Постанова

від 22.10.2020 по справі 1/351

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. Справа № 1/351

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (вх. №2442Л) на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.08.2020 (ухвалу постановлено суддею Зюбановою Н.М. 27.08.2020 о 12:06 год., у приміщенні господарського суду Луганської області) у справі №1/351

за позовом Державного підприємства «Енергоринок» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» , м. Луганськ

про стягнення 405903561 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.08.2020 у справі №1/351 скаргу боржника - ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» від 06.08.2020 № 01-19/2/228 на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. щодо розподілу грошових коштів за ВП №31947027 залишено без задоволення.

ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 27.08.2020 у справі №1/351, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» від 06.08.2020 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М.;

- визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Іванюти І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неправомірного розподілу стягнутих з ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» коштів 08.10.2018 у сумі 486234,75 грн. при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у даній справі №1/351 у рамках за ВП №31947027 тільки на виконавчий збір без попереднього зарахування коштів на вимоги стягувача - Державного підприємства «Енергоринок» , як встановлено п.3 ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» ;

- зобов`язати Головного державного виконавця Іванюту І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити розподіл стягнутих з ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» коштів 08.10.2018 у сумі 486234,75 грн. при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у даній справі №1/351 у рамках за ВП №31947027 згідно вимог п.3 ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» , а саме в першу чергу зарахувати кошти на вимоги стягувача - Державного підприємства «Енергоринок» , в другу чергу зарахувати кошти на виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» зазначає, зокрема, що судом першої інстанції:

- не враховано встановлену положеннями ст. 45 Закону України Про виконавче провадження черговість при здійсненні розподілу стягнених з боржника грошових сум;

- не з`ясовано, чи виносилась державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору у відповідності до Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5;

- не перевірено, чи вживалися державним виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 поновлено ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.08.2020 у справі №1/351; відкрито апеляційне провадження за апеляційною; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.10.2020.

05.10.2020 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9468), в якому воно просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

ДП «Енергоринок» у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №9549 від 06.10.2020) також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

20.10.2020 від ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» надійшли пояснення по справі (вх№10006).

У судовому засіданні 20.10.2020 оголошено перерву до 22.10.2020, про що повідомлено учасників справи.

У судовому засіданні 22.10.2020 представник ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.2007 у справі №1/351 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на користь ДП "Енергоринок" 11091462 грн. 87 коп. 3% річних, 100000 грн. 00 коп. пені та 35409211 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань; затверджено мирову угоду, укладену 06.11.2007 між ДП "Енергоринок" та ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання"; на суму 332138625 грн. 29 коп. боргу за електроенергію провадження у справі припинено; у задоволенні решти позову відмовлено; надано відповідачу розстрочку виконання рішення у частині 11091462 грн. 87 коп. 3% річних зі сплатою по 70200 грн. 00 коп. щомісячно з грудня 2007 року по грудень 2020 року та у січні 2021 року - 70062 грн. 87 коп., а також розстрочку у частині 35409211 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань зі сплатою по 224110 грн. 00 коп. щомісячно з грудня 2007 року по грудень 2020 року та у січні 2021 року - 223941 грн. 52 коп.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 22.07.2009 змінив порядок виконання рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2007 у справі №1/351 та затвердив мирову угоду в частині сплати основного боргу на залишок непогашеної заборгованості в розмірі 306714876 грн 21 коп.

30.03.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31947027 з виконання ухвали господарського суду Луганської області №1/351 від 22.07.2009.

24.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. об`єднано виконавчі провадження №31947023, 31947024, 44736644 у зведене виконавче провадження №53645922.

11.08.2020 на адресу господарського суду Луганської області від ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" надійшла скарга (№01-19/2/228 від 06.08.2020) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М., в якій боржник просив:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Іванюти І.М. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неправомірного розподілу стягнутих з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" коштів 08.10.2018 в сумі 486234,75 грн. при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у даній справі №1/351 у рамках ВП № 31947027 тільки на виконавчий збір без попереднього зарахування коштів на вимоги стягувача - Державного підприємства "Енергоринок", як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати головного державного виконавця Іванюту І.М. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити розподіл стягнутих з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" коштів 08.10.2018 в сумі 486234,75 грн. при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у даній справі № 1/351 у рамках ВП № 31947027 згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в першу чергу зарахувати кошти на вимоги стягувача - Державного підприємства "Енергоринок", в другу чергу зарахувати кошти на виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 18, 27 Закону України Про виконавче провадження , зазначив, що оскільки рішення виконувалось примусове та станом на 01.10.2018 відсутня заборгованість за ухвалою суду у справі №1/351, що свідчить про погашення боргу, а тому підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо розподілу грошових коштів за ВП 31947027 відсутні.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування скарги на дії державного виконавця боржник зазначав, що 08.10.2018 виконавчою службою з банківського рахунку ТОВ "ЛЕО" в рамках примусового виконання ухвали були стягнуті грошові кошти в сумі 486234,75 грн. 30.04.2020 ТОВ "ЛЕО" до виконавчої служби направило запит про надання інформації про розподіл вказаної суми грошових коштів, стягнутих з банківського рахунку ТОВ "ЛЕО" 08.10.2018 в рамках примусового виконання ухвали у ВП №31947027. 16.06.2020 виконавча служба повідомила, що зазначена сума була перерахована головним державним виконавцем Іванютою І.М. на погашення виконавчого збору в рамках зведеного виконавчого провадження №53645922. Таким чином, на думку скаржника, оскільки кошти у розмірі 486234,75 грн. були перераховані тільки на виконавчий збір, вказані дії не відповідають вимогам ст. 45 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає черговість розподілу стягнутих сум.

В якості доказів неправомірності дій державного виконавця боржником надано, зокрема, розпорядження головного державного виконавця Іванюти І.М. від 10.10.2018 №31947027/15, в якому зазначено, що грошові кошти в розмірі 486234,75 грн., що надійшли 08.10.2018 на рахунок з обліку депозитних сум відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №53645922 про стягнення коштів з ТОВ "ЛЕО" на користь ДП Енергоринок та держави, керуючись ст. 45, 46, 47 Закону України Про виконавче провадження , необхідно перерахувати 486234,75 грн. виконавчого збору на користь держави відповідно до ст. 27 Закону України Про виконавче провадження (у редакції Закону від 02.06.2016 №1404-VIII) та ч. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5).

Також, заявником надано платіжне доручення №8285 від 11.10.2018, відповідно до якого сума у розмірі 486234,75 грн. перерахована Міністерством юстиції України на рахунок отримувача - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22070000, з призначенням платежу погашення в/збору відповідно до постанови №31947027 (15).

За поясненнями представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження №31947027 з примусового виконання ухвали у справі №1/351 від 22.07.2009 (зведене ВП №53645922) постанова про стягнення виконавчого збору окремо не виносилася.

Таким чином, підставою для стягнення виконавчого збору у розмірі 486234,75 грн. стало рішення (розпорядження) головного державного виконавця Іванюти І.М. від 10.10.2018 №31947027/15.

Колегія суддів звертає увагу, що з вищезазначених розпорядження та платіжного доручення прямо не вбачається, що сума виконавчого збору була стягнута саме в межах виконавчого провадження з примусового виконання ухвали у справі №1/351 від 22.07.2009, оскільки розпорядження містить посилання на зведене ВП №53645922.

Проте, у судовому засіданні представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтвердив обставини стягнення виконавчого збору у розмірі 486234,75 грн. саме в межах ВП №31947027 з примусового виконання ухвали від 22.07.2009 у справі №1/351, про що, зокрема, свідчить номер вказаного розпорядження.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже предметом розгляду у даній справі фактично є скарга на неправомірні (на думку заявника) рішення (дії) державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження №31947027 з примусового виконання ухвали у справі №1/351 від 22.07.2009 (зведене ВП №53645922).

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України Про виконавче провадження , зокрема, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18), від 14.11.2018 року у справі №906/515/17 (провадження №12-246гс16), від 16.01.2019 року у справі №910/22695/13 (провадження № 12-277гс18,) та від 07.02.2019 у справі №927/769/16 (провадження №12-273гс18).

Отже, суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору, як суд, який видав виконавчий документ, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, а тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (від 06.08.2020 № 01-19/2/228) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М.

Відповідно до ч.1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та закриття провадження у справі за скаргою ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на дії державного виконавця.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 278, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 27.08.2020 у справі №1/351 скасувати.

Провадження у справі №1/351 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» від 06.08.2020 № 01-19/2/228 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.10.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель