Рішення

від 15.10.2020 по справі 620/2297/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

15 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2297/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Щербака І.І.,

та представника відповідача Балишева М.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" (далі - ТОВ "АКБ "Моноліт", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000790500 від 05.03.2020, прийняте ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі акту перевірки від 07.02.2020 № 166/14/38704177.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на підставі сумнівів та припущень посадових осіб контролюючого органу, без врахування фактичних обставин справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено декларування правовідносин з ТОВ "ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "КАУСА", ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП", за якими позивачем оформлені видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні, які не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності. Зокрема, зазначає, що виявлено невідповідність придбання товару (робіт, послуг) з реалізованим по ланцюгу постачання, відсутність імпорту даного товару, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом. До перевірки не надані документи, які підтверджують перевезення товарів. Також, контролюючий орган зазначає, що в ході перевірки не надані сертифікати якості виробника товарів. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій зазначено аналогічні обставини, викладені в позові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ "АКБ "Моноліт" з 17.04.2013 зареєстроване в якості юридичної особи, яку взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби 18.04.2013.

ГУ ДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АКБ "Моноліт" щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , за липень-вересень, грудень 2018 року, лютий, квітень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ КАУСА , за серпень 2018 року, січень, липень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП", за результатами якої складений акт № 166/05/38704177 від 07.02.2020 (а.с.35- 58 том № 1).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 1356014,00 грн, у тому числі за липень 2018 року - 53613,00 грн, за серпень 2018 року - 723338,00 грн, за вересень 2018 року - 267000,00 грн, за грудень 2018 року - 42915,00 грн, за січень 2019 року - 76100,00 грн, за лютий 2019 року - 102527,00 грн, за квітень 2019 року - 48125,00 грн, за липень 2019 року - 42396,00 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні, які мають реквізити продавців - ТОВ "ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "КАУСА", ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП" складені всупереч вимог статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності позивача господарських операцій з придбання товарів та послуг.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 № 00000790500, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1695017,50 грн, у тому числі 1356014,00 грн за податковими зобов`язаннями та 339003,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.59 том № 1).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами перевірки, ТОВ "АКБ "Моноліт" звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою від 24.03.2020 № 24-03/20-01, в якій останнє просило визнати недійсним і скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення (а.с.61-76 том № 1).

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України 13.05.2020 прийнято рішення № 15946/6/99-00-08-05-01-06 про результати розгляду скарги, яким скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке є предметом даного спору - без змін (а.с.77-91 том № 1).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення відображені у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням №88.

З матеріалів справи слідує, що в межах своєї господарської діяльності позивачем укладено:

договір генерального підряду № 227 від 27.02.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю Кролевецький завод силікатної цегли (замовник), відповідно до якого позивач (підрядник) зобов`язується відповідно до вимог нормативно-технічної документації, інструкцій (інших нормативних документів) та умов договору, виготовити та затвердити у відповідних органах проектну документацію на роботи по реконструкції під`їзної колії замовника по станції Кролевець Південно-Західної залізниці (а.с.147-151 том № 2);

договір поставки № 312 від 12.03.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю Кролевецький завод силікатної цегли (покупець), відповідно до якого позивач (постачальник) зобов`язується в погоджені сторонами терміни передати у власність покупця конструкційні елементи для обладнання залізничної під`їзної колії (далі - товар), а покупець зобов`язується вчасно прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (а.с.152-154 том № 2);

договір підряду в капітальному будівництві № 726 від 26.07.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-С (МХП), відповідно до якого позивач (контрагент) зобов`язується у встановлені строки за завданням МХП виконати будівельно-монтажні роботи, зазначені в додатках до договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені роботи (а.с.187-191 том № 2).

Позивачем на підтвердження виконання умов даних договорів надані суду: специфікації № 1-6 до договору поставки № 312 від 12.03.2018, видаткова накладна № 5 від 27.06.2018, акти приймання-передачі матеріалів для виконання робіт на підставі договору генерального підряду № 227 від 27.02.2018, акт від 21.11.2018, картка рахунку 361 за січень 2018 року - грудень 2019 року, локальний кошторис на будівельні роботи, податкові накладні, додаток № 2 до договору№ 726 від 26.07.2018, видаткові накладні, акт комісії щодо прийняття на відповідність вимогам ПТЕ залізниць України новозбудованої під`їзної колії ТОВ Агро-С по станції Яготин від 17.04.2019, (а.с.155-186, а.с.192-213 том № 2).

З матеріалів справи слідує, що придбані ТОВ АКБ Моноліт продукція (роботи) у контрагентів ТОВ "ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "КАУСА", ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП", були необхідні для здійснення позивачем своєї господарської діяльності щодо виконання будівельних та ремонтних робіт в рамках укладених вищезазначених договорів поставки, підряду та генерального підряду з замовниками таких робіт - ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли та ТОВ Агро-С .

Так, між ТОВ "АКБ "Моноліт" (покупець) та ТОВ "ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ" (постачальник) укладено договір поставки № 4/11/05 від 11.05.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його. Обсяг, найменування, асортимент товару визначається сторонами у заявці покупця та видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється на умовах DAP (а.с.202-207 том № 1).

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору надані суду: видаткові накладні № 203 від 23.05.2018, № 204 від 25.05.2018, № 205 від 29.05.2018, довіреність № 5/127 від18.05.2018 на отримання товару, товарно-транспортні накладні № 023342 від 23.05.2018, № 023346 від 25.05.2018, № 023350 від 29.05.2018, відомості про вантаж, платіжні доручення № 237 від 14.05.2018, № 266 від 05.06.2018, № 386 від 03.08.2018, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631, податкові накладні від 23.05.2018 № 203, від 25.05.2018 № 204, від 29.05.2018 № 205 (а.с.208-222, 227-229 том № 1).

Також, між ТОВ "АКБ "Моноліт" (покупець) та ТОВ "КАУСА" (постачальник) укладено договір поставки № 42 від 04.07.2018, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця комплектуючі матеріали для будівництва залізниці, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість згідно рахунку-фактури. Асортимент, кількість, ціни товару узгоджуються сторонами у Додаткових угодах до договору, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору. Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок (а.с.230-231 том № 1).

На підтвердження виконання умов даного договору були надані суду: специфікація, додаткові угоди, видаткові накладні № 97 від 19.07.2018, № 98 від 26.07.2018, № 99 від 17.08.2018, № 131 від 20.08.2018, № 139 від 23.08.2018, № 142 від 28.08.2018, № 143 від 29.08.2018, № 145 від 30.08.2018, № 149 від 05.09.2018, довіреності на отримання товару № 07/211 від 18.07.2018, № 08/256 від 15.08.2018, № 09/279 від 05.09.2018, реєстр ТТН на перевезення вантажів від ТОВ КАУСА на адресу позивача за договором поставки № 42 від 04.07.2018, товарно-транспортні накладні № 208 від 19.07.2018, № 209 від 19.07.2018, № 210 від 19.07.2018, № 241 від 26.07.2018, № 242 від 26.07.2018, № 268 від 17.08.2018, № 270 від 20.08.2018, № 275 від 23.08.2018, № 276 від 23.08.2018, № 277 від 23.08.2018, № 278 від 23.08.2018, № 286 від 28.08.2018, № 287 від 30.08.2018, № 288 від 30.08.2018, № 289 від 30.08.2018, № 290 від 30.08.2018, № 291 від 31.08.2018, № 292 від 31.08.2018, № 293 від 31.08.2018, № 295 від 05.09.2018, платіжні доручення № 9 від 03.01.2019, № 23 від 11.01.2019, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631, податкові накладні від 19.07.2018 № 97, від 26.07.2018 № 98, від 17.08.2018 № 98, від 20.08.2018 № 131, від 23.08.2018 № 99, від 28.08.2018 № 100, від 29.08.2018 № 132, від 30.08.2018 № 101, від 05.09.2018 № 61 (а.с.232-250 том № 1, а.с.1-35 том № 2).

03.07.2018 між позивачем (замовник) та ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП" (виконавець) укладено договір № 18, згідно якого виконавець зобов`язується виконати роботи пов`язані з ремонтом/реконструкцією/будівництвом залізничної колії (надалі - роботи) та забезпечити постачання матеріалів (далі - товар) у відповідності до заявок замовника (а.с.36-37 том № 2).

На підтвердження виконання умов даного договору надані суду: додаткова угода від 17.08.2018, видаткові накладні № 14 від 20.08.2018, № 15 від 27.08.2018, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 03.08.2018, № 17 від 14.08.2018, № 22 від 23.08.2018, № 27 від 29.08.2018, відомість обсягів виконаних робіт та матеріалів наданих при виконанні робіт на підставі договору № 18 від 03.07.2018, платіжні доручення № 238 від 17.07.2019, № 472 від 06.09.2018, № 479 від 06.09.2018, реєстр ТТН на перевезення вантажів від ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП" на адресу позивача за договором № 18 від 03.07.2018, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631, податкові накладні від 03.08.2018 № 29, від 14.08.2018 № 30, від 20.08.2018 № 149, від 23.08.2018 № 132, від 27.08.2018 № 150, від 29.08.2018 № 133 (а.с.38-146 том № 2).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

До того ж, придбані у контрагентів товари, роботи, послуги було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Також, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом.

Доводи ж контролюючого органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "ГРАНІТ ІНВЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "КАУСА", ТОВ "КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП".

Одночасно, суд вважає за необхідне врахувати, що податкові накладні, виписані на підставі проведених господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.223-225 том № 1).

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

Тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16, постанові від 05.02.2019 у справі № 2а-0870/7162/11, постанові від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16, постанові від 11.04.2019 у справі № П/811/1761/16 (провадження № К/9901/1185/19).

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000790500 від 05.03.2020 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 21020,00 грн.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000790500 від 05.03.2020, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області на підставі акту перевірки від 07.02.2020 № 166/14/38704177.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" судовий збір в розмірі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКБ "Моноліт" (вул. Остерська, 51, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 38704177).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повний текст рішення суду складено 26.10.2020.

Суддя О.М. Тихоненко