Рішення

від 28.09.2020 по справі 361/2390/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2390/19

провадження № 2/361/358/20

28.09.2020

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М. за участю секретаря Плиси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства Літківське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності,-

в с т а н о в и в :

Виклад позиції позивача.

У квітні 2019 року до суду надійшла позовна заява Колективного сільськогосподарського підприємства Літківське (далі - КСП Літківське ). В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивачу на праві колективної власності належить гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 . Право колективної власності зареєстроване 11 вересня 2018 року. Після реєстрації права власності на гуртожиток з Державного реєстру прав власності стало відомо, що в гуртожитку АДРЕСА_2 зареєстровано на праві приватної власності приміщення гуртожитку, як квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Підставою реєстрації права власності є Свідоцтво про право власності на житло, видане Радгоспом Літківський згідно розпорядження №131 від 19 грудня 1997 року. Проте, КСП Літківське жодних свідоцтв про право власності на житло видавати 19 грудня 1997 року не могло, як і Радгосп Літківський , оскільки з 1 листопада 1997 року відбувались оформлення та безоплатна передача частки держави у майні Радгоспу Літківський колективу КСП Літківське , у зв`язку з чим таке Свідоцтво про право власності на житло видане Радгоспом Літківський згідно розпорядження №131 від 19 грудня 1997 року є недійсним.

Для захисту своїх порушених прав позивач просить: визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло видане Радгоспом Літківський згідно розпорядження №131 від 19 грудня 1997 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_4 ; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності №29157983 від 26 листопада 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на вищевказану квартиру.

Заперечення відповідача.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Маковій В.В. заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що розпорядження №131 від 19.12.1997 року є правомірним, не оскарженим, що підтверджує дійсність оскаржуваного свідоцтва про право власності. Крім того, представник відповідача подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, яку обґрунтовує тим, що позивач є правонаступником Радгоспу Літківський з 22 грудня 1997 року, тому з цього моменту мав довідатись про порушення своїх прав. Отже, строк позовної давності минув 22.12.2000 року, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяви, інші процесуальні дії.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Басараб Н.В. доводи позову підтримала, просила про задоволення позовних вимог. Щодо пропуску строків позовної давності пояснила, що позивач не видавав оскаржуване розпорядження №131 від 19 грудня 1997 року та дізнався про нього лише після реєстрації права власності на гуртожиток з Державного реєстру прав власності в 2018 році, тобто з цього часу позивачу стало відомо про порушення свої прав, тому вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності на пред`явлення даного позову.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Маковій В.В. у судове засідання не з`явилися, направивши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації до суду не направила свого представника, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видно, що 11 вересня 2018 року зареєстроване право колективної власності КСП Літківське на гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 8,9)

Підставою для виникнення права власності є Наказ 6/440-ВП, виданий 15.12.1997 року Виконуючим обов`язки начальника Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області О.О. Марценюк, акту прийому-передачі державного майна радгоспу Літківський від 22.12.1997 року, договору безоплатної передачі державного майна від 22.12.1997 року, додатку до акту прийому-передачі державного майна КСП Літківське Броварського району Київської області від 11.08.1999 року. (а.с. 11-36)

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 26 листопада 2018 року зареєстроване право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_4 . (а.с. 39-41)

Підставою виникнення права власності є: довідка, видана 10.10.2018 року КП Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації , свідоцтво про право власності на житло, видане 19 грудня 1997 року Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації. (а.с. 42-44)

Так, відповідно до довідки, виданої 10.10.2018 року КП Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації , повідомляється про те, що станом на 01.01.2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_5 від 17.10.2018 року за АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . (а.с. 44)

У свідоцтві про право власності на житло, яке видане 19 грудня 1997 року Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зазначено, що свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 19 грудня 1997 року №131, орган приватизації: Радгосп Літківський .

З наданих відповідачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 16.07.1997 року звернувся із заявою до голови райдержадміністрації Хоменка В.Н. із питанням переобладнання кімнати в гуртожитку в жилу квартиру, так як у нього багатодітна сім`я. (а.с.98)

У Розпорядженні №131 від 19 грудня 1997 року зазначено, що розглянуто прохання наймача ОСОБА_1 та вирішено передати квартиру за адресою: АДРЕСА_6 у приватну спільну (сумісну) власність. Розпорядження підписане керівником органу приватизації Шульга М.В. (а.с. 193).

З вищевказаного розпорядження неможливо розібрати який саме орган приватизації видав вказане розпорядження, проте як видно з акту прийому-передачі державного майна радгоспу Літківський від 22.12.1997 року, договору безоплатної передачі державного майна від 22.12.1997 року, додатку до акту прийому-передачі державного майна КСП Літківське Броварського району Київської області від 11.08.1999 року, ОСОБА_7 станом на грудень 1997 року обіймав посаду голови КСП Літківське .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Згідно із статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 (чинного на час видачі оспорюваного свідоцтва ), гуртожитки є спеціально збудовані або переобладнані для цього житлові будинки, зареєстровані відповідним чином у виконкомі місцевої ради, ордери на заселення яких видавалися не виконкомом, а адміністрацією підприємства, організації, установи.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані державою повноваження щодо обліку житлового фонду та здійснення контролю за його використання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскільки житлові будинки реєструються як гуртожитки органами місцевого самоврядування, то питання зміни статусу цих будинків, а також перевірка законодавчого обґрунтування приватизації їх окремих житлових приміщень та встановлення відповідності цих дій чинному законодавству України, належить саме до їх компетенції. Одночасно, власник гуртожитку, КСП Літківське жодних свідоцтв про право власності на житло видавати 19 грудня 1997 року не могло, як і Радгосп Літківський , оскільки з 1 листопада 1997 року відбувались оформлення та безоплатна передача частки держави у майні Радгоспу Літківський колективу КСП Літківське .

При розгляді даної справи встановлено, що відповідачі набули право власності на квартиру АДРЕСА_3 , внаслідок приватизації житлового приміщення в грудні 1997 року відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Як встановлено з матеріалів справи, вказаний гуртожиток по АДРЕСА_1 перебував у державній власності Радгоспу Літківський та відповідно до акту приймання-передачі державного майна радгоспу Літківський 22 грудня 1997 року переданий у колективну власність КСП Літківський .

Відповідно до статті 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Частина 2 статті 2 вищевказаного Закону ( в редакції чинній на час видачі оскаржуваного свідоцтва від 19.12.1997 року) передбачала, що не підлягають приватизації : квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках ; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, на момент приватизації відповідачем квартири АДРЕСА_3 в гуртожитку, законом була заборонена приватизація кімнат у гуртожитку, а доказів того, що гуртожиток переобладнаний та переведений у житловий будинок до суду не надано.

За таких обставин, орган приватизації - Радгосп Літківський усупереч вимогам чинного на той час законодавства, дозволив приватизувати відповідачам кімнати у гуртожитку, хоч вони й були названі квартирою, що є підставою для визнання оскаржуваного свідоцтва про право власності недійсним.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності, посилаючись на те, що позивач про оскаржуване свідоцтво про право власності повинен був дізнатися з моменту підписання акту прийому-передачі державного майна 22.12.1997 року, та пропустив трирічний строк на звернення до суду із даним позовом.

Так, відповідно до пункту 6 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України від 16 січня 2003 року № 435-IV правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Відповідно до статей 71, 75 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється позовна давність в три роки і застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), неодноразово наголошував, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відповідно до статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

З огляду на викладене, встановлено, що позивач, як власник майна повинен був вчиняти дії щодо збереження свого майна та мав об`єктивну можливість дізнатися про стан та обсяг свого майна. Крім того, з долучених доказів встановлено, що свідоцтво видане на підставі розпорядження органу приватизації Радгоспу Літківський , правонаступником якого є КСП Літківське , що додатково підтверджує обізнаність позивача про оскаржуване розпорядження.

Суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати позовну давність, оскільки з часу видачі оскаржуваного свідоцтва (19 грудня 1997 рік) пройшло більше 20 років і позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважних причин, що перешкоджали йому подати позов протягом такого тривалого часу.

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житло, яке видане згідно розпорядження № НОМЕР_1 від 19 грудня 1997 року Радгоспу Літківський , задоволенню не підлягають у зв`язку із пропуском позивачем строків позовної давності.

Позовна вимога про скасування реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачами є похідною від вищевказаної вимоги, тому також задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Колективного сільськогосподарського підприємства Літківське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Колективне сільськогосподарське підприємство Літківське , код ЄДРПОУ 00849712, адреса місцезнаходження: бул. Незалежності, буд. 8-Б, кв. 49, м. Бровари, Київська область, 07400.

Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради Лівобережне бюро технічної інвентаризації (вул. Широка, буд. 6, с. Зазим`є, Броварський р-н., Київська обл., 07415.

Суддя Н.М. Петришин