Рішення

від 12.10.2020 по справі 908/2073/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/108/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа № 908/2073/20

м.Запоріжжя

За позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області , код ЄДРПОУ 38025388 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а)

до відповідача: Комунального підприємства «Весна» Новопрокопівської сільської ради, код ЄДРПОУ 35796155 (71721, с. Новопрокопівка, Токмацький район, Запорізька область, вул. Нова, буд. 10)

про стягнення суми 105698,48 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сеньків І.М., довіреність № 04 від 08.05.2020, виписка № 386279215070 від 04.09.2020;

Від відповідача: Сніжко Р.В., ордер серія ЗП № 046826 від 16.09.2020

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області до звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача: Комунального підприємства «Весна» Новопрокопівської сільської ради суми 105698,48 грн. шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 13.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2073/20 (номер провадження 9/108/20), справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 04.09.2020 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 908/2073/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.09.2020. В судовому засіданні 16.09.2020 оголошувалась перерва до 06.10.2020, потім - до 12.10.2020.

12.10.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. У період з 01.10.2019 по 15.10.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було проведено планову перевірку дотримання КП Весна Новопрокопівської сільської ради вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено акт № 246/473/04 від 15.10.2019 та встановлено, що комунальне підприємство здійснює видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами зі свердловин №№ 4, 5, 1107-В, розташованих у с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області, а також зі свердловин №№ 3, 10В, розташованих у с. Роботино Токмацького району Запорізької області, за відсутності у відповідача документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками, на яких розміщені зазначені свердловини, а також дозволу та користування надрами. Порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки у розділі Загальна характеристика суб`єкта господарювання, що перевіряється та пунктах 1, 2 розділу ІV Опис виявлених порушень . На підставі звітності за використання води за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 за формою № 2ТП-водгосп, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, здійснено розрахунок суми заподіяних збитків з період з 01.01.2014 по 31.12.2018, яка становить 105698,45 грн. На адресу відповідача направлено претензії від 25.11.2019 №№ 4721/12, 4722/12, 4723/12, 4724/12, 4725/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду в загальному розмірі 105698,45 грн. Однак відповідач завдані збитки не відшкодував, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Комунальне підприємство Весна Новопрокопівської сільської ради мало ліцензію на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та отримало дозвіл на спеціальне водокористування № 0303/Зап та № 14/ЗП/49д-17 від 25.07.2017; за період з 2014 по 2018 підприємство видобувало підземні води менше 300 кубічних метрів на добу, тому відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра мало право видобувати підземні води без спеціального дозволу. Крім того, 16.09.2020 відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності в частині стягнення шкоди за період з 2014 по 2017 роки.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, посадовими особами Інспекції було встановлено відсутність у відповідача документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками, на яких розміщені зазначені свердловини №№3, 4, 5, 10В, 1107-В, для видобутку підземних вод. Реалізація права на видобування підземних вод без спеціального дозволу можлива лише при наявності сукупності умов, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра. Однак відповідач не являється ані власником ані користувачем земельних ділянок, на яких розміщені свердловини по забору води з підземного водоносного горизонту. Тому у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати забір води без спеціального дозволу на користування надрами незалежно від кількості забраної води за добу із кожної свердловини. Наявність таких протиправних дій свідчить про самовільне користування надрами та наявність підстав для відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Також позивач надав заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в якому вказав, що позивач дізнався про порушення 15.10.2019 (момент підписання акту перевірки № 246/473/04), що в розумінні ч. 1 ст. 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності. Отже позивачем не пропущено строків позовної давності.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідачем, зокрема, зазначено, що твердження позивача про відсутність у відповідача документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками, на яких розміщені свердловини, не відповідає дійсності, відповідні документи були наявними та надавались посадовим особам позивача під час проведення ними перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області з 01.10.2019 по 15.10.2019 було проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством Весна Новопрокопівської сільської ради вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №246/473/04, згідно з яким в розділі VІ Опис виявлених порушень , зокрема, встановлено наступне:

… відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками для розміщення артезіанських свердловин №№ 3, 4, 5, 10, 1107-В (розташовані на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області), які КП Весна Новопрокопівської сільської ради використовує для видобутку підземних вод, чим порушено ст. 125, ч.ч. 1-3, 5 ст. 126 ЗК України;

КП Весна Новопрокопівської сільської ради здійснює самовільне користування надрами (видобування підземних вод зі свердловин №№ 4, 5, 1107-В у с.Новопрокопівка та №№ 3, 10В у с. Роботино Токмацького району Запорізької області), що є порушенням ст.ст. 19, 21 Кодексу України про надра;

КП Весна Новопрокопівської сільської ради у період з 01.01.2014 по 22.07.2014 включно здійснювало забір підземних вод зі свердловин №№ 4, 5 у с.Новопрокопівка та №№3, 10В у с. Роботино Токмацького району Запорізької області без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України… .

Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, які приймали участь у перевірці, та директором КП Весна Новопрокопівської сільської ради С.М.Чугуновим, без заперечень.

Відповідно до змісту даного акту, під час проведення перевірки в частині використання водних ресурсів, КП Весна Новопрокопівської сільської ради було надано, зокрема:

- дозвіл на спеціальне водокористування № 0303/Зап терміном дії з 23.07.2014 по 22.07.2017 (а.с.98-99);

- дозвіл на спеціальне водокористування № 14/ЗП/49д-17 від 25.07.2017, строк дії з 25.07.2017 по 25.07.2020 (а.с.100-101);

- паспорти на свердловини № 4, № 5, № 1107-В, № 3, № 10В;

- звіти про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2014 - 2018 роки, копії яких також додано до матеріалів справи (а.с.37-60).

Позивачем на адресу відповідача направлено претензії від 25.11.2019 за вих. №№4721/12, 4722/12, 4723/12, 4724/12, 4725/12 з додатками - розрахунками від 21.11.2019 розміру відшкодування збитків (а.с.61-75), а саме: за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 - на суму 18354,82 грн., за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 - на суму 19494,10 грн., за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 - на суму 20253,60 грн., за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 22278,96 грн., за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - на суму 25317,00 грн. Всього загальний розмір вимог про відшкодування завданої державі шкоди за вказаними претензіями склав 105698,45 грн. за загальний період з 01.01.2014 по 31.12.2018.

Відповідач у відповідях від 28.12.2019 вих. №№ 474, 475, 476, 477, 478 (а.с. 76-80) на вищевказані претензії позивача від 25.11.2019 зазначив, що Комунальним підприємством Весна Новопрокопівської сільської ради отримано всі необхідні документи (ліцензія, дозвіл) для провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання, тому державі не було заподіяно будь-яких збитків, з огляду на що, претензії не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» , а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Згідно зі ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У відповідності до п. 9 ст. 44 цього Кодексу водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно з положенням ч.ч. 1, 3 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 цього Кодексу визначено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

В силу положень пункту г частини першої статті 39 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підземні води є природними ресурсами загальнодержавного значення.

Отже підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, під час використання яких слід керуватись як водним законодавством, так і законодавством про надра.

Чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Згідно з п. 6 ст. 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

В даному випадку, шкода полягає в порушенні природоохоронного законодавства, що полягає у самовільному користуванні надрами, а саме: видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 19, 21 Кодексу України про надра. Сам лише факт наявності самовільного використання надр за відсутності спеціального дозволу, є підставою для стягнення шкоди.

Відповідачем не доведено відсутності вини у допущеному порушенні, оскільки факт здійснення відповідачем видобування підземних вод зі свердловин у період з 01.01.2014 по 31.12.2018 без дозволу підтверджується Актом перевірки № 246/473/04, складеним 15.10.2019.

В частині 1 статті 23 цього Кодексу (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-VI від 22.12.2010) було унормовано, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 23 цього Кодексу (зі змінами в редакції Закону № 867-VIII від 08.12.2015) встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Тобто з положень даних норм вбачається право саме землевласників і землекористувачів без спеціальних дозволів видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

В Акті перевірки було зокрема встановлено, що у відповідача відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками для розміщення артезіанських свердловин №№ 3, 4, 5, 10, 1107-В, розташованих на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, які КП Весна Новопрокопівської сільської ради використовує для видобутку підземних вод, що є порушенням ст. 125, ч.ч. 1-3, 5 ст. 126 ЗК України.

Твердження відповідача про зворотнє є необґрунтованим, оскільки надані ним копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є підтвердженням наявності зареєстрованого права комунальної власності за Новопрокопівською сільською ради на об`єкти нерухомого майна - будівлі , що знаходяться за адресами: Запорізька область, Токмацький район, с. Роботино та с.Новопрокопівка. Відповідно до опису об`єктів зазначено про розташування на земельних ділянках, в тому числі, артезіанських свердловин. Однак зазначені Витяги не є підтвердженням наявності державної реєстрації права власності чи права користування безпосередньо на самі земельні ділянки в порядку, передбаченому законодавством.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено «Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів» , затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 (надалі - Методика).

Розмір заподіяної шкоди визначений позивачем згідно п. 9.1. Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), за формулою:

З сам = 5 х W х Тар (грн.), де: W - об`єм води, використаної самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, куб.м.; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановлений статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення, грн./100 куб.м.

Згідно з п. 9.2 Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Розрахунки розміру збитків здійснені позивачем на підставі даної Методики та згідно наданих відповідачем звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2014 - 2018 роки та нараховано до відшкодування відповідачем завданої державі шкоди за загальний період з 01.01.2014 по 31.12.2018 в розмірі 105698,48 грн.

Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтями 256-258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

Згідно з приписами ст.257, ч. 2 ст.ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма частини 1 статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його права або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності (можливості такої обізнаності) його органів, до повноважень яких належав контроль у сфері природоохоронного законодавства.

Частинами 3-5 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі Відкритого акціонерного товариства Нафтова компанія Юкос проти Росії; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, в якій заявлено про сплив позовної давності щодо вимог про стягнення шкоди за період з 2014 по 2017 рік.

Порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища зафіксовані в акті перевірки, складеному за результатами перевірки проведеної з 01.10.2019 по 15.10.2019. Позовні вимоги про стягнення збитків заявлені за період з 01.01.2014 по 31.12.2018.

В Акті перевірки № 246/473/04 також було зазначено, що планові заходи державного нагляду (контролю) не проводились; остання позапланова перевірка проводилась з 06.12.2013 по 09.12.2013 (розділ ІV акту).

Згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті (копія конверту міститься в матеріалах даної справи № 908/2073/20; оригінал конверту міститься в матеріалах господарської справи № 908/2074/20, оскільки в конверті мали місце два поштових відправлення - дві позовні заяви), позивач направив позовну заяву до суду 10.08.2020.

Так як Державна екологічна інспекція в Запорізькій області звернулась до суду 10.08.2020, то з урахуванням трирічного строку позовної давності, підлягають стягненню збитки нараховані у межах: серпень 2017 - грудень 2018 включно, враховуючи при цьому те, що відповідно до звітів відповідача про використання води (які були покладені в основну розрахунків збитків), визначені дані про забір води за відповідний рік з відображенням об`ємів по кожному місяцю в цілому (а не по днях). З огляду на що, встановити кількість забраної води у кожен день не є можливим.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи звітів про використання води за формою 2ТП-водгосп за 2017 та 2018 Комунальним підприємством "Весна" Новопрокопівської сільської ради за період з серпня по грудень 2017 року забрано 7,6 тис.куб.м води з артезіанської свердловини; в період січень - грудень 2018 року з артезіанської свердловини забрано 20,0 тис. куб.м. води.

Таким чином, обґрунтованою сумою збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що підлягає до стягнення за період з серпня 2017 по грудень 2018 (по 31.12.2018) є 34937,46 грн., в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

В іншій частині позову відмовляється за спливом позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Про необхідність застосування строків позовної давності у подібних правовідносинах й здійснення у зв`язку з цим перерозрахунку збитків вбачається з Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 02.07.2019 у справі № 916/1718/18.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Весна» Новопрокопівської сільської ради, код ЄДРПОУ 35796155 (71721, с. Новопрокопівка, Токмакський район, Запорізька область, вул. Нова, буд. 10) до Державного бюджету України шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 34937 грн. 46 коп. (платіжні реквізити для зарахування шкоди: р/р № UA778999980333189331000008312; код ЄДРПОУ 37942194, код бюджетної класифікації 24062100; отримувач - Управління Дердавної казначейської слубжи України у Томацькому районі Запорізької області/с. Новопетрівка, Токмацький район, Запорізька область; банк отримувача - Казначечейство України (ЕАП).

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Весна» Новопрокопівської сільської ради, код ЄДРПОУ 35796155 (71721, с. Новопрокопівка, Токмакський район, Запорізька область, вул. Нова, буд. 10) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38025388 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а) суму 694 грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 22.10.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва