Ухвала

від 17.02.2021 по справі 161/1045/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1045/17

Провадження № 6/161/73/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, -

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Василюка І.М. звернувся в суд із заявою поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

На обґрунтування вказаної заяви зазначено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто в його користь з ТзОВ Сокальське племпідприємство 229 550 гривень боргу та стягнуто солідарно з ТзОВ Сокальське племпідприємство та ОСОБА_2 2000 гривень боргу за договором купівлі-продажу від 01 квітня 2014 року, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. З метою здійснення примусових заходів щодо виконання рішення судом стягувачу видано виконавчий лист.

На момент отримання виконавчого листа діяла норма, яка передбачала обов`язок стягувача сплатити авансовий внесок при пред`явленні виконавчого документа. Розмір авансового внеску для ОСОБА_1 становив 32 000 гривень, що стало перешкодою для нього пред`явити виконавчий лист в цій справі до виконання.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року визнано неконституційною ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , якою визначалися ставки авансового внеску.

Разом з тим, ОСОБА_1 виявив факт втрати оригіналу виконавчого листа. Причиною втрати виконавчого документа заявник вказує зміну його місця проживання та тривалу відсутність за місцем реєстрації.

Виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду в цій справі не пред`являвся до виконання.

Трирічний строк для пред`явлення виконавчого документа до стягнення закінчився в період дії карантину, введеного з метою недопущення розповсюдження COVID-19. Наведені обставини в своїй сукупності, на думку заявника, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до судку із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та наявності підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

На підставі наведеного заявник просить поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого документа на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року у справі №161/1045/17.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник заявника адвокат Василюк І.В. подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Боржник ОСОБА_3 та представник боржника ТзОВ Сокальське племпідприємство в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто в його користь з ТзОВ Сокальське племпідприємство 229 550 гривень боргу та стягнуто солідарно з ТзОВ Сокальське племпідприємство та ОСОБА_2 2000 гривень боргу за договором купівлі-продажу від 01 квітня 2014 року, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі вищевказаного рішення суду 01 червня 2017 року представнику позивача ОСОБА_4 судом видано виконавчий лист.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18.

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Судом встановлено, що виконавчий лист, виданий судом на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТзОВ Сокальське племпідприємство про стягнення коштів, на виконанні не перебував. Наведене підтверджується довідкою Сокальського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) від 14 січня 2021 року та результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час видачі судом виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суд встановив, що строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання в цій справі закінчився 25 травня 2020 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою ст. 433 ЦПК України в разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважність причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до стягнення заявник зазначає ту обставину, що на час ухвалення судом рішення в цій справі діяла норма, яка передбачала обов`язок стягувача сплатити авансовий внесок при пред`явленні виконавчого документа. Враховуючи великий розмір авансового внеску, ОСОБА_1 не зміг реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого листа до виконання вчасно.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року положення ч.2 ст.26 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Конституційний Суд України наголосив, що держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеними положеннями ч.2 ст.26 Закону України Про виконавче провадження правовим регулюванням щодо обов`язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов`язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням ст.3, 8 ч. 1, ч.2 ст.55, ч.1, ч.2 ст.129-1 Конституції України.

Вирішуючи питання поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд також враховує, що такий строк у стягувача ОСОБА_1 закінчився в період дії карантину, введеного з метою недопущення розповсюдження COVID-19.

Таким чином, враховуючи, що оригінал виконавчого листа за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року у справі №161/1045/17 втрачений стягувачем, рішення суду не виконане, суд вважає , що з метою забезпечення реалізації права заявника на справедливий суд заява ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , с у д, -

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого документа на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Сокальське племпідприємство про стягнення коштів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.В. Олексюк