Постанова

від 24.09.2020 по справі 15/143-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 15/143-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.,

представники позивача - не з`явився,

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІГО-ТОВ ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач 2 - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач 3 - ОСОБА_3,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач 4 - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - Правдивий В.І., адвокат (довіреність №2718 від 07.10.2019),

треті особи:

1. Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк - Дорошенко Г.Г., адвокат (Ордер ЛГ №019635 від 24.09.2020, довіреність від 01.07.2020),

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд-Люкс Україна - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020,

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.

До

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГО-ТОВ ,

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_2 ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 15/143-б

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп ,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (далі - ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , боржник) порушено провадження у справі № 15/143-б про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції чинній до 19.01.2013.

2. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 01.06.2011 у справі № 15/143-б введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Корнієнка М.Г.

3. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 16.08.2011 у справі № 15/143-б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

4. Постановою Господарського суду м. Києва від 07.02.2012 у справі № 15/143-б визнано ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Корнієнка М.Г.

5. У серпні 2018 ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. звернулося до суду з позовною заявою, з вимогами (згідно з Заявою про уточнення позовних вимог від 21.12.2019):

1) визнати недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлений рішенням зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (протокол № 8/1 від 04.04.2011) та актом прийому-передачі комплексу нежитлових споруд від 01.03.2011 між ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп та ТОВ Сакура Груп ;

2) визнати недійсними рішення зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , оформлене протоколом №8/1 від 04.04.2011;

3) зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації Ватутінської міської ради Черкаської області скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.07.2014 р. №24858923 видане Реєстраційною службою Ватутінського МУЮ Черкаської області, та запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Сакура Груп на комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

4) витребувати у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп наступне нерухоме майно:

- прохідна "А", прибудова "а", арматурний цех "Б", навіс "б-2", гараж "Г", прибудова "г", плотня "Д", склад "Е", гараж прибудова "е", ворота "1", тин "2" - 230м.п., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_1 ;

- прохідна з прибудовою "А-1", "а", арматурний цех "Б", навіс "б2", гараж "Г-1", прибудова "г", плотня "Д-1", ворота "1", огорожа "2", вбиральня "8", місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_3 ;

- механічна майстерня "В" загальною площею 194,8кв.м., прибудова в, прибудова в1, прибудова в2, прибудова в3, навіс в4, тин №2, ворота з хвірткою №9, місцезнаходження: АДРЕСА_1, яке перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- склад "Л", склад "М", склад "Н", сторожка "О", тин №2, яма для гасіння вапна №5, тупік залізної дороги №6, вбиральня №8, місцезнаходження: АДРЕСА_1, яке перебуває у володінні ТОВ "ЛІГО-ТОВ".

6. В обґрунтування позовних вимог ліквідатор посилається на те, що під час проведення повторної інвентаризації майна боржника йому стало відомо про безоплатне вибуття комплексу нежитлових будівель та споруд з володіння та розпорядження боржника шляхом передачі цих активів до статутного фонду ТОВ Сакура Груп .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №15/143-б позов задоволено: визнано недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , а саме: комплексу нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлений рішенням зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (протокол № 8/1 від 04.04.2011) та актом прийому-передачі комплексу нежитлових споруд від 01.03.2011 між ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп та ТОВ Сакура Груп ; визнано недійсними рішення зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , оформлене протоколом №8/1 від 04.04.2011; зобов`язано Відділ з питань державної реєстрації Ватутінської міської ради Черкаської області скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.07.2014 №24858923, видане Реєстраційною службою Ватутінського МУЮ Черкаської області, та запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Сакура Груп на комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; витребувано у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп наступне нерухоме майно:

- прохідна "А", прибудова "а", арматурний цех "Б", навіс "б-2", гараж "Г", прибудова "г", плотня "Д", склад "Е", гараж прибудова "е", ворота "1", тин "2" - 230м.п., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_1 ;

- прохідна з прибудовою "А-1", "а", арматурний цех "Б", навіс "б2", гараж "Г-1", прибудова "г", плотня "Д-1", ворота "1", огорожа "2", вбиральня "8", місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_3 ;

- механічна майстерня "В" загальною площею 194,8 кв.м., прибудова в, прибудова в1, прибудова в2, прибудова в3, навіс в4, тин №2, ворота з хвірткою №9, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- склад "Л", склад "М", склад "Н", сторожка "О", тин №2, яма для гасіння вапна №5, тупік залізної дороги №6, вбиральня №8, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО-ТОВ".

8. За висновками суду, рішення (оформлене протоколом №8/1) було спрямоване на завчасне виведення майнових активів (нерухоме майно) з власності ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп перед запланованим початком порушення справи про банкрутство товариства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №15/143-б задоволено;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №15/143-б скасовано;

прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. відмовлено.

10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, дійшовши правомірного висновку про порушення прав боржника щодо безоплатного та поза його волею вибуття з власності банкрута спірного майна, і як наслідок, підстав для задоволення позовних вимог, судом першої інстанції залишено поза увагою та не розглянуто заяву відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності до вимог ліквідатора, викладену у відзиві на позовну заяву.

11. Суд вказав, що, звертаючись у серпні 2018 до Господарського суду міста Києва в межах справи №15/143-б про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Реверуком П.К. пропущено строк позовної давності і причини пропуску такого строку не є поважними, що є підставою для задоволення поданої апелянтом заяви про застосування строків позовної давності та відповідних наслідків спливу таких строків.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

12. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у цій справі ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови, з вимогою ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 15/143-б залишити без змін.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2020.

14. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020.15. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 15/143-б відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К., датою проведення судового засідання визначено 08.09.2020.

16. 26.08.2020 до Верховного Суду від представника відповідача 4 - ОСОБА_2. надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів касаційної скарги ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.

17. 07.09.2020 від АТ КБ ПриватБанк надійшли Пояснення щодо Відзиву ОСОБА_2 , з вимогою передати справу № 15/143-б на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2020 відкладено розгляд касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б, датою проведення судового засідання визначено 24.09.2020.

19. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 15/143-б у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

20. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (24.09.2020) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 24.09.2020.

21. Представник відповідача ОСОБА_2., в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б залишити без змін.

22. Представник АТ КБ ПриватБанк в засіданні суду повністю підтримав вимоги касаційної скарги та заявлене клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наведених у Поясненнях щодо Відзиву ОСОБА_2 , просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020, і залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 15/143-б.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.)

24. В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права (статей 13, 267 ЦК України) та порушено норми процесуального права, зокрема статті 86 ГПК України.

25. На переконання скаржника, через неврахування обставин усунення попередніх арбітражних керуючих та неналежне виконання ними обов`язків як підстав для визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, причини пропуску строку позовної давності по справі № 15/143-б судом апеляційної інстанції були визнані неповажними.

Доводи відповідача 4

( ОСОБА_2 )

26. Відповідач доводить:

- Суд апеляційної інстанції, враховуючи правові позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, правомірно застосував строк позовної давності та визнав неповажними причини його пропуску позивачем;

- ОСОБА_2 є добросовісним набувачем права власності на спірне майно, оскільки придбав його за відплатними договорами у ТОВ Сакура Груп та ТОВ ЛІГО-ТОВ .

Доводи учасника справи

(АТ КБ ПриватБанк )

27. Банк доводить:

- Апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови зроблено висновок щодо необґрунтованості поважності причин пропуску заявником строку позовної давності виключно через призму оцінки обставини призначення ліквідатора у справі, тоді як оцінки решти обставин нав6дених ліквідатором боржника у відзиві на ап5еляційну скаргу, відзиві АТ КБ ПриватБанк на апеляційну скаргу, поясненнях АТ КБ ПриватБанк як третьої особи у справі, не надано;

- заміна арбітражних керуючих, за умови наявності інших обставин, таких як усунення арбітражних керуючих, неналежне виконання попередніми арбітражними керуючими своїх повноважень, що підтверджується судовими рішеннями, неодноразове зобов`язання їх до виконання обов`язків, визначених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зокрема, щодо передачі документації, яка є підставою для аналізу, виявлення, а в подальшому - звернення до суду з заявою про визнання недійсними угод та витребування майна боржника, є обставинами, оцінка яким має надаватися судом при вирішенні питання обґрунтованості поважності причин пропуску заявником строку позовної давності;

- апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду відносно необхідності врахування існування інших обставин, при вирішенні питання обґрунтованості поважності причин пропуску заявником строку позовної давності у справі № 15/143-б.

РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

28. Як про це зазначено у п. 17 цієї Постанови, АТ КБ ПриватБанк у Поясненнях щодо Відзиву ОСОБА_2 завлено клопотання про передачу справи № 15/143-б на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

29. Клопотання мотивовано наявність виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності вичерпного переліку причин, які можуть бути визнані поважними та відсутності відповідних правових висновків Верховного Суду з цього питання.

30. Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

31. Суд зазначає, що в клопотанні не викладено правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні, не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.

32. Відтак, заявником не доведено наявності підстав для передачі справи № 15/143-б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.

на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

33. Ураховуючи викладене, клопотання АТ КБ ПриватБанк про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду підлягає відхиленню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

34. 08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

За правилом пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

35. Враховуючи дату подачі касаційної скарги у цій справі, розгляд здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX.

36. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (у визначеній редакції), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

37. Об`єктом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 про скасування ухвали першої інстанції та відмову у задоволенні заяви ліквідатора з підстав застосування позовної давності за відповідною заявою. При цьому, касатор не оскаржує постанову апеляційного суду в частині висновків по суті спірних правовідносин, а саме про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника, зокрема, про витребування майна банкрута.

38. Отже, з огляду на предмет розгляду, підстави заяви ліквідатора, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, заяви учасників справи і доводи касаційної скарги, а також передбачені статтею 300 ГПК України межі перегляду у касаційному порядку судових рішень, у касаційному провадженні підлягає перевірці правильність, обґрунтованість та вмотивованість застосування судом апеляційної інстанції позовної давності до вимог ліквідатора про витребування майна на користь боржника.

Оцінка доводів учасників та застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння

39. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

40. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

41. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

42. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

43. Судами попередніх інстанцій, під час розгляду цієї справи встановлено:

43.1. Комплекс спірних нежитлових будівель та споруд перебуває в іпотеці у ПАТ Приватбанк відповідно до Договору іпотеки №Дз 1-176/07 від 30.07.2007.

43.2. У червні 2008 за ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп було зареєстровано право приватної власності на комплекс нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - комплекс нежитлових будівель та споруд), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.06.2008, яке було видане на підставі рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради від 28.05.2008 року №315.

43.3. 04.04.2011 відбулися збори засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (присутній учасник - ТОВ "Торговий дім Веста (100% Статутного капіталу товариства, в особі директора Фесечко М.С. ), запрошений директор ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп - Лібрик І.М.), прийняті рішення (протокол №8/1) про:

- надання ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп дозволу та передання майнового комплексу нежитлових будівель та споруд до Статутного фонду ТОВ Сакура Груп ;

- збільшення Статутного фонду ТОВ Сакура Груп до 350 000,00 грн.;

- оформлення всіх необхідних документів у відповідності з законодавством України покладено на директора ТОВ Сакура Груп .

43.4. Рішення про передачу комплексу нежитлових будівель та споруд (предмету іпотеки), в супереч п.6 Договору іпотеки №Дз 1-176/07 від 30.07.2007, прийнято без будь-якого погодження з іпотекодержателем - ПАТ Приватбанк .

43.5. 04.04.2011 зборами засновників ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп прийнято рішення, оформлене протоколом №9, про звернення до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп .

Згідно тексу вказаного протоколу сума кредиторських вимог становить 296 124,82 грн., що значно перевищує активи товариства.

43.6. 10.05.2011 ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп подано до Господарського суду м. Києва заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.

Вказану заяву мотивовано тим, що на зборах засновників ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (протокол №9 від 04.04.2011), у зв`язку зі скрутним фінансовим станом підприємства та неможливістю задоволення усіх вимог кредиторів, засновником товариства було прийнято рішення про звернення до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп .

43.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі №15/143-б про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп за особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції до 2013.

43.8. Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 у справі № 15/143-б визнано ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Корнієнка М.Г.

43.9. Згідно листа від 08.07.2014, арбітражний керуючий Корнієнко М.Г. як ліквідатор банкрута не заперечував щодо передачі спірного комплексу нежитлових будівель та споруд і Державної реєстрації права власності на нього за ТОВ Сакура Груп .

43.10. Оскільки ТОВ Сакура Груп здійснило перереєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд лише 29.07.2014, то станом на дату відкриття ліквідаційної процедури вказане майно перебувало у власності банкрута та підлягало включенню до складу ліквідаційної маси, та подальшому продажу в чітко визначеному Законом про банкрутство порядку.

43.11. Під час провадження у справі про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп неодноразово відбувалися зміни ліквідатора боржника.

43.12. У серпні 2018 ліквідатор ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп арбітражний керуючий Реверук П.К. звернувся до суду із даним позовом (п. 5 цієї Постанови).

44. За висновками судів, з яким також погоджується колегія суддів Верховного Суду, рішення зборів засновників ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп щодо розпорядження майном було прийнято з порушенням умов Договору іпотеки №Дз 1-176/07 від 30.07.2007 та з очевидною метою виведення майнових активів з власності банкрута. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо уповноваження Фесечко М.С. приймати рішення щодо розпорядження майном ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , що в свою чергу свідчить про відсутність в останнього повноважень при прийнятті рішення щодо розпорядження майном ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп .

Щодо застосування позовної давності

45. Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності до вимог ліквідатора.

46. У Відповіді на відзив на позовну заяву про витребування майна ліквідатор ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп арбітражний керуючий Реверук П.К. просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності за його заявою про витребування майна в межах справи про банкрутство № 15/143-б (том 3, арк. справи 164-168). Вимога ліквідатора мотивована тим, що арбітражний керуючий Реверук П.К. призначений ліквідатором банкрута лише 02.02.2017, отже, на переконання заявника, саме з 02.02.2017 до арбітражного керуючого Реверука П.К. перейшли повноваження керівника (органу управління) банкрута, а також право на подання до господарського суду заяв про визнання недійсними угод боржника.

47. Розглядаючи питання правомірності застосування в даному випадку судом апеляційної інстанції загального строку позовної давності у справі про банкрутство, Суд приймає до уваги наступне.

47.1. Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

47.2. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

47.3. До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

47.4. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

47.5. У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

47.6. Для суб`єкта підприємницької діяльності, як сторони правочину (договору), днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18.

47.7. У розвиток наведених позицій, у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020, у справі № 10/5026/995/2012 сформовано висновок про те, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

47.8. Відтак враховуючи, що ані Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ані чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), Верховний Суд акцентував, що при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні положення стосовно позовної давності.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012.

47.9. З огляду на зазначене, враховуючи усталену на час касаційного перегляду цієї справи правову позицію щодо початку перебігу строку позовної давності за вимогами ліквідатора в інтересах боржника з моменту як боржник довідався або міг довідатися про порушення своїх прав (протиправного відчуження майна), Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо іншого визначення початку цього строку.

48. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012).

49. У постанові від 26.11.2019 справі № 914/3224/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 711/802/17 та від 06.06.2018 у справі № 520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.

Отже початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Саме ця остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 має враховуватись судами під час вирішення тотожних спорів, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17.

50. Судом апеляційної інстанції, з врахуванням наведених вище норм права та правової позиції Верховного Суду, встановлено, що рішення зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп щодо відчуження нерухомого майна ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп було прийнято 04.04.2011, акт прийому-передачі комплексу нежитлових споруд, укладений між ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп та ТОВ Сакура Груп , підписано 01.03.2011, відтак строк позовної давності за вимогами ліквідатора визнати недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , оформлений рішенням зборів засновників (учасників) боржника та відповідним актом, сплив у 2014.

51. Оскільки державна реєстрація права приватної власності за ТОВ Сакура Груп на спірне нерухоме майно відбулась 29.07.2014, про що свідчить відповідне Свідоцтво про права власності від 29.07.2017, то строк позовної давності щодо вимог про витребування такого майна сплив у липні 2017. Колегія суддів Верховного Суду підтримує такий висновком та вважає його обґрунтованим.

52. Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Реверук П.К. звернувся до суду із цим позовом у серпні 2018, тобто з пропуском стоку позовної даності.

53. Відповідно до частин другої та третьої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 269 ГПК України; у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута апеляційним судом, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15-ц та від 27.03.2019 по справі № 727/5743/15-ц).

54. Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульоване із застосуванням слова "лише" (синонім "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави стверджувати, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі суд не застосовує позовної давності.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325 б , який не убачав підстав для відступу такого ж правового висновку Верховного Суду України (постанова від 12.03.2017 у справі № 6-3063цс16).

55. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що для цілей застосування частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи теж заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, пункт 66 постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

56. Поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників яких стосуються спірні правовідносини.

57. Колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним зауважити на тому, що ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. у заяві, яка розглядається в межах однієї справи (справи про банкрутство ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп ) поєднані вимоги з різним предметом та суб`єктним складом (п. 5 цієї Постанови). Тобто, за однією заявою фактично розглядається декілька спорів, відмінних за предметом, складом учасників, нормами регулювання та способами доведення.

58. Одним з таких спорів є вимога ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. витребувати у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп наступне нерухоме майно (механічна майстерня "В" загальною площею 194,8кв.м., прибудова в, прибудова в1, прибудова в2, прибудова в3, навіс в4, тин №2, ворота з хвірткою №9, місцезнаходження: АДРЕСА_1, що є окремо визначеним) яке перебуває у володінні ОСОБА_2.

59. Як про це було зазначено вище (п. 45 цієї Постанови), відповідач 4 - ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності до вимог ліквідатора про витребування майна (том 3 арк. справи 112-120).

60. Під час розгляду цієї справи, колегія суддів Верховного Суду спирається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2018 у справі 183/1617/16: у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог .

61. Суд апеляційної інстанції, під час прийняття оскарженої постанови, наведене вище не врахував та, як вбачається з тексту постанови, поширив дію заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, заявлену одним з відповідачів до всіх заявлених ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. вимог, спрямовану до різних відповідачів (п.5 цієї Постанови).

62. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що як заява про застосування строку позовної давності, так і заява ліквідатора про визнання поважними причини пропуску такого строку мали розглядатися лише в частині вимог, заявлених безпосередньо до ОСОБА_2 .

Щодо поважності причин пропущення позовної давності

63. Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

64. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

65. Закон не наводить переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв`язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих сторонами доказів.

66. Суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропущення позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропущення позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

67. За відсутності будь-якої з наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропущення позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16).

68. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (постанова від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012) дійшов висновку, що у спорі, що вирішується у справі про банкрутство, обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, свідчити про об`єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропущення цього строку.

69. Заміна ліквідатора у справі та призначення нового, окремо не є підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності. Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 05.03.2020 у справі № 15/325 б .

70. Враховуючи наведене та межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені приписами статті 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення поважності причин пропуску строку позовної давності належить до дискреційних повноважень судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на приписи процесуального закону (ГПК України).

71. Як було встановлено судом апеляційної інстанції, заява про застосування строку позовної давності та заява про визнання причин пропуску такого строку у цій справі не були предметом розгляду місцевого господарського суду, відтак, на підставі матеріалів та враховуючи обставини справи, апеляційний суд, в межах наданих ГПК України повноважень, заявлені позивачем підстави пропуску строку позовної давності не були визнані поважними.

72. За таких обставин та враховуючи наведене вище, рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. у витребуванні майна у власність боржника що знаходиться у володінні ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник (в частині відмови ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. у витребуванні майна у власність боржника що знаходиться у володінні ОСОБА_2 )

не спростував висновків апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.

Більш того, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та дослідження обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених приписами ст. 300 ГПК України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. у вказаній частині та необхідність залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б, в частині відмови у задоволенні позову про витребування у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп нерухоме майно (за переліком), яке перебуває у власності ОСОБА_2 - без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

74. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи висновки Верховного Суду наведені у розділі Оцінка доводів учасників та застосування судами норм матеріального та процесуального права , постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б в частині відмови у задоволенні вимог (п. 5 цієї Постанови): п.1), п.2), п. 3), п. 4 (витребування майна що перебуває у володінні ОСОБА_1 , у володінні ОСОБА_3 , у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО-ТОВ) підлягає скасуванню, ухвала Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №15/143-б у скасованій частині - залишенню в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 312, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б в частині відмови у задоволенні позову про витребування у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп нерухоме майно, а саме: механічна майстерня "В" загальною площею 194,8 кв. м., прибудова в, прибудова в1, прибудова в2, прибудова в3, навіс в4, тин №2, ворота з хвірткою № 9, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) - залишити без змін.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 15/143-б в частині відмови у задоволенні вимог про:

1) визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого рішенням зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп (протокол № 8/1 від 04.04.2011) та актом прийому-передачі комплексу нежитлових споруд від 01.03.2011 між ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп та ТОВ Сакура Груп ;

2) визнання недійсними рішень зборів засновників (учасників) ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп , оформлених протоколом №8/1 від 04.04.2011;

3) зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації Ватутінської міської ради Черкаської області скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.07.2014 №24858923 видане Реєстраційною службою Ватутінського МУЮ Черкаської області, та запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Сакура Груп на комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) витребування у власність ТОВ Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп наступне нерухоме майно:

- прохідна "А", прибудова "а", арматурний цех "Б", навіс "б-2", гараж "Г", прибудова "г", плотня "Д", склад "Е", гараж прибудова "е", ворота "1", тин "2" - 230м.п., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 );

- прохідна з прибудовою "А-1", "а", арматурний цех "Б", навіс "б2", гараж "Г-1", прибудова "г", плотня "Д-1", ворота "1", огорожа "2", вбиральня "8", місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 );

- склад "Л", склад "М", склад "Н", сторожка "О", тин №2, яма для гасіння вапна №5, тупік залізної дороги №6, вбиральня №8, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ТОВ "ЛІГО-ТОВ" (Ідентифікаційний код 39908443) - скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №15/143-б у скасованій частині залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук