Постанова

від 15.10.2020 по справі 910/16477/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16477/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Голови ліквідаційної комісії ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" : Ведмедєв С. С.,

Арбітражного керуючого : Юринець А. В. (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020

у складі колегії суддів : Сотнікова С. В. - головуючого, Грека Б. М., Остапенка О. М.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019

у складі судді Паська М. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ІНВЕСТ"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ", боржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку передбаченому частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2 . Заява ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" обґрунтована неможливістю задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі, оскільки розмір кредиторської заборгованості боржника (12 335 600,00 грн) перевищує вартість його активів (450 000,00 грн) на 11 885 600,00 грн. Відтак задоволення ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" вимог одного кредитора призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3 . 23.07.2019 учасником (засновником) ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації та призначено ліквідатором Ведмедєва Сергія Сергійовича (далі - ліквідатор Ведмедєв С. С.).

4 . Зазначене рішення зареєстровано та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом від 27.07.2019 за № 1005591553.

5 . 25.07.2019 на офіційному сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України оприлюднено повідомлення про ліквідацію ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" та кінцевий строк для заявлення кредиторами вимог - 25.09.2019.

6 . Протягом ліквідаційної процедури до ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" звернулись із кредиторськими вимогами два кредитори: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Мега-мет" з вимогами в сумі 11 135 500,00 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартрейд плюс" з вимогами в сумі 1 200 100,00 грн.

7 . Заявлена кредиторська заборгованість визнана ліквідатором в повному обсязі та включена до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" станом на 30.09.2019, який затверджений єдиним учасником Товариства.

8 . З метою виявлення кредиторської заборгованості ліквідатор ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" також направив повідомлення державним органам та установам, а саме до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської в м. Києві РДА, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Фонду соціального страхування України на випадок безробіття у Шевченківському районі м. Києва, Правобережного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Подільський, Шевченківський райони), Шевченківського районного центру зайнятості у м. Києві.

9 . Крім того, ліквідатор ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" направив до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідні повідомлення та Заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма 8-ОПП).

10 . З метою виявлення майнових активів ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" ліквідатор направив запити до відповідних підприємств, організацій та установ, за відповідями яких майнові активи у боржника відсутні.

11 . Грошові кошти на рахунку ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" також відсутні.

12 . За даними актів інвентаризації, станом на 25.09.2019 у ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" наявна дебіторська заборгованість перед ТОВ "Ватпром-мет" (код 41244928) в сумі 450 000,00 грн, інші активи відсутні.

13 . Згідно даних державних реєстрів за ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" не зареєстроване будь-яке рухоме та нерухоме майно (витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 31.07.2019, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.10.2019).

14 . Ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" станом на 30.09.2019, до активів якого включено дебіторську заборгованість в сумі 450 000,00 грн, а до пасиву - кредиторську заборгованість в сумі 12 335 600,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/16477/19 про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 24.12.2019; введено процедуру розпорядження майном боржника з 24.12.2019; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича, вирішено інші процедурні питання.

16 . Ухвала суду першої інстанції мотивована недостатністю майна ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" для задоволення вимог його кредиторів загальна сума заборгованості боржника перед якими складає 12 335 600,00 грн, тоді як його активи становлять 450 000,00 грн.

17 . Зазначене судове рішення місцевого господарського суду від 24.12.2019 було оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві).

18 . В обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що воно як орган Державної фіскальної служби має передбачене Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) право на апеляційне оскарження судового рішення у справі про банкрутство. На підтвердження своє позиції ГУ ДПС у м. Києві послалось на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у постановах від 31.01.2018 у справі № 911/2510/17, від 14.03.2018 у справі № 927/557/17, від 27.03.2018 у справі № 904/6061/17.

19 . Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 про відкриття провадження у справі № 910/16477/19 про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" залишив без змін.

20 . Постанова апеляційного господарського суду мотивована обґрунтованістю висновку суду першої інстанції про недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, які були заявлені протягом досудової процедури ліквідації юридичної особи, а відтак і наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що полягає в настанні умов загрози неплатоспроможності.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

21 . 17.06.2020 ГУ ДПС у м. Києві шляхом поштового відправлення звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 910/16477/19, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі № 910/16477/19.

22 . У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі ГУ ДПС у м. Києві посилається на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 2 частини шостої статті 34 КУзПБ (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

23. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

24 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

25 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

26 . За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

27 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

28. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

29. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

30 . Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 910/16477/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 15.10.2020; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.10.2020.

31. Ця ухвала, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 910/16477/19, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

32. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

33 . У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

34 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

35 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.

36. 15.10.2020 в судове засідання з`явився голова ліквідаційної комісії ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" Ведмедєв С. С. та арбітражний керуючий Юринець А. В., які надали пояснення у справі.

37 . Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

38 . Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

39 . На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

40 . Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

41 . ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

42 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

43 . Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

44 . Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання 15.10.2020, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників..

45 . У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

46 . У цьому випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 28.09.2020 на 15.10.2020 обов`язковою не визнавалась, про що доведено до відома учасників справи у пункті 4 резолютивної частини ухвали від 28.09.2020.

47 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи ГУ ДПС у м. Києві

48. ГУ ДПС у м. Києві в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на ухвалення судами попередніх інстанції оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 236 ГПК України, статей 1, 34, 39 КУзПБ, без з`ясування всіх обставин справи, зазначаючи, зокрема, таке:

- в ухвалі суду першої інстанції не відображено всіх обставин, що в силу абзацу 2 частини шостої статті 34 КУЗПБ мав дослідити і зазначити суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника;

- судові рішення ухвалені без належного, повного і всебічного з`ясування наявності обставин з наявністю яких обумовлюється можливість відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, зокрема, моменту виникнення загрози неплатоспроможності на підставі аналізу активів та пасивів, моменту строку виконання вимог кредиторів, висновку щодо дій керівника, строків подання до суду відповідної заяви тощо.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи інших учасників справи

49 . Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

50 . 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

51 . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

52 . Оскільки ГУ ДПС у м. Києві з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/16477/19 звернулося до Верховного Суду 17.06.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

53 . Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

56 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої та апеляційної інстанції

57 . Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі в порядку передбаченому частиною шостою статті 34 КУзПБ.

58 . Як убачається зі змісту касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві об`єктами касаційного оскарження у справі визначено ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено відповідну ухвалу без змін.

59. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками суду щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" та в цілому ґрунтуються на недотриманні боржником порядку та умов визначених КУзПБ для звернення до суду з заявою та відкриття провадження у справі на підставі частини шостої статті 34 цього Кодексу.

60. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставі, правове регулювання якої визначено пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

61 . Згідно зі статтею 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

62 . Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

63 . Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

64 . Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

65 . Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

66 . Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

67 . Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

68 . У справі, що розглядається ГУ ДПС у м. Києві звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство в якості права на апеляційне оскарження цього судового рішення місцевого господарського суду зазначило, що таке право йому належить як органу Державної фіскальної служби.

69 . Апеляційний господарський суд за результатом розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство відхилив доводи апеляційної скарги та визнав їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

70 . Втім висновок суду апеляційної інстанції щодо апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві є передчасним та зробленим без належної оцінки наведених скаржником обґрунтувань наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та без урахування норм законодавства, якими урегульовано порядок та право оскарження судових рішення суду першої інстанції.

71 . Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

72 . Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

73 . Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

74 . Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.

75 . Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

76 . У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п`ята статті 41 ГПК України).

77 . Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

78 . Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність , зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

79 . Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

80 . Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

81 . Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

82 . Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним , оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

83 . Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.

84 . У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення , звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

85 . Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

86 . Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

87 . Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

88 . Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

89 . За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

90 . Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

91 . Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

92 . Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13) .

93. У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 , згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

94 . Тобто, лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

95 . Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви , передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19) .

96 . З урахуванням наведеного суд зазначає, що законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.

97 . Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв : вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

98 . Тобто право на апеляційне оскарження судових рішень місцевого господарського суду мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19).

99 . Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити , чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13 ).

100 . Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 ).

101 . Частинами першою-третьою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

102 . Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

103. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

104 . З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

105 . З матеріалів справи вбачається та власне не заперечується скаржником, що ГУ ДПС у м. Києві не є кредитором боржника та його не було залучено до участі у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ".

106 . Однак наведеного вище апеляційний господарський суд не врахував та переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві не надав оцінку правовому статусу апелянта у справі, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

107 . Слід звернути увагу на те, що посилання ГУ ДПС у м. Києві в якості обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції на судову практику Верховного Суду у справах про банкрутство, порушених на підставі статті 95 Закону про банкрутство (пункт 18 цієї постанови), згідно з якою визначається правовий статус контролюючих органів у таких справах і названі органи наділені повноваженнями щодо оскарження судових актів у зв`язку з виникненням у них обов`язку щодо проведення податкової перевірки не може бути взяти до уваги у цій справі та є не релевантним, оскільки згадана практика стосується провадження у справах про банкрутство, порушених на підставі статті 95 Закону про банкрутство, який на час звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановлення оскаржуваних судових рішень втратив чинність.

108 . Натомість у цьому випадку провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦ ІНВЕСТ" відкрито у загальному порядку, відповідно до положень частини шостої статті 34 КУзПБ, тому скаржник (апелянт), як контролюючий орган, має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19 ).

109. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

110. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 236, 269 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності ГУ у ДПС у м. Києві права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо суті касаційної скарги

111. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

112. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

113 . Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

114 . Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

115 . За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, з урахуванням повноважень апеляційного суду, постановлене судове рішення апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

116 . Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам та з`ясувати правовий статус ГУ ДПС у м. Києві у справі, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Щодо судових витрат

117. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

118. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

119 . Законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

120 . У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі. Також право на апеляційне оскарження судових рішень місцевого господарського суду мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки .

121 . У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частини шостої статті 34 КУзПБ скаржник (апелянт) оскаржуючи судове рішення місцевого господарського суду, як контролюючий орган, має дотримуватись порядку набуття статусу кредитора, визначеного Кодексом, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав та обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 910/16477/19 скасувати повністю.

3. Справу № 910/16477/19 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

Л. Й. Катеринчук