Постанова

від 12.01.2021 по справі п/320/811/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/811/20 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради, третя особа - Ржищівська міська рада про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- застосувати захід реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі комунального некомерційного підприємства Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради, а саме: експлуатації терапевтичного відділення та лабораторії за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд.15-а, шляхом зобов`язання комунального некомерційного підприємства "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№ 15-22, зазначених в акті позапланової перевірки від 07.11.2019 № 249.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням комунальне некомерційне підприємство Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що комунальне некомерційне підприємство "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради (ідентифікаційний код 01994646, місцезнаходження: 09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Тараса Шевченка, буд. 15А) зареєстровано в якості юридичної особи 17.06.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43-47).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.01.2020 № 197480514 нежитлові будівлі (терапевтичне відділення - лабораторія лікарні, площею 841,9 кв.м., дитяче відділення лікарні, площею 249,7 кв.м., харчоблок лікарні, площею 131,9 кв.м., морг, площею 20,00 кв.м., бухгалтерія лікарні, площею 157,1 кв.м.) за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 15а, перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Ржищів (а.с.37-42).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.11.2019 по 07.11.2019 провідним інспектором Кагарлицького ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Онищенком Сергієм Михайловичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 31.10.2019 № 1167 (а.с.11) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради, що розташоване за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 15-а, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 07.11.2020 № 249 (а.с. 25-33).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення комунальним некомерційним підприємством "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) пп.4. п.2.1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 6 розділу ІV Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання - не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопроводу з пожежними гідрантами на тиск та витрату води;

2) пункт 1.4 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014, п.20.1.3 ДСТУ Б EN 12845:2011 - на об`єкті відсутній резерв пожежних сповіщувачів та зрошувачів, що повинен складати 10% від кількості змонтованих;

3) підпункт 9, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014 - біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на них літерного індексу ПВ, цифровим зазначенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми;

4) глава 8, розділ II НАПБ А.01.001- 2014 - не поновлено відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

5) пункт 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою скрутки;

6) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисними розчином;

7) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу;

8) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ A.01.001-2014 додаток A (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

9) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

10) пункт 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, пункт 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - приміщення та зовнішні установки не обладнано від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів системою блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

11) пункт 2.17 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - оздоблення стін в приміщенні приймальні виконано із горючих матеріалів;

12) пункт 3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

13) пункт 2.31 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до ДБН В.1.1-7:2016;

14) пункт 2.27 розділу III НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень;

15) пункт 2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

16) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10 додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу;

17) пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

18) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

19) пункт 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, пункт 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - приміщення та зовнішні установки не обладнано від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів системою блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

20) пункт 2.31 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до ДБН В.1.1-7:2016;

21) глава 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.3.8 ДБН В.1.1.7-2016 - на підлозі по шляху евакуації з приміщення допускається перепад висот більше ніж 0,05м.;

22) пункт 2.27 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014, пункт 7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщення;

23) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 - не виведено сигнал від приймальної станції АПС на пульт централізованого спостереження;

24) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не проведено технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водогону в приміщенні цеху з перевіркою на працездатність шляхом пуску води та з послідуючою реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кранів;

25) пункт 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено справний стан наявного пожежного кран-комплекту.

Виявлення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які вказані в акті перевірки від 07.11.2019 № 249 підпунктами 15-22, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки в ході проведення позапланового заходу відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, то є обґрунтовані підстави для застосування заходів реагування, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що порушення виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які дійсно могли спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, відсутні, а тому застосування заходів реагування є недоцільним, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V), Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18.01.2001 № 2245-ІІІ (далі - 2245-ІІІ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта зупинення експлуатації приміщень, якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність вказаних в позові порушень (підпункти 15-22 акту перевірки від 07.11.2019 № 249) вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Доводи апелянта про те, що виявлені позивачем у ході перевірки порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідачем частково було усунуто, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилось є небезпечним для життя і здоров`я людей.

При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, зупинки експлуатації (роботи) нежитлових будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що встановлення фактів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих актом перевірки від 07.11.2019 № 249, можливе лише за наявності акту заходу державного нагляду (контролю), із зазначенням про відсутність виявлених порушень вимог законодавства. Водночас, такий акт контролюючого органу відсутній.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що застосування заходів реагування є способом спонукання до усунення виявлених порушень, а не санкцією за виявлені порушення і якщо за результатами усунення порушень залишається хоча б одне порушення, що загрожує життю і здоров`ю людей - заходи реагування належать застосуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апелянта про те, що позивач не обґрунтував необхідності застосування таких заходів реагування, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров`ю людей у більшості з виявлених контролюючим органом порушень (підпункти 15-22 акту перевірки від 07.11.2019 № 249) та необхідність застосування вказаних заходів реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем та відповідачем не спростовані.

Також, не приймаються колегією суддів до уваги доводи апелянта про те, що зупинення експлуатації терапевтичного відділення та лабораторії за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 15-а матиме несприятливі наслідки для прав громадян, так як комунальне некомерційне підприємство Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради буде позбавлено можливості виконувати свої функцій щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки це не є підставою для допущення здійснення діяльності відповідача з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки, а навпаки, враховуючи цільове призначення даного закладу, вказує на пріоритетність їх дотримання.

При цьому, інші аргументи та доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та для застосування до відповідача відповідних заходів реагування, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства Ржищівська міська лікарня Ржищівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.01.2021.