Рішення

від 07.10.2020 по справі 548/1093/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1093/20

Провадження № 2/548/456/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, за участю третьої особи ТОВ " Спільна Справа" про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та скасування договору емфітевсизу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, за участю третьої особи ТОВ " Спільна Справа" про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та скасування договору емфітевсизу, в обгрунтування позову вказала, що вона ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 померла в с. Хильківка Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серії НОМЕР_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку розміром 0,8760 га, що розташована на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5324886500:00:020:0134, що належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105, що доводиться повідомленням відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.06.2020 року за № 463/116-20 та копією Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 25.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, але в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності .

В судове засідання представник відповідача Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

Третій особі судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістки з викликом у судове засідання, роз`яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Також третя особа повідомлялася про дату та час судового засідання шляхом розміщення судової повістки на сайті суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з повідомленням державного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Решта С.М. від 04.06.2020 року за № 345/02-14 спадкова справа до майна ОСОБА_2 відкрита у цій нотаріальній конторі від 13.04.2010 року за № 152/2010 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у спадковій справі немає.

З матеріалів спадкової справи слідує, що ОСОБА_2 належала на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105, виданого їй 15.04.2002 року Хильківською сільською радою Хорольського району Полтавської області земельна ділянка загальною площею 5,82 га з цільовим призначенням: для с/г використання, що розташована на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

24.09.2010 року ОСОБА_1 було надано до матеріалів спадкової справи № 152/2010 Державний акт ІІ-ПЛ № 055105; Витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру № 479 від 13.09.2010, виданий реєстратором Хорольського районного відділу Полтавської регіональної філії Центру ДЗК та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на земельну ділянку площею 4,98 га з кадастровим номером 5324886500:00:010:0053 ( правовстановлюючим документом по цій земельній ділянці є державний акт ІІ-ПЛ № 055105).На підставі вище перелічених документів нотаріусом 24.09.2010 року за реєстровим № 3070 було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом виключно на земельну ділянку площею 4,98 га з кадастровим номером 5324886500:00:010:0053 розташовану на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Згідно даних державного акту ІІ-ПЛ № 055105 щодо загальної площі земельної ділянки частина землі, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту ІІ-ПЛ № 055105 у 2010 році не була успадкована.

04.06.2020 року ОСОБА_1 , було надано у нотаріальну контору для вирішення питання про оформлення спадщини на недооформлену у 2010 році частку від спадкової ділянки зазначеної у державному акті ІІ-ПЛ № 055105 слідуючі документи : - довідка № 449 /176 -20 від 26.05.2020 видана відділом у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про те, що державний акт ІІ-ПЛ № 055105 дійсно видано на ім`я ОСОБА_2 та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5316080262020 виданий 07.05.2020 реєстратором відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по земельній ділянці площею 0,8760 га з кадастровим номером 5324886500:00:020:0134 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

В ході проведення правового аналізу наданих документів встановлено, що Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5316080262020 виданий 07.05.2020 року не містить тієї інформації, яка має міститись у витягу згідно вимог діючого земельного законодавства : - повністю відсутні Відомості про право власності: вид права, інформація про власника, інформація про документ, який є підставою для виникнення права та інформація про документ, що посвідчує право.

Вищевказані обставини не дають можливості ідентифікувати право власності, яке підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ПЛ № 055105 з інформацією щодо земельної ділянки вказаної у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5316080262020 виданий 07.05.2020 року, тому видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості, оскільки немає можливості визначити склад спадкового майна.

При перевірці інформації щодо наявності зареєстрованих прав та обтяжень, щодо відкритих розділів / чи спец.розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по земельній ділянці площею 0, 8760 га з кадастровим номером 5324886500:00:020:0134, на яку по питанню оформлення спадщини 04.06.2020 року звернулась спадкоємець ОСОБА_1 , встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( ДРРП) відкрито спец. розділ по земельній ділянці площею 0, 8760 га з кадастровим номером 5324886500:00:020:0134 в якому зареєстровано право користування земельною ділянкою ( ЕМФІТЕВЗИС) на підставі договору укладеного 01.08.2019 року між ТОВ Спільна Справа землекористувач , та ОСОБА_1 власник , інформація про документ, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку у тексті договору не зазначена.

З довідки відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 12.06.2020 року за № 463/116-20 слідує, що дійсно ОСОБА_2 належав Державний акт на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105 площею 4,94 га ріллі та 0,88 га кормових угідь для с/г використання на території Хильківської сільської ради.

Згідно поземельної книги, що ведеться у відділі, ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,8760 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( пасовища) присвоєно кадастровий номер 5324886500:00:020:0134 на території Хильківської сільської ради згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка прийняла її спадщину, тому має право на її спадкове майно.

Належність вказаного спадкового майна померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 доводиться копією Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІІ-ПЛ № 055105 та довідкою відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 12.06.2020 за № 463/116-20 .

Статтею 411 ЦК України визначено, що землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, за участю третьої особи ТОВ " Спільна Справа" про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та скасування договору емфітевсизу, -задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 8760 гектарів, кадастровий номер: 5324886500:00:020:0134, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала їй згідно довідки відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 12.06.2020 року за № 463/116-20 та скасувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису), серія та номер:№ б/н, виданий 01.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Спільна справа та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 32683814( спеціальний розділ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ,зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Хильківська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: с. Хильківка Хорольського району Полтавської області, поштовий індекс: 37831, код ЄДРПОУ: 22535581.

Третя сторона: ТОВ Спільна Справа , ЄДРПОУ : 42258968, адреса: м.Кременчук, вулиця Генерала Жадова, 3, кв.13 Полтавська область, індекс: 39050.

Суддя: О.В. Коновод