,87 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят гривень 87 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю АМБРА ІМПЕКС , ЄДРПОУ 38573378, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, офіс 421, телефон: (048) 777 71 10

Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.