Постанова

від 22.10.2020 по справі 915/1890/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1890/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Рознін В.А., Подцикіна О.Ю.від 1 відповідача: Ферлій А.А.

від 2 відповідача: не з`явився

від ТОВ "Нікінвест2017": Ферлій А.А.

ТОВ "КИТ Єкатеринбург": Олейникова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.2020, суддя в І інстанції Мавродієва М.В., повний текст якого складено 13.02.2020 в м. Миколаєві

у справі № 915/1890/19

за позовом: Дочірнього підприємства "Торжок"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер"

2. Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

- на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург",

- на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікінвест2017"

про : визнання незаконними та скасування рішень про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Дочірнє підприємство "Торжок" (далі - ДП "Торжок") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер" (далі - ТОВ "Первомайськ-Кондитер") та Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (далі- Департамент) та з урахуванням заяв про зміну предмета позову позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Первомайськ-Кондитер» , індексний номер: 34034747 від 25.02.2017, на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 5023,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 163597448101, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольгою Олегівною (далі - Реєстратор);

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Первомайськ-Кондитер» , індексний номер: 34032402 від 24.02.2017, на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 21347,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108/5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 163721048101, прийняте Реєстратором;

- визнати незаконним та скасувати рішення Реєстратора про відновлення державної реєстрації прав №34032212 від 24.02.2017;

- визнати незаконним та скасувати рішення Реєстратора про відновлення державної реєстрації прав №34032392 від 24.02.2017;

- визнати незаконним та скасувати рішення Реєстратора про залишення заяви без розгляду у зв`язку з її відкликанням №34031493 від 24.02.2017;

- визнати незаконним та скасувати рішення Реєстратора про залишення заяви без розгляду у зв`язку з її відкликанням №34031352 від 24.02.2017;

- визнати незаконним та скасувати запис про право власності №19197445 від 26.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений Реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34032402 від 24.02.2017;

- визнати незаконним та скасувати запис про право власності №19200094 від 26.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений Реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34034747 від 25.02.2017;

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що в порушення чинного законодавства Департамент прийняв оскаржувані рішення про залишення поданих 23.02.2017 року заяв про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна без розгляду у зв`язку з їх відкликанням, без подання позивачем відповідних заяв про відкликання, а також до опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Одеського апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-яку державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та без запиту копії такого судового рішення від Одеського апеляційного господарського суду, прийняв рішення про відновлення реєстраційних дій та реєстрацію за ТОВ Первомайськ-Кондитер права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами 163597448101 та 163721048101.

Позивач зазначав, що прийняття Департаментом оскаржуваних рішень призвело до відсутності заборон на здійснення реєстраційних дій, внаслідок чого реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна не були зупинені, та до неправомірного прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про реєстрацію спірних об`єктів нерухомого майна за ТОВ Первомайськ-Кондитер та незаконного позбавлення позивача права власності на спірне нерухоме майно.

Департамент позов не визнав посилаючись на те, що до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради уповноваженою особою позивача були особисто подані заяви про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій, у зв`язку з цим були прийняті відповідні рішення про залишення заяв без розгляду у зв`язку з їх відкликанням. Рішення про відновлення державної реєстрації прав власності на спірні об`єкти прийняті на підставі заяв ТОВ Первомайськ-Кондитер , до яких була додана належним чином завірена постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 по справі №915/473/15.

ТОВ "Первомайськ-Кондитер" у відзиві на позовну заяву та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Нікінвест 2017" у письмових поясненнях аналогічного змісту заперечували проти позову посилаючись на те, що ТОВ "Первомайськ-Кондитер" набуло право власності на спірні об`єкти нерухомості на підставі укладених з ТОВ Фінансова компанія Фінмарк договорів про відступлення права вимоги. Законність набуття права іпотеки на спірні об`єкти та набуття на них права власності встановлено рішеннями господарських судів в інших справах, що набрали законної сили. ТОВ "Первомайськ-Кондитер" відповідно до положень Закону України Про іпотеку звернулося до Реєстратора з метою реєстрації права власності на спірне нерухоме майно позивача, так як останнім не виконано умов укладених договорів іпотеки. Проте, позивач зловживає своїми правами та штучно намагається заборонити ТОВ Первомайськ-Кондитер зареєструвати право власності на предмет іпотеки без будь-яких правових підстав для цього, оскільки відповідно до положень ст.25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень власник має право на подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій лише у разі звернення до суду з заявою про заборону вчинення реєстраційних дій. Натомість, позивач з такою заявою до суду взагалі не звертався, а тому його вимоги є необґрунтованими.

Подання позивачем невмотивованих та не обґрунтованих заяв про заборону вчиняти реєстраційні дії спрямовано не на захист його порушених прав, а на унеможливлення виконання своїх зобов`язань перед третіми особами за кредитним договором та договорами іпотеки, що по суті є зловживанням правом. Законодавчо закріплене право власника майна на подання заяви про тимчасову заборону вчинення реєстраційних дій не є безумовним, оскільки, зазначена норма спрямована засвідчити в органах державної реєстрації прав відсутність намірів (згоди) власника майна здійснювати відчуження цього майна. У даному випадку, додаткова згода позивача, як іпотекодавця, на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя не вимагається.

До того ж, у випадку прийняття Департаментом рішення про зупинення реєстраційних дій на підставі заяви позивача, таке рішення було б прийнято з порушенням передбаченого ч.6 ст.3 Закону України Про іпотеку пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки. Звернення іпотекодержателя - ТОВ Первомайськ-Кондитер з заявою про реєстрацію за ним права власності на нерухоме майно, яке забезпечене іпотекою і зареєстроване у 2006 та 2008 роках відповідно, є пріоритетним по відношенню до інших обтяжень, зареєстрованих у 2016 - 2017 роках, а відтак, наявність штучно створених самим позивачем обтяжень, зареєстрованих значно пізніше за іпотеку, не може виступати перешкодою для реєстрації права власності за іпотекодержателем, наділеним пріоритетним правом задоволення вимог.

Діями ТОВ Первомайськ-Кондитер або Реєстратора не було допущено порушення прав та законних інтересів ДП Торжок , яке могло б полягати у протиправному позбавлені останнього спірного майна або завданні йому збитків. Натомість, скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно призведе до непропорційного втручання у право ТОВ Первомайськ-Кондитер та ТОВ "Нікінвест 2017" на мирне володіння майном, набуте на підставі закону та чинних господарських угод.

Третя особа - ТОВ "КИТ Єкатеринбург" позовні вимоги підтримало та просило суд задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.02.2020 у справі № 915/1890/19 позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни про залишення заяви без розгляду у зв`язку з її відкликанням №34031493 від 24.02.2017.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни про залишення заяви без розгляду у зв`язку з її відкликанням №34031352 від 24.02.2017.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни про відновлення державної реєстрації прав №34032212 від 24.02.2017.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни про відновлення державної реєстрації прав №34032392 від 24.02.2017.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер» , індексний номер: 34032402 від 24.02.2017, на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 21347,4 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108/5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 163721048101, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольгою Олегівною.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер» , індексний номер: 34034747 від 25.02.2017, на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 5023,7 кв.м, що розташована за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 163597448101, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольгою Олегівною.

Визнано незаконним та скасовано запис про право власності №19197445 від 26.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був внесений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольгою Олегівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34032402 від 24.02.2017.

Визнано незаконним та скасовано запис про право власності №19200094 від 26.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був внесений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольгою Олегівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34034747 від 25.02.2017.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер» на користь Дочірнього підприємства «Торжок» 7684 грн. судового збору.

Стягнуто з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на користь Дочірнього підприємства «Торжок» 7684 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Департамент звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення з нього 7684 грн. судового збору.

Скаржник вважає рішення в частині стягнення з нього на користь позивача судових витрат таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, як наслідок - є необґрунтованим і незаконним.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до ст.ст. 6, 9 у змістовному зв`язку зі ст.11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державні реєстратори прав на нерухоме майно, як суб`єкти державної реєстрації, самостійно забезпечують проведення державної реєстрації прав. При цьому, суд першої інстанції, формально віднісшись до встановлення фактичних обставин справи, в мотивувальній частині рішення наводить факти та обставини, які свідчать про дії безпосередньо державного реєстратора Глушак О.О., в резолютивній частині визнаються незаконними та скасовуються рішення саме державного реєстратора Глушак О.О., однак в резолютивній частині рішення суд першої інстанції судові витрати покладає на Департамент.

Також, до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "Первомайськ-Кондитер", яке просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.2020 та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим без урахування та з недоведеністю обставин, що мають значення у справі, помилковою оцінкою справжніх правовідносин і дій сторін, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовані посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву.

За правилами встановленими ст. 216 ГПК України в засіданні суду від 18.06.2020 оголошувалася перерва.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Первомайськ-Кондитер" позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Позивач, зокрема, зазначає про те, що в порушення норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без використання відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами та без запиту копії рішення суду від відповідного суду, відповідач-2 прийняв оскаржувані рішення про відновлення.

Заборона на вчинення реєстраційних дій на підставі заяви власника (ст.25 Закону) розповсюджувалась й на таку реєстраційну дію як відновлення державної реєстрації прав, у зв`язку із чим відповідач не мав права приймати оскаржувані рішення про відновлення державної реєстрації прав. Крім того, право власника майна на зупинення реєстраційних дій, передбачене ст.25 Закону є безумовним , яке не потребує будь-яких підстав. Зупинення реєстраційних дій повинно відбуватися автоматично, за фактом лише подання заяви власником майна.

Позивач не втратив право на об`єкти нерухомого майна в момент прийняття рішення іпотекодержателем, аж до моменту реєстрації права власності за відповідачем, зробленого державним реєстратором. Отже, ДП Торжок мав право подавати заяву про заборону здійснення реєстраційних дій саме до офіційного здійснення перереєстрації. Твердження ТОВ Первомайськ-Кондитер , що всі арешти (обтяження) втрачають чинність автоматично через наявність у іпотекодержателя переважного (пріоритетного) права на задоволення свої вимог є безпідставними.

Про день, час і місце розгляду справи усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте Департамент не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційних скарг, а частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності в судовому засіданні представника Департаменту за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДП Торжок належали на праві приватної власності два об`єкти нерухомого майна загальною площею 5023,7 кв.м. та 21347,40 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 відповідно.

19.05.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитодавець, Банк) та Дочірнім підприємством «Торжок» ТОВ «КИТ-Кэпитал» (позичальник), правонаступником якого є позивач, було укладено кредитний договір №19/К-К, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 4 000 000 доларів США, терміном користування до 18.05.2011 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (іпотекодержатель) та ДП Торжок (іпотекодавець) 19.05.2006 року було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 2563), а також 08.09.2008 року нотаріально посвідчений договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 4516), за якими ДП Торжок передало в іпотеку нежитлову будівлю загальною площею 5023,7 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, та нежитлову будівлю загальною площею 21347,40 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5 відповідно.

У зв`язку з невиконанням ДП Торжок умов кредитного договору Банк виставив на продаж визначені вище права.

За результатами проведеного 14.11.2016 року аукціону з реалізації активів ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було продано право вимоги за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2006, із забезпеченням нерухомим майном, згідно з вищевказаними договорами іпотеки, а також було продано майнові права, що полягають у праві вимоги грошових коштів, про що складено протокол від 28.11.2016 № 14/11-01 з переможцем аукціону ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» .

28.11.2016 року між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» було укладено договір №7262 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2006, а також договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.05.2006 за № 2563 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.09.2008 за № 4516. Дані договори 13.12.2016 були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за № 1594 та № 1593 відповідно.

У наступному, 13.12.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ТОВ "Первомайськ-Кондитер" було укладено договір №071/11-16К про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2006, а також договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.05.2006, який зареєстрований в реєстрі за № 2563 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.09.2008, який зареєстрований в реєстрі за № 4516. Дані договори 13.12.2016 були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за № 1595 та № 1596 відповідно.

Таким чином, в результаті укладення вказаних вище угод ТОВ "Первомайськ-Кондитер" набуло прав нового кредитора по відношенню до основного боржника та одночасно іпотекодавця - ДП Торжок .

У п. 7.6.1 вказаних договорів іпотеки міститься застереження про те, що підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він дає іпотекодержателю згоду на прийняття останнім одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у останнього права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодавець також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається.

Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність.

16.12.2016 року відповідно до вказаного застереження та в порядку ст. ст. 35, 36, 37, 38 Закону України Про іпотеку ТОВ "Первомайськ-Кондитер" направило ДП Торжок повідомлення про відступлення права вимоги, в якому повідомило основного боржника, що протягом тридцятиденного строку з дня отримання цього листа він зобов`язаний виконати основне зобов`язання шляхом перерахування боргу який складає 52 669 355,42 грн. на відповідний рахунок, а також його право письмово повідомити ТОВ "Первомайськ-Кондитер" про свій намір купити предмет іпотеки і набути переважне право на його придбання. Відсутність повідомлення про намір придбати предмет іпотеки або ухилення з будь-яких причин від укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5-ти днів після надання згоди та закінчення вказаного вище 30-ти денного строку призведе до втрати ним права на придбання предмета іпотеки. Як наслідок, у разі невиконання даної вимоги, іпотекодержателем буде застосовано звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем (ст. 37 Закону України Про іпотеку ).

Вказане повідомлення було отримано позивачем 16.12.2016, проте станом на 21.01.2017 року від останнього на адресу ТОВ "Первомайськ-Кондитер" будь-якої відповіді чи пропозиції не надходило.

21.01.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Первомайськ-Кондитер" було прийнято рішення, оформлене відповідним протоколом, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.05.2006, зареєстрованим в реєстрі за № 2563, та за договором іпотеки від 08.09.2008, зареєстрованим в реєстрі за № 4516, тобто задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття (реєстрації) права власності на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 21347,40 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5 та нежитлову будівлю загальною площею 5023,7 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108.

ТОВ "Первомайськ-Кондитер" звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявами про реєстрацію прав власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна.

26.01.2017 Реєстратором було прийнято два рішення № 33571693 та № 33571030 про зупинення державної реєстрації прав у зв`язку з наявністю в базі даних обтяження у вигляді заборони вчинення дій з нерухомим майном, зареєстрованим на підставі ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі №915/473/15.

Так, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі №915/473/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" до ДП Торжок про стягнення грошових коштів, за заявою позивача вжито додаткових заходів забезпечення позову шляхом заборони всім реєстраторам здійснювати будь-яку державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ДП Торжок та їх обтяжень, а саме: на нежитлову будівлю загальною площею 5023,7 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та нежитлову будівлю загальною площею 21347,40 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі №915/473/15 було скасовано як незаконну, винесену вже після вирішення спору по суті та набрання рішенням від 26.05.2015 у справі № 915/473/15 законної сили, а у задоволенні заяви ТОВ "КИТ Єкатеринбург" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Того ж дня, тобто 23.02.2017 ДП Торжок звернулося до Реєстратора з заявами про заборону вчинення реєстраційних дій щодо майна, яке знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 108 та 108/5, які були зареєстровані за реєстраційними номерами 21118147 та 21118437 відповідно.

24.02.2017 Реєстратор прийняв рішення №34031352 та №34031493 про залишення без розгляду заяв ДП Торжок від 23.02.2017 № 21118147 та №21118437 у зв`язку з їх відкликанням.

24.02.2017 року ТОВ "Первомайськ-Кондитер" подало Реєстратору заяви №21148931 та №21149012 про відновлення реєстраційних дій, до яких долучено копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі №915/473/15.

24.02.2017 року Реєстратор прийняв рішення № 34032212 та № 34032392 про відновлення державної реєстрації прав власності на об`єкти за адресами: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 відповідно.

Крім того, 24.02.2017 року Реєстратор прийняв рішення № 34034747 та №34032402 про державну реєстрацію за ТОВ "Первомайськ-Кондитер" прав власності на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Також, 28.02.2017 року Реєстратор прийняв рішення № 34078338 та № 34078732 про державну реєстрацію за ТОВ «Нікінвест 2017» прав власності на зазначені об`єкти нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 відповідно.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом позивач в обґрунтування пред`явлених вимог посилався на те, що Департамент в порушення ст.25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.17 постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127 від 25.12.2015, прийняв оскаржувані рішення про залишення заяв позивача про заборону вчинення реєстраційних дій щодо вищезазначених об`єктів нерухомого майна без розгляду у зв`язку з їх відкликанням, без подання позивачем таких заяв, оскільки директором ДП Торжок заяви про відкликання відповідачеві не подавалися.

Також, Департамент в порушення ст.31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності , до моменту опублікування 01.03.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017, якою скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі №915/473/15 про забезпечення позову, та без запиту копії такого судового рішення від Одеського апеляційного господарського суду, 24.02.2017 прийняв рішення про відновлення державної реєстрації прав власності на спірні об`єкти нерухомого майна та зареєстрував за ТОВ "Первомайськ-Кондитер" право власності на зазначені об`єкти нерухомості.

За твердженням позивача, прийняття Департаментом вищевказаних рішень призвело до відсутності заборон на здійснення реєстраційних дій, внаслідок чого протиправно вчинені реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ТОВ "Первомайськ-Кондитер", що призвело до незаконного позбавлення позивача права власності на спірне нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався приписами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності , ст. ст. 16, 391 ЦК України та на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що право на зупинення реєстраційних дій є додатковою гарантією прав власника майна. Реєстратор протиправно не прийняв рішення про зупинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості ДП Торжок , оскільки заяви про відкликання своїх заяв від 23.02.2017 року позивач не подавав. Крім того, відповідач не надав суду копії заяв ДП Торжок про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій та не навів жодного реквізиту цих заяв. Так само немає посилань на заяви і в оскаржуваних рішеннях відповідача від 24.02.2017 року.

З урахуванням того, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі №915/473/15 було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 01.03.2017, суд дійшов висновку, що Реєстратор протиправно прийняв рішення про відновлення державної реєстрації прав.

Оскільки відновлення державної реєстрації прав здійснено Реєстратором з порушенням порядку проведення реєстраційних дій, то як наслідок прийняті Реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Первомайськ-Кондитер» та внесені на підставі таких рішень записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Первомайськ-Кондитер» також є незаконними та підлягають скасуванню як похідні.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Так, судом установлено, що ДП Торжок позов подано з мотивів незаконного позбавлення права власності на нерухоме майно внаслідок вчинення державним реєстратором неправомірних дій по залишенню без розгляду поданих власником заяв про заборону вчинення реєстраційних дій. Порушення своїх прав позивач вбачає у тому, що неприйняття відповідачем рішень про заборону вчинення реєстраційних дій призвело до неправомірної реєстрації за ТОВ Первомайськ-кондитер права власності на об`єкти нерухомого майна, що раніше перебували у власності ДП Торжок .

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем у даному випадку обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 372/270/16-ц, Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № І 5-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України в п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 16 ЦК України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі No902/377/19).

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи та ніким із учасників судового процесу не заперечується, що 28.02.2017 року Реєстратором було прийнято рішення № 34078338 та № 34078732 про державну реєстрацію за ТОВ «Нікінвест 2017» прав власності на спірні об`єкти нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 відповідно.

Отже, у спірних правовідносинах рішення суду про задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб захисту не призведе до реального захисту і поновлення порушених прав та інтересів ДП Торжок , оскільки на момент вирішення даного спору судом належним власником об`єктів нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 є ТОВ Нікінвест 2017 на підставі вищевказаних рішень Реєстратора про державну реєстрацію прав власності на об`єкти від 28.02.2017, які не є предметом розгляду в цій справі.

Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Заявлені позивачем позовні вимоги всупереч ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містять вимог про визнання речових прав на майно за ДП Торжок , що додатково свідчить про те, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним і ефективним з огляду на те, що задоволення позовних вимог жодним чином не призведе до реального поновлення прав або інтересів позивача, які він вважає порушеними.

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Але наведене не було враховано місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ДП Торжок позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають, а протилежний висновок місцевого суду не ґрунтується на належних доказах та є помилковим.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту б частини 4 статті 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ст. ст. 123, 129 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги в сумі 23 052 грн.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року у справі № 915/1890/19 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Торжок" (54020, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108; код 32143382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер» (54020, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.41, корп.14; код 33003658) судові витрати в сумі 23 052 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23.10.2020р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Філінюк І.Г.