Постанова

від 22.10.2020 по справі 161/1045/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/1045/17 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/980/20 Категорія: 84 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Сокальське племпідприємство про стягнення коштів, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Сокальське племпідприємство про стягнення коштів.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2017 року його позов було задоволено, та видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення.

Крім того стягував ОСОБА_1 зазначав, що отримавши виконавчий лист, не пред`явив його до виконання із-за необхідності сплати авансового платежу у великому розмірі. Коли сплата авансового платежу рішенням Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року була визнана неконституційною виявив втрату виконавчого листа. Причиною втрати виконавчого листа вважає зміну місця проживання та тривалу відсутність у місці проживання.

Покликаючись на вищевказані обставини ОСОБА_1 просив суд видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2017 року у справі № 161/1045/17.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року в задоволенні заяви стягувача ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про видачу дубліката виконавчого листа.

Апеляційна скарга стягувача ОСОБА_1 мотивована тим, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання ним не пропущені, а причини втрати виконавчого листа, які він навів у поданій до суду заяві, є поважними, що не було враховано судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Відзиви на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавались.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про місце та час апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток представнику стягувача та відповідачам.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, враховуючи наведене, ухвалила розглядати справу проводити за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, виходив з того, що стягувачем не подано клопотання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який ним пропущений, та не надано жодних доказів на підтвердження втрати виданого судом виконавчого документа.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/1045/17 від 10.05.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто в його користь з ТзОВ Сокальське племпідприємство 2290550 грн. боргу та стягнуто солідарно з ТзОВ Сокальське племпідприємство і ОСОБА_3 2000 грн. боргу за договором купівлі-продажу від 01 квітня 2014 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с.78-80).

З матеріалів справи слідує, що на підставі вищевказаного рішення суду виконавчий лист від 26 травня 2017 року виданий 01 червня 2017 року представнику позивача ОСОБА_4 , однак цей виконавчий документ не було пред`явлено до виконання.

Звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа стягувач ОСОБА_1 зазначав, що виконавчий документ було втрачено, однак не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до частини 1 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно до ч.6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Статтею 433 ЦПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа особа, на користь якої вирішено судовий спір, може звернутись лише в межах строку пред`явлення його до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що цілком відповідає правовому висновку зробленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі № 2-836/11.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2917 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТзОВ Сокальське племпідприємство про стягнення коштів ніким не оскаржувалось та набрало законної сили 23 травня 2017 року, а тому строк пред`явлення стягувачем ОСОБА_1 виконавчого листа до виконання, отриманого його представником ОСОБА_5 , закінчився 25 травня 2020 року. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа ОСОБА_1 звернувся до суду лише 2 червня 2020 року, тобто поза межами трьохрічного строку встановленого законом для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та не подав окрему заяву до суду про поновлення вказаного строку, що є необхідною попередньою підставою для вирішення питання про видачу за його заявою дубліката виконавчого документа.

Отже, на думку колегії суддів, наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Закону України Про виконавче провадження дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів підстав для її зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді