УХВАЛА
17 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005712
адміністративне провадження № К/9901/24323/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.005712 за позовом Державного підприємства Львівський державний авіаційно-ремонтний завод до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0007814809 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 242355 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 121177,5 грн.; податкове повідомлення-рішення №0007824809 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2208355 грн; №0000545207 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 807372 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 403686 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000555207 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2349247 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 05 липня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.005712. Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.005712 залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року.
У вказаній заяві податковий орган зазначає, що вже звертався до з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, від 21 квітня 2021 року, від 01 червня 2021 року її повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги.
Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 22 жовтня 2020 року, оприлюднено 26 жовтня 2020 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 23 листопада 2020 року, утім ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року подану касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку скаржник отримав 08 лютого 2021 року.
Вдруге податковий орган подав касаційну скаргу до поштового відділення лише 16 квітня 2021 року, але ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку він отримав 27 квітня 2021 року, тобто звертаючись вдруге до Суду з касаційною скаргою скаржником було пропущено місячний термін встановлений законом.
Втретє скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення 11 травня 2021 року, яку також було повернуто з тих самих підстав 01 червня 2021 року.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
УХВАЛИВ:
Відмовити Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.005712.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.005712.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2021 |
Оприлюднено | 18.08.2021 |
Номер документу | 99037528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні