Постанова

від 21.10.2020 по справі 420/2752/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2752/20 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - Ліпскої О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо надання позивачу неякісної правової допомоги з правових питань, порушених у зверненні від 18.02.2020 року (вх. №01-26/1-72 від 20.02.2020 року); зобов`язання надати позивачу роз`яснення з правових питань порушених у зазначеному зверненні відповідно до Закону України Про безоплатну правову допомогу та діючого законодавства; зобов`язання вирішити питання, щодо якого звернулась позивачка у зазначеному зверненні з урахуванням її правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач та ОСОБА_2 18.12.2019 року звернулися до Управління зі зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України Про безоплатну правову допомогу , з проханням надати роз`яснення з правових питань, а саме: чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.

У розумінні ст. 9, ч. 1 та 4 ст. 10 Закону України Про безоплатну правову допомогу , суб`єктом надання безоплатної первинної правової допомоги з питань порушених у зверненні є саме Управління.

Позивач зазначила, що вона та ОСОБА_2 є власниками жилого будинку в рівних частках на праві спільної часткової власності, розташованого на земельних ділянках (кадастрові номера 5110137500:14:002:0005, 5110137500:14:002:0006) за адресою: АДРЕСА_1 , а також є користувачами земельних ділянок, на яких розташована ця пам`ятка на підставі договорів оренди.

Вказаний жилий будинок є пам`яткою культурної спадщини, відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини та є частиною будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та занесена наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 року №662/0/16-07 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під охоронним номером №4-Од.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав з тих підстав, що Управління є виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснює у м. Одесі функції уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

Управління розглянуло звернення позивача від 18.02.2020 року за вх.№01-26/1-72 від 20.02.2020 року та 18.03.2020 року надало відповідь за №01-30/138 в межах повноважень та за наявною інформацією, а саме: в частині інформування про права і свободи позивача у сфері охорони об`єктів культурної спадщини та порядок їх реалізації. Повноваження Управління як виконавчого органу міської ради відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини встановлені ч. 2 ст. 6 Закону, Положенням про управління, серед яких відсутні повноваження у сфері земельних та приватизаційних відносин, повноваження щодо тлумачення законів, правових норм, нормативно-правових актів, а також управління не є уповноваженим органом Державного кадастру.

Крім того відповідач зазначив, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про реєстрацію об`єкта культурної спадщини серія ОД№1/2019 є частиною пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення (житлового будинку, спорудженого у 1824-1826 рр.), та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 року №662/0/16-07 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, охоронний номер: 4-Од, тип об`єкта: споруда, вид об`єкта: пам`ятка архітектури та містобудування.

Вказана будівля, відповідно до графічної частини Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси , затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р. №728/0/16-08, знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, на території комплексної охоронної зони історичного центру, а також в зоні охорони археологічного культурного шару об`єкта археологічної спадщини - Поселення та некрополь античного часу , Приморський бульвар (південно-західна частина), який рішеннями Одеського облвиконкому від 27.07.1971 р. №381 та від 21.06.1988 р. №241 прийнятий під охорону держави, як пам`ятка археології місцевого значення, та наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р. №728/0/16-08 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, охоронний номер: 682-Од. Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон належать до земель історико-культурного призначення та відповідно до ст. 18 Закону об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками, можуть бути відчужені фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Враховуючи надані роз`яснення, відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги з правових питань порушених у зверненні від 18.02.2020 року (вх..01-26/1-72 від 20.02.2020 року). Зобов`язано Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.02.2020 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.12.2019 р. звернулися до Управління зі зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги, в якому просили надати відповідь на питання: чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що із зазначеним зверненням позивач звернулася в порядку надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України Про безоплатну правову допомогу , проте не отримала чіткої та однозначної відповіді на поставлене нею питання, у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що відповідачем не було надано правової допомоги.

Колегія суддів вважає наведений висновок суду першої інстанції передчасним та помилковим, з огляду на наступне.

Обґрунтування ОСОБА_1 заявлених позовних вимог, з яким погодився суд першої інстанції, базується на тому факті, що позивач зверталася до Управління саме із зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України Про безоплатну правову допомогу .

Разом з тим, згідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України Про безоплатну правову допомогу безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскаржень рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до вимог п. 4 ст. 10 зазначеного Закону органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 7 цього Закону, з питань, що віднесені до їх повноважень.

Позивач обґрунтовує своє звернення до відповідача своїм наміром в подальшому звернутися до Одеської міської ради з клопотанням про передачу у приватну власність із земель комунальної власності земельних ділянок загальною площею 263 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді Управління на звернення ОСОБА_1 , їй було повідомлено, що Управління є виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснює у м. Одесі функції уповноваженого органу охорони культурної спадщини, здійснює свої повноваження на підставі Конституції України, законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про охорону культурної спадщини , Положення про управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3044-VII.

При цьому, повноваження відповідача як виконавчого органу міської ради, згідно його компетенції у сфері охорони культурної спадщини, не включать повноважень у сфері земельних та приватизаційних відносин, повноваження щодо тлумачення законів, правових норм, нормативно-правових актів, а також відповідач не є уповноваженим органом у сфері Державного кадастру та надання безоплатної первинної правової допомоги із вказаних питань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в межах повноважень та за наявними даними ОСОБА_1 було надано вичерпну інформацію стосовно вказаного нею у зверненні об`єкту культурної спадщини, а також проінформовано про права та обов`язки щодо цього об`єкту культурної спадщини, надано роз`яснення щодо порядку реалізації прав, обмежень щодо використання об`єкту культурної спадщини.

Так, ОСОБА_1 було проінформовано, що при здійсненні будь-яких дій щодо земельної ділянки та будівлі-пам`ятки по АДРЕСА_1 необхідним є дотримання пам`ятникохоронного законодавства, у тому числі отримання погоджувальних та дозвільних документів від відповідних органів охорони об`єктів культурної спадщини.

Таким чином, відповідачем було надано повну та вичерпну відповідь на звернення в частині інформування про права і свободи позивача у сфері охорони об`єктів культурної спадщини та порядок їх реалізації.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги у розумінні Закону України Про безоплатну правову допомогу .

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року скасувати, ухвалити у справі № 420/2752/20 нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2020 р.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.