Рішення

від 26.10.2020 по справі п/320/811/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року справа №П/320/811/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ржищівської міської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального некомерційне підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня", а саме: експлуатації терапевтичного відділення, лабораторії за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд.15-а, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№15-22, зазначених в акті позапланової перевірки від 07.11.2019 №249.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Комунального некомерційне підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради, що розташоване за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд.15-а, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ржищівську міську раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради повністю було усунено 7 порушень, про які вказано в акті перевірки від 07.11.2019 №249, зокрема: встановлено блискавкозахист на покрівлі дитячого відділення закладу охорони здоров`я, яка є найвищою точкою будівлі; частково обладнано евакуаційні виходи освітленням; зроблено пологий поріг на шляху евакуації з приміщення; встановлені пристрої на вихідних дверях для відкривання їх без допомоги ключа з середини приміщення.

Крім того, відповідач зазначив, що директор Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради звернувся до Ржищівської міської ради з клопотанням про виділення грошових коштів для проведення заходів з оброблення дерев`яних конструкцій вогнезахисним розчином та обладнанням терапевтичного відділення лікарні системою оповіщення та управління евакуюванням людей та системою автоматичної пожежної сигналізації та її вивиденням на пульт централізованого спостереження.

Ржищівська міська рада у поясненнях по справі зазначила про те, що у місцевому бюджеті відсутні кошти для усунення порушень, про які вказано в акті перевірки від 07.11.2019 №249. Проте, органом місцевого самоврядування вчиняють дії по вирішенню даного питання.

Усною ухвалою суду від 20.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2020 о 16 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

10.09.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.09.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради (ідентифікаційний код 01994646, місцезнаходження: 09230, Київська обл., м.Ржищів, вул.Тараса Шевченка,буд.15А) зареєстровано в якості юридичної особи 17.06.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.43-47).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.01.2020 №197480514 нежитлові будівлі (терапевтичне відділення - лабораторія лікарні, площею 841,9 кв.м., дитяче відділення лікарні, площею 249,7 кв.м., харчоблок лікарні, площею 131,9 кв.м., морг, площею 20,00 кв.м., бухгалтерія лікарні, площею 157,1 кв.м.) за адресою: Київська обл., м.Ржищів, вул.Шевченка, буд.15а, перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Ржищів (а.с.37-42).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.11.2019 по 07.11.2019 провідним інспектором Кагарлицького ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Онищенком Сергієм Михайловичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 31.10.2019 №1167 (а.с.11) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради, що розташоване за адресою: Київська область, м.Ржищів, вул.Шевченка, буд.15-а, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 07.11.2020 №249 (а.с.25-33).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) пп.4. п.2.1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 6 розділу ІV Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання - не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопроводу з пожежними гідрантами на тиск та витрату води;

2) пункт 1.4 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014, п.20.1.3 ДСТУ Б EN 12845:2011 - на об`єкті відсутній резерв пожежних сповіщувачів та зрошувачів, що повинен складати 10% від кількості змонтованих;

3) підпункт 9, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014 - біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на них літерного індексу ПВ, цифровим зазначенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми;

4) глава 8, розділ II НАПБ А.01.001- 2014 - не поновлено відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

5) пункт 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою скрутки;

6) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисними розчином;

7) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу;

8) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ A.01.001-2014 додаток A (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

9) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

10) пункт 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, пункт 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - приміщення та зовнішні установки не обладнано від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів системою блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

11) пункт 2.17 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - оздоблення стін в приміщенні приймальні виконано із горючих матеріалів;

12) пункт 3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

13) пункт 2.31 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до ДБН В.1.1-7:2016;

14) пункт 2.27 розділу III НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень;

15) пункт 2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

16) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10 додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу;

17) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

18) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

19) пункт 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, пункт 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - приміщення та зовнішні установки не обладнано від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів системою блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

20) пункт 2.31 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до ДБН В.1.1-7:2016;

21) глава 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.3.8 ДБН В.1.1.7-2016 - на підлозі по шляху евакуації з приміщення допускається перепад висот більше ніж 0,05м.;

22) пункт 2.27 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщення;

23) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

24) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не проведено технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водогону в приміщенні цеху з перевіркою на працездатність шляхом пуску води та з послідуючою реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кранів;

25) пункт 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено справний стан наявного пожежного кран-комплекту.

Виявлення порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які вказані в акті перевірки від 07.11.2019 №249 під пунктами 15-22, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 07.11.2019 №249 встановлено 25 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, 7 з яких (пункт 15-22 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства"), які були виявлені під час перевірки терапевтичного відділення та лабораторії Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001- 2014.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001- 2014), затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.31 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001- 2014.

Відповідно до пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Згідно з пунктом 7.3.27 ДБН В.1.1-7-2016. Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги (далі - ДБН В.1.1-7-2016) у сходових клiтках типу СК2 заскленi свiтловi лiхтарi в покриттi повиннi мати плащу не менше нiж 4 м2 i люк для димовидалення площею не менше нiж 1,2 м2 з дистанцiйним керуванням (з кожного поверху). Заповнення зазначених прорiзiв слiд передбачати з армованого або загартованого скла.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення вказаного порушення та часткового обладнання освітленням евакуаційних виходів.

Так, на підтвердження наданих пояснень до матеріалів справи додано фотокопії із зображенням ламп із написом "Вихід" над виходом з будівлі (а.с.95-97).

Суд зазначає, що зі змісту вказаних фотокопій не є можливим встановлення факту повного усунення відповідачем вказаного порушення, оскільки належним та допустимим доказом має бути акт позапланової перевірки, проведеної на підставі звернення відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом усунення (відсутності на теперішній час) відповідного порушення.

При цьому, що суд наголошує на тому, що відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив його часткове усунення.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил №1417 не було усунено повністю.

Стосовно порушення відповідачем глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 та пункту 7.3.8 ДБН В.1.1.7-2016.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу III Правил №1417 визначено, що керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.

Відповідно до пункту 2.15 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

Згідно з пунктом 7.3.8 ДБН В.1.1.7-2016 на пiдлозi по шляху евакуації не допускаеться влаштовувати перепади висот i виступи, за винятком: а) перепаду висот, на я кому влаштовано пандус з ухилом не бiльше нiж 1 :6; б) перепаду висот понад 0,45 м, на якому влаштованi сходи, що мають не менше трьох схiдцiв i огорожу з поручнями; в) порогiв, якi влаштовуються в евакуацiйних виходах i мають висоту не бiльше нiж 0,05 м.

На підтвердження усунення вказаного порушення відповідачем додано до матеріалів фотокопію із зображенням підлоги (а.с.97).

Проте, з вказаного фото не є можливим встановлення дотримання відповідачем перепаду у висоті порогу не бiльше нiж 0,05 м, а тому суд не вбачає підстав для висновків щодо усунення Комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради відповідного порушення. Належним доказом, як було вказано вище, має бути акт позапланової перевірки.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.27 розділу ІІІ НАПБ А.01.001- 2014 та пункт 7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016.

Відповідно до пункту 2.27 розділу ІІІ Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м -2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м -2 , у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Пунктом 7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016 передбачено, що дверi евакуацiйних виходiв з коридорiв поверху, сходових клiток, вестибюлiв (фойе, холiв) та iншi дверi на шляхах евакуацiї не повиннi мати запорiв, що перешкоджають ix вiльному вiдчиненню зсередини без ключа у разi пожежi.

На підтвердження усунення вказаного порушення відповідачем додано до матеріалів справи фотокопії із зображенням дверей аварійного виходу лікарні, які обладнані пристроєм щодо відкривання дверей зсередини без ключа (а.с.98-99).

Проте, з наданих фотографій неможливо встановити місце розміщення відображених на фото об`єктів та їх відношення до спірних правовідносин, оскільки не виключає можливість зображення на фото сторонніх об`єктів. У той же час, акт позапланової перевірки, з відображеним у ньому фактом усунення вказаного порушення, відповідач суду не надав.

Стосовно порушення відповідачем пункт 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001- 2014 та пункт 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 .

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об`єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об`єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об`єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

- струм розтікався декількома паралельними шляхами;

- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.

Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об`єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (пункт 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Згідно з пунктом 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв`язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з`єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.

Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.

Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об`єкта електрично об`єднуються і з`єднуються з системою блискавкозахисту.

З`єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об`єкта, що захищається.

З`єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з`єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.

Пунктом 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкозахисні пристрої об`єктів, після закінчення будівництва (реконструкції), приймаються в експлуатацію робочою комісією і передаються в експлуатацію замовнику до початку монтажу технологічного устаткування, завезення і завантаження в будівлі і споруди устаткування і цінного майна.

Приймання блискавкозахисних пристроїв на діючих об`єктах здійснюється робочою комісією.

Склад робочої комісії визначається замовником, до складу робочої комісії можуть залучатися представники: особи, відповідальні за електрогосподарство; підрядної організації; органу державного пожежного нагляду.

Робочій комісії пред`являються наступні документи: затверджені проекти пристрою блискавкозахисту; акти на приховані роботи (щодо влаштування і монтажу заземлювачіві струмовідводів недоступних для огляду); акти випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації (дані про опір всіх заземлювачів, результати огляду і перевірки робіт щодо монтажу блискавкоприймачів, струмовідводів, заземлювачів, елементів їх кріплення, надійності електричних з`єднань між струмопровідними елементами тощо).

Робоча комісія проводить повну перевірку і огляд виконаних будівельно-монтажних робіт із монтажу блискавкозахисних пристроїв.

Приймання блискавкозахисних пристроїв об`єктів, що будуються, оформлюється актами приймання устаткування для пристроїв блискавкозахисту. Введення блискавкозахисних пристроїв в експлуатацію оформлюється, як правило, актами-допусками відповідних органів державного контролю і нагляду.

Після приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту складаються паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту, які зберігаються у відповідального за електрогосподарство.

Акти, затверджені керівником організації, разом з представленими актами на приховані роботи і протоколи вимірювань включаються в паспорт блискавкозахисних пристроїв.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення вказаного порушення, на підтвердження чого додано до матеріалів справи акт прийому в експлуатацію і випробування контуру заземлення від 12.12.2017, паспорт громозахисного контура від 29.09.2017 та відповідні фотокопії будівлі (а.с.92-94)

Дослідивши акт прийому в експлуатацію і випробування контуру заземлення від 12.12.2017 та паспорт громозахисного контура від 29.09.2017, суд дійшов висновку про те, що вказані документи не підтверджують факт усунення Комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" вказаного порушення, оскільки такі документи датовані раніше, ніж акт від 07.11.2019 №249, в якому зафіксоване таке порушення.

Крім того, зі змісту наданої відповідачем фотокопії будівлі не є можливим встановлення усунення відповідачем у повному обсязі відповідного порушення.

Акт позапланової перевірки, з відображеним у ньому фактом усунення відповідного порушення, відповідач суду не надав.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 1.1-1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункту 5.8, додатку А та пункт 10 додаток Б.1 ДБН В.2.5-56:2014.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

За умовами пункту 5.8 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд виводяться на пульти пожежного спостерігання з урахуванням вимог 5.6 та таблиці А.1 додатка А цих будівельних норм.

Відповідно до пункту 5.6 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 побудова системи протипожежного захисту, її технічні характеристики (наприклад, вид вогнегасної речовини, спосіб гасіння, тип і кількість пожежних сповіщувачів тощо) визначаються проектною організацією в залежності від функціонального призначення, конструктивних та об`ємно-планувальних рішень будинку (споруди).

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Ржищівської міської ради із листом вих.№802 від 12.11.2019, у якому просив надати грошові кошти для усунення порушень, а саме: обладнати систему лікарні блискавкозахистом; обладнати приміщення будівлі лікарні системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу та встановити автоматичну пожежну сигналізацію (а.с.91).

Комунальне некомерційне підприємство "Ржищівська міська лікарня" звернулось до Ржищівської міської ради із листом вих.№64 від 11.02.2020, в якому також просило допомогти вирішити питання щодо усунення відповідних порушень, зафіксованих в акті перевірки від 07.11.2019 №249 (а.с.125).

Проте, наведені обставини свідчать лише про спробу вирішити спірні питання, однак лише наміри встановленню сигналізації та близкавкозахисту не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усіх усунення вищевказаних порушень.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача встановлених і функціонуючих пристроїв блискавкозахисту, які призначенні для захисту будівлі від попадання прямих ударів блискавки, та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 07.11.2019 №249 під пунктами 15-22.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня", а саме: експлуатації терапевтичного відділення, лабораторії за адресою: Київська область, м.Ржищів, вул.Шевченка, буд.15-а, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень пунктів 15-22, зазначених в акті позапланової перевірки від 07.11.2019 №249.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня", а саме: експлуатації терапевтичного відділення та лабораторії за адресою: Київська область, м.Ржищів, вул.Шевченка, буд.15-а, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№15-22, зазначених в акті позапланової перевірки від 07.11.2019 №249.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.