Постанова

від 23.10.2020 по справі 922/2537/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2537/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 (Білецька А. М. - головуючий, судді Гребенюк Н. В., Чернота Л. Ф.) у справі

за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України",

2) Красноградської районної ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Колгосп "Родіна",

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Красноградська районна державна адміністрація Харківської області,

2) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

3) Відділ Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області,

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області

до 1) Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України",

2) Красноградської районної ради,

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У серпні 2016 року Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" (далі - СБК "Родіна") звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") та Красноградської районної ради, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родина"; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995; скасувати державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992.

1.2. В обґрунтування позову СБК "Родіна" зазначив, що 21.04.2016 відбулися збори громадян сіл Лукашівка і Копанки Красноградського району Харківської області та працівників підсобного господарства "Україна" щодо розпаювання землі в підсобному господарстві "Україна", була створена ініціативна група з делегуванням повноважень від територіальної громади для вирішення питання розпаювання землі, встановлення законності надання у постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" у 1995 році земельної ділянки площею 3544,4 гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, та звернення до суду за захистом порушених прав. На звернення ініціативної групи до ПАТ "Укргазвидобування" щодо розпаювання земель підсобного господарства "Україна" надійшла відповідь (лист від 12.05.2016 № 2\2-05-3396), в якій зазначено, що ПАТ "Укргазвидобування" не є сільськогосподарським підприємством, а підсобне сільське господарство "Україна" не являється самостійною юридичною особою. ПСГ "Україна" входить до відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі філії Бурового управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування", і не відносилося до окремих суб`єктів сільськогосподарського виробництва, в т.ч. КСП, земельні ділянки яких підлягають розпаюванню. Крім того, ПАТ "Укргазвидобування" зазначило, що воно законно, ще з 1995 року, на підставі державного акта на право постійного користування землею від 18.12.1995 серії ХР17-18-000665 використовує на території Красноградського району Харківської області земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва. Також у позові СБК "Родіна" вказував, що 29.05.2016 загальними установчими зборами сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" створений сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" з метою вирішення питань по поверненню земель колгоспу "Родіна" з незаконного користування, приватизації земель колгоспу "Родіна" та використання членами кооперативу права на приватизацію відповідно до положень статей 25, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Державна реєстрація кооперативу відбулася 02.06.2016, у подальшому кооператив визначив себе правонаступником колгоспу "Родіна". На думку позивача, приймаючи рішення "Про передачу земель колгоспу "Родіна", у Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області не було повноважень передавати землі колгоспу "Родіна" без припинення права користування земельними ділянками колгоспом та виділення земельної ділянки Хрестищенському УБР. Крім того, СБК "Родіна" зазначав, що ПАТ "Укргазвидобування" не оформило належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку у встановленому законом порядку, тому не набуло право постійного користування спірною земельною ділянкою.

1.3. Крім цього, у жовтні 2016 року Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до Красноградської районної ради Харківської області та ПАТ "Укргазвидобування", в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родина"; скасувати державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995.

1.4. В обґрунтування позовних вимог Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області вказувала, що відповідачами порушені права Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, а саме земельна ділянка площею 3544,4 гектарів, яка перебувала у постійному користуванні колгоспу "Родіна", передана Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" за відсутності підстав припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна", без прийняття рішення про припинення права користування землею попереднім користувачем, без виготовлення, затвердження та погодження проекту відведення земельної ділянки з Володимирівською сільською радою, на території якої розташована спірна земельна ділянка. Також Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області посилалася на те, що ПАТ "Укргазвидобування" користується без належних правових підстав земельною ділянкою площею 3544,4 гектарів, та зазначала, що приймаючи рішення про передачу земель колгоспу "Родіна", Красноградська районна рада Харківської області взяла на себе повноваження Володимирівської сільської ради щодо вирішення питань стосовно розпорядження земельних ділянок, які знаходяться в межах населених пунктів Володимирівської сільської ради, у зв`язку з чим Красноградська районна рада Харківської області порушила права Володимирівської сільської ради, а спірне рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" прийняте не повноважним органом та є недійсним.

1.5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 позов Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" залишено без розгляду, позов Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області задоволено повністю.

1.6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" та у позові Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області відмовлено повністю.

1.7. Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 касаційні скарги Володимирівської сільської ради, СБК "Родіна", ПАТ "Укргазвидобування" задоволені частково, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 і рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 у справі № 922/2537/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

1.8. Під час нового розгляду цієї справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2018 прийнято до розгляду заяву СБК "Родіна" про збільшення позовних вимог від 29.12.2017, з урахуванням уточнень від 19.01.2018 та від 22.01.2018, відповідно до якої СБК "Родіна" просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна";

- припинити право користування земельною ділянкою ПАТ "Укргазвидобування" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18.12.1995;

- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992;

- поновити порушене право на вічне користування земельною ділянкою СБК "Родіна", який є правонаступником колгоспу "Родіна", та визнати за СБК "Родіна" право вічного користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом № 540423 на вічне користування землею та Державним актом № 544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки;

- зобов`язати органи Держгеокадастру та інші уповноважені органи, установи та організації надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом № 540423 на вічне користування землею та Державним актом № 544592 на вічне користування землею, та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів;

- судові витрати, понесені позивачем щодо сплати судового збору, покласти на відповідачів у повному обсязі.

1.9. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 по справі № 922/2537/16 позов СБК "Родіна" до ПАТ "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради задоволено частково; визнано незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна"; припинено право користування земельною ділянкою ПАТ "Укргазвидобування" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18.12.1995; скасовано Державний акт на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992; поновлено порушене право на користування земельною ділянкою СБК "Родіна", який є правонаступником колгоспу "Родіна", та визнати за СБК "Родіна" право користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом № 540423 на вічне користування землею та Державним актом № 544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки; в іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні позову Володимирівської сільської ради до ПАТ "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради відмовлено повністю.

1.10. Рішення місцевого суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується надання колгоспу "Родіна" права користування землею загальною площею 3914,2 га, у т.ч. й в межах , визначених державним актом № 540423 на вічне користування землею та державним актом № 544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки. У матеріалах справи відсутні докази того, що державний акт № 540423 на вічне користування землею та державний акт № 544592 на вічне користування землею припинили свою дію або визнані недійсними. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що видача оскаржуваного акта на право користування землею від 18.12.1995 року відбулася з порушенням діючого на час вчинення цієї дії законодавства без попереднього скасування державного акта на вічне користування землею від 29.11.1951, виданого артілі ім. Молотова, та державного акта на вічне користування землею від 21.02.1953, виданого артілі ім. Ворошилова, об`єднанням яких, в подальшому, було створено Колгосп "Родіна".

Крім того місцевий суд зробив висновок про те, що матеріалами справи підтверджується, що СБК "Родіна" (код ЄДРПОУ 40529050) є правонаступником колгоспу "Родіна" (код ЄДРПОУ 40859363). При цьому зазначив, що твердження ПАТ "Укргазвидобування" про припинення колгоспу "Родіна" в 1992 році не підтверджується матеріалами справи, оскільки інформація щодо припинення колгоспу "Родіна" внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.12.2016 , тому саме з цієї дати колгосп "Родіна", як окрема юридична особа, є припиненим. Відповідно до вимог земельного законодавства, яке діяло на час прийняття рішення Красноградською районною радою народних депутатів, повноваження щодо прийняття рішення про передачу земель в межах населеного пункту та поза межами населеного пункту для ведення селянського господарства мали сільські та селищні Ради народних депутатів. Оскільки частина земельної ділянки, яка була передана в постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, знаходилась в межах населеного пункту, то право на передачу вказаної земельної ділянки мала Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області. Проте, докази звернення Хрестищенського управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні. Таким чином місцевий суд дійшов висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні як докази звернення Хрестищенського управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки та, відповідно, відсутні докази відмови сільської ради в наданні відповідної земельної ділянки, тому Красноградська районна рада народних депутатів не мала повноважень на прийняття рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна". Крім того, місцевий суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття колгоспом "Родіна" рішення про відмову від спірної земельної ділянки, як то було передбачено законодавством, яке діяло на час прийняття рішення від 22.07.1992. Ураховуючи вищевикладене, місцевий суд вказав, що Красноградська районна Рада народних депутатів при винесенні рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" діяла поза межами наданих їй повноважень, у зв`язку з чим було порушено процедуру припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна" та неправомірно передано її Хрестищенському Управлінню бурових робіт, тому позовна вимога СБК "Родіна" про визнання незаконним та скасування рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Ураховуючи те, що судом було встановлено порушення норм чинного законодавства при винесенні Красноградською районною Радою народних депутатів рішення про передачу земель колгоспу "Родіна" від 22.07.1992, колегія суддів дійшла висновку, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна", підлягає скасуванню, оскільки його було видано на виконання рішення, яке визнано судом незаконним. Місцевий суд також дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою ПАТ "Укргазвидобування" та скасування Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 року, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" посилаючись на те, що вказана вимога є похідною від вимоги про скасування як рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна", так і самого Державного акта, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у ПАТ "Укргазвидобування" безпосередньо на підставі зазначеного рішення та виданого на його виконання Державного акта. Щодо позовних вимог СБК "Родіна" про зобов`язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом № 540423 на вічне користування землею та Державним актом № 544592 на вічне користування землею, та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, місцевий суд вказав, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК "Родіна" органами Держгеокадастру та іншими уповноваженими органами, установами та організаціями. При цьому, місцевий суд відмовив у задоволенні позову Володимирівської сільської ради до ПАТ "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради у зв`язку з відсутністю у Володимирівської сільської ради права на спірну земельну ділянку та тим, що її права та законні інтереси не були порушені ПАТ "Укргазвидобування" та Красноградською районною радою. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності посилаючись на те, що СБК "Родіна", як правонаступник колгоспу "Родіна", звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку не пропустив.

1.11. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог СБК "Родіна" скасовано, прийнято в зазначеній частині нове рішення, яким у позові СБК "Родіна" відмовлено повністю. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

1.12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд не погодився з висновком місцевого суду в частині задоволення вимог СБК "Родіна", посилаючись на те, що позивачем жодними доказами не підтверджені права колгоспу "Родіна" на користування землею згідно Державних актів № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова; позивачем не доведено правовий зв`язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався колгосп "Родіна"; не підтверджено жодними доказами факту та обсягу правонаступництва колгоспу "Родіна" за вищезазначеними сільськогосподарськими артілями, в тому числі не надано відповідних розпорядчих документів уповноважених органів, передавальних актів, технічної документації щодо земельних ділянок, проектів відведення земельних ділянок з визначенням їх меж на місцевості. Матеріали справи не містять інформації та доказів передачі прав та обов`язків від вказаних артілей до колгоспу "Родіна", обсяг цих прав та зобов`язань, переліку майна, а також не містять інформації щодо площі, меж та інших ідентифікуючих даних земельних ділянок. Крім того апеляційний суд зазначив, що колгоспу "Родіна" у встановленому порядку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися, право користування спірною земельною ділянкою із зазначенням її координат, площі та призначення за колгоспом "Родіна" відповідним Державним актом не підтверджено. Позивач не надав доказів організації території землекористування колгоспу "Родіна", не представив доказів розроблення на колгосп "Родіна" проектів внутрігосподарського землеустрою, не надав доказів внесення відомостей до державного земельного кадастру стосовно колгоспу "Родіна" у 1989-1995 роках; фактичне користування землею колгоспом "Родіна" з 1992 року також не підтверджується; відсутні правовстановлюючі документи про право постійного користування земельними ділянками, набуте колгоспом "Родіна", в установлених законодавством випадках і станом на 01.01.2002. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав про те, що наявна у справі у вигляді таблиці експлікація площ земель колгоспу "Родіна" та підсобного господарства Хрестищенського управління бурових робіт, не свідчить про набуття колгоспом "Родіна" будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яке є предметом заявленого спору; надання позивачем до суду Державних актів на право постійного користування землею колгоспами, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім.Молотова не підтверджують право користування землею колгоспом "Родіна" в межах, визначених цими актами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" право Колгоспу "Родіна" на землекористування не могло бути припинено, оскільки у нього такого права не існувало, чим спростовується висновок суду першої інстанції про порушення Красноградською районною радою порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою Колгоспом "Родіна", правонаступником якого є позивач. Крім того, апеляційним судом зазначено, що у справі не міститься достовірних доказів того, що земельні ділянки, вказані у Державних актах № 540423 та № 544592, і земельна ділянка, що була надана постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право постійного користування землею ХР 17-18-000665, є однією й тією ж земельною ділянкою або її частиною. У зв`язку з неподанням вищезазначених доказів в підтвердження позову, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість ідентифікації земельних ділянок, як об`єкту цивільних прав, переданих за вказаними Державними актами 1951 та 1953 років, із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, якою користується ПАТ "Укргазвидобування", що на думку позивача порушує його права, як правонаступника Колгоспу "Родіна". Доводи позивача про наявність Державних актів на вічне користування землею колгоспами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, та посилання як на документи, що надають СБК "Родіна" право безстрокового користування земельною ділянкою, є безпідставними, оскільки ці Державні акти видані на ім`я інших осіб, тому посвідчували відповідне право користування артілями ім. Ворошилова та ім. Молотова. Позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка, якою користується ПАТ "Укргазвидобування", повністю чи частково накладається на земельні ділянки, надані сільськогосподарським артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова на вічне користування землею колгоспами № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953. Позивачем не підтверджено, що земельна ділянка, надана в постійне користування відповідачу оскаржуваним рішенням Красноградської районної ради, була надана за рахунок земель, що станом на 1989-1992 роки продовжували перебувати у постійному користуванні колгоспу "Родіна" згідно Державних актів № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953 на вічне користування землею колгоспами. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано поновлено право позивача на користування ділянкою без зазначення конкретної площі такої земельної ділянки, що унеможливлює ідентифікацію такої ділянки, як об`єкту цивільних прав. Також суд вказав, що позивачем не підтверджено документальне оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, щодо якої виник спір, за колгоспом "Родіна", і ця земля не має відношення до земель населеного пункту, тому саме Красноградська районна рада народних депутатів мала повноваження надати спірну земельну ділянку за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання для ведення підсобного сільського господарства. Крім того, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що право користування землею регулюється ЗК України (у відповідній редакції), і в останньому таких підстав, як правонаступництво, для права користування землею не зазначено, тому наданий позивачем Передавальний акт від 10.12.2016 не підтверджує право постійного користування СБК "Родіна" земельною ділянкою площею 3914,2 га реорганізованого колгоспу "Родіна". Крім того, зі змісту вказаного акта не вбачається які саме землі (їх склад, розподіл земель за категоріями) перейшли йому від колгоспу "Родіна". До позовної заяви не надано доказів набуття СБК "Родіна" права користування земельною ділянкою, не додано доказів отримання документу, що посвідчує відповідне право користування такою земельною ділянкою або що здійснено реєстрацію такого права у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; відсутні відомості про те, що останнє набуло у встановленому законом порядку право власності чи користування земельною ділянкою, вказаною у позові, яке підлягає захисту. Набуття СБК "Родіна", як правонаступником Колгоспу "Родіна", прав землекористування згідно Державних актів на вічне користування землею № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, на які послався позивач, матеріалами справи жодним чином не підтверджується. Позивачем також не доведені обставини щодо переходу земель від артілей до колгоспу "Родіна", а в подальшому до СБК "Родіна". З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту судом, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом. Таким чином, позовні вимоги СБК "Родіна" задоволенню не підлягають у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Щодо позовних вимог СБК "Родіна" про зобов`язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом № 540423 на вічне користування землею та Державним актом № 544592 на вічне користування землею та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, апеляційний суд погодився в цій частині з судом першої інстанції, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК "Родіна" органами Держгеокадастру та іншими уповноваженими органами, установами та організаціями. Стосовно заяви ПАТ "Укргазвидобування" про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції вказав про те, що СБК "Родіна", як правонаступник відповідних прав та обов`язків колгоспу "Родіна", звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку не пропустив, однак враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушене, тому позов не підлягає задоволенню саме з підстав його необґрунтованості.

1.13. Постановою Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 922/2537/16 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 залишено без змін.

1.14. Верховний Суд зазначив про правомірність висновків суду апеляції про те, що позивачем не доведено правовий зв`язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався створений у 1989 році колгосп "Родіна", що свідчить про відсутність у вказаного колгоспу "Родіна" будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яка є предметом заявленого спору, а отже і можливість їх порушення відповідачами у справі.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом.

1.15. 19.03.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява СБК "Родіна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 по справі № 922/2537/16, в якій заявник просив скасувати зазначену постанову та ухвалити нову постанову про задоволення апеляційних вимог СБК "Родіна" у повному обсязі.

1.16. В обґрунтування цієї заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та в спростування висновків суду апеляційної інстанції про недоведеність права колгоспу "Родіна" на користування земельною ділянкою згідно державних актів на вічне користування землею № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, а також відсутність окремого державного акта на право користування спірною земельною ділянкою колгоспом "Родіна", заявник посилається на те, що 18.12.2019 СБК "Родіна" на адресу Харківської обласної ради було направлено лист-запит щодо надання йому, як правонаступнику колгоспу "Родіна", інформацію та відповідним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів (рішення, державного акта тощо) на право користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна" за період з 1988-1992 роки.

Як зазначає заявник, 14.02.2020 отримано відповідь Харківської обласної ради (вих № 01-37/386 від 07.02.2020), в якій вказано про отримання радою від Державного архіву Харківської області копії рішення Харківської обласної ради Народних депутатів від 17.09.1990 № 303.

Відповідно до рішення Харківської обласної ради Народних депутатів від № 303 погоджено рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Родіна" від 16.06.1990 (протокол №2) про передачу земельної ділянки загальною площею 521.2 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 432 га, з них ріллі 404.2 га для створення підсобного сільського господарства. Для ведення господарської діяльності, колгоспу "Родіна" у безстрокове користування була передана земельна ділянка розташована у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки та яка перебувала у користуванні колгоспу "Родіна" до об`єднання з колгоспом "Прогрес" на підставі державного акта № 540423 на вічне користування землею та державного акта № 544592 на вічне користування землею у визначених цими актами розмірах та межах.

За доводами заявника, враховуючи те, що державний акт № 540423 на вічне користування землею та державний акт № 544592 на вічне користування землею недійсними або припиненими не визнавалися, підстав для видачі окремого акта на право користування вищезазначеною земельною ділянкою колгоспом "Родіна" не існувало.

Отже, на думку заявника, відповідь Харківської обласної ради, установи на яку відповідно до положень статті 21 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, яка діяла станом на 23.05.1989 рік) було покладено обов`язок щодо видачі державних актів на право користування землею, є належним підтвердженням того, що колгоспу "Родіна" у безстрокове користування була передана земельна ділянка розташована в Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки саме на підставі державних актів № 540423 від 21.02.1953 та № 544592 від 29.11.1951.

Крім того, в спростування висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16, про відсутність підтвердження факту правонаступництва і права користування колгоспом "Родіна" земельною ділянкою, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селищі Лукашівка та селі Копанки на підставі Державних актів № 540423 від 21.02.1953 та № 544592 від 29.11.1951 з моменту його створення, заявник посилається на наступні обставини, які вважає нововиявленими.

Так, 02.03.2020 було направлено адвокатські запити особам, які могли мати відомості щодо діяльності колгоспів, зокрема колишньому голові колгоспу "Родіна" в 1989-192 роках ОСОБА_5 .

12.03.2020 надійшла відповідь від ОСОБА_5 з копіями земельних шнурових книг колгоспів "Родіна", "Перемога" та "Прогрес", всього 5 книг.

У вищезгаданих книгах зазначені розміри земельних ділянок та підстави їх перебування у безстроковому користуванні вищезазначених колгоспів.

Заявник посилається на те, що згідно даних, що містяться в земельній шнуровій книзі колгоспу "Родіна", у користуванні цього колгоспу перебували землі на підставі державного акта № 544592 від 29.11.1951.

Згідно даних, що містяться в земельній шнуровій книзі колгоспу "Перемога" (попередня назва артіль ім. Ворошилова) в користуванні цього колгоспу перебували землі на підставі державного акта № 540423 від 21.02.1953.

Після об`єднання колгоспів "Родіна" та "Перемога" в 1966 році в один колгосп з назвою "Родіна", земельні ділянки на підставі двох зазначених Державних актів були передані в безстрокове користування об`єднаному колгоспу "Родіна". Дане вбачається із земельних шнурових книг де землі артілі "Родіна" 1781,2 га було об`єднано із землями артілі "Перемога" 2176,5 га та в об`єднаного колгоспу "Родіна" площа земель становила 3957 га.

Після об`єднання в 1974 році колгоспів "Родіна" та "Прогрес" в колгосп з назвою "Прогрес", землі колгоспу "Родіна" були передані об`єднаному колгоспу "Прогрес". Зазначене вбачається з Земельної шнурової книги де у 1973 році площа земель була 2962 га, а в 1974 році землі збільшились до 6 919 га (тобто було приєднано землі колгоспу "Родіна" у розмірі З 957 га.

У 1989 році, після прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів Харківської області рішення щодо затвердження рішення зборів уповноважених про розділ колгоспу "Прогрес" на два самостійні господарства - "Прогрес" та "Родіна", колгоспу "Родіна" були передані землі які перебували в його безстроковому користуванні до об`єднання. Тобто, за доводами заявника, землі колгоспів "Родіна" і "Прогрес" повернулися до стану, який був до моменту об`єднання, а отже у колгоспу "Родіна" залишись землі площею 3957 га.

Крім того, заявник посилається на те, що чинний ЗК України на час прийняття не встановив чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни суб`єктами права на земельні ділянки юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) №1-17/2005 22.09.2005 року №5- рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п. 6 розділу X "Перехідні положення" ЗК України " в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення".

Викладені обставини заявник вважає такими, що мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі. Заявник заважує, що зазначені обставини не були і не могли бути відомі СБК "Родіна", а про їх існування останній довідався тільки після отримання відповіді Харківської обласної ради та надання документації Державною архівною установою. Такі обставини, на думку заявника, є нововиявленими та є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/2537/16 заяву СБК "Родіна" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 залишено без змін.

2.2. Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний господарський суд зазначив, що обставини, на які посилається заявник, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції в постанові від 15.05.2018, а є новими доказами, за допомогою яких заявник має на меті переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції, правомірність яких підтверджена судом касаційної інстанції.

Отже, доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводяться до намагань домогтися нового розгляду справи і постановлення нового судового рішення, що є неприпустимим в світлі практики Європейського суду з прав людини.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/2537/16, СБК "Родіна" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами задовольнити.

3.2. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд не дав належної оцінки тому, що обставини, на які посилається СБК "Родіна", не були і не могли бути відомі заявникові, про їх існування кооператив довідався лише після отримання відповіді Харківської обласної ради та надання документації Державною архівною установою.

Заявник касаційної скарги зазначає, що обставини, викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 є такими, що мають значення для вирішення справи - є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки доводять права колгоспу "Родіна" на користування земельною ділянкою згідно державних актів на вічне користування землею № 540423 та № 544592, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молдова, а також підтверджують факт правонаступництва і права користування колгоспом "Родіна" земельною ділянкою, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селищі Лукашівка та селі Копанки на підставі державних актів № 540423 та № 544592 з моменту його створення.

Скаржник акцентує, що обставини, на які посилався СБК "Родіна", є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та мають істотне значення для розгляду цієї справи.

3.3. Інші учасник справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України .

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

4.3. Варто зауважити, що доводи касаційної скарги є аналогічними доводам заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, що були досліджені судом апеляційної інстанції.

Також, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

По-перше, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що надані позивачем відповідь Харківської обласної ради (від 07.02.2020 вих № 01-37/386), в якій вказано про отримання радою від Державного архіву Харківської області копії рішення Харківської обласної ради Народних депутатів від 17.09.1990 № 303, а також відповідь колишнього голови колгоспу "Родіна" в 1989-1992 роках з копіями земельних шнурових книг колгоспів "Родіна", "Перемога" та "Прогрес" є новими доказами, за допомогою яких заявник має на меті довести обставини, у зв`язку з недоведенням яких йому було відмовлено у позові та переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції, тому не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

По-друге, як убачається з матеріалів справи, СБК "Родіна", звертаючись із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, зазначив, що рішення Харківської обласної ради Народних депутатів від 17.09.1990 № 303, яким погоджено рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Родіна" від 16.06.1990 (протокол № 2) про передачу земельної ділянки загальною площею 521.2 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 432 га, з них ріллі 404.2 га для створення підсобного сільського господарства та земельні шнуровані книги колгоспів "Родіна", "Перемога" та "Прогрес", в яких зазначені розміри земельних ділянок та підстави їх перебування у безстроковому користуванні зазначених колгоспів, є нововиявленими обставинами.

Проте, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, що наведені докази існували на час вирішення справи. При цьому, заявник не довів у порядку положення статей 74, 76-79 ГПК України, що такі докази об`єктивно не могли бути ним одержані (та представлені суду) на час розгляду справи в суді першої чи апеляційної інстанції, зокрема, в той же спосіб - шляхом направлення відповідних запитів.

По-третє, апеляційний господарський суд перевіривши істотність зазначених заявником обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) правомірно наголосив, що докази, на які посилається позивач в заяві про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 за нововиявленими обставинами, жодним чином не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність у колгоспу "Родіна" будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яка є предметом заявленого спору, а отже і можливість їх порушення відповідачами у справі, а також не підтверджують факту набуття СБК "Родіна", як правонаступником Колгоспу "Родіна", прав землекористування згідно державних актів на вічне користування землею № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова.

Зокрема, суд апеляційної інстанції дослідивши надані заявником докази зауважив, що рішення Харківської обласної ради Народних депутатів від 17.09.1990 № 303, яким погоджено рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Родіна" від 16.06.1990 (протокол № 2) про передачу земельної ділянки загальною площею 521.2 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 432 га, з них ріллі 404.2 га для створення підсобного сільського господарства, на яке посилається позивач, не є підтвердженням права колгоспу "Родіна" на користування землею згідно державних актів № 540423 від 29.11.1951 та № 544592 від 21.02.1953, та не може вважатися належним доказом того, що земельні ділянки, вказані у Державних актах № 540423 та № 544592, і земельна ділянка, що була надана в постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, є однією й тією ж земельною ділянкою або її частиною.

При цьому, дані, що містяться в земельних шнурованих книгах, на які посилається позивач, не підтверджують право постійного користування спірною земельною ділянкою, щодо якої виник спір, за колгоспом "Родіна", оскільки єдиним доказом підтвердження права користування земельною ділянкою є Державний акт на право користування. Докази, на які посилається позивач, не підтверджують ані обставини щодо переходу земель від артілей до колгоспу "Родіна", а в подальшому до СБК "Родіна", ані факту набуття права на землю СБК "Родіна", як правонаступником колгоспу "Родіна".

4.4. Верховний Суд наголошує, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15.

4.5. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що наведені у заяві СБК "Родіна" обставини, які на думку заявника, є обґрунтованими і достатніми для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції у постанові від 15.05.2018 та є новими доказами, за допомогою яких позивач має на меті переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції, правомірність яких підтверджена судом касаційної інстанції та переглянути остаточне судове рішення, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції правомірно визнав їх такими, що не тягнуть скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, яка набрала законної сили.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви СБК "Родіна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. За змістом частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені СБК "Родіна" у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність нововиявлених обставин для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" залишити без задоволення.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/2537/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ