Ухвала

від 26.10.2020 по справі 640/22871/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року Справа № 640/22871/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Конкіст про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Конкіст до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Конкіст про стягнення податкового боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Конкіст звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2020 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві було відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ТОВ Конкіст - відмовлено.

Не погоджуючись з такий рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

Разом зі скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому наводить норми процесуального законодавства, але не зазначає конкретних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду з цією апеляційною скаргою.

Перевіривши зазначене клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що копію оскаржуваного рішення апелянтом було отримано 19.08.2020, а дана апеляційна скарга подана 23.09.2020, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, обставини, пов`язані з кадровим дефіцитом та/або фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутніть правових підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення йому строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду в цій справі.

Керуючись ст.ст. 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: