Постанова

від 15.10.2020 по справі 462/6071/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6071/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/811/1215/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2020 року у справі за заявою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк про заміну стягувача у виконавчому листі, -

ВСТАНОВИЛА:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Стрюкова І.О. звернулася до суду із заявою, в якій просить замінити сторону у виконавчому листі №462/6071/14-ц від 07.05.2015 р. виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк заборгованості за договором переведення боргу за договором №2010-2/DC невідновлювальної кредитної лінії від 13.01.2010 року в розмірі 12119783,11 грн. Стягнення з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк по 1827,00 грн. судового збору, замість стягувача Публічне акціонерне товариство БМ Банк вказати стягувача Акціонерне товариство ВТБ Банк (місцезнаходження:01024, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319) як правонаступника з правом грошової вимоги до ПАТ СК ЛЕММА .

Заява мотивована тим, що виконавче провадження по стягненню вказаної заборгованості перебувало на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. 06.09.2018 року між АТ БМ Банк як первісним кредитором та АТ ВТБ Банк як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №06092018, відповідно до якого АТ БМ Банк відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за договором №2010-2/DC невідновлювальної кредитної лінії від 13.01.2010 року, який укладено між АТ БМ Банк та ПАТ СК ЛЕММА .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2020 року заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Стрюкової І.О. про заміну стягувача у виконавчому листі № 462/6071/14-ц - задоволено частково.

Замінено сторону у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа №462/6071/14-ц виданого 07.05.2015 р. Залізничним районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк заборгованості за договором переведення боргу за договором №2010-2Т)С невідновлювальної кредитної лінії від 13.01.2010 року в розмірі 12119783,11 грн. та по 1827,00 грн. судового збору, замість стягувача Публічне акціонерне товариство БМ Банк на стягувача Акціонерне товариство ВТБ Банк (місцезнаходження^ 024, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) як правонаступника з правом грошової вимоги до ПАТ СК ЛЕММА .

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

В апеляційній скарзі покликається на те, що доказів передачі прав та обов`язків сторони виконавчого провадження № 47658748, а також доказів зміни зобов`язань (сторони у зобов`язаннях) щодо ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Вказує, що заява АТ "ВТБ Банк" про заміну стягувана у виконавчому листі розглянута судом без участі стягувача у виконавчому провадженні № 47641494 - Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", код ЄДРПОУ 33881201 (т. II, а. с. 75), який начебто відступив право вимоги згідно договору від 06.09.2018 року (т. II, а. с. 76). Саме на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" стягнуто заборгованість рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 29 січня 2015 року (т. І, а. с. 192-194, т. II, а. с. 3).

Однак, договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 06092018 від 06 вересня 2018 року (т. II, а. с. 76) укладений не Публічним акціонерним товариством "БМ Банк", а Акціонерним товариством "БМ Банк".

Зазначає, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомості ні про Публічне акціонерне товариство "БМ Банк", ні про Акціонерне товариство "БМ Банк". З ідентифікаційним кодом 33881201 в Реєстрі зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122), т. II, а. с. 38-42.

Особою, уповноваженою підписувати договори від імені юридичної особи "БМ Банк" з кодом ЄДРПОУ 33881201, згідно Реєстру є керівник ОСОБА_3 (т. II, а. с. 40). Натомість договір № 06092018 від 06 вересня 2018 року (т. II, а. с. 76-78) та акт приймання-передачі прав вимоги (а. с. 79) підписала ОСОБА_4 , доказів повноважень якої матеріали справи не містять.

Просить застосувати наслідки недійсності правочину щодо нікчемного Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 06092018 від 06 вересня 2018 року та акту приймання-передачі (Додаток 2 до Договору), ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2020, року по справі № 462/6071/14-ц скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" № 431/1-2 від 06.02.2020 р. про заміну стягувача у виконавчому листі- відмовити.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи,законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що рішення Залізничного районного суду м.Львова від 29 січня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2015 року задоволено позов ПАТ БМ Банк .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Публічсного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк заборгованість за договором переведення боргу за договором №2010-2/DС не відновлювальної кредитної лінії від 13.01.2010 року ,який укладено 31.05.2013 року в розмірі 12 119 783,11 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк по 1827 грн. сплаченого судового збору. (а.с.192-194 т.1)

На виконання Залізничного районного суду м. Львова від 29 січня 2015 року 07 травня 2015 року видано два виконавчі листи (а.с.248 т.1).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловлом В.О. від 25 травня 2015 року відкрито виконавче провадження (а.с.3-4 т.2 ).

14.02.2017 року старшим державним виконавцем виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу (а.с.75 т.2).

Згідно п.1,2 договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 06092018, укладеного 06 вересня 2018 року між АТ ВТБ Банк (новий кредитор) та АТ БМ Банк (первісний кредитор) новий кредитор набув право вимоги, зокрема, до боржника Публічного акціонерного товариства Страхова компанія ЛЕММА , ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22623173 та договорами забезпечення до нього, про що також сторонами даного Договору підписано акт приймання-передачі прав вимоги.

Відповідно до укладеного між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань, вимога до ПАТ СК ЛЕММА відступлена за плату в розмірі 15 682 297 грн 42 коп..

Згідно меморіального ордеру №3071 від 06.09.2018 р. АТ ВТБ Банк сплатило на рахунок АТ БМ Банк 15 682 297 грн. 42 коп. на виконання вимог договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 06092018, укладеного 06 вересня 2018 року.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

У статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

З урахуванням вказаного, задовольняючи заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню. Крім того, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.02.2017 року, виконавчий документ виконано частково лише в сумі 4694,82 грн. Повернення виконавчого документу не перешкоджає стягувачу повторно пред`явити виконавчий лист до виконання в строк до 14.02.2020 року.

Згідно з ч.5 ст.37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18, і від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18, Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Твердження заявника, про те, що договір відступлення права вимоги є нікчемним суд визнає безпідставним з огляду на положення статті 204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦПК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Посилання заявника на те, що меморіальний ордер №3071 від 06.09.2018 року не є доказом виконання умов договору про відступлення прав вимоги є безпідставним, оскільки зазначений меморіальний ордер містить всі обов`язкові реквізити передбачені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а відтак є первинним бухгалтерським документом та нележним доказом у справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, -і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, g 40, ЄСПЛ від 19 березня 1997 року).

Колегія суддів зазначає, що Договір відступлення права вимоги від 06.09.2018 року має юридичну силу, на час постановлення оскаржуваної ухвали, ніким не скасований.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин в тому числі боржника ОСОБА_1 , оскільки договір відступлення прав вимоги до нього не укладався.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в державному реєстрі юридичних осіб ПАТ БМ Банк чи АТ БМ Банк , а наявність лише ТзОВ БМ Банк , колегія суддів зазначає, що саме АТ БМ Банк є правонаступником ТзОВ БМ Банк .

Твердження апелянта про те, що договір про відступлення прав вимоги укладений не Публічним акціонерним товариством "БМ Банк", а Акціонерним товариством "БМ Банк" не приймається судом до уваги, оскільки організаційно-правова форма товариства визначається установчими документами .

Посилання заявника про те, що суд розглянув справу у відсутності стягувача не є підставою для скасування законної ухвали, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про розгляд заяви. Крім цього, процесуальний закон встановлює стислі строки для розгляду такої заяви, а саме 10 днів , а розумність строків розгляду справи є одним із принципів цивільного судочинства, якого суд повинен дотримуватися.

Інші доводи апеляційної скарги скарги не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 22 жовтня 2020 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Приколота Т.І.

Шандра М.М.