Постанова

від 22.10.2020 по справі 1.380.2019.005712

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005712 пров. № А/857/6000/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Макарик В.Я.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представника позивача - Ларіонов Р.О., Кузів Ю.В.

представника відповідача - Несторак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя Коморний О.І., м.Львів, проголошено 15:42:28) у справі № 1.380.2019.005712 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

в листопаді 2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0007814809 та №0007824809 та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019 р. за №0000545207 та №0000555207 прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позов обгрунтовує тим, що висновки акта перевірки про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи, є виключно припущенням ревізорів, які не підтверджуються жодними належними і достовірними доказами. Зазначає, що у періодах які перевірялися ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Радосфера", ТОВ "Рейлсервіс", ТОВ "Авіатехкомплект", ТОВ "Авіа-комплект", ТОВ "Листехпоставка", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТОВ "ВО "Укрспецкомплект", ПП "НВП "Спецтехкапітал", ТОВ "Імпера груп", ТОВ Укрпостач , ТОВ СЕ-ЕН , ТОВ УкрАвіаЗапчастини здійснювали поставку товару для ДП ЛДАРЗ сировини, матеріалів, запасних частин на підставі укладених між сторонами угод. Стверджує, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, зміст яких полягав в обов`язку продавців передати покупцю товар, та обов`язку покупця прийняти його та оплатити вартість на умовах договору. Свої зобов`язання з поставки товару вказані контрагенти виконали, про що свідчать підписані сторонами видаткові та податкові накладні (детальний перелік яких відображено в акті перевірки). У свою чергу, ДП ЛДАРЗ повністю оплачено вартість поставленого товару (що також відображено в акті перевірки). Заборгованість за поставлений товар перед вказаними контрагентами у ДП ЛДАРЗ відсутня. Вказує, що господарські операції ДП Львівський державний авіаційно-ремонтний завод з контрагентами носили реальний характер, що підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами складеними згідно із чинним законодавством, а саме Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Податкові накладні містять усі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Разом з тим, зазначає, що у акті перевірки викладено безпідставні висновки про нереальність здійснених господарських операцій позивача із ТОВ "Авіатехкомплект", ТОВ "Авіа-комплект", ПП "НВП "Спецтехкапітал", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Імпера груп", ТОВ СЕ-ЕН , ТОВ "Рейлсервіс", ТОВ Укрспецкомплект , ТОВ "Радосфера", ТОВ УкрАвіаЗапчастини , ТОВ Укравіапром , ТОВ Чиста Вода-М за період червень 2019 р., зокрема відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, зокрема до вищенаведених контрагентів постачальників та наступного за ними платника податків ДП ЛДАРЗ ; відсутність виробників (імпортерів) реалізованих товарів по ланцюгах постачання; наявна підміна товарних позицій у суб`єктів господарювання, котрі здійснили первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товарів, зокрема придбання одного виду товару та реалізацію іншого; неможливість підтвердження факту транспортування (пересилки) товару, у зв`язку із наявністю ряду невідповідностей між видатковими накладними та документам, що підтверджують транспортування товару; відсутність підтвердження факту проведення фінансово-господарських операцій ДП ЛДАРЗ із контрагентами-постачальниками, відповідно до податкової інформації тощо. Стверджує, що всі господарські операції ДП Львівський державний авіаційно-ремонтний завод з контрагентами носили реальний характер, який підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.08.2019 за №0007814809 та №0007824809. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.10.2019 за №0000545207 та №0000555207.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права зазначив про недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій. Зазначає, що при перевірці проведено аналіз даних, що містяться в ЄРПН та встановлено відсутність придбання контрагентами по ланцюгу постачання товару/робіт (послуг), реалізованих на адресу позивача. Контрагенти по ланцюгу постачання не звітували про наявність на підприємствах трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, а також не встановлено залучення ними стороннього трудового ресурсу та основних засобів. Таким чином, згідно наявних даних, перевіркою неможливо підтвердити сутність господарських операцій та можливість їх виконання з урахуванням наявних трудових та матеріальних ресурсів по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників через контрагентів позивача до безпосередньо позивача, у зв`язку з чим відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.

Представники позивача апеляційну скаргу заперечують, вважають, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Офісом великих платників податків державної фіскальної служби, у період з 25.06.2019 по 16.07.2019 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (07684556) з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2019 року, про що 19.07.2019 складено акт №128/28-10-48-09/07684556.

За наслідками перевірки відповідачем, на підставі вказаного акта перевірки, 09.08.2019 прийнято: податкове повідомлення-рішення №0007814809 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 242355 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 121177,5 грн.; податкове повідомлення-рішення №0007824809 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2208355 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято згідно з викладеними у акті перевірки висновками про: завищення суми податкового кредиту на 2450710,45 гривень, в тому числі за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), ТОВ Радіосфера (ЄДРПОУ 30687448), ТОВ Рейлсервіс (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ Авіа-Комплект (ЄДРПОУ 32431152), ТОВ Авіатехкомплект (ЄДРПОУ 31800911), ТОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації (ЄДРПОУ 34484981), ТОВ Листехпоставка (ЄДРПОУ 35774330), ТОВ ВО Укрспецкомплект (ЄДРПОУ 37366256), ПП НВП "Спецтех капітал" (ЄДРПОУ 37871443), ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТОВ Укрпостач (ЄДРПОУ 32867008), ТОВ "СЕ ЕН" (ЄДРПОУ 37857319), ТзОВ "УкрАвіаЗапчастини" (ЄДРПОУ 39957600), чим порушено вимоги п.п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, абз.б,в п. 200.4, п.200.14 ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, із змінами та доповненнями; завищено суму бюджетного відшкодування на 242355,26 грн., чим порушено вимоги п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198 абз.б п.200.4 п. 200.14 ст.200, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, із змінами та доповненнями; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2019 року в сумі 2 208 355,19 гривень, чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 абз.в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

Таких висновків відповідач при перевірці позивача дійшов з огляду на нереальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Радіосфера", ТОВ "Рейлсервіс", ТОВ "Авіа-Комплект", ТОВ "Авіатехкомплект", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТОВ "Листехпоставка", ТОВ "ВО "Укрспецкомплект", ПП "НВП "Спецтех капітал", ТОВ "Імпера Груп", ТОВ "Укрпостач", ТОВ"СЕЕН", ТОВ "УкрАвіаЗапчастини" та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Також Офісом великих платників податків державної фіскальної служби проведено у період з 27.08.2019 по 19.09.2019 документальну позапланову виїзну перевірку ДП Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (07684556) з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2019 року, про що 19.09.2019 складено акт №1/28-10-52-07/07684556.

За наслідками перевірки відповідачем на підставі вказаного акта перевірки 08.10.2019 прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000545207 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 807372 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 403686 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000555207 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2349247 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято згідно з викладеними у акті перевірки висновками про: завищення суми податкового кредиту на 3057502 гривень, в тому числі за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ТзОВ "Авіатехкомплект" (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ "Авіа-Комплект" (ЄДРПОУ 32431152), ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 37871443), Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія інженерної взаємодії в авіації" (ЄДРПОУ 34484981), ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТОВ "СЕ ЕН" (ЄДРПОУ 37857319), ТОВ "Рейлсервіс" (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ "Укрспецкомплект" (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ "Радіосфера" (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ "УкрАвіаЗапчастини" (ЄДРПОУ 39957600), ТзОВ "Укравіапром" (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ "Чиста Вода-М" (ЄДРПОУ 32851349), чим порушено вимоги п.п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б,в п. 200.4, п.200.14 ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями; завищено суму бюджетного відшкодування на 807 372 грн., чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б п.200.4 п.200.14 ст.200, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями; завищення суми від ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 році у сумі 2250130 гривень чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 абз.в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями; завищення податкового кредиту в наслідок не відображення розрахунків коригування податкового кредиту в сторону зменшення на 52114,01 гривень, чим порушено вимоги п.п.192.1.1. п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України; невірно відображено суму нарахованих податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України в таблиці 1 додатка 1 до податкової декларації при відсутності розрахунків коригування, чим порушено п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2019 №21 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 25 травня 2016 року N 503, від 23 лютого 2017 року N 276).

Такі висновки зроблено через нереальність здійснення господарських операцій позивача по контрагентах-постачальниках ТзОВ "Авіатехкомплект" (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ "Авіа-Комплект" (ЄДРПОУ 32431152), ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 37871443), Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія інженерної взаємодії в авіації" (ЄДРПОУ 34484981), ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970),ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТОВ "СЕ ЕН" (ЄДРПОУ 37857319), ТОВ "Рейлсервіс" (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ "Укрспецкомплект" (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ "Радіосфера" (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ "УкрАвіаЗапчастини" (ЄДРПОУ 39957600), ТзОВ "Укравіапром" (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ "Чиста Вода-М" (ЄДРПОУ 32851349) та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України ( ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. (Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з підпунктом 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що позивач укладав договори на поставку товарно-матеріальних цінностей з ТОВ Авіа-комплект , ТОВ Авіатехкомплект , ТОВ "НВП "Спецтехкапітал", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації" (КівАвіа), ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Імпера груп", ТОВ "СЕ-ЕН", ТОВ "Рейлсервіс" ТОВ "УкрАвіаЗапчастини", ТОВ "Радіосфера", ТОВ Листехпоставка , ТОВ "Укрпостач", ТОВ Укравіапром , ТОВ Чиста Вода-М за №14-19-74/3180745/АВК від 13.02.2019, №14-19-176/3625108/АТК від 14.03.2019, №14-18-113/3081794/СТК від 04.02.2019, N914-19-57/3448687/CTK від 07.02.2019, N914-18-110/3048867/CTK від 04.02.2019, № 2751379/СТК від 14.09.2018, №14-18-102/2999163/КА від 15.11.2018, N914-19-21/3212460/KA від 07.02.2019, №14-19-209/3640660/КА від 20.03.2019, № 2730332/ПЕ від 20.08.2018, № 16-19-98 від 29.03.2019, №16-19-102 від 27.02.2019, №16-19-82 від 28.03.2019, №16-19-58 від 08.04.2019, №14-19-221/3438011/СЕЕН від 21.03.2019, № 16-19-22 від 18.01.2019, №14-19-173/3608417/УАЗ від 14.03.2019, №14-19-202/3677085/УАЗ від 08.04.2019, №14-19-202/3677085/УАЗ від 08.04.2019, №14-19-82/3491599/РС від 15.02.19, №14-19-134/3488440/РС від 28.02.2019, №14-19-154/3494773/РС від 01.03.2019, №14-19-123/3473103/РС від 28.02.2019, №14-19-70/3451751/РС від 14.02.2019, №14-19-150/3553472/РС 01.03.2019, № 16-19-42/3435357 від 24.01.2019, № 16-19-52/3439877 від 01.02.2019, №16-19-02 від 16.01.2019, № 16-18-45 від 03.10.2018, N914-19-25/3211299/ABK від 16.01.2019, № 16-19-34 від 22.01.2019, № 16-19-34 від 22.01.2019, № 16-19-34 від 22.01.2019, № 14-19-21/3212460/KA від 07.02.2019, № 14-18-74/2950360/KA від 12.10.2019, № 14-18-175/3244068/KA від 01.02.2019, №14-19-42/3271048/KA від 29.01.2019, № 14-19-9/3211932/KA від 23.01.19, №14-18-174/3220577/ПЕ від 30.01.2019, №14-19-30/3221335/ПЕ від 07.02.2019, №14-18-173/3240352/ПЕ від 30.01.2019, № 3190814/ДЗ від 07.12.2018, № 16-19-25 від 11.02.2019, №16-19-77 від 18.03.2019, № 16-19-64 від 11.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, № 14-19-67/3325052/РС від 14.02.2019, № 14-19-91/3460246/РС від 15.02.2019, № 14-19-66/3467247/РС від 14.02.2019, 14-19-151/117-ВМРК/229/УАП від 12.03.2019, №14-19-192/3441785/ЧВ від 15.03.2019, №16-19-190 від 01.04.2019. У відповідності до умов вказаних договорів позивачем отримано товарно-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними №7 від 20.03.2019, №104 від 17.04.2019, №24 від 02.04.2019, №18 від 13.03.2019, №8 від 04.02.2019, №85 від 02.11.2018, №148 від 23.11.2018, №23 від 14.03.2019, №34 від 12.04.2019, № РН-0002039 від 08.10.2018, №Б5284 від 05.04.2019, №Б5282 від 05.04.2019, №Б5281 від 05.04.2019, №Б5475 від 19.04.2019, згідно акта від 03.04.2019, №Б48 від 14.05.2019, №Б49 від 14.05.2019, №9 від 09.04.2019, №14 від 13.05.2019, №15 від 13.05.2019, №РН-0000113 від 05.04.2019, №РН-0000114 від 05.04.2019, №РН-0000115 від 05.04.2019, №РН-0000116 від 05.04.2019, №РН-0000137 від 31.05.2019, №РН-0000139 від 05.04.2019 на загальну суму 8753488,96 грн. №PH-0000068 від 13.03.2019, №PH-0000Q66 від 12.03.2019, №РН-0000041 від 13.02.2019, №РН-0000051 від 18.02.2019, №1 від 08.02.2019, №61 від 21.02.2019, №107 від 06.03.2019, №129 від 07.03.2019, №13 від 15.02.2019, №136 22.10.2018, №20 від 14.03.2019, №26 від 14.03.2019, №5 від 28.01.2019, №РН-0000097 від 05.02.2019, №РН-0000153 від 15.02.2019, №РН-0000162 від 19.02.2019, №Б4056 від 11.12.2018, №Б4614 від 11.02.2019, №Б5279 від 05.04.2019, №Б5280 від 05.04.2019, №Б7 від 18.02.2019, №Б8 від 18.02.2019, №Б10 від 22.02.2019, №Б11 від 22.02.2019, №Б16 від 06.03.2019, №РН-0000053 від 26.02.2019, №РН-0000075 від 14.03.2019, №РН-0000078 від 14.03.2019 на загальну суму 1484560,08 грн. та отримано належним чином оформлені податкові накладні. Перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалося підприємством Нова пошта, ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ Ків Авіа , Тов ТК Сат , ОСОБА_2 , що підтверджується транспортними документами № 59000408251278 від 19.03.19, №59000415533792 від 17.04.19, №59000411731706 від 02.04.19, №59000407352423 від 15.03.19, №59000391926495 від 09.01.19, №59000375556565 від 02.11.18, №211118 від 22.11.18, Р23 від 14.03.19, Р34 від 12.04.19, №59000369791893 від 19.10.18, №005012454 від 05.04.19, №005012454 від 05.04.19, №005012454 від 05.04.19, №005014603 від 20.04.19, №005017608 від 14.05.19, № 005017608 від 14.05.19, №590004138884828 від 10.04.19, №59000420937261 від 13.05.19, №59000420937261 від 13.05.19, №9000412680047 від 05.04.19, №59000412630047 від 05.04.19, №59000412680047 від 05.04.19, №59000412680047 від 05.04.19, №59000416172418 від 18.04.19, №59000416172418 від 18.04.19, №59000406688083 від 13.03.2019, № НОМЕР_1 від 12.03.2019, № НОМЕР_2 від 13.02.2019, № НОМЕР_3 від 18.02.2019, № НОМЕР_4 від 08.02.2019, № НОМЕР_5 від 12.02.2019, №59998075908012 від 06.03.2019, № НОМЕР_6 від 15.03.2019, доставлено Постачальником 15.02.2019, №Р136 від 22.10.2018, №Р20 від 14.03.2019, №Р26 від 14.03.2019, доставлено Постачальником 28.01.2019, №5900398000843 від 05.02.2019, №59000400620248 від 15.02.2019, №59000401431819 від 19.02.2019, №9000385210628 від 11.02.2018, №005004451 від 11.02.2019, №005012454 від 15.04.2019, №005012454 від 15.04.2019, №005005305 від 15.02.2019, №005005305 від 15.02.2019, №59998075375462 від 22.02.2019, №59998075375462 від 22.02.2019, №59998075910498 від 06.03.2019, №59000403130842 від 26.02.2019, №59000407445887 від 15.03.2019, №59000407445887 від 15.03.2019. Оплата за придбані товарно-матерні цінності здійснена позивачем у безготівковій формі згідно платіжних доручень №2085 від 11.06.19, №2147 від 13.06.19, №2033 від 06.06.19, №1968 від 04.06.19, №1578, від 14.05.19, №555 від 14.02.19, №2268 від 20.06.19, №2233 від 18.06.19, №2227 від 18.06.19, №2172 від 13.06.19, №2090 від 11.06.19, №1964 від 04.06.19, №1956 від 04.06.19, №1972 від 04.06.19, №2024 від 06.06.19, №1963 від 04.06.19, №1952 від 04.06.19, №2029 від 06.06.19, №2034 від 06.06.19, №2088 11.06.19, №2015 06.06.19 №1938 від 04.06.19 №2031 від 06.06.19, №2086 від 11.06.19, №1970 від 04.06.19, №2158 від 13.06.19, №2013 від 06.06.19, №2023 від 06.06.19, №2161 від 13.06.19, №2314 від 25.06.19, №2323 від 25.06 19, №1164 від 04.04.2019, №995 від 26.03.2019, №789 від 07.03.2019, №781 від 07.03.2019, №763 від 06.03.2019, №1161 від 04.04.2019, №1168 від 04.04.2019, №1169 від 04.04.2019, №1163 від 04.04.2019, №1098 від 02.04.2019, №1000 від 26.03.2019, №761 від 06.03.2019, №1151 від 04.04.2019, №1155 від 04.04.2019, №1171 від 04.04.2019, №1167 від 04.04.2019, №1339 від 19.04.2019, №1336 від 19.04.2019, №814 від 12.03.2019, №773 від 07.03.2019, №858 від 14.03.2019, №812 від 12.03.2019, №1032 від 28.03.2019, №982 від 26.03.2018, №1156 від 04.04.2019, №1150 від 04.04.2019.

Відповідно до п. 5-8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата отримання податкової накладної.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження апелянта щодо недоведеності господарських операцій позивача з ТОВ Авіа-комплект , ТОВ Авіатехкомплект , ТОВ "НВП "Спецтехкапітал", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації" (КівАвіа), ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Імпера груп", ТОВ "СЕ-ЕН", ТОВ "Рейлсервіс" ТОВ "УкрАвіаЗапчастини", ТОВ "Радіосфера", ТОВ Листехпоставка , ТОВ "Укрпостач", ТОВ Укравіапром , ТОВ Чиста Вода-М щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, якщо витрати на їх придбання підтверджені належним чином оформленими первинними документами, такі витрати позивача безпосередньо пов`язані із його господарською діяльністю, є безпідставними.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Колегія суддів вказує, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Отже, у податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №814/2412/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.), підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у його контрагентів з метою використання у власній господарській діяльності, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

За наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару з метою використання його в господарській діяльності, а лише відсутність сертифікатів не може свідчити про штучне формування даних податкового обліку. Видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/передачі товарів. Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів, також вказується місце складання такої накладної. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2019 року у справі №804/8955/14.

Апелянтом не доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача ресурси не давали можливості для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача як платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Щодо доводів апелянта про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то вони є необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічна позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема і в постанові від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, постанові від 16.04.2020 року у справі 810/3443/18.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.005712 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко В. Я. Макарик